Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Синодальный перевод
А Цар І́род тоді підні́с руки, щоб декого з Церкви гноби́ти.
В то время царь Ирод поднял руки на некоторых из принадлежащих к церкви, чтобы сделать им зло,
А бачивши, що подо́балося це юдеям, він задумав схопи́ти й Петра. Були ж дні Опрі́сноків.
Видя же, что это приятно Иудеям, вслед за тем взял и Петра, — тогда были дни опресноков, —
І, схопи́вши його, посадив до в'язниці, і передав чотирьом чвіркам воякі́в, щоб його стерегли, бажаючи вивести людям його по Па́сці.
и, задержав его, посадил в темницу, и приказал четырём четверицам воинов стеречь его, намереваясь после Пасхи вывести его к народу.
Отож, у в'язниці Петра стерегли, а Церква ре́вно молилася Богові за нього.
Итак, Петра стерегли в темнице, между тем церковь прилежно молилась о нём Богу.
А як Ірод хотів його ви́вести, Петро спав тієї ночі між двома́ вояка́ми, закутий у два ланцюги́, і сторо́жа пильнувала в'язницю при две́рях.
Когда же Ирод хотел вывести его, в ту ночь Пётр спал между двумя воинами, скованный двумя цепями, и стражи у дверей стерегли темницу.
І ось ангол Господній з'явився, і в в'язниці засяяло світло. І, доторкнувшись до боку Петрового, він збудив його, кажучи: „Мерщі́й встава́й!“ І ланцюги́ йому з рук поспада́ли.
И вот, Ангел Господень предстал, и свет осиял темницу. Ангел, толкнув Петра в бок, пробудил его и сказал: встань скорее. И цепи упали с рук его.
А ангол до нього промовив: „Підпережи́ся, і взуй санда́лі свої“. І він так учинив. І каже йому: „Зодягнися в плаща свого, та й за мною йди“.
И сказал ему Ангел: опояшься и обуйся. Он сделал так. Потом говорит ему: надень одежду твою и иди за мною.
І, вийшовши, він ішов услід за ним, і не знав, чи то правда, що робилось від ангола, бо ду́мав, що видіння він бачить.
Пётр вышел и следовал за ним, не зная, что делаемое Ангелом было действительно, а думая, что видит видение.
Як сторо́жу минули вони першу й другу, то прийшли до залізної брами, що до міста веде, — і вона відчинилась сама ім. І, вийшовши, пройшли одну вулицю, — і відступив ангол зараз від нього.
Пройдя первую и вторую стражу, они пришли к железным воротам, ведущим в город, которые сами собою отворились им: они вышли, и прошли одну улицу, и вдруг Ангела не стало с ним.
Сказав же Петро, оприто́мнівши: „Тепер знаю правдиво, що Господь послав Свого ангола, і видер мене із рук Іродових та від усього чека́ння народу юдейського“.
Тогда Пётр, придя в себя, сказал: теперь я вижу воистину, что Господь послал Ангела Своего и избавил меня из руки Ирода и от всего, чего ждал народ Иудейский.
А зміркувавши, він прийшов до сади́би Марії, матері Івана, званого Ма́рком, де багато зібралося й молилося.
И, осмотревшись, пришёл к дому Марии, матери Иоанна, называемого Марком, где многие собрались и молились.
І як Петро в фіртку брами постукав, то вийшла послухати служни́ця, що звалася Ро́да,
Когда же Пётр постучался у ворот, то вышла послушать служанка, именем Рода,
та голос Петрів розпізнавши, вона з радощів не відчинила воріт, а прибігши, сказала, що Петро при воро́тях стоїть!
и, узнав голос Петра, от радости не отворила ворот, но, вбежав, объявила, что Пётр стоит у ворот.
А вони їй сказали: „Чи ти навісна́?“ Та вона запевняла своє́, що є так. Вони ж говорили: „То ангол його!“
А те сказали ей: в своём ли ты уме? Но она утверждала своё. Они же говорили: это Ангел его.
А Петро й далі стукав. Коли ж відчинили, вони його вгледіли та й дивувалися.
Между тем Пётр продолжал стучать. Когда же отворили, то увидели его и изумились.
Махнувши ж рукою до них, щоб мовчали, він їм розповів, як Господь його вивів із в'язниці. І сказав: „Сповістіть про це Якова й браттю“. І, вийшовши, він до іншого місця пішов.
Он же, дав знак рукою, чтобы молчали, рассказал им, как Господь вывел его из темницы, и сказал: уведомьте о сём Иакова и братьев. Потом, выйдя, пошёл в другое место.
Коли ж настав день, поміж вояка́ми зчинилась велика тривога, що́ то сталось з Петром.
По наступлении дня между воинами сделалась большая тревога о том, что сделалось с Петром.
А Ірод, пошукавши його й не знайшовши, віддав варту під суд, і звелів їх стра́тити. А сам із Юдеї відбув в Кесарі́ю, і там перебува́в.
Ирод же, поискав его и не найдя, судил стражей и велел казнить их. Потом он отправился из Иудеи в Кесарию и там оставался.
А І́род розгніваний був на тиря́н та сидо́нян. І вони однодушно до нього прийшли, і вблагали царсько́го постельника Вла́ста, та й миру просили, бо їхня земля годувалась з царсько́ї.
Ирод был раздражён на Тирян и Сидонян; они же, согласившись, пришли к нему и, склонив на свою сторону Власта, постельника царского, просили мира, потому что область их питалась от области царской.
Дня ж призначеного І́род убрався в одежу царську́, і на підвищенні сів та й до ни́х говорив.
В назначенный день Ирод, одевшись в царскую одежду, сел на возвышенном месте и говорил к ним;
А на́товп кричав: „Голос Божий, а не лю́дський!“
а народ восклицал: это голос Бога, а не человека.
І ангол Господній ура́зив знена́цька його, бо він не віддав слави Богові. І черва́ його з'їла, і він умер.
Но вдруг Ангел Господень поразил его за то, что он не воздал славы Богу; и он, быв изъеден червями, умер.