Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
New American Standard Bible
Як Господь же довідався, що почули фарисеї, що Ісус учнів більше збирає та христить, як Іван,
Jesus Goes to Galilee
Therefore when the Lord knew that the Pharisees had heard that Jesus was making and baptizing more disciples than John
Therefore when the Lord knew that the Pharisees had heard that Jesus was making and baptizing more disciples than John
хоч Ісус не христив Сам, а учні Його,
(although Jesus Himself was not baptizing, but His disciples were),
Отож, прибуває Він до самарі́йського міста, що зветься Сіха́р, недалеко від поля, яке Яків був дав своєму синові Йо́сипові.
So He came to a city of Samaria called Sychar, near the parcel of ground that Jacob gave to his son Joseph;
Там же була Яковова криниця. І Ісус, дорогою змо́рений, сів отак край криниці. Було коло години десь шостої.
and Jacob’s well was there. So Jesus, being wearied from His journey, was sitting thus by the well. It was about the sixth hour.
Надхо́дить ось жінка одна з Самарії набрати води. Ісус каже до неї: „Дай напитись Мені!“
The Woman of Samaria
There came a woman of Samaria to draw water. Jesus said to her, “Give Me a drink.”
Бо учні Його відійшли були в місто, щоб купити пожи́ви.
For His disciples had gone away into the city to buy food.
Тоді каже Йому самаря́нка: „Як же Ти, юде́янин бувши, та просиш напитись від мене, самаря́нки?“ Бо юдеї не сходяться із самарянами.
Therefore the Samaritan woman said to Him, “How is it that You, being a Jew, ask me for a drink since I am a Samaritan woman?” (For Jews have no dealings with Samaritans.)
Ісус відповів і промовив до неї: „Коли б знала ти Божий дар, і Хто Той, Хто говорить тобі: „Дай напитись Мені“, — ти б у Нього просила, і Він тобі дав би живої води“.
Jesus answered and said to her, “If you knew the gift of God, and who it is who says to you, ‘Give Me a drink,’ you would have asked Him, and He would have given you living water.”
Каже жінка до Нього: „І черпака́ в Тебе, Пане, нема, а криниця глибока, — звідки ж маєш Ти воду живу?
She said to Him, “Sir, You have nothing to draw with and the well is deep; where then do You get that living water?
Чи Ти більший за нашого отця Якова, що нам дав цю криницю, і він сам із неї пив, і сини його, і худоба його?“
“You are not greater than our father Jacob, are You, who gave us the well, and drank of it himself and his sons and his cattle?”
Ісус відповів і сказав їй: „Кожен, хто воду цю п'є, буде пра́гнути зно́ву.
Jesus answered and said to her, “Everyone who drinks of this water will thirst again;
А хто питиме воду, що Я йому дам, пра́гнути не буде повік, бо вода, що Я йому дам, стане в нім джерелом тієї води, що тече в життя вічне“.
but whoever drinks of the water that I will give him shall never thirst; but the water that I will give him will become in him a well of water springing up to eternal life.”
Каже жінка до Нього: „Дай мені, Пане, цієї води, щоб я пити не хотіла, і сюди не прихо́дила брати“.
The woman said to Him, “Sir, give me this water, so I will not be thirsty nor come all the way here to draw.”
Говорить до неї Ісус: „Іди, поклич чоловіка свого та й вертайся сюди“.
He said to her, “Go, call your husband and come here.”
Жінка відповіла та й сказала: „Чоловіка не маю“. Відказав їй Ісус: „Ти добре сказала: Чоловіка не маю.
The woman answered and said, “I have no husband.” Jesus said to her, “You have correctly said, ‘I have no husband’;
Бо п'ятьох чоловіків ти мала, а той, кого маєш тепер, — не муж він тобі. Це ти правду сказала“.
for you have had five husbands, and the one whom you now have is not your husband; this you have said truly.”
Каже жінка до Нього: „Бачу, Пане, що Пророк Ти.
The woman said to Him, “Sir, I perceive that You are a prophet.
Отці наші вклоня́лися Богу на цій ось горі, а ви тве́рдите, що в Єрусалимі те місце, де потрібно вклонятись“.
“Our fathers worshiped in this mountain, and you people say that in Jerusalem is the place where men ought to worship.”
Ісус промовляє до неї: „Повір, жінко, Мені, що надхо́дить година, коли ні на горі цій, ані в Єрусалимі вклоня́тись Отцеві не бу́дете ви.
Jesus said to her, “Woman, believe Me, an hour is coming when neither in this mountain nor in Jerusalem will you worship the Father.
Ви вклоняєтесь тому, чого ви не знаєте, ми вклоняємось тому, що знаємо, бо спасіння — від юдеїв.
“You worship what you do not know; we worship what we know, for salvation is from the Jews.
Але наступає година, і тепер вона є, коли богомі́льці правдиві вклонятися бу́дуть Отцеві в дусі та в правді, бо Отець Собі прагне таких богомі́льців.
“But an hour is coming, and now is, when the true worshipers will worship the Father in spirit and truth; for such people the Father seeks to be His worshipers.
Бог є Дух, і ті, що Йому вклоняються, повинні в дусі та в правді вклоня́тись“.
“God is spirit, and those who worship Him must worship in spirit and truth.”
Відказує жінка Йому: „Я знаю, що при́йде Месі́я, що зветься Христо́с, — як Він прийде, то все розпові́сть нам“.
The woman said to Him, “I know that Messiah is coming (He who is called Christ); when that One comes, He will declare all things to us.”
Промовляє до неї Ісус: „Це Я, що розмовляю з тобою“.
Jesus said to her, “I who speak to you am He.”
І тоді надійшли Його учні, і дивувались, що з жінкою Він розмовляв. Проте жоден із них не спитав: „Чого хочеш?“ або: „Про що з нею гово́риш?“
At this point His disciples came, and they were amazed that He had been speaking with a woman, yet no one said, “What do You seek?” or, “Why do You speak with her?”
Покинула жінка тоді водоно́са свого, і побігла до міста, та й людям гово́рить:
So the woman left her waterpot, and went into the city and said to the men,
„Ходіть но, побачте Того Чоловіка, що сказав мені все, що́ я вчинила. Чи Він не Христос?“
“Come, see a man who told me all the things that I have done; this is not the Christ, is it?”
І вони повихо́дили з міста, і до Нього прийшли.
They went out of the city, and were coming to Him.
Тим ча́сом же учні просили Його та й казали: „Учителю, їж!“
Meanwhile the disciples were urging Him, saying, “Rabbi, eat.”
А Він їм відказав: „Я маю пожи́ву на ї́дження, якої не знаєте ви“.
But He said to them, “I have food to eat that you do not know about.”
Питали тоді один о́дного учні: „Хіба хто приніс Йому їсти?“
So the disciples were saying to one another, “No one brought Him anything to eat, did he?”
Ісус каже до них: „Пожива Моя — чинити волю Того, Хто послав Мене, і справу Його доверши́ти.
Jesus said to them, “My food is to do the will of Him who sent Me and to accomplish His work.
Чи не кажете ви: „Ще чотири от місяці, — і наста́нуть жнива́?“ А Я вам кажу́: Підійміть свої очі, та гляньте на ни́ви, — як для жнив уже пополові́ли вони!
“Do you not say, ‘There are yet four months, and then comes the harvest’? Behold, I say to you, lift up your eyes and look on the fields, that they are white for harvest.
А хто жне, той заплату бере, та збирає врожай в життя вічне, щоб хто сіє й хто жне — ра́зом раділи.
“Already he who reaps is receiving wages and is gathering fruit for life eternal; so that he who sows and he who reaps may rejoice together.
Бо про це погові́рка правдива: „Хто інший сіє, а хто інший жне“.
“For in this case the saying is true, ‘One sows and another reaps.’
Я вас жати послав, де ви не працюва́ли: працюва́ли інші, ви ж до їхньої праці ввійшли“.
“I sent you to reap that for which you have not labored; others have labored and you have entered into their labor.”
З того ж міста багато-хто із самаря́н в Нього ввірували через слово жінки, що сві́дчила: „Він сказав мені все, що я вчинила була́!“
The Samaritans
From that city many of the Samaritans believed in Him because of the word of the woman who testified, “He told me all the things that I have done.”
А коли самаря́ни до Нього прийшли, то благали Його, щоб у них позостався. І Він перебув там два дні.
So when the Samaritans came to Jesus, they were asking Him to stay with them; and He stayed there two days.
А до жінки казали вони: „Не за слово твоє ми вже віруємо, — самі бо ми чули й пізна́ли, що справді Спаси́тель Він світу!“
and they were saying to the woman, “It is no longer because of what you said that we believe, for we have heard for ourselves and know that this One is indeed the Savior of the world.”
Як минуло ж два дні, Він ізвідти пішов в Галілею.
After the two days He went forth from there into Galilee.
Сам бо сві́дчив Ісус, що не має пошани пророк у вітчи́зні своїй.
For Jesus Himself testified that a prophet has no honor in his own country.
А коли Він прийшов в Галілею, Його прийняли́ галіле́яни, побачивши все, що вчинив Він в Єрусалимі на святі, бо ходили на свято й вони.
So when He came to Galilee, the Galileans received Him, having seen all the things that He did in Jerusalem at the feast; for they themselves also went to the feast.
Тоді зно́ву прийшов Ісус у Кану́ Галілейську, де перемінив був Він воду на вино. І був там один царедво́рець, що син його хво́рів у Капернау́мі.
Healing a Nobleman’s Son
Therefore He came again to Cana of Galilee where He had made the water wine. And there was a royal official whose son was sick at Capernaum.
Він, почувши, що Ісус із Юдеї прибув в Галілею, до Нього прийшов і благав Його, щоб пішов і сина йому вздоровив, бо мав той умерти.
When he heard that Jesus had come out of Judea into Galilee, he went to Him and was imploring Him to come down and heal his son; for he was at the point of death.
Ісус же промовив до нього: „Як знаме́н тих та чуд не побачите, — не ввіруєте!“
So Jesus said to him, “Unless you people see signs and wonders, you simply will not believe.”
Царедво́рець говорить до Нього: „Піди, Господи, поки не вмерла дитина моя!“
The royal official said to Him, “Sir, come down before my child dies.”
Промовляє до нього Ісус: „Іди, — син твій живе!“ І повірив той слову, що до нього промовив Ісус, — і пішов.
Jesus said to him, “Go; your son lives.” The man believed the word that Jesus spoke to him and started off.
А коли ще в дорозі він був, то раби́ його перестріли його й сповістили, говорячи: „Син твій живе“.
As he was now going down, his slaves met him, saying that his son was living.
А він їх запитав про годину, о котрі́й стало легше йому. Вони ж відказали до нього: „Учора о сьомій годині гаря́чка поки́нула його“.
So he inquired of them the hour when he began to get better. Then they said to him, “Yesterday at the seventh hour the fever left him.”
Зрозумів тоді ба́тько, що була́ то година, о котрі́й до нього промовив Ісус: „Син твій живе“. І ввірував сам і ввесь його дім.
So the father knew that it was at that hour in which Jesus said to him, “Your son lives”; and he himself believed and his whole household.