Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
New King James Version
А коли Він скінчи́в усі слова́ Свої до наро́ду, що слухав Його, то ввійшов у Капернау́м.
Jesus Heals a Centurion’s Servant
Now when He concluded all His sayings in the hearing of the people, He entered Capernaum.
Now when He concluded all His sayings in the hearing of the people, He entered Capernaum.
У одного ж сотника тяжко раб занедужав, що був дорогий йому́, і вмирати вже мав.
And a certain centurion’s servant, who was dear to him, was sick and ready to die.
А коли про Ісуса почув, то послав він до Нього юдейських старши́х, і благав Його, щоб прийшов, і вздоро́вив раба́ його.
So when he heard about Jesus, he sent elders of the Jews to Him, pleading with Him to come and heal his servant.
Вони ж прибули́ до Ісуса, та й ревно благали Його й говорили: „Він достойний, щоб Ти це зробив йому.
And when they came to Jesus, they begged Him earnestly, saying that the one for whom He should do this was deserving,
Бо він любить наро́д наш, та й для нас синагогу поставив“.
“for he loves our nation, and has built us a synagogue.”
І пішов Ісус із ними. І коли недале́ко від дому вже був, сотник друзів послав, щоб сказати Йому: „Не турбу́йся, о Господи, бо я недостойний, щоб зайшов Ти під стрі́ху мою.
Then Jesus went with them. And when He was already not far from the house, the centurion sent friends to Him, saying to Him, “Lord, do not trouble Yourself, for I am not worthy that You should enter under my roof.
Тому́ то й себе не вважав я за гідного, щоб до Тебе прийти. Та промов тільки слово, — і раб мій одужає.
Therefore I did not even think myself worthy to come to You. But say the word, and my servant will be healed.
Бо й я — люди́на підвладна, і вояків під собою я маю; і одному кажу: піди, — то йде він, а тому: прийди, — і прихо́дить, а своєму рабо́ві: зроби теє — і зробить“.
For I also am a man placed under authority, having soldiers under me. And I say to one, ‘Go,’ and he goes; and to another, ‘Come,’ and he comes; and to my servant, ‘Do this,’ and he does it.”
Почувши ж таке, Ісус здивувався йому, і, звернувшись до на́товпу, що йшов слідо́м за Ним, промовив: „Кажу вам: навіть серед Ізраїля Я не знайшов був такої великої віри!“
When Jesus heard these things, He marveled at him, and turned around and said to the crowd that followed Him, “I say to you, I have not found such great faith, not even in Israel!”
А коли посланці́ повернулись додому, то знайшли, що одужав той раб!
І сталось, — насту́пного дня Він відправивсь у місто, що зветься Наї́н, а з Ним ішли учні Його та багато наро́ду.
Jesus Raises the Son of the Widow of Nain
Now it happened, the day after, that He went into a city called Nain; and many of His disciples went with Him, and a large crowd.
Now it happened, the day after, that He went into a city called Nain; and many of His disciples went with Him, and a large crowd.
І ось, як до брами місько́ї набли́зився Він, вино́сили вмерлого, одинака́ в своєї матері, що вдовою була. І з нею був на́товп великий із міста.
And when He came near the gate of the city, behold, a dead man was being carried out, the only son of his mother; and she was a widow. And a large crowd from the city was with her.
Як Господь же побачив її, то змилосе́рдивсь над нею, і до неї промовив: „Не плач!“
When the Lord saw her, He had compassion on her and said to her, “Do not weep.”
І Він підійшов, і доторкнувся до мар, носії ж зупинились. Тоді Він сказав: „Юначе, кажу́ тобі: встань!“
Then He came and touched the open coffin, and those who carried him stood still. And He said, “Young man, I say to you, arise.”
І мертвий устав, і почав говорити. І його Він віддав його матері.
So he who was dead sat up and began to speak. And He presented him to his mother.
А всіх о́страх пройняв, і Бога хвалили вони й говорили: „Великий Пророк з'явився між нами, і згля́нувся Бог над наро́дом Своїм!“
І розійшлася ця чутка про Нього по ці́лій Юдеї, і по всій тій країні.
And this report about Him went throughout all Judea and all the surrounding region.
Про все ж те сповістили Івана учні його. І покликав Іван двох із у́чнів своїх,
John the Baptist Sends Messengers to Jesus
Then the disciples of John reported to him concerning all these things.
Then the disciples of John reported to him concerning all these things.
і послав їх до Господа з за́питом: „Чи Ти Той, Хто має прийти, чи чекати нам Іншого?“
А мужі, прийшовши до Нього, сказали: „Іван Христитель послав нас до Тебе, питаючи: Чи Ти Той, Хто має прийти, чи чекати нам Іншого?“
When the men had come to Him, they said, “John the Baptist has sent us to You, saying, ‘Are You the Coming One, or do we look for another?’ ”
А саме тоді багатьох уздоро́вив був Він від неду́гів і мук, і від ду́хів злих, і сліпим багатьо́м вернув зір.
І промовив Ісус їм у відповідь: „Ідіть, і перекажіть Іванові, що́ ви бачили й чули: „Сліпі прозрівають“, криві ходять, очищуються слабі на проказу, і чують глухі, воскресають померлі, „убогим звіщається Добра Нови́на“.
Jesus answered and said to them, “Go and tell John the things you have seen and heard: that the blind see, the lame walk, the lepers are cleansed, the deaf hear, the dead are raised, the poor have the gospel preached to them.
І блаженний, хто через Мене споку́си не матиме!“
А коли відійшли посланці́ Іванові, Він почав говорити про Івана наро́дові: „На що́ ви дивитись ходили в пустиню? Чи на очере́т, що вітер гойда́є його?
When the messengers of John had departed, He began to speak to the multitudes concerning John: “What did you go out into the wilderness to see? A reed shaken by the wind?
Та на що́ ви дивитись ходили? Може на чоловіка, у м'які шати одя́гненого? Аджеж ті, хто одягається славно, і розкішно живе, — по палатах царськи́х.
But what did you go out to see? A man clothed in soft garments? Indeed those who are gorgeously appareled and live in luxury are in kings’ courts.
На що́ ж ви ходили дивитись? На пророка? Так, кажу вам, — навіть більше, аніж на пророка.
But what did you go out to see? A prophet? Yes, I say to you, and more than a prophet.
Це той, що про нього написано: „Ось перед обличчя Твоє посилаю Свого посланця́, який перед Тобою дорогу Твою приготу́є!“
This is he of whom it is written:
‘Behold, I send My messenger before Your face,
Who will prepare Your way before You.’
‘Behold, I send My messenger before Your face,
Who will prepare Your way before You.’
Кажу вам: Між наро́дженими від жінок нема більшого понад Івана. Та найменший у Божому Царстві — той більший за нього“.
І всі люди, що слухали, і ми́тники визнали Божу волю за слушну, — і охристились Івановим хрищенням.
А фарисеї й зако́нники відкинули Божу волю про себе, — і не христились від нього.
І промовив Госпо́дь: „До кого ж уподо́блю людей цього роду? І до ко́го подібні вони?
Подібні вони до дітей, що на ринку сидять й один о́дного кличуть та кажуть: „Ми вам грали були, а ви не танцювали, ми співали вам жа́лібно, та не плакали ви“.
They are like children sitting in the marketplace and calling to one another, saying:
‘We played the flute for you,
And you did not dance;
We mourned to you,
And you did not weep.’
‘We played the flute for you,
And you did not dance;
We mourned to you,
And you did not weep.’
Бо прийшов Іван Христитель, що хліба не їсть і вина не п'є, а ви кажете: „Має він де́мона“.
For John the Baptist came neither eating bread nor drinking wine, and you say, ‘He has a demon.’
Прийшов же Син Лю́дський, що їсть і п'є, а ви кажете: „Чоловік Цей ласу́н і п'яни́ця, Він при́ятель ми́тників і грішників“.
І ви́правдалася мудрість усіма́ своїми діла́ми“.
But wisdom is justified by all her children.”
А один із фарисеїв просив Його, щоб спожив Він із ним. І, прийшовши до дому того фарисея, Він сів при столі.
A Sinful Woman Forgiven
Then one of the Pharisees asked Him to eat with him. And He went to the Pharisee’s house, and sat down to eat.
Then one of the Pharisees asked Him to eat with him. And He went to the Pharisee’s house, and sat down to eat.
І ось жінка одна, що була в місті, грішниця, як дізналась, що, Він у фарисеєвім домі засів при столі, аляба́строву пляшечку мира принесла,
And behold, a woman in the city who was a sinner, when she knew that Jesus sat at the table in the Pharisee’s house, brought an alabaster flask of fragrant oil,
і, припавши до ніг Його зза́ду, плачучи́, почала обливати слізьми́ Йому ноги, і воло́ссям своїм витирала, но́ги Йому цілувала та миром масти́ла.
and stood at His feet behind Him weeping; and she began to wash His feet with her tears, and wiped them with the hair of her head; and she kissed His feet and anointed them with the fragrant oil.
Побачивши це, фарисей, що покликав Його, міркував собі, ка́жучи: „Коли б був Він пророк, Він би знав, хто́ ото й яка жінка до Нього торкається, — бож то грішниця!“
Now when the Pharisee who had invited Him saw this, he spoke to himself, saying, “This Man, if He were a prophet, would know who and what manner of woman this is who is touching Him, for she is a sinner.”
І озвався Ісус та й говорить до нього: „Маю, Си́моне, дещо сказати тобі“. А той відказав: „Кажи, Учителю“.
And Jesus answered and said to him, “Simon, I have something to say to you.”
So he said, “Teacher, say it.”
So he said, “Teacher, say it.”
І промовив Ісус: „Були два боржники́ в одно́го віри́теля; один був винен п'ятсо́т динаріїв, а другий — п'ятдеся́т.
“There was a certain creditor who had two debtors. One owed five hundred denarii, and the other fifty.
Як вони ж не могли заплатити, простив він обо́м. Скажи ж, котри́й із них більше полюбить його?“
And when they had nothing with which to repay, he freely forgave them both. Tell Me, therefore, which of them will love him more?”
Відповів Си́мон, говорячи: „Ду́маю, — той, кому більше простив“. І сказав Він йому: „Розсудив ти правдиво“.
Simon answered and said, “I suppose the one whom he forgave more.”
And He said to him, “You have rightly judged.”
And He said to him, “You have rightly judged.”
І, оберну́вшись до жінки, Він промовив до Си́мона: „Чи ти бачиш цю жінку? Я прибув у твій дім, — ти на ноги Мої не подав і води, а вона окропи́ла слізьми́ Мої ноги й обтерла воло́ссям своїм.
Then He turned to the woman and said to Simon, “Do you see this woman? I entered your house; you gave Me no water for My feet, but she has washed My feet with her tears and wiped them with the hair of her head.
Поцілунку не дав ти Мені, — а вона, відко́ли ввійшов Я, Мої но́ги цілує невпинно.
You gave Me no kiss, but this woman has not ceased to kiss My feet since the time I came in.
Голови ти Моєї оливою не намастив, — а вона миром но́ги мої намастила.
You did not anoint My head with oil, but this woman has anointed My feet with fragrant oil.
Ось тому говорю́ Я тобі: „Числе́нні гріхи її про́щені, бо багато вона полюбила. Кому́ ж мало прощається, такий мало любить“.
Therefore I say to you, her sins, which are many, are forgiven, for she loved much. But to whom little is forgiven, the same loves little.”
А ті, що сиділи з Ним при столі, почали гомоніти про себе: „Хто́ ж це Таки́й, що прощає й гріхи?“
And those who sat at the table with Him began to say to themselves, “Who is this who even forgives sins?”