Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Переклад Турконяка
А коли Він прохо́див, побачив чоловіка, що сліпим був з наро́дження.
А коли Він ішов, то побачив чоловіка, сліпого від народження.
І спитали Його учні Його, говорячи: „Учителю, хто згрішив: чи він сам, чи батьки його, що сліпим він родився?“
Його учні запитали Його, кажучи: Учителю, хто згрішив: він чи батьки його, що сліпим народився?
Ісус відповів: „Не згрішив ані він, ні батьки його, а щоб діла Божі з'явились на ньому.
Ісус відповів: Ні він не згрішив, ні його батьки, але щоб виявилися на ньому Божі діла.
Ми мусимо виконувати діла Того, Хто послав Мене, аж поки є день. Надхо́дить он ніч, коли жоден нічо́го не зможе виконувати.
Доки є день, потрібно, щоб ми робили діла Того, Хто Мене послав; надходить ніч, коли ніхто не зможе робити.
Промовивши це, Він сплюнув на землю, і з сли́ни грязи́во зробив, і очі сліпому пома́зав грязи́вом,
Сказавши це, Він плюнув на землю, зробив грязиво зі слини й помазав ним очі сліпому,
і до нього промовив: „Піди, умийся в ставку́ Сілоа́м“ (визначає це „По́сланий“). Тож пішов той і вмився, — і вернувся видю́щим.
і сказав йому: Піди вмийся в купальні Силоам! Силоам у перекладі означає «посланий». Отже, він пішов, умився і прийшов зрячим.
А сусіди та ті, що бачили перше його, як був він сліпий, говорили: „Чи ж не той це, що сидів та просив?“
Сусіди ж і ті, котрі бачили його раніше, як він був жебраком, казали: Хіба це не той, хто сидів і жебрав?
Говорили одні, що це він, а інші казали: „Ні, — подібний до нього“. А він відказав: „Це я!“
Деякі говорили, що це він; інші говорили, що ні, але подібний до нього. Він [же] казав: Це я!
А той опові́да́в: „Чоловік, що Його звуть Ісусом, грязи́во зробив, і очі помазав мені, і до мене сказав: „Піди в Сілоа́м та й умийся“. Я ж пішов та й умився, — і став бачити“.
Він відповів: Чоловік, Якого звуть Ісус, зробив грязиво й помазав мої очі та сказав мені: Іди в [купальню] Силоам і вмийся. Я пішов, умився і прозрів.
І сказали до нього: „Де Він?“ Відказує той: „Я не знаю“.
І запитали в нього: Де Він? Той каже: Я не знаю.
Ведуть тоді до фарисеїв того, що був перше незрячий.
Тож повели того, який був колись сліпий, до фарисеїв.
А була то субота, як грязи́во Ісус учинив і відкрив йому очі.
А того дня, коли Ісус зробив грязиво й відкрив йому очі, була субота.
І знов запитали його й фарисеї, я́к видющим він став. А він розповів їм: „Грязи́во поклав Він на очі мені, а я вмився, — та й бачу“.
Знову запитували його фарисеї, як він прозрів. Він сказав їм: Грязиво поклав мені на очі, я вмився і бачу.
Тоді деякі з фарисеїв казали: „Не від Бога Оцей Чоловік, — бо суботи не де́ржить“. А інші казали: „Як же чу́да такі може грішна люди́на чинити?“ І незгода між ними була́.
Деякі з фарисеїв говорили: Ця Людина не є від Бога, бо не дотримується суботи. Інші ж казали: Як може грішна людина робити такі чудеса? І виник між ними поділ.
Тому зно́ву говорять сліпому: „Що́ ти кажеш про Нього, коли очі відкрив Він тобі?“ А той відказав: „Він Пророк!“
Знову кажуть сліпому: Що ти скажеш про Нього, оскільки Він відкрив твої очі? Він же сказав: Це Пророк!
Юдеї проте́ йому не повірили, що незрячим він був і прозрів, аж поки не покликано батькі́в того прозрілого.
Але юдеї не повірили в те, що він був сліпим і став зрячим, аж поки не покликали батьків того, хто прозрів,
І запитали їх, кажучи: „Чи ваш оце син, про якого ви кажете, ніби родився сліпим? Як же він тепер бачить?“
і не запитали їх, говорячи: Чи це ваш син, про якого ви кажете, що народився сліпий? Як же він тепер бачить?
А батьки його відповіли́ та сказали: „Ми знаєм, що цей — то наш син, і що він народився сліпим.
У відповідь його батьки сказали [їм]: Знаємо, що він — наш син і що народився сліпий,
Але я́к тепер бачить, — не знаємо, або хто йому очі відкрив, — ми не відаємо. Поспитайте його, — він дорослий, хай сам скаже про себе“.
а чому тепер бачить, — не знаємо, або хто відкрив йому очі, — ми не знаємо. Він дорослий, його й запитайте; нехай говорить сам за себе!
Таке говорили батьки його, бо боялись юдеїв: юдеї бо вже були змо́вились, — як хто за Христа Його визнає, щоб той був відлучений від синагоги.
Таке сказали його батьки, оскільки боялися юдеїв; а юдеї вже змовилися, що коли хто визнає його за Христа, то буде відлучений він від синагоги.
Ось тому говорили батьки його: „Він дорослий, — його поспитайте“.
Ось чому його батьки сказали: Він дорослий, тож запитайте його самого.
І покликали вдруге того чоловіка, що був сліпим, і сказали йому: „Віддай хвалу Богові. Ми знаємо, що грішний Отой Чоловік“.
Отже, вдруге покликали чоловіка, який був сліпий, і сказали йому: Віддай славу Богові! Ми знаємо, що Той Чоловік грішний!
Але він відповів: „Чи Він грішний — не знаю. Одне тільки знаю, що я був сліпим, а тепер бачу!“
У відповідь він сказав: Чи Він грішний, — я не знаю; одне знаю, що я був сліпий, а тепер бачу!
І спитали його: „Що тобі Він зробив? Як відкрив тобі очі?“
[Ще раз] запитали його: Що Він тобі зробив? Як відкрив твої очі?
Відповів він до них: „Я вже вам говорив, — та не слухали ви. Що́ бажаєте зно́ву почути? Може й ви Його учнями хочете стати?“
Він відповів їм: Я вам уже сказав, та ви не вислухали. Що ще хочете почути? Чи й ви хочете стати Його учнями?
А вони його вилаяли та й сказали: „То ти Його учень, а ми учні Мойсеєві.
І докорили йому, кажучи: Це ти Його учень, а ми — учні Мойсея.
Ми знаємо, що Бог говорив до Мойсея, — звідки ж узявся Оцей, ми не відаємо“.
Ми знаємо, що з Мойсеєм говорив Бог, а Цей — ми не знаємо звідки Він!
Відповів чоловік і сказав їм: „То́ ж воно й дивно, що не знаєте ви, звідки Він, — а Він мені очі відкрив!
Чоловік сказав їм у відповідь: Дивно, що ви не знаєте, звідки Він, а Він відкрив мені очі.
Та ми знаємо, що грішників Бог не послухає; хто ж богобійний, і виконує волю Його, — того слухає Він.
Адже відомо, що грішників Бог не слухає, але коли хто Бога шанує і чинить Його волю, того Він слухає.
Відвіку не чу́вано, щоб хто очі відкрив був сліпому з наро́дження.
Споконвіку не чувано, щоби хтось відкрив очі тому, хто народився сліпим.
Коли б не від Бога був Цей, Він нічого не міг би чинити“.
Якби Він не був від Бога, то не міг би робити нічого!
Вони відповіли́ та й сказали йому: „Ти ввесь у гріхах народився, — і чи тобі нас учити?“ І геть його вигнали.
А вони йому у відповідь сказали: Ти весь у гріхах народився, і ти ще нас учиш? І вигнали його геть.
Дізнався Ісус, що вони того вигнали геть, і, знайшовши його, запитав: „Чи віруєш ти в Сина Божого?“
Почувши, що його вигнали геть, Ісус знайшов його і сказав [йому]: Чи віриш ти в Сина Людського?
Відповів той, говорячи: „Хто ж то, Пане, Такий, щоб я вірував у Нього?“
Той у відповідь сказав: А хто Він, Господи, щоб я повірив у Нього?
Промовив до нього Ісус: „І ти бачив Його, і Той, Хто говорить з тобою — то Він!“
Ісус сказав йому: І ти Його бачив, оце Він говорить з тобою.
А він відказав: „Я вірую, Господи!“ І вклонився Йому.
Він же сказав: Вірю, Господи! — і вклонився Йому.
І промовив Ісус: „На суд Я прийшов у цей світ, щоб бачили темні, а видю́щі щоб стали незрячі“.
А Ісус сказав: На суд Я прийшов у цей світ, щоб сліпі бачили, а зрячі щоб ставали сліпими!
І почули це деякі з тих фарисеїв, що були з Ним, та й сказали Йому: „Чи ж і ми невидю́щі?“
Почули це деякі фарисеї, які були з Ним, і сказали Йому: Невже й ми сліпі?