Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Переклад Турконяка
Поправді, поправді кажу́ вам: Хто не входить двери́ма в коша́ру, але перела́зить деі́нде, — той зло́дій і розбійник.
Знову й знову запевняю вас: хто не входить до овечої кошари дверима, але перелазить в іншому місці, той злодій і розбійник,
Ворота́р відчиняє йому, і його голосу слухають вівці; і свої вівці він кличе по йме́нню, і випрова́джує їх.
Йому воротар відчиняє, і вівці слухаються його голосу; він кличе своїх овець по імені й виводить їх.
А як вижене всі свої вівці, він іде перед ними, і вівці слідо́м за ним ідуть, бо знають голос його́.
Коли він усіх своїх овець веде, то йде перед ними, а вівці йдуть за ним, бо знають його голос;
За чужим же не пі́дуть вони, а будуть утікати від нього, — бо не знають вони чужого голосу“.
за чужим же вони не підуть, а втікатимуть від нього, бо не знають чужого голосу!
Оцю при́тчу повів їм Ісус, але не зрозуміли вони́, про що їм говорив.
Таку притчу розповів їм Ісус. Та вони не зрозуміли, що означало те, про що Він говорив їм.
І зно́ву промовив Ісус: „Поправді, поправді кажу́ вам, що Я — двері ві́вцям.
Тоді ще сказав [їм] Ісус: Знову й знову запевняю вас, що Я — двері для овець.
Усі, скільки їх перше Мене прихо́дило, — то злодії й розбійники, але вівці не слухали їх.
Усі, котрі приходили переді Мною, були злодії та розбійники, але вівці не слухали їх.
Я — двері: коли через Мене хто вві́йде, спасеться, і той вві́йде та ви́йде, і пасо́висько зна́йде.
Я — двері! Якщо хто Мною ввійде, то буде спасенний; він увійде і вийде, і знайде пасовисько.
Зло́дій тільки на те закрада́ється, щоб красти й убивати та нищити. Я прийшов, щоб ви мали життя, і подоста́тком щоб мали.
Злодій приходить тільки для того, щоб украсти, вбити і погубити. Я ж прийшов, щоб ви мали життя і щоб над міру мали.
Я — Пастир Добрий! Пастир добрий кладе́ життя власне за вівці.
Я — Пастир добрий! Пастир добрий кладе Свою душу за овець.
А наймит, і той, хто не вівча́р, кому вівці не свої, коли бачить, що вовк наближа́ється, то ки́дає вівці й тікає, а вовк їх хапає й поло́шить.
Наймит же і той, хто не є пастирем, якому вівці не належать, коли бачить наближення вовка, кидає овець і втікає, а вовк хапає і розполохує [овець];
А на́ймит утікає тому́, що він наймит, і не дбає про вівці.
[наймит утікає], адже він — наймит і про овець не дбає.
Я — Пастир Добрий, і знаю Своїх, і Свої Мене знають.
Я — Пастир добрий. І Я знаю Своїх, і Мої знають Мене;
Як Отець Мене знає, так і Я Отця знаю, і власне життя Я за вівці кладу́.
як знає Мене Отець, так і Я знаю Отця, і кладу Свою душу за овець.
Також маю Я інших овець, які не з цієї коша́ри, — Я повинен і їх припрова́дити. І Мій голос почують вони, — і бу́де ота́ра одна й Один Па́стир!
Я маю й інших овець, які не з цієї кошари, тож Мені треба і їх привести; вони почують Мій голос, і буде одна отара й один Пастир.
Через те Отець любить Мене, що Я власне життя віддаю, щоб ізно́ву прийняти його.
Саме тому любить Мене Отець, що Я кладу Свою душу, аби знову прийняти її.
Ніхто в Мене його не бере́, але Я Сам від Себе кладу́ його. Маю вла́ду віддати його, і маю вла́ду прийняти його зно́ву, — Я цю заповідь взяв від Свого Отця“.
Ніхто не бере її від Мене, але Я Сам віддаю її. Владу маю її віддати, і владу маю знову її прийняти; цю заповідь Я одержав від Мого Отця.
З-за цих слів між юдеями зно́ву незгода зняла́ся.
Через ці слова знову виникла незгода між юдеями.
І багато-хто з них говорили: „Він де́мона має, і несамови́тий. Чого слухаєте ви Його?“
Багато з них казали: Він має біса та є несамовитим! Навіщо слухаєте Його?
Інші казали: „Ці слова́ не того, хто демона має. Хіба де́мон може очі сліпим відкривати?“
Інші казали: Ні, це не слова біснуватого. Хіба може біс відкрити очі сліпому?
Було тоді свято Відно́влення в Єрусалимі. Стояла зима.
Було тоді в Єрусалимі свято Відновлення; стояла зима.
Юдеї тоді обступили Його та й казали Йому: „Доки будеш тримати в непе́вності нас? Якщо́ Ти Христос, — то відкрито скажи нам!“
Його обступили юдеї і говорили Йому: Доки будеш тримати нас у непевності? Якщо Ти Христос [1] , скажи нам відкрито!
Відповів їм Ісус: „Я вам був сказав, — та не вірите ви. Ті діла, що чиню́ їх у Йме́ння Свого Отця, — вони свідчать про Мене.
Ісус відповів їм: Я вам сказав, а ви не вірите. Справи, які Я чиню в Ім’я Мого Отця, вони свідчать про Мене.
Мого голосу слухають вівці Мої, і знаю Я їх, і за Мною слідко́м вони йдуть.
[як Я вам сказав]. Мої вівці слухаються Мого голосу, і Я знаю їх, і вони йдуть за Мною,
І Я життя вічне даю їм, і вони не загинуть повік, і ніхто їх не ви́хопить із Моєї руки.
і Я даю їм вічне життя, і вони не загинуть повік, і ніхто не забере їх з Моїх рук.
Мій Отець, що дав їх Мені, Він більший за всіх, — і ви́хопити ніхто їх не може Отцеві з руки́.
Мій Отець, Який дав їх Мені, є більший від усіх, і ніхто не може забрати [їх] з руки [Мого] Отця.
Знов каміння схопи́ли юдеї, щоб укаменува́ти Його.
І знову юдеї взялися за каміння, щоб Його каменувати.
Відповів їм Ісус: „Від Отця показав Я вам добрих учинків багато, — за котри́й же з тих учинків хочете Мене каменувати?“
Ісус відповів їм: Багато добрих діл показав Я вам від [Мого] Отця. За яке із цих діл хочете Мене каменувати?
Юдеї Йому відказали: „Не за добрий учинок хочемо Тебе вкаменувати, а за богозневагу, — бо Ти, бувши люди́ною, за Бога Себе видаєш“.
Відповіли Йому юдеї, [кажучи]: Не за добрі діла каменуємо Тебе, але за богозневагу, за те, що Ти, будучи людиною, робиш Себе Богом!
Відповів їм Ісус: „Хіба не написано в вашім Зако́ні: „Я сказав: ви боги"?
Ісус відповів їм: Хіба не написано у вашому Законі: Я сказав: ви боги?
Коли тих Він богами назвав, що до них слово Боже було́, — а Писа́ння не може порушене бути,
Якщо богами назвав Він тих, до кого було слово Боже, — а Писання не може бути порушене, —
то Тому́, що Отець освятив і послав Його в світ, закидаєте ви: „Зневажаєш Ти Бога“, через те, що сказав Я: „Я — Син Божий“?
то про Того, Кого Отець освятив і послав у світ, ви кажете, що Він зневажає Бога, бо Я сказав: Я Божий Син?
Коли Я не чиню́ діл Свого Отця, то не вірте Мені.
Якщо Я не роблю діл Мого Отця, то не вірте Мені;
А коли Я чиню́, то хоч ви Мені віри й не йме́те, повірте ділам, щоб пізнали й повірили ви, що Отець у Мені, а Я — ув Отці!“
якщо ж Я роблю, то хоч не вірите Мені, — вірте ділам, щоб ви зрозуміли й пізнали, що Отець у Мені, а Я — в Отці.
Тоді зно́ву шукали вони, щоб схопи́ти Його, але вийшов із рук їхніх Він.
І знову намагалися схопити Його, але Він уникнув їхніх рук.
І Він знову на то́й бік Йорда́ну пішов, на те місце, де Іван найперше христив, та й там перебува́в.
Тож пішов знову на другий бік Йордану, на те місце, де Іван колись хрестив, і залишився там.
І багато до Нього прихо́дили та говорили, що хоч жа́дного чуда Іван не вчинив, але все, що про Нього Іван говорив, правдиве було́.
І багато людей прийшло до Нього. Вони говорили, що Іван не зробив жодного чуда, проте все, що говорив Іван про Нього, було істинним.