Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
New Living Translation
А в Антіохі́ї, у та́мошній Церкві були ці пророки та вчителі́: Варнава й Семен, званий Ні́ґер, і кіріне́янин Луцій, і Манаї́л, що був вигодуваний із тетра́рхом Іродом, та ще Савл.
Як служили ж вони Господе́ві та по́стили, прорік Святий Дух: „Відділіть Варнаву та Са́вла для Мене на справу, до якої покликав Я їх!“
One day as these men were worshiping the Lord and fasting, the Holy Spirit said, “Appoint Barnabas and Saul for the special work to which I have called them.”
Тоді, попо́стивши та помолившись, вони руки поклали на них, і відпустили.
So after more fasting and prayer, the men laid their hands on them and sent them on their way.
Вони ж, послані бувши від Духа Святого, прийшли в Селевкі́ю, а звідти до Кіпру відпли́нули.
Paul’s First Missionary Journey
So Barnabas and Saul were sent out by the Holy Spirit. They went down to the seaport of Seleucia and then sailed for the island of Cyprus.
Як були ж в Саламі́ні, то звіщали вони Слово Боже по синагогах юдейських; до по́слуг же мали й Івана.
There, in the town of Salamis, they went to the Jewish synagogues and preached the word of God. John Mark went with them as their assistant.
А коли перейшли аж до Па́фи ввесь о́стрів, то знайшли ворожби́та одно́го, лжепророка юде́янина, йому на ім'я́ Варісу́с.
Afterward they traveled from town to town across the entire island until finally they reached Paphos, where they met a Jewish sorcerer, a false prophet named Bar-Jesus.
Він був при проко́нсулі Сергії Па́влі, чоловіку розумнім. Той закликав Варнаву та Са́вла, і прагнув послухати Божого Слова.
He had attached himself to the governor, Sergius Paulus, who was an intelligent man. The governor invited Barnabas and Saul to visit him, for he wanted to hear the word of God.
Але їм опирався Елі́ма ворожби́т той, — бо ім'я́ його перекладається так, — і намагавсь відвернути від віри проко́нсула.
But Elymas, the sorcerer (as his name means in Greek), interfered and urged the governor to pay no attention to what Barnabas and Saul said. He was trying to keep the governor from believing.
Але Савл, що й Павло він, перепо́внився Духом Святим і на нього споглянув,
Saul, also known as Paul, was filled with the Holy Spirit, and he looked the sorcerer in the eye.
і промовив: „О сину дияволів, повний всякого пі́дступу та всілякої злости, ти во́рогу всякої правди! Чи не перестанеш ти плутати про́стих Господніх доріг?
Then he said, “You son of the devil, full of every sort of deceit and fraud, and enemy of all that is good! Will you never stop perverting the true ways of the Lord?
І тепер ось на тебе Господня рука, — ти станеш сліпий, і сонця бачити не будеш до ча́су!“ І миттю обняв того мо́рок та те́мрява, і став він ходити навпо́мацки та шукати повода́тора.
Watch now, for the Lord has laid his hand of punishment upon you, and you will be struck blind. You will not see the sunlight for some time.” Instantly mist and darkness came over the man’s eyes, and he began groping around begging for someone to take his hand and lead him.
Тоді той проко́нсул, як побачив, що́ сталося, увірував, і дивувався науці Господній!
When the governor saw what had happened, he became a believer, for he was astonished at the teaching about the Lord.
І, як від Па́фа Павло й ті, хто з ним був, відпливли́, то вони прибули́ в Памфілійську Пергі́ю. А Іван, відлучившись від них, повернувся до Єрусалиму.
Paul Preaches in Antioch of Pisidia
Paul and his companions then left Paphos by ship for Pamphylia, landing at the port town of Perga. There John Mark left them and returned to Jerusalem.
А вони, пішовши з Пергії, прийшли до Пісідійської Антіохії, і дня суботнього до синагоги ввійшли й посідали.
А по відчита́нні Зако́ну й Пророків, старші́ синагоги послали до них, переказуючи: „Мужі-браття, якщо маєте слово потіхи для люду, промовте!“
Тоді Павло встав, і давши знака рукою, промовив: „Послухайте, мужі ізра́їльтяни, та ви, богобійні!
So Paul stood, lifted his hand to quiet them, and started speaking. “Men of Israel,” he said, “and you God-fearing Gentiles, listen to me.
Бог цих Ізраїлевих людей вибрав Собі отців наших, і підвищив наро́д, як він перебува́в у єгипетськім кра́ї, і рукою поту́жною вивів їх із нього,
“The God of this nation of Israel chose our ancestors and made them multiply and grow strong during their stay in Egypt. Then with a powerful arm he led them out of their slavery.
і літ із сорок Він їх годував у пустині,
а вигубивши сім наро́дів в землі ханаа́нській, поділив жеребко́м їхню землю між ними,
Then he destroyed seven nations in Canaan and gave their land to Israel as an inheritance.
ма́йже що по чотириста й п'ятидесяти ро́ках. Після того аж до Самуїла пророка Він їм суддів дава́в.
All this took about 450 years.
“After that, God gave them judges to rule until the time of Samuel the prophet.
“After that, God gave them judges to rule until the time of Samuel the prophet.
А потім забажали царя, і Бог дав їм Сау́ла, сина Кі́сового, мужа з Веніями́нового племени, на чотири десятки років.
Then the people begged for a king, and God gave them Saul son of Kish, a man of the tribe of Benjamin, who reigned for forty years.
А його віддаливши, поставив царем їм Дави́да, про якого й сказав, засвідчуючи: „Знайшов Я Давида, сина Єссе́євого, чоловіка за серцем Свої́м, що всю волю Мою він виконувати бу́де“.
За обітницею, із його насіння підняв Бог Ісуса, як спасі́ння Ізраїлеві,
“And it is one of King David’s descendants, Jesus, who is God’s promised Savior of Israel!
як Іван — перед самим прихо́дом Його — усьо́му наро́дові Ізраїлевому проповідував хрищення на покая́ння.
Before he came, John the Baptist preached that all the people of Israel needed to repent of their sins and turn to God and be baptized.
А коли свою путь Іван виконав, то він промовляв: „Я не Той, за Кого́ ви мене вважаєте, але йде он за мною, що Йому розв'язати ремінця́ від узуття́ Його я недостойний“.
As John was finishing his ministry he asked, ‘Do you think I am the Messiah? No, I am not! But he is coming soon — and I’m not even worthy to be his slave and untie the sandals on his feet.’
Мужі-браття, сини роду Авраамового, та хто богобоя́зний із вас! Для вас було по́слане слово спасі́ння цього́.
“Brothers — you sons of Abraham, and also you God-fearing Gentiles — this message of salvation has been sent to us!
Бо ме́шканці Єрусалиму та їхня старши́на Його не пізнали, а пророчі слова — які щосуботи читаються — вони спо́внили при́судом,
The people in Jerusalem and their leaders did not recognize Jesus as the one the prophets had spoken about. Instead, they condemned him, and in doing this they fulfilled the prophets’ words that are read every Sabbath.
і хоч жа́дної провини смерте́льної в Ісусі вони не знайшли, все ж просили Пилата вбити Його.
They found no legal reason to execute him, but they asked Pilate to have him killed anyway.
Коли ж усе ви́повнилось, що про Нього написане, то зняли Його з дерева, та й до гробу поклали.
Він з'являвся багато днів тим, що були поприхо́дили з Ним із Галілеї до Єрусалиму, і що тепер вони свідки Його перед лю́дьми.
And over a period of many days he appeared to those who had gone with him from Galilee to Jerusalem. They are now his witnesses to the people of Israel.
І ми благовістимо́ вам ту обі́тницю, що да́на була нашим отцям,
“And now we are here to bring you this Good News. The promise was made to our ancestors,
що її нам, їхнім дітям, Бог виконав, воскресивши Ісуса, як написано в другім псалмі: „Ти Мій Син, — Я сьогодні Тебе породив!“
А що Він воскресив Його з мертвих, щоб більш не вернувся в зотлі́ння, те так заповів: „Я дам вам ті милості, що обіцяні вірно Давиду були!“
Тому́ то й деінде говорить: „Не даси Ти Своєму Святому побачити тлі́ння!“
Бо Давид, що ча́су свого послужив волі Божій, спочив, і злучився з отцями своїми, і тлі́ння побачив.
This is not a reference to David, for after David had done the will of God in his own generation, he died and was buried with his ancestors, and his body decayed.
Але Той, що Бог воскресив Його з мертвих, тлі́ння не побачив.
No, it was a reference to someone else — someone whom God raised and whose body did not decay.
Отже, мужі-браття, хай відо́мо вам буде, що про́щення гріхів через Нього звіщається вам.
І в усім, у чому ви не могли ви́правдатись Зако́ном Мойсеєвим, через Нього випра́вдується кожен віруючий.
Everyone who believes in him is made right in God’s sight — something the law of Moses could never do.
Отож, стережіться, щоб на вас не прийшло, що в Пророків провіщене:
Be careful! Don’t let the prophets’ words apply to you. For they said,
„Дивіться, погордю́щі, і дивуйтеся та пощезайте, бо Я ді́ло роблю́ за днів ваших, те ді́ло, що йому не повірите ви, якби хто розповів вам!“
А як стали вихо́дити вони, то їх про́шено, щоб на другу суботу до них говорили ті самі слова́.
As Paul and Barnabas left the synagogue that day, the people begged them to speak about these things again the next week.
А коли розійшлась синагога, то багато з юдеїв та й із нововірців побожних пішли за Павло́м та Варнавою, а вони промовляли до них і намовляли їх перебувати в благодаті Божій.
Many Jews and devout converts to Judaism followed Paul and Barnabas, and the two men urged them to continue to rely on the grace of God.
А в наступну суботу зібралося майже все місто послухати Божого Сло́ва.
Paul Turns to the Gentiles
The following week almost the entire city turned out to hear them preach the word of the Lord.
Як юдеї ж побачили на́товп, то напо́внились за́здрощів, і стали перечити мові Павла та богозневажати.
But when some of the Jews saw the crowds, they were jealous; so they slandered Paul and argued against whatever he said.
Тоді Павло та Варнава мужньо промовили: „До вас перших потрібно було говорить Слово Боже; та коли ви його відкидаєте, а себе вважаєте за недостойних вічного життя, то ось до поган ми зверта́ємось.
Then Paul and Barnabas spoke out boldly and declared, “It was necessary that we first preach the word of God to you Jews. But since you have rejected it and judged yourselves unworthy of eternal life, we will offer it to the Gentiles.
Бо так заповів нам Господь: „Я світлом поставив Тебе для поган, щоб спасі́нням Ти був аж до кра́ю землі!“
А погани, почувши таке, раділи та Слово Господнє хвалили. І всі ті, хто призначений був в життя вічне, увірували.
When the Gentiles heard this, they were very glad and thanked the Lord for his message; and all who were chosen for eternal life became believers.
І ширилось Сло́во Господнє по ці́лій країні.
So the Lord’s message spread throughout that region.
Юдеї ж підбили побожних впливових жінок та значніших у місті, і зняли́ переслі́дування на Павла та Варнаву, та й вигнали їх із своєї землі.
Then the Jews stirred up the influential religious women and the leaders of the city, and they incited a mob against Paul and Barnabas and ran them out of town.
Вони ж, обтрусивши із ніг своїх порох на них, подалися в Іконі́ю.
So they shook the dust from their feet as a sign of rejection and went to the town of Iconium.