Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en

Паралельне читання

← (Івана 18) | (Івана 20) →

Переклад Огієнка

New King James Version

Івана 19

John 19

  • 1
    От тоді взяв Ісуса Пилат, та й звелів збичува́ти Його.
  • 1
    The Soldiers Mock Jesus

    So then Pilate took Jesus and scourged Him.
  • 2
    Вояки́ ж, сплівши з те́рну вінка, Йому покла́ли на голову, та багряни́цю наділи на Нього,
  • 2
    And the soldiers twisted a crown of thorns and put it on His head, and they put on Him a purple robe.
  • 3
    і приступали до Нього й казали: „Раді́й, Ца́рю Юдейський!“ І били по щоках Його.
  • 3
    [a]Then they said, “Hail, King of the Jews!” And they struck Him with their hands.
  • 4
    Тоді вийшов назо́вні ізно́ву Пилат та й говорить до них: „Ось Його я виво́джу назо́вні до вас, щоб ви перекона́лись, що провини нія́кої в Нім не знахо́джу“.
  • 4
    Pilate then went out again, and said to them, “Behold, I am bringing Him out to you, that you may know that I find no fault in Him.”
  • 5
    І вийшов назо́вні Ісус, у терно́вім вінку та в багря́нім плащі. А Пилат до них каже: „Оце Чоловік!“
  • 5
    Pilate’s Decision

    Then Jesus came out, wearing the crown of thorns and the purple robe. And Pilate said to them, “Behold the Man!”
  • 6
    Як зобачили ж Його первосвященики й служба, то закричали, говорячи: „Розіпни́, розіпни́!“ Пилат каже до них: „То візьміть Його ви й розіпні́ть, — бо провини я в Нім не знахо́джу!“
  • 6
    Therefore, when the chief priests and officers saw Him, they cried out, saying, “Crucify Him, crucify Him!”
    Pilate said to them, “You take Him and crucify Him, for I find no fault in Him.”
  • 7
    Відказали юдеї йому: „Ми маємо Зако́на, а за Зако́ном Він мусить умерти, — бо за Божого Сина Себе видавав!“
  • 7
    The Jews answered him, “We have a law, and according to [b]our law He ought to die, because He made Himself the Son of God.”
  • 8
    Як зачув же Пилат оце слово, налякався ще більш,
  • 8
    Therefore, when Pilate heard that saying, he was the more afraid,
  • 9
    і вернувся в прето́рій ізно́ву, і питає Ісуса: „Звідки Ти?“ Та Ісус йому відповіді не подав.
  • 9
    and went again into the Praetorium, and said to Jesus, “Where are You from?” But Jesus gave him no answer.
  • 10
    І каже до Нього Пилат: „Не говориш до мене? Хіба ж Ти не знаєш, що маю я вла́ду розп'я́сти Тебе, і маю вла́ду Тебе відпустити?“
  • 10
    Then Pilate said to Him, “Are You not speaking to me? Do You not know that I have [c]power to crucify You, and power to release You?”
  • 11
    Ісус відповів: „Надо Мною ти жодної вла́ди не мав би, коли б тобі зве́рху не да́но було́; тому більший гріх має той, хто Мене тобі ви́дав“.
  • 11
    Jesus answered, “You could have no power at all against Me unless it had been given you from above. Therefore the one who delivered Me to you has the greater sin.”
  • 12
    Після цього Пилат намагався пустити Його, та юдеї кричали, говорячи: „Якщо Його пустиш, то не ке́сарів при́ятель ти! Усякий, хто себе за царя видає, противиться ке́сареві“.
  • 12
    From then on Pilate sought to release Him, but the Jews cried out, saying, “If you let this Man go, you are not Caesar’s friend. Whoever makes himself a king speaks against Caesar.”
  • 13
    Як зачув же Пилат оце слово, то вивів назо́вні Ісуса, і засів на судде́ве сиді́ння, на місці, що зветься літострото́н, по-гебрейському ж гавва́та.
  • 13
    When Pilate therefore heard that saying, he brought Jesus out and sat down in the judgment seat in a place that is called The Pavement, but in Hebrew, Gabbatha.
  • 14
    Був то ж день Пригото́влення Пасхи, година була — близько шостої. І він каже юдеям: „Ось ваш Цар!“
  • 14
    Now it was the Preparation Day of the Passover, and about the sixth hour. And he said to the Jews, “Behold your King!”
  • 15
    Та вони закричали: „Геть, геть із Ним! Розіпни́ Його!“ Пилат каже до них: „Царя вашого маю розп'я́сти?“ Первосвященики відповіли: „Ми не маєм царя, окрім ке́саря!“
  • 15
    But they cried out, “Away with Him, away with Him! Crucify Him!”
    Pilate said to them, “Shall I crucify your King?”
    The chief priests answered, “We have no king but Caesar!”
  • 16
    Ось тоді він їм видав Його, щоб розп'я́сти.
    Розп'яття́ Ісуса
    І взяли Ісуса й повели́...
  • 16
    Then he delivered Him to them to be crucified. Then they took Jesus [d]and led Him away.
  • 17
    І, нісши Свого хреста, Він вийшов на місце, Черепо́вищем зване, по-гебрейському Голго́фа.
  • 17
    The King on a Cross

    And He, bearing His cross, went out to a place called the Place of a Skull, which is called in Hebrew, Golgotha,
  • 18
    Там Його розп'яли́, а з Ним ра́зом двох інших, з одно́го та з другого боку, а Ісуса всере́дині.
  • 18
    where they crucified Him, and two others with Him, one on either side, and Jesus in the center.
  • 19
    А Пилат написав і на́писа, та й умістив на хресті. Було ж там написано: „Ісус Назаряни́н, Цар Юдейський“.
  • 19
    Now Pilate wrote a title and put it on the cross. And the writing was:
    JESUS OF NAZARETH, THE KING OF THE JEWS.
  • 20
    І багато з юдеїв читали цього написа, бо те місце, де Ісус був розп'я́тий, було близько від міста. А було по-гебрейському, по-грецькому й по-римському написано.
  • 20
    Then many of the Jews read this title, for the place where Jesus was crucified was near the city; and it was written in Hebrew, Greek, and Latin.
  • 21
    Тож сказали Пилатові юдейські первосвященики: „Не пиши: Цар Юдейський, але що Він Сам говорив: Я — Цар Юдейський.
  • 21
    Therefore the chief priests of the Jews said to Pilate, “Do not write, ‘The King of the Jews,’ but, ‘He said, “I am the King of the Jews.” ’ ”
  • 22
    Пилат відповів: „Що я написав — написав!“
  • 22
    Pilate answered, “What I have written, I have written.”
  • 23
    Розп'я́вши ж Ісуса, вояки́ взяли одіж Його, та й поділили на чотири частині, по частині для кожного вояка́, теж і хіто́на. А хіто́н був не шитий, а ви́тканий ці́лий відве́рху.
  • 23
    Then the soldiers, when they had crucified Jesus, took His garments and made four parts, to each soldier a part, and also the tunic. Now the tunic was without seam, woven from the top in one piece.
  • 24
    Тож сказали один до одно́го: „Не будемо дерти його, але же́реба киньмо на нього, — кому припаде́“. Щоб збуло́ся Писа́ння: „Поділили одежу Мою між собою, і метну́ли про шату Мою жеребка́“. Вояки ж це й зробили.
  • 24
    They said therefore among themselves, “Let us not tear it, but cast lots for it, whose it shall be,” that the Scripture might be fulfilled which says:
    “They divided My garments among them,
    And for My clothing they cast lots.”
    Therefore the soldiers did these things.
  • 25
    Під хрестом же Ісуса стояли — Його мати, і сестра Його матері, Марія Клео́пова, і Марія Магдали́на.
  • 25
    Behold Your Mother

    Now there stood by the cross of Jesus His mother, and His mother’s sister, Mary the wife of Clopas, and Mary Magdalene.
  • 26
    Як побачив Ісус матір та учня, що стояв тут, якого любив, то каже до матері: „Оце, жоно, твій син!“
  • 26
    When Jesus therefore saw His mother, and the disciple whom He loved standing by, He said to His mother, “Woman, behold your son!”
  • 27
    Потім каже до учня: „Оце мати твоя!“ І з тієї години той учень узяв її до себе.
  • 27
    Then He said to the disciple, “Behold your mother!” And from that hour that disciple took her to his own home.
  • 28
    Потім, знавши Ісус, що вже все довершилось, щоб збулося Писа́ння, проказує: „Пра́гну!“
  • 28
    It Is Finished

    After this, Jesus, [e]knowing that all things were now accomplished, that the Scripture might be fulfilled, said, “I thirst!”
  • 29
    Тут стояла посу́дина, повна оцту. Вояки ж, губку оцтом напо́внивши, і на трости́ну її настромивши, підне́сли до уст Його.
  • 29
    Now a vessel full of sour wine was sitting there; and they filled a sponge with sour wine, put it on hyssop, and put it to His mouth.
  • 30
    А коли Ісус оцту прийняв, то промовив: „Звершилось!“ І, голову схиливши, віддав Свого духа.
  • 30
    So when Jesus had received the sour wine, He said, “It is finished!” And bowing His head, He gave up His spirit.
  • 31
    Був же день Приго́товлення, тож юдеї, щоб тіла́ на хресті не зосталися в суботу, — був бо Великдень тієї суботи — просили Пилата зламати голі́нки розп'я́тим, і зняти.
  • 31
    Jesus’ Side Is Pierced

    Therefore, because it was the Preparation Day, that the bodies should not remain on the cross on the Sabbath (for that Sabbath was a high day), the Jews asked Pilate that their legs might be broken, and that they might be taken away.
  • 32
    Тож прийшли вояки́ й поламали голі́нки першому й другому, що розп'я́тий з Ним був.
  • 32
    Then the soldiers came and broke the legs of the first and of the other who was crucified with Him.
  • 33
    Коли ж підійшли до Ісуса й побачили, що Він уже вмер, то голі́нок Йому не зламали,
  • 33
    But when they came to Jesus and saw that He was already dead, they did not break His legs.
  • 34
    та один з воякі́в списом бо́ка Йому проколов, — і зараз витекла звідти кров та вода.
  • 34
    But one of the soldiers pierced His side with a spear, and immediately blood and water came out.
  • 35
    І самовидець засвідчив, і правдиве свідо́цтво його; і він знає, що правду говорить, щоб повірили й ви.
  • 35
    And he who has seen has testified, and his testimony is true; and he knows that he is telling the truth, so that you may believe.
  • 36
    Бо це сталось тому́, щоб збулося Писа́ння: „Йому кості ламати не бу́дуть!“
  • 36
    For these things were done that the Scripture should be fulfilled, “Not one of His bones shall be broken.”
  • 37
    І знов друге Писа́ння говорить: „Дивитися будуть на Того, Кого́ проколо́ли“.
  • 37
    And again another Scripture says, “They shall look on Him whom they pierced.”
  • 38
    Потім Йо́сип із Арімате́ї, що був учень Ісуса, але потайни́й, — бо боявся юдеїв, — став просити Пилата, щоб тіло Ісусове взяти. І дозволив Пилат. Тож прийшов він, і взяв тіло Ісусове.
  • 38
    Jesus Buried in Joseph’s Tomb

    After this, Joseph of Arimathea, being a disciple of Jesus, but secretly, for fear of the Jews, asked Pilate that he might take away the body of Jesus; and Pilate gave him permission. So he came and took the body of Jesus.
  • 39
    Прибув також і Никоди́м, — що давніше прихо́див вночі до Ісуса, — і сми́рну приніс, із ало́єм помішану, щось літрів із сто.
  • 39
    And Nicodemus, who at first came to Jesus by night, also came, bringing a mixture of myrrh and aloes, about a hundred pounds.
  • 40
    Отож, узяли вони тіло Ісусове, та й обгорнули його у полотно́ із па́хощами, як є зви́чай ховати в юдеїв.
  • 40
    Then they took the body of Jesus, and bound it in strips of linen with the spices, as the custom of the Jews is to bury.
  • 41
    На тім місці, де Він був розп'я́тий, знахо́дився сад, а в саду́ новий гріб, що в ньому ніко́ли ніхто не лежав.
  • 41
    Now in the place where He was crucified there was a garden, and in the garden a new tomb in which no one had yet been laid.
  • 42
    Тож отут, — з-за юдейського дня Пригото́влення — вони покла́ли Ісуса, бо побли́зу був гріб.
  • 42
    So there they laid Jesus, because of the Jews’ Preparation Day, for the tomb was nearby.
    • ← (Івана 18) | (Івана 20) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025