Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Darby Bible Translation
Як Господь же довідався, що почули фарисеї, що Ісус учнів більше збирає та христить, як Іван,
Jesus and the Samaritan Woman
When therefore the Lord knew that the Pharisees had heard that Jesus makes and baptises more disciples than John
When therefore the Lord knew that the Pharisees had heard that Jesus makes and baptises more disciples than John
хоч Ісус не христив Сам, а учні Його,
(however, Jesus himself did not baptise, but his disciples),
Отож, прибуває Він до самарі́йського міста, що зветься Сіха́р, недалеко від поля, яке Яків був дав своєму синові Йо́сипові.
He comes therefore to a city of Samaria called Sychar, near to the land which Jacob gave to his son Joseph.
Там же була Яковова криниця. І Ісус, дорогою змо́рений, сів отак край криниці. Було коло години десь шостої.
Now a fountain of Jacob's was there; Jesus therefore, being wearied with the way he had come, sat just as he was at the fountain. It was about the sixth hour.
Надхо́дить ось жінка одна з Самарії набрати води. Ісус каже до неї: „Дай напитись Мені!“
A woman comes out of Samaria to draw water. Jesus says to her, Give me to drink
Бо учні Його відійшли були в місто, щоб купити пожи́ви.
(for his disciples had gone away into the city that they might buy provisions).
Тоді каже Йому самаря́нка: „Як же Ти, юде́янин бувши, та просиш напитись від мене, самаря́нки?“ Бо юдеї не сходяться із самарянами.
The Samaritan woman therefore says to him, How dost thou, being a Jew, ask to drink of me who am a Samaritan woman? for Jews have no intercourse with Samaritans.
Ісус відповів і промовив до неї: „Коли б знала ти Божий дар, і Хто Той, Хто говорить тобі: „Дай напитись Мені“, — ти б у Нього просила, і Він тобі дав би живої води“.
Jesus answered and said to her, If thou knewest the gift of God, and who it is that says to thee, Give me to drink, thou wouldest have asked of him, and he would have given thee living water.
Каже жінка до Нього: „І черпака́ в Тебе, Пане, нема, а криниця глибока, — звідки ж маєш Ти воду живу?
The woman says to him, Sir, thou hast nothing to draw with, and the well is deep: whence then hast thou the living water?
Чи Ти більший за нашого отця Якова, що нам дав цю криницю, і він сам із неї пив, і сини його, і худоба його?“
Art thou greater than our father Jacob, who gave us the well, and drank of it himself, and his sons, and his cattle?
Ісус відповів і сказав їй: „Кожен, хто воду цю п'є, буде пра́гнути зно́ву.
Jesus answered and said to her, Every one who drinks of this water shall thirst again;
А хто питиме воду, що Я йому дам, пра́гнути не буде повік, бо вода, що Я йому дам, стане в нім джерелом тієї води, що тече в життя вічне“.
but whosoever drinks of the water which I shall give him shall never thirst for ever, but the water which I shall give him shall become in him a fountain of water, springing up into eternal life.
Каже жінка до Нього: „Дай мені, Пане, цієї води, щоб я пити не хотіла, і сюди не прихо́дила брати“.
The woman says to him, Sir, give me this water, that I may not thirst nor come here to draw.
Говорить до неї Ісус: „Іди, поклич чоловіка свого та й вертайся сюди“.
Jesus says to her, Go, call thy husband, and come here.
Жінка відповіла та й сказала: „Чоловіка не маю“. Відказав їй Ісус: „Ти добре сказала: Чоловіка не маю.
The woman answered and said, I have not a husband. Jesus says to her, Thou hast well said, I have not a husband;
Бо п'ятьох чоловіків ти мала, а той, кого маєш тепер, — не муж він тобі. Це ти правду сказала“.
for thou hast had five husbands, and he whom now thou hast is not thy husband: this thou hast spoken truly.
Каже жінка до Нього: „Бачу, Пане, що Пророк Ти.
The woman says to him, Sir, I see that thou art a prophet.
Отці наші вклоня́лися Богу на цій ось горі, а ви тве́рдите, що в Єрусалимі те місце, де потрібно вклонятись“.
Our fathers worshipped in this mountain, and ye say that in Jerusalem is the place where one must worship.
Ісус промовляє до неї: „Повір, жінко, Мені, що надхо́дить година, коли ні на горі цій, ані в Єрусалимі вклоня́тись Отцеві не бу́дете ви.
Jesus says to her, Woman, believe me, [the] hour is coming when ye shall neither in this mountain nor in Jerusalem worship the Father.
Ви вклоняєтесь тому, чого ви не знаєте, ми вклоняємось тому, що знаємо, бо спасіння — від юдеїв.
Ye worship ye know not what; we worship what we know, for salvation is of the Jews.
Але наступає година, і тепер вона є, коли богомі́льці правдиві вклонятися бу́дуть Отцеві в дусі та в правді, бо Отець Собі прагне таких богомі́льців.
But [the] hour is coming and now is, when the true worshippers shall worship the Father in spirit and truth; for also the Father seeks such as his worshippers.
Бог є Дух, і ті, що Йому вклоняються, повинні в дусі та в правді вклоня́тись“.
God [is] a spirit; and they who worship him must worship [him] in spirit and truth.
Відказує жінка Йому: „Я знаю, що при́йде Месі́я, що зветься Христо́с, — як Він прийде, то все розпові́сть нам“.
The woman says to him, I know that Messias is coming, who is called Christ; when *he* comes he will tell us all things.
Промовляє до неї Ісус: „Це Я, що розмовляю з тобою“.
Jesus says to her, I who speak to thee am [he].
І тоді надійшли Його учні, і дивувались, що з жінкою Він розмовляв. Проте жоден із них не спитав: „Чого хочеш?“ або: „Про що з нею гово́риш?“
The Disciples Return and Marvel
And upon this came his disciples, and wondered that he spoke with a woman; yet no one said, What seekest thou? or, Why speakest thou with her?
And upon this came his disciples, and wondered that he spoke with a woman; yet no one said, What seekest thou? or, Why speakest thou with her?
Покинула жінка тоді водоно́са свого, і побігла до міста, та й людям гово́рить:
The woman then left her waterpot and went away into the city, and says to the men,
„Ходіть но, побачте Того Чоловіка, що сказав мені все, що́ я вчинила. Чи Він не Христос?“
Come, see a man who told me all things I had ever done: is not he the Christ?
Тим ча́сом же учні просили Його та й казали: „Учителю, їж!“
But meanwhile the disciples asked him saying, Rabbi, eat.
А Він їм відказав: „Я маю пожи́ву на ї́дження, якої не знаєте ви“.
But he said to them, I have food to eat which ye do not know.
Питали тоді один о́дного учні: „Хіба хто приніс Йому їсти?“
The disciples therefore said to one another, Has any one brought him [anything] to eat?
Ісус каже до них: „Пожива Моя — чинити волю Того, Хто послав Мене, і справу Його доверши́ти.
Jesus says to them, My food is that I should do the will of him that has sent me, and that I should finish his work.
Чи не кажете ви: „Ще чотири от місяці, — і наста́нуть жнива́?“ А Я вам кажу́: Підійміть свої очі, та гляньте на ни́ви, — як для жнив уже пополові́ли вони!
Do not ye say, that there are yet four months and the harvest comes? Behold, I say to you, Lift up your eyes and behold the fields, for they are already white to harvest.
А хто жне, той заплату бере, та збирає врожай в життя вічне, щоб хто сіє й хто жне — ра́зом раділи.
He that reaps receives wages and gathers fruit unto life eternal, that both he that sows and he that reaps may rejoice together.
Бо про це погові́рка правдива: „Хто інший сіє, а хто інший жне“.
For in this is [verified] the true saying, It is one who sows and another who reaps.
Я вас жати послав, де ви не працюва́ли: працюва́ли інші, ви ж до їхньої праці ввійшли“.
I have sent you to reap that on which ye have not laboured; others have laboured, and ye have entered into their labours.
З того ж міста багато-хто із самаря́н в Нього ввірували через слово жінки, що сві́дчила: „Він сказав мені все, що я вчинила була́!“
Many Samaritans Believe
But many of the Samaritans of that city believed on him because of the word of the woman who bore witness, He told me all things that I had ever done.
But many of the Samaritans of that city believed on him because of the word of the woman who bore witness, He told me all things that I had ever done.
А коли самаря́ни до Нього прийшли, то благали Його, щоб у них позостався. І Він перебув там два дні.
When therefore the Samaritans came to him they asked him to abide with them, and he abode there two days.
Значно ж більш вони ввірували через слово Його.
And more a great deal believed on account of his word;
А до жінки казали вони: „Не за слово твоє ми вже віруємо, — самі бо ми чули й пізна́ли, що справді Спаси́тель Він світу!“
and they said to the woman, [It is] no longer on account of thy saying that we believe, for we have heard him ourselves, and we know that this is indeed the Saviour of the world.
Як минуло ж два дні, Він ізвідти пішов в Галілею.
Jesus Heals the Official's Son
But after the two days he went forth thence and went away into Galilee,
But after the two days he went forth thence and went away into Galilee,
Сам бо сві́дчив Ісус, що не має пошани пророк у вітчи́зні своїй.
for Jesus himself bore witness that a prophet has no honour in his own country.
А коли Він прийшов в Галілею, Його прийняли́ галіле́яни, побачивши все, що вчинив Він в Єрусалимі на святі, бо ходили на свято й вони.
When therefore he came into Galilee, the Galileans received him, having seen all that he had done in Jerusalem during the feast, for they also went to the feast.
Тоді зно́ву прийшов Ісус у Кану́ Галілейську, де перемінив був Він воду на вино. І був там один царедво́рець, що син його хво́рів у Капернау́мі.
He came therefore again to Cana of Galilee, where he made the water wine. And there was a certain courtier in Capernaum whose son was sick.
Він, почувши, що Ісус із Юдеї прибув в Галілею, до Нього прийшов і благав Його, щоб пішов і сина йому вздоровив, бо мав той умерти.
He, having heard that Jesus had come out of Judaea into Galilee, went to him and asked [him] that he would come down and heal his son, for he was about to die.
Ісус же промовив до нього: „Як знаме́н тих та чуд не побачите, — не ввіруєте!“
Jesus therefore said to him, Unless ye see signs and wonders ye will not believe.
Царедво́рець говорить до Нього: „Піди, Господи, поки не вмерла дитина моя!“
The courtier says to him, Sir, come down ere my child die.
Промовляє до нього Ісус: „Іди, — син твій живе!“ І повірив той слову, що до нього промовив Ісус, — і пішов.
Jesus says to him, Go, thy son lives. And the man believed the word which Jesus said to him, and went his way.
А коли ще в дорозі він був, то раби́ його перестріли його й сповістили, говорячи: „Син твій живе“.
But already, as he was going down, his servants met him and brought [him] word saying, Thy child lives.
А він їх запитав про годину, о котрі́й стало легше йому. Вони ж відказали до нього: „Учора о сьомій годині гаря́чка поки́нула його“.
He inquired therefore from them the hour at which he got better. And they said to him, Yesterday at the seventh hour the fever left him.
Зрозумів тоді ба́тько, що була́ то година, о котрі́й до нього промовив Ісус: „Син твій живе“. І ввірував сам і ввесь його дім.
The father therefore knew that [it was] in that hour in which Jesus said to him, Thy son lives; and he believed, himself and his whole house.