Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
New Living Translation
І зняли́ся всі їхні збори, і повели до Пилата Його.
Jesus’ Trial before Pilate
Then the entire council took Jesus to Pilate, the Roman governor.
Then the entire council took Jesus to Pilate, the Roman governor.
І зачали оскаржа́ти Його й говорити: „Ми стверди́ли, що Цей ворохо́бить народ наш, і забороняє податок давати кесареві, та й говорить, що Він, — Христос Цар“.
They began to state their case: “This man has been leading our people astray by telling them not to pay their taxes to the Roman government and by claiming he is the Messiah, a king.”
І Пила́т запитав Його, кажучи: „Чи Ти Цар Юдейський?“ А Він відказав йому в відповідь: „Сам ти кажеш“...
So Pilate asked him, “Are you the king of the Jews?”
Jesus replied, “You have said it.”
Jesus replied, “You have said it.”
І Пилат сказав первосвященикам та до народу: „Я не знахо́джу жо́дної провини в Цій Люди́ні“.
Pilate turned to the leading priests and to the crowd and said, “I find nothing wrong with this man!”
А вони намагались, говорячи: „Він бунтує наро́д, навчаючи в усій Юдеї, від Галілеї почавши аж посі“.
Then they became insistent. “But he is causing riots by his teaching wherever he goes — all over Judea, from Galilee to Jerusalem!”
А Пилат, вчувши про Галілею, спитав: „Хіба Він галіле́янин?“
“Oh, is he a Galilean?” Pilate asked.
І, дізнавшись, що Він із влади Ірода, відіслав Його Іродові, бо той в Єрусалимі також перебува́в тими днями.
When they said that he was, Pilate sent him to Herod Antipas, because Galilee was under Herod’s jurisdiction, and Herod happened to be in Jerusalem at the time.
Коли ж Ірод побачив Ісуса, то дуже зрадів, бо він від давнього ча́су бажав Його бачити, — багато за Нього чував, і сподівався побачити чудо яке, що буває від Нього.
Herod was delighted at the opportunity to see Jesus, because he had heard about him and had been hoping for a long time to see him perform a miracle.
І багато питався Його, та нічого не відповідав Він йому.
He asked Jesus question after question, but Jesus refused to answer.
І стояли тут первосвященики й книжники, та завзя́то Його оскаржували.
Meanwhile, the leading priests and the teachers of religious law stood there shouting their accusations.
Тоді Ірод із ві́йськом своїм ізневажив Його й насміявся, зодягнувши Його в яснобі́лу одіж, і відіслав до Пилата Його.
Then Herod and his soldiers began mocking and ridiculing Jesus. Finally, they put a royal robe on him and sent him back to Pilate.
І того дня стали Ірод із Пилатом за при́ятелів між собою, бо давніш ворожне́ча між ними була́.
(Herod and Pilate, who had been enemies before, became friends that day.)
А Пилат скликав первосвящеників, і старшин, і наро́д,
Then Pilate called together the leading priests and other religious leaders, along with the people,
і промовив до них: „Привели́ ви мені Чоловіка Цього́, як того́, що бунтує наро́д. А ось я перед вами розвідав, — і не знахо́джу в Люди́ні Оцій ані однієї провини такої, про що ви оскаржуєте.
and he announced his verdict. “You brought this man to me, accusing him of leading a revolt. I have examined him thoroughly on this point in your presence and find him innocent.
Також Ірод, бо він відіслав Його нам. І ось нічого, що на смерть заслуго́вувало б, Він не вчинив.
Herod came to the same conclusion and sent him back to us. Nothing this man has done calls for the death penalty.
А наро́д став кричати й казати: Візьми Цього́, — відпусти ж нам Вара́вву!“
Then a mighty roar rose from the crowd, and with one voice they shouted, “Kill him, and release Barabbas to us!”
А той за повста́ння одне, яке сталося в місті, і за вбивство посаджений був до в'язни́ці.
(Barabbas was in prison for taking part in an insurrection in Jerusalem against the government, and for murder.)
І зно́ву сказав їм Пилат, хотячи́ відпустити Ісуса.
Pilate argued with them, because he wanted to release Jesus.
Та кричали вони й говорили: „Розіпни, розіпни Його!“
But they kept shouting, “Crucify him! Crucify him!”
Він же втретє промовив до них: „Яке ж зло вчинив Він? Я нічого, що на смерть заслуго́вувало б, на Нім не знайшов. Отже я покараю Його й відпущу́“.
For the third time he demanded, “Why? What crime has he committed? I have found no reason to sentence him to death. So I will have him flogged, and then I will release him.”
А вони сильним криком свого домага́лися, та вимагали розп'я́сти Його. І взяв го́ру крик їхній та первосвящеників.
But the mob shouted louder and louder, demanding that Jesus be crucified, and their voices prevailed.
І Пилат присудив, щоб було́, як просили вони:
So Pilate sentenced Jesus to die as they demanded.
відпустив їм Вара́вву, поса́дженого за повста́ння та вбивство в в'язницю, за якого просили вони, а Ісуса віддав їхній волі...
As they had requested, he released Barabbas, the man in prison for insurrection and murder. But he turned Jesus over to them to do as they wished.
І як Його повели́, то схопи́ли якогось Си́мона із Кіріне́ї, що з поля вертався, і поклали на нього хреста, щоб він ніс за Ісусом!
А за Ним ішов на́товп великий людей і жінок, які плакали та голосили за Ним.
A large crowd trailed behind, including many grief-stricken women.
А Ісус обернувся до них та й промовив: „Дочки єрусалимські, не ридайте за Мною, — за собою ридайте й за ді́тьми своїми!
But Jesus turned and said to them, “Daughters of Jerusalem, don’t weep for me, but weep for yourselves and for your children.
Бо ось дні настають, коли скажуть: „Блаженні неплідні, та утро́би, які не родили, і груди, що не годували“.
For the days are coming when they will say, ‘Fortunate indeed are the women who are childless, the wombs that have not borne a child and the breasts that have never nursed.’
Тоді стануть казати гора́м: „Поспадайте на нас“, а узгі́р'ям: „Покрийте нас!“
Бо коли таке роблять зеленому дереву, то що́ буде сухому?“
І вели́ з Ним також двох злочинників інших, щоб убити.
Two others, both criminals, were led out to be executed with him.
А коли прибули́ на те місце, що звуть „Черепо́вище“, розп'яли́ тут Його та злочинників, — одно́го право́руч, а одного ліво́руч.
Ісус же промовив: „Отче, відпусти їм, — бо не знають, що чинять вони!“ А як Його одіж ділили, то кидали же́реба.
А люди стояли й дивились... Насміхалися з ними й старши́ни, говорячи: „Він інших спасав, — нехай Сам Себе ви́зволить, коли Він Христос, Божий Обра́нець!“
The crowd watched and the leaders scoffed. “He saved others,” they said, “let him save himself if he is really God’s Messiah, the Chosen One.”
І вояки́ глузували з Нього: приступаючи, о́цет Йому подавали,
The soldiers mocked him, too, by offering him a drink of sour wine.
і казали: „Коли Цар Ти Юдейський, — спаси Себе Сам!“
They called out to him, “If you are the King of the Jews, save yourself!”
Був же й напис над Ним письмом грецьким, латинським і гебрейським написаний: „Це — Цар Юдейський“.
A sign was fastened above him with these words: “This is the King of the Jews.”
А один із розп'я́тих злочинників став зневажати Його й говорити: „Чи Ти не Христос? То спаси Себе й нас!“
One of the criminals hanging beside him scoffed, “So you’re the Messiah, are you? Prove it by saving yourself — and us, too, while you’re at it!”
Обізвався ж той другий, і докоряв йому, кажучи: „Чи не боїшся ти Бога, коли й сам на те саме засуджений?
But the other criminal protested, “Don’t you fear God even when you have been sentenced to die?
Але ми справедливо засу́джені, і належну заплату за вчинки свої беремо́, — Цей же жодного зла не вчинив“.
We deserve to die for our crimes, but this man hasn’t done anything wrong.”
І сказав до Ісуса: „Спогада́й мене, Господи, коли при́йдеш у Царство Своє!“
Then he said, “Jesus, remember me when you come into your Kingdom.”
І промовив до нього Ісус: „Попра́вді кажу́ тобі: ти бу́деш зо Мною сьогодні в раю́!“
And Jesus replied, “I assure you, today you will be with me in paradise.”
Наближалася шоста година, — і те́мрява стала по ці́лій землі аж до години дев'ятої.
The Death of Jesus
By this time it was about noon, and darkness fell across the whole land until three o’clock.
І сонце затьми́лось, і в храмі завіса роздерлась надво́є.
The light from the sun was gone. And suddenly, the curtain in the sanctuary of the Temple was torn down the middle.
І, скрикнувши голосом гучним, промовив Ісус: „Отче, у руки Твої віддаю Свого духа!“ І це прорікши, Він духа віддав.
Коли ж сотник побачив, що́ сталось, він Бога просла́вив, говорячи: „Дійсно праведний був Чоловік Цей!“
І ввесь на́товп, який зійшовсь на видо́вище це, як побачив, що́ сталось, — бив у гру́ди себе та вертався.
Усі ж знайо́мі Його й ті жінки́, що прийшли були з Ним із Галілеї, здалека стояли й дивились на це.
But Jesus’ friends, including the women who had followed him from Galilee, stood at a distance watching.
І ось муж, на ім'я́ йому Йо́сип, що був радником синедріону, люди́на шановна і праведна, —
The Burial of Jesus
Now there was a good and righteous man named Joseph. He was a member of the Jewish high council,
не пристав він до ради та чину їх, — із Аримате́ї, юдейського міста, що й сам сподівався Божого Царства, —
but he had not agreed with the decision and actions of the other religious leaders. He was from the town of Arimathea in Judea, and he was waiting for the Kingdom of God to come.
цей прийшов до Пилата, і тіла Ісусового став просити.
He went to Pilate and asked for Jesus’ body.
І Йо́сип, знявши Його, обгорнув у полотно, і покла́в Його в гро́бі, що в скелі був ви́січений, і що в ньому ніко́ли ніхто не лежав.
Then he took the body down from the cross and wrapped it in a long sheet of linen cloth and laid it in a new tomb that had been carved out of rock.
День той був Приготува́ння, і наставала субота.
А жінки́, що прийшли були з Ним із Галілеї, ішли слідо́м, і вони бачили гро́ба, і як покладене тіло Його.
As his body was taken away, the women from Galilee followed and saw the tomb where his body was placed.