Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Cовременный перевод WBTC
А дня першого в тижні прийшли вони рано вранці до гро́бу, несучи́ нагото́вані па́хощі,
Ранним утром в воскресенье женщины пришли к гробнице, неся приготовленные ими благовония.
І сталось, як безрадні були вони в цім, ось два мужі́ в одежах блискучих з'явились при них.
И стояли они, потрясённые, когда внезапно два ангела в ослепительных одеяниях предстали перед ними.
А коли налякались вони й посхиляли обличчя додолу, ті сказали до них: „Чого ви шукаєте Живого між мертвими?
Объятые страхом, женщины низко склонили головы, ангелы же сказали им: "Почему ищете среди мёртвых живого? Его здесь нет, Он воскрес!
Нема Його тут, бо воскрес! Пригадайте собі, як Він вам говорив, коли ще перебува́в в Галілеї.
Помните, что Он вам говорил, когда ещё был в Галилее:
Він казав: „Сину Лю́дському треба бути ви́даному до рук грішних людей, і розп'я́тому бути, і воскре́снути третього дня“.
Сын Человеческий должен быть предан в руки грешников, должен быть распят и на третий день воскреснуть?"
А вернувшись від гро́бу, про все те сповістили Одинадцятьох та всіх інших.
Они возвратились от гробницы и рассказали всё одиннадцати апостолам и всем остальным.
То були́: Марія Магдали́на, і Іванна, і Марія, мати Яковова, і інші з ними, — і вони розповіли апо́столам це.
Это были Мария Магдалина, Иоанна и Мария, мать Иакова. Они вместе с другими женщинами рассказывали обо всём этом апостолам,
Та слова́ їхні здалися їм вигадкою, — і не повірено їм.
но тем эти слова показались вздором, и они не поверили им.
Петро ж устав та до гро́бу побіг, і, нахилившися, бачить — лежать самі тільки покривала. І вернувсь він до себе, і дивувався, що́ сталось.
Пётр побежал к гробнице и, наклонившись, увидел только полотняную ткань, и ушёл оттуда, удивляясь происшедшему.
І ото, двоє з них того ж дня йшли в село, на ім'я́ Еммау́с, що від Єрусалиму лежало на стадій із шістдеся́т.
В этот же день двое из учеников шли в селение, называемое Еммаус, километрах в двенадцати от Иерусалима.
І розмовляли вони між собою про все те, що́ сталося.
Они говорили между собой обо всём, что произошло.
І ото, як вони розмовляли, і розпитували один о́дного, підійшов Сам Ісус, — і пішов разом із ними.
И когда они обсуждали всё это, к ним подошёл Иисус и пошёл с ними рядом.
І спитався Він їх: „Що́ за речі такі, що про них між собою в дорозі міркуєте, і чого ви сумні́?“
Он же сказал им: "О чём вы говорите?" Они остановились, опечаленные.
І озвався один, йому йме́ння Клео́па, та й промовив до Нього: „Ти хіба тут у Єрусалимі єдиний захожий, що не знає, що́ сталося в нім цими днями?“
Один из них, Клеопа, сказал Ему: "Должно быть, только Ты один в Иерусалиме не знаешь о том, что там произошло в эти дни".
І спитався Він їх: „Що таке?“ А вони розпові́ли Йому: „Про Ісуса Назаряни́на, що Пророк був, могутній у ділі й у слові перед Богом і всім наро́дом.
Он спросил их: "О чём это вы говорите?" И они сказали: "Обо всём, что произошло с Иисусом Назаретянином, который был великим пророком на словах и на деле в глазах Бога и всего народа.
Як первосвященики й наша старши́на Його віддали́ на суд смертний, — і Його розп'яли́.
Но наши первосвященники и правители выдали Его, чтобы Его осудили на смерть и распяли.
А ми сподівались були́, що Це Той, що має Ізраїля ви́зволити. І до того, оце третій день вже сьогодні, як усе оте сталося.
Мы надеялись, что Он спасёт Израиль, а потом всё это случилось. И вот ещё что: с тех пор прошло три дня,
А дехто з наших жінок, що рано були́ коло гро́бу, нас здивували:
а сегодня некоторые из наших женщин удивили нас: они пошли к гробнице рано утром,
вони тіла Його не знайшли, та й вернулися й оповідали, що бачили й з'я́влення анголі́в, які кажуть, що живий Він.
но не нашли Его Тела. Они пришли и сказали нам, что ангелы явились им и сказали, что Он жив.
І пішли дехто з наших до гро́бу, і знайшли так, як казали й жінки́; та Його не побачили“.
И некоторые из нас пошли к гробнице и нашли всё так, как сказали женщины, но никто из нас не видел Его".
Тоді Він сказав їм: „О, безумні й запеклого серця, щоб повірити всьому, про що́ сповіщали Пророки!
"Как несмысленны вы, — сказал им Иисус. — Как трудно вам поверить тому, что говорили пророки!
Чи ж Христові не це перете́рпіти треба було, і ввійти в Свою славу?“
Пророки сказали, что Христос должен выстрадать всё это и тогда обрести славу Свою".
І Він почав від Мойсея, і від Пророків усіх, і виясня́в їм зо всього Писа́ння, що́ про Нього було́.
И начав от Моисея, и перечисляя всех пророков, Он объяснил им, что сказано о Нём в Писании.
І набли́зились вони до села, куди йшли. А Він удавав, ніби хоче йти далі.
Они приблизились к селению, куда шли, и Он сделал вид, что идёт дальше,
А вони не пускали Його й намовляли: „Зостанься з нами, бо вже вечорі́є, і кінча́ється день“. І Він увійшов, щоб із ними побути.
но они настойчиво просили Его: "Останься с нами, ибо день уже подошёл к концу и наступает вечер". И Он вошёл, чтобы остаться с ними.
І ото, коли сів Він із ними до столу, то взяв хліб, поблагословив, і, ламаючи, їм подавав.
Когда Он вместе с ними был за столом, то взял хлеб и возблагодарил Бога, а затем, преломив его, дал им.
Тоді очі відкрилися їм, — і пізнали Його́. Але Він став для них невиди́мий...
Тогда глаза их открылись, и они узнали Его, но Он исчез из вида.
І говорили вони один о́дному: „Чи не пала́ло нам серце обом, коли промовляв Він до нас по дорозі, і коли виясняв нам Писа́ння?“
Они говорили друг другу: "Разве не горели наши сердца, когда Он говорил с нами в пути и объяснял нам Писания?"
І зараз устали вони, і повернулись до Єрусалиму, і знайшли там у зборі Одинадцятьо́х, і і тих, що з ними були́,
Поднявшись в тот же час, они вернулись в Иерусалим и нашли там одиннадцать учеников и других, собравшихся вместе с ними и
які розповідали, що Госпо́дь дійсно воскрес, і з'явився був Си́монові.
говоривших: "Воистину воскрес Господь! Он явился Симону".
А вони розпо́віли, що́ сталось було на дорозі, і як пізнали Його в лама́нні хліба.
И тогда два ученика рассказали, что произошло с ними в дороге и как они узнали Иисуса, когда Он преломил хлеб.
І, як вони говорили оце, Сам Ісус став між ними, і промовив до них: „Мир вам!“
И когда они ещё рассказывали об этом, Сам Иисус стал среди них и сказал: "Мир вам".
А вони налякалися та перестра́шились, і ду́мали, що бачать духа.
Они же, поражённые и исполненные страха, думали, что видят духа.
Він же промовив до них: „Чого́ ви стриво́жились? І пощо́ ті думки до серде́ць ваших входять?
Но Он сказал: "Почему вы грустите? Почему сомневаетесь в том, что видите?
Погляньте на руки Мої та на ноги Мої, — це ж Я Сам! Доторкніться до Мене й дізнайтесь, — бо не має дух тіла й косте́й, а Я, бачите, маю“.
Посмотрите на Мои руки и ноги: это Я Сам. Прикоснитесь ко Мне и посмотрите: Я — живая Плоть, у духа же нет ни костей, ни плоти, какие видите у Меня".
І, як ще не йняли вони віри з радощів та дивувались, Він сказав їм: „Чи не маєте тут чогось їсти?“
Увидев Иисуса живым, ученики от радости и удивления не могли поверить своим глазам. Иисус же сказал им: "Есть ли у вас здесь какая-нибудь еда?"
Вони ж подали́ Йому ку́сника риби печеної та стільника́ медово́го.
Они дали Ему кусок приготовленной рыбы,
І промовив до них: „Це слова́, що казав Я до вас, коли був іще з вами: Потрібно, щоб ви́коналось усе, що про Мене в Зако́ні Мойсеєвім, та в Пророків, і в Пса́лмах написане“.
и сказал им: "Помните, Я говорил вам, что всё, написанное обо Мне в законе Моисея, у пророков и в псалмах, должно исполниться".
Тоді розум розкрив їм, щоб вони розуміли Писа́ння.
Потом Иисус объяснил ученикам всё Писание и помог им постигнуть всё написанное о Нём.
І сказав Він до них: „Так написано є, і так потрібно було́ постраждати Христові, і воскре́снути з мертвих дня третього,
"Записано, — сказал Он им, — Христос будет страдать и воскреснет из мёртвых на третий день,
і щоб у Йме́ння Його проповідувалось покая́ння, і про́щення гріхів між наро́дів усіх, від Єрусалиму почавши.
покаяние и прощение грехов будет провозглашено во имя Его всем народам.
І ось Я посилаю на вас обі́тницю Мого Отця; а ви позоста́ньтеся в місті, аж поки зодя́гнетесь силою з висоти“.
Я посылаю вам обещанное Отцом Моим. Вы же должны оставаться в городе, пока не облечётесь силою свыше".
І Він вивів за місто їх аж до Віфа́нії; і, знявши руки Свої, поблагословив їх.
Иисус довёл их от Иерусалима почти до самой Вифании и, воздев руки Свои, благословил их.
І сталось, як Він благословляв їх, то зачав відступа́ти від них, і на небо возно́ситись.
И когда благословлял их, то отделился от них, и вознёсся на небо.
А вони поклонились Йому, і повернулись до Єрусалиму з великою радістю.
Они же, поклонившись Ему, возвратились в Иерусалим в великой радости.