Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Сучасний переклад
Проживав же один чоловік у Кесарі́ї, на йме́ння Корни́лій, сотник по́лку, що звавсь Італійським.
У Кесарії жив собі чоловік на ймення Корнилій, який був сотником у так званому Італійському полку.
З усім домом своїм він побожний був та богобійний, подавав людям щедру ми́лостиню, і за́вжди Богові молився.
Він був побожним чоловіком й поклонявся істинному Богу, як і вся його родина; щедро подавав бідним милостиню і завжди молився Господу.
Явно він у видінні, десь коло години дев'ятої дня, бачив Ангола Божого, що до нього зійшов і промовив йому: „Корни́лію!“
Якось о третій пополудні Корнилію було видіння. Він виразно побачив Ангела Божого, який ввійшов до нього й покликав: «Корнилію!»
Він поглянув на нього й жахнувся, й сказав: „Що, Господи?“ Той же йому відказав: „Моли́тви твої й твоя ми́лостиня перед Богом згадалися.
Корнилій зі страхом подивився на нього й запитав: «Що Ти бажаєш, Господи?» Ангел відповів: «Твої молитви й милостині бідним стали відомі Богу, Він пам’ятає про тебе.
Тепер же пошли до Йоппі́ї людей, та й приклич Си́мона, що зветься Петром.
Зараз пошли когось до Йоппії, нехай приведуть сюди чоловіка на ймення Симон, який ще зветься Петром.
Він гостює в одно́го гарбарника Си́мона, що дім має при морі. Він скаже тобі, що́ ти маєш робити“.
Він зупинився у кожум’яки Симона, будинок якого стоїть біля моря».
Коли ж Ангол, що йому говорив, відійшов, той закликав двох із своїх слуг домо́вих, і вояка́ богобійного з тих, що служили при ньому,
Коли Ангел, з яким він розмовляв, зник, Корнилій покликав двох слуг і одного побожного воїна з числа своїх підлеглих.
і розповів їм усе та й послав їх в Йоппі́ю.
Він розповів їм про все, що сталося, й послав їх до Йоппії.
А наступного дня, як у дорозі були́ вони та наближа́лись до міста, Петро вийшов на го́рницю, щоб помолитись, о годині десь шостій.
Наступного дня, коли вони були в дорозі й уже наближалися до міста, Петро піднявся на дах [29] будинку помолитися.
І став він голодний, і їсти схотів. Як йому ж готували, захо́плення на нього найшло,
Опівдні він відчув, що зголоднів, і захотів їсти. І поки Петрові готували обід, йому було видіння.
і бачить він небо відкрите, і якуюсь посу́дину, що схо́дила, немов простира́ло велике, яка, за чотири кінці прив'язана, спускалась додолу.
Петро побачив, як небеса розкрилися й щось подібне до великого простирадла, яке хтось тримає за чотири ріжки, злетіло додолу.
У ній же знахо́дились чотириногі всілякі, і зе́мне гаддя, і небесні пташки́.
А на ньому були різноманітні тварини й гади земні, а також птахи небесні.
І голос почувся до нього: „Устань, заколи, Петре, і їж!“
Тоді голос долинув до нього: «Встань, Петре. Вбий і їж!»
А Петро відказав: „Жа́дним способом, Господи, — бо ніко́ли не їв я нічого оги́дного чи то нечистого!“
Петро відповів: «Звісно, я не можу, Господи! Я ніколи не їв нічого брудного або нечистого».
І знов голос удруге до нього: „Що від Бога очи́щене, не вважай за оги́дне того́!“
І вдруге пролунав голос: «Не вважай нечистим те, що очищене Богом».
І це сталося тричі, і посу́дина знов була взята на небо.
І так тричі голос промовив до Петра, і тричі Петро відмовлявся, а після того все знову піднялося на Небо.
Як Петро ж у собі бенте́жився, що́ б то значило те видіння, що бачив, то ось посланці́ від Корнилія, розпитавши про Си́монів дім, спинилися перед ворі́тьми,
Петро був збентежений, міркуючи, що б усе це могло означати. Аж ось надійшли люди, яких послав Корнилій, й тепер вже стояли біля воріт.
і спиталися, крикнувши: „Чи то тут сидить Си́мон, що зветься Петро?“
Прибульці голосно запитали, чи гостює тут чоловік на ймення Симон, якого ще називають Петро.
Як Петро ж над видінням роздумував, Дух промовив до нього: „Онде три чоловіки шукають тебе.
Тим часом Петро все ще розмірковував про з’яву, яку він бачив. І тут Дух Святий сказав йому: «Послухай! Троє чоловіків шукають тебе.
Але встань і зійди, і піди з ними без жодного су́мніву, бо то Я їх послав!“
Вставай і зійди вниз, й рушай з ними без зволікань, бо то Я послав їх».
І зійшовши Петро до тих му́жів, промовив: „Ось я той, що його ви шукаєте. З якої причини прийшли ви?“
Петро зійшов униз і сказав прибульцям: «Я саме той, кого ви шукаєте. Що привело вас?»
А вони відказали: „Сотник Корни́лій, муж праведний та богобійний, слави доброї в усього люду юдейського, святим а́нголом був у видінні наставлений, щоб до дому свого покли́кати тебе та послухати слів твоїх“.
Вони відповіли: «Нас послав сотник Корнилій. Він чоловік праведний і богобійний. Весь люд юдейський його поважає. Ангел святий звелів йому запросити тебе до його оселі й послухати твоє слово».
Тоді він покликав й гостинно прийняв їх. А другого дня він устав та й із ними пішов; також дехто з братів із Йоппі́ї пішли з ним.
Петро запросив їх зайти й відпочити. Наступного дня він зібрався й вирушив. Разом з ними пішло й кілька віруючих з Йоппії.
І назавтра прийшли вони до Кесарі́ї. А Корнилій чекав їх, рідню й близьких дру́зів покликавши.
На слідуючий день вони прибули до Кесарії. Покликавши своїх родичів і найближчих друзів, Корнилій чекав на їхній прихід.
А як увіходив Петро, Корнилій зустрінув його, і до ніг йому впав і вклонився.
Коли Петро ввійшов, Корнилій зустрів його, впав на коліна й поклонився йому.
Та Петро його підвів, промовляючи: „Устань, бо й сам я люди́на!“
Але Петро підвів його й промовив: «Підведися! Я така ж сама людина, як і ти».
І, розмовляючи з ним, увійшов, і знайшов багатьох, що зібралися,
Мовивши так, Петро зайшов у дім і побачив, що там зібралося багато народу.
і промовив до них: „Ви знаєте, що не вільно юдеєві приставати й прихо́дити до чужани́ці. Та відкрив мені Бог, щоб я жодну люди́ну не мав за огидну чи то за нечисту.
Він сказав їм: «Ви знаєте, що Закон забороняє юдеям мати справу з чужоземцями або приходити до них у гості. Але Бог навчив мене, що не можна жодну людину вважати поганою чи нечистою.
Тому я без вага́ння прибув, як покликано. Тож питаю я вас: З якої причини ви слали по мене?“
Тож коли Корнилій запросив мене, я прийшов без будь-яких заперечень. Через те я питаю: навіщо ви посилали по мене?»
А Корни́лій сказав: „Четвертого дня аж до цієї години я по́стив, а о дев'ятій годині молився я в домі своїм. І ото, перед мене став муж у блискучій одежі
Корнилій відповів: «Чотири дні тому в такий самий час, о третій пополудні, я молився в своєму домі. Аж раптом переді мною виник чоловік у сяйливому вбранні.
й сказав: „Корнилію, почута молитва твоя, і твої ми́лостині перед Богом згадалися.
Він сказав: „Корнилію, твоя молитва почута, Бог пам’ятає про твої дарунки бідним.
Тож пошли до Йоппі́ї, і приклич Си́мона, що зветься Петром. Він гостює в гарба́рника Си́мона, у госпо́ді край моря, — він при́йде й розпові́сть тобі“.
Пошли людей до Йоппії і запроси Симона, якого ще звати Петром, прийти до тебе. Він зупинився в домі Симона-кожум’яки біля моря”.
Я зараз по тебе послав, — ти добре зробив, що прийшов. Тож тепер перед Богом ми всі стоїмо́, щоб почути все те, що Господь наказав був тобі“.
Отож я відразу послав по тебе. І ти був такий люб’язний, що погодився прийти. Всі ми тут зараз перед Богом, щоб почути, що Господь велів тобі сказати нам».
А Петро відкрив у́ста свої та й промовив: „Пізнаю́ я поправді, що „не дивиться Бог на обличчя“,
Тоді Петро звернувся до них, сказавши: «Тепер я ясно бачу, що Бог ставиться однаково до всіх.
але в кожнім наро́ді приємний Йому, хто боїться Його й чинить праведність.
В кожному народі людина, яка шанує Бога й робить те, що правильно, прийнята Богом.
Він слово послав для Ізраїлевих синів, благові́стячи мир через Ісуса Христа, що Госпо́дь Він усім.
Ось Слово, яке Він послав народові ізраїльському, проголосивши Благовість миру через Ісуса Христа. Він — Господь усіх народів.
Ви знаєте справу, що по всій Юдеї була й зачала́сь з Галілеї, після хрищення, що Іван проповідував,
Ви знаєте про те, що трапилось по Юдеї. Воно почалося в Ґалилеї після того, як Іоан проповідував людям про хрещення.
Ісуса, що був із Назаре́ту, як помазав Його Святим Духом і силою Бог. І ходив Він, добро чинячи й усіх уздоро́влюючи, кого поневолив диявол, бо Бог був із Ним.
Ви знаєте про Ісуса Христа з Назарета, Якого Бог помазав Духом Святим і владою. Ісус мандрував по містах, творив добро, зціляв одержимих нечистими духами, оскільки Бог був з Ним.
І ми свідки всьому, що́ Він учинив у Юдейському кра́ї та в Єрусалимі, — та вбили Його, на дереві повісивши.
Ми свідки всього, що Ісус зробив у Юдеїській країні і в Єрусалимі. Та вони вбили Його, розіп’явши на дерев’яному хресті.
Але Бог воскресив Його третього дня, і дав Йому, щоб з'явився,
Але на третій день Бог воскресив Його, і з Божої волі Він відкрито з’явився людям.
не всьому наро́дові, але наперед Богом вибраним свідкам, нам, що з Ним їли й пили, як воскрес Він із мертвих.
Не всім людям, а лише свідкам, яких Бог вибрав заздалегідь — нам, хто їв і пив із Ним разом після Його воскресіння з мертвих.
І Він нам звелів, щоб наро́дові ми проповідували та засві́дчили, що то Він є призначений Богом Суддя для живих і для мертвих.
Він наказав нам проповідувати й свідчити людям, що це Його Бог призначив суддею над живими й мертвими.
Усі пророки свідку́ють про Нього, що кожен, хто вірує в Нього, одержить про́щення гріхів Його Йме́нням“.
Всі пророки свідчать про Нього, кажучи, що кожен, хто вірить у Нього, одержує прощення гріхів в Його ім’я».
Як Петро говорив ще слова́ ці, зли́нув Святий Дух на всіх, хто слухав слова́.
Поки Петро все це говорив, Святий Дух зійшов на всіх, хто слухав його.
А обрі́зані віруючі, що з Петром прибули́, здивувалися дивом, що дар Духа Святого пролився також на пога́н!
Юдейські віруючі, які прийшли разом з Петром, були вражені з того, що дар Духа Святого пролився й на поган.
Бо чули вони, що мовами різними ті розмовляли та Бога звели́чували... Петро тоді відповів:
Вони чули, як погани говорили різними мовами й славили Бога. Тоді Петро сказав:
„Чи хто може заборонити христитись водою оцим, що оде́ржали Духа Святого, як і ми?“
«Чи може хтось заборонити цим людям бути хрещеними водою? Адже на них зійшов Дух Святий так само, як і на нас».