Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Darby Bible Translation
Після того Ісус перейшов на той бік Галілейського чи Тіверія́дського моря.
The Feeding of the Five Thousand
After these things Jesus went away beyond the sea of Galilee, [or] of Tiberias,
After these things Jesus went away beyond the sea of Galilee, [or] of Tiberias,
А за Ним ішла бе́зліч народу, бо бачили чу́да Його, що чинив над недужими.
and a great crowd followed him, because they saw the signs which he wrought upon the sick.
Ісус же на го́ру зійшов, і сидів там зо Своїми учнями.
And Jesus went up into the mountain, and there sat with his disciples:
А Ісус, звівши очі Свої та побачивши, яка бе́зліч наро́ду до Нього йде, говорить Пилипові: „Де́ ми купимо хліба, щоб вони поживи́лись?“
Jesus then, lifting up his eyes and seeing that a great crowd is coming to him, says to Philip, Whence shall we buy loaves that these may eat?
Він же це говорив, його випробо́вуючи, бо знав Сам, що́ Він має робити.
But this he said trying him, for he knew what he was going to do.
Пилип Йому відповідь дав: „І за двісті дина́ріїв їм хліба не стане, щоб кожен із них бодай тро́хи дістав“.
Philip answered him, Loaves for two hundred denarii are not sufficient for them, that each may have some little [portion].
Говорить до Нього Андрій, один з учнів Його, брат Си́мона Петра:
One of his disciples, Andrew, Simon Peter's brother, says to him,
„Є тут хлопчи́на один, що має п'ять я́чних хлібів та дві рибі, але що́ то на бе́зліч таку!“
There is a little boy here who has five barley loaves and two small fishes; but this, what is it for so many?
А Ісус відказав: „Скажіть лю́дям сідати!“ А була на тім місці велика трава. І засіло чоловіка числом із п'ять тисяч.
[And] Jesus said, Make the men sit down. Now there was much grass in the place: the men therefore sat down, in number about five thousand.
А Ісус узяв хліби́, і, подяку вчинивши, роздав тим, хто сидів. Так само і з риб, скільки хотіли вони.
And Jesus took the loaves, and having given thanks, distributed [them] to those that were set down; and in like manner of the small fishes as much as they would.
І, як наїлись вони, Він говорить до учнів Своїх: „Позбирайте куски позоста́лі, щоб ніщо не загинуло“.
And when they had been filled, he says to his disciples, Gather together the fragments which are over and above, that nothing may be lost.
І зібрали вони. І дванадцять повних кошів наклали кусків, що лишились їдця́м із п'яти я́чних хлібів.
They gathered [them] therefore together, and filled twelve hand-baskets full of fragments of the five barley loaves, which were over and above to those that had eaten.
А люди, що бачили чудо, яке Ісус учинив, гомоніли: „Це Той справді Пророк, що повинен прибути на світ!“
The men therefore, having seen the sign which Jesus had done, said, This is truly the prophet which is coming into the world.
Спостерігши ж Ісус, що вони мають за́мір прийти та забрати Його, щоб настанови́ти царем, знов на го́ру пішов Сам один.
Jesus therefore knowing that they were going to come and seize him, that they might make [him] king, departed again to the mountain himself alone.
А як вечір настав, то зійшли Його учні над море.
Jesus Walks on Water
But when evening was come, his disciples went down to the sea,
But when evening was come, his disciples went down to the sea,
І, ввійшовши до чо́вна, на другий бік моря вони попливли́, до Капернау́му. І те́мрява вже наступила була́, а Ісус ще до них не прихо́див.
and having gone on board ship, they went over the sea to Capernaum. And it had already become dark, and Jesus had not come to them,
Від великого ж вітру, що віяв, хвилюва́лося море.
and the sea was agitated by a strong wind blowing.
Як вони ж пропливли́ стадій із двадцять п'ять або з тридцять, то Ісуса побачили, що йде Він по морю, і до чо́вна зближається, — і їх страх обгорну́в.
Having rowed then about twenty-five or thirty stadia, they see Jesus walking on the sea and coming near the ship; and they were frightened.
І хотіли вони взяти до чо́вна Його; та чо́вен зараз пристав до землі, до якої пливли́.
They were willing therefore to receive him into the ship; and immediately the ship was at the land to which they went.
А наступного дня той наро́д, що на тім боці моря стояв, побачив, що там іншого чо́вна, крім одно́го того́, що до нього ввійшли були учні Його, не було́, і що до чо́вна не вхо́див Ісус із Своїми учнями, але відпливли́ самі учні.
On the morrow the crowd which stood on the other side of the sea, having seen that there was no other little ship there except that into which his disciples had got, and that Jesus had not gone with his disciples into the ship, but [that] his disciples had gone away alone;
А тим ча́сом із Тіверія́ди припливли́ човни́ інші близько до місця того, де вони їли хліб, як Господь учинив був подяку.
(but other little ships out of Tiberias came near to the place where they ate bread after the Lord had given thanks;)
Отож, як побачили люди, що Ісуса та учнів Його там нема, то в човни́ посідали самі й прибули́ до Капернауму, — і шукали Ісуса.
when therefore the crowd saw that Jesus was not there, nor his disciples, *they* got into the ships, and came to Capernaum, seeking Jesus.
І, на тім боці моря знайшовши Його, сказали Йому: „Коли Ти прибув сюди, Учителю?“
And having found him the other side of the sea, they said to him, Rabbi, when art thou arrived here?
Відповів їм Ісус і сказав: „Поправді, поправці кажу́ вам: Мене не тому ви шукаєте, що бачили чуда, а що їли з хлібів і наси́тились.
Jesus the Bread of Life
Jesus answered them and said, Verily, verily, I say to you, Ye seek me not because ye have seen signs, but because ye have eaten of the loaves and been filled.
Jesus answered them and said, Verily, verily, I say to you, Ye seek me not because ye have seen signs, but because ye have eaten of the loaves and been filled.
Пильнуйте не про пожи́ву, що гине, але про поживу, що зостається на вічне життя, яку дасть нам Син Лю́дський, бо запечатав Його Бог Отець“.
Work not [for] the food which perishes, but [for] the food which abides unto life eternal, which the Son of man shall give to you; for him has the Father sealed, [even] God.
Сказали ж до Нього вони: „Що́ ми маємо почати, щоб роби́ти діла Божі?“
They said therefore to him, What should we do that we may work the works of God?
Ісус відповів і сказав їм: „Оце діло Боже, — щоб у Того ви вірували, Кого Він послав“.
Jesus answered and said to them, This is the work of God, that ye believe on him whom *he* has sent.
А вони відказали Йому: „Яке ж знаме́но Ти чиниш, щоб побачили ми й поняли́ Тобі віри? Що Ти робиш?“
They said therefore to him, What sign then doest thou that we may see and believe thee? what dost thou work?
Наші отці́ їли ма́нну в пустині, як написано: „Хліб із неба їм дав на поживу“.
Our fathers ate the manna in the wilderness, as it is written, He gave them bread out of heaven to eat.
А Ісус їм сказав: „Поправді, поправді кажу́ вам: Не Мойсей хліб із неба вам дав, — Мій Отець дає вам хліб правдивий із неба.
Jesus therefore said to them, Verily, verily, I say to you, [It is] not Moses that has given you the bread out of heaven; but my Father gives you the true bread out of heaven.
Бо хліб Божий є Той, Хто сходить із неба й дає життя світові“.
For the bread of God is he who comes down out of heaven and gives life to the world.
А вони відказали до Нього: „Давай, Господи, хліба такого нам за́вжди!“
They said therefore to him, Lord, ever give to us this bread.
Ісус же сказав їм: „Я — хліб життя. Хто до Мене прихо́дить, — не голодува́тиме він, а хто вірує в Мене, — ніко́ли не пра́гнутиме.
[And] Jesus said to them, I am the bread of life: he that comes to me shall never hunger, and he that believes on me shall never thirst at any time.
Але Я вам сказав, що Мене хоч ви й бачили, та не віруєте.
But I have said to you, that ye have also seen me and do not believe.
Усе при́йде до Мене, що Отець дає Мені, а того, хто до Мене приходить, Я не вижену геть.
All that the Father gives me shall come to me, and him that comes to me I will not at all cast out.
Бо Я з неба зійшов не на те, щоб волю чинити Свою, але волю Того, Хто послав Мене.
For I am come down from heaven, not that I should do *my* will, but the will of him that has sent me.
Оце ж воля Того, Хто послав Мене, — щоб з усього, що дав Мені Він, Я нічого не стратив, але воскреси́в те останнього дня.
And this is the will of him that has sent me, that of all that he has given me I should lose nothing, but should raise it up in the last day.
Оце ж воля Мого Отця, — щоб усякий, хто Сина бачить та вірує в Нього, мав вічне життя, — і того воскрешу́ Я останнього дня“.
For this is the will of my Father, that every one who sees the Son, and believes on him, should have life eternal; and I will raise him up at the last day.
Тоді стали юдеї ре́мствувати на Нього, що сказав: „Я той хліб, що з неба зійшов“.
The Jews therefore murmured about him, because he said, I am the bread which has come down out of heaven.
І казали вони: „Хіба Він не Ісус, син Йо́сипів, що ми знаємо батька та матір Його? Як же Він каже: Я з неба зійшов?“
And they said, Is not this Jesus the son of Joseph, whose father and mother we have known? how then does *he* say, I am come down out of heaven?
А Ісус відповів і промовив до них: „Не ремствуйте ви між собою!
Jesus therefore answered and said to them, Murmur not among yourselves.
Ніхто бо не може до Мене прийти, як Отець, що послав Мене, не притягне його, — і того воскрешу́ Я останнього дня.
No one can come to me except the Father who has sent me draw him, and I will raise him up in the last day.
У Пророків написано: „І всі бу́дуть від Бога навче́ні.“ Кожен, хто від Бога почув і навчився, приходить до Мене.
It is written in the prophets, And they shall be all taught of God. Every one that has heard from the Father [himself], and has learned [of him], comes to me;
Це не значить, щоб хтось Отця бачив, — тільки Той Отця бачив, Хто походить від Бога.
not that any one has seen the Father, except he who is of God, he has seen the Father.
Поправді, поправді кажу́ Вам: Хто вірує в Мене, — життя вічне той має.
Verily, verily, I say to you, He that believes [on me] has life eternal.
Отці ваші в пустині їли манну, — і померли.
Your fathers ate the manna in the wilderness and died.
То є хліб, Який сходить із неба, — щоб не вмер, хто Його споживає.
This is the bread which comes down out of heaven, that one may eat of it and not die.
Я — хліб живий, що з неба зійшов: коли хто споживатиме хліб цей, той повік буде жити. А хліб, що дам Я, то є тіло Моє, яке Я за життя світу дам“.
I am the living bread which has come down out of heaven: if any one shall have eaten of this bread he shall live for ever; but the bread withal which I shall give is my flesh, which I will give for the life of the world.
Тоді між собою змагатися стали юдеї, говорячи: „Як же Він може дати нам тіла спожити?“
The Jews therefore contended among themselves, saying, How can he give us this flesh to eat?
І сказав їм Ісус: „Поправді, поправді кажу вам: Якщо ви споживати не будете тіла Сина Лю́дського й пити не будете крови Його, то в собі ви не будете мати життя.
Jesus therefore said to them, Verily, verily, I say unto you, Unless ye shall have eaten the flesh of the Son of man, and drunk his blood, ye have no life in yourselves.
Хто тіло Моє споживає та кров Мою п'є, той має вічне життя, — і того воскрешу́ Я останнього дня.
He that eats my flesh and drinks my blood has life eternal, and I will raise him up at the last day:
Бо тіло Моє — то правдиво пожива, Моя ж кров — то правдиво пиття.
for my flesh is truly food and my blood is truly drink.
Хто тіло Моє споживає та кров Мою п'є, той в Мені перебува́є, а Я в ньому.
He that eats my flesh and drinks my blood dwells in me and I in him.
Як Живий Отець послав Мене, і живу Я Отцем, так і той, хто Мене споживає, і він житиме Мною.
As the living Father has sent me and I live on account of the Father, *he* also who eats me shall live also on account of me.
То є хліб, що з неба зійшов. Не як ваші отці їли ма́нну й померли, — хто цей хліб споживає, той жити буде пові́к!“
This is the bread which has come down out of heaven. Not as the fathers ate and died: he that eats this bread shall live for ever.
Оце Він говорив, коли в Капернаумі навчав у синагозі.
These things he said in [the] synagogue, teaching in Capernaum.
А багато-хто з учнів Його, як почули оце, гомоніли: „Жорстока це мова! Хто́ слухати може її?“
Many Disciples Turn Away
Many therefore of his disciples having heard [it] said, This word is hard; who can hear it?
Many therefore of his disciples having heard [it] said, This word is hard; who can hear it?
А Ісус, Сам у Собі знавши це, що учні Його на те ре́мствують, промовив до них: „Чи оце вас споку́шує?
But Jesus, knowing in himself that his disciples murmur concerning this, said to them, Does this offend you?
А що ж, як побачите Лю́дського Сина, що сходить туди, де перше Він був?
If then ye see the Son of man ascending up where he was before?
То Дух, що ожи́влює, тіло ж не помагає нічого. Слова́, що їх Я говорив вам, то дух і життя.
It is the Spirit which quickens, the flesh profits nothing: the words which I have spoken unto you are spirit and are life.
Але є дехто з вас, хто не вірує“. Бо Ісус знав споча́тку, хто ті, хто не вірує, і хто видасть Його.
But there are some of you who do not believe. For Jesus knew from the beginning who they were who did not believe, and who would deliver him up.
І сказав Він: „Я тому́ й говорив вам, що до Мене прибути не може ніхто, як не буде йому від Отця да́не те“.
And he said, Therefore said I unto you, that no one can come to me unless it be given to him from the Father.
Із того ча́су відпали багато-хто з учнів Його, і не ходили вже з Ним.
Peter's Confession of Faith
From that [time] many of his disciples went away back and walked no more with him.
From that [time] many of his disciples went away back and walked no more with him.
І сказав Ісус Дванадцятьо́м: „Чи не хочете й ви́ відійти?“
Jesus therefore said to the twelve, Will ye also go away?
Відповів Йому Си́мон Петро: „До ко́го ми пі́демо, Господи? Ти маєш слова́ життя вічного.
Simon Peter answered him, Lord, to whom shall we go? thou hast words of life eternal;
Ми ж увірували та пізнали, що Ти — Христос, Син Бога Живого!“
and we have believed and known that thou art the holy one of God.
Відповів їм Ісус: „Чи не Дванадцятьо́х Я вас вибрав? Та один із вас дия́вол“.
Jesus answered them, Have not I chosen you the twelve? and of you one is a devil.