Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
New American Standard Bible
А дехто, що з Юдеї прийшли, навчали братів: „Якщо ви не обріжетеся за звича́єм Мойсеєвим, то спастися не можете“.
The Council at Jerusalem
Some men came down from Judea and began teaching the brethren, “Unless you are circumcised according to the custom of Moses, you cannot be saved.”
Some men came down from Judea and began teaching the brethren, “Unless you are circumcised according to the custom of Moses, you cannot be saved.”
Коли ж суперечка повстала й чимале змага́ння в Павла́ та в Варнави з ними, то постановили, щоб Павло́ та Варнава, та дехто ще інший із них, пішли в справі цій до апо́столів й старших у Єрусалим.
And when Paul and Barnabas had great dissension and debate with them, the brethren determined that Paul and Barnabas and some others of them should go up to Jerusalem to the apostles and elders concerning this issue.
Тож вони, відпроваджені Церквою, ішли через Фінікі́ю та Самарі́ю, розповідаючи про поганське наве́рнення, і радість велику чинили всім браттям.
Therefore, being sent on their way by the church, they were passing through both Phoenicia and Samaria, describing in detail the conversion of the Gentiles, and were bringing great joy to all the brethren.
Коли ж в Єрусалим прибули́ вони, були прийняті Церквою, та апо́столами, та старши́ми, і вони розповіли́, як багато вчинив Бог із ними.
When they arrived at Jerusalem, they were received by the church and the apostles and the elders, and they reported all that God had done with them.
Але дехто, що вві́рували з фарисейської партії, устали й сказали, що потрібно поганів обрі́зувати й наказати, щоб Зако́на Мойсеєвого берегли.
But some of the sect of the Pharisees who had believed stood up, saying, “It is necessary to circumcise them and to direct them to observe the Law of Moses.”
І зібрались апо́столи й старші, щоб розглянути справу оцю.
The apostles and the elders came together to look into this matter.
Як велике ж змага́ння повстало, Петро встав і промовив до них: „Мужі-браття, ви знаєте, що з давнішніх днів вибрав Бог поміж нами мене́, щоб погани почули слово Єва́нгелії через у́ста мої, та й увірували.
After there had been much debate, Peter stood up and said to them, “Brethren, you know that in the early days God made a choice among you, that by my mouth the Gentiles would hear the word of the gospel and believe.
І засві́дчив їм Бог Серцезнавець, давши їм Духа Святого, як і нам,
“And God, who knows the heart, testified to them giving them the Holy Spirit, just as He also did to us;
і між нами та ними різни́ці Він жодної не вчинив, очистивши вірою їхні серця.
and He made no distinction between us and them, cleansing their hearts by faith.
Отож, чого Бога тепер споку́шуєте, щоб учням на шию покласти ярмо́, якого ані наші отці, ані ми не здола́ли поне́сти?
“Now therefore why do you put God to the test by placing upon the neck of the disciples a yoke which neither our fathers nor we have been able to bear?
Та ми віруємо, що спасе́мося благода́ттю Господа Ісуса так само, як і вони“.
“But we believe that we are saved through the grace of the Lord Jesus, in the same way as they also are.”
І вся громада замовкла, і слухали пильно Варнаву й Павла, що розповідали, які то знаме́на та чу́да вчинив через них Бог між поганами!
All the people kept silent, and they were listening to Barnabas and Paul as they were relating what signs and wonders God had done through them among the Gentiles.
Як замовкли ж вони, то Яків озвався й промовив: „Мужі-браття, послухайте також мене.
James’s Judgment
After they had stopped speaking, James answered, saying, “Brethren, listen to me.
Си́мон ось розповів, як зглянувся Бог від поча́тку, щоб вибрати люд із поганів для Йме́ння Свого.
“Simeon has related how God first concerned Himself about taking from among the Gentiles a people for His name.
І пророчі слова́ з цим погоджуються, як написано:
“With this the words of the Prophets agree, just as it is written,
„Пото́му вернуся, і відбуду́ю Давидову ски́нію занепалу, і відбудую руїни її, і наново поставлю її,
‘AFTER THESE THINGS I will return,
AND I WILL REBUILD THE TABERNACLE OF DAVID WHICH HAS FALLEN,
AND I WILL REBUILD ITS RUINS,
AND I WILL RESTORE IT,
AND I WILL REBUILD THE TABERNACLE OF DAVID WHICH HAS FALLEN,
AND I WILL REBUILD ITS RUINS,
AND I WILL RESTORE IT,
щоб шукали Господа люди зосталі та всі наро́ди, над якими Ім'я́ Моє кликано, — говорить Господь, що чинить це все!
SO THAT THE REST OF MANKIND MAY SEEK THE LORD,
AND ALL THE GENTILES WHO ARE CALLED BY MY NAME,’
AND ALL THE GENTILES WHO ARE CALLED BY MY NAME,’
Господе́ві відвіку відо́мі всі вчинки Його“.
SAYS THE LORD, WHO MAKES THESE THINGS KNOWN FROM LONG AGO.
Тому ду́маю я, щоб не турбувати поган, що до Бога наверта́ються,
“Therefore it is my judgment that we do not trouble those who are turning to God from among the Gentiles,
але написати до них, щоб стри́мувались від занечи́щення і́дольського, та від блу́ду, і задушени́ни, і від кро́ви.
but that we write to them that they abstain from things contaminated by idols and from fornication and from what is strangled and from blood.
Бо своїх проповідників має Мойсей по містах здавенда́вна, і щосуботи читають його в синагогах“.
“For Moses from ancient generations has in every city those who preach him, since he is read in the synagogues every Sabbath.”
Тоді постановили апо́столи й старші з ці́лою Церквою вибрати му́жів із них, і послати до Антіохі́ї з Павло́м та Варна́вою Юду, що зветься Варса́вва, і Силу, му́жів проводирів між братами,
Then it seemed good to the apostles and the elders, with the whole church, to choose men from among them to send to Antioch with Paul and Barnabas — Judas called Barsabbas, and Silas, leading men among the brethren,
написавши свої́ми руками оце́: „Апостоли й старші брати до братів, що з поган в Антіохі́ї, і Си́рії, і Кілікі́ї: Вітаємо вас!
and they sent this letter by them,
| “The apostles and the brethren who are elders, to the brethren in Antioch and Syria and Cilicia who are from the Gentiles, greetings. |
Через те, що ми чули, що деякі з вас, яким ми того не дору́чували, стурбували наукою вас, і захитали вам душі,
“Since we have heard that some of our number to whom we gave no instruction have disturbed you with their words, unsettling your souls,
то ми постановили однодушно, зібравшися, щоб о́браних мужів послати до вас із коханими нашими — Варнавою та Павло́м,
it seemed good to us, having become of one mind, to select men to send to you with our beloved Barnabas and Paul,
людьми́ тими, що ду́ші свої віддали́ за Ім'я́ Господа нашого Ісуса Христа.
men who have risked their lives for the name of our Lord Jesus Christ.
Тож ми Юду та Силу послали, що вияснять усно те саме.
“Therefore we have sent Judas and Silas, who themselves will also report the same things by word of mouth.
Бо зво́лилось Духові Святому і нам, — тягару́ вже нія́кого не наклада́ти на вас, окрім цього необхідного:
“For it seemed good to the Holy Spirit and to us to lay upon you no greater burden than these essentials:
стри́муватися від ідольських жертов та крови, і задушени́ни, та від блу́ду. Оберегаючися від того, ви зробите добре. Бувайте здорові!“
that you abstain from things sacrificed to idols and from blood and from things strangled and from fornication; if you keep yourselves free from such things, you will do well. Farewell.”
Посланці́ ж прийшли в Антіохі́ю, і, зібравши наро́д, доручили листа.
So when they were sent away, they went down to Antioch; and having gathered the congregation together, they delivered the letter.
А перечитавши, раділи з поті́шення того.
When they had read it, they rejoiced because of its encouragement.
А Юда та Сила, самі бувши пророками, частим словом підбадьо́рували та зміцняли братів.
Judas and Silas, also being prophets themselves, encouraged and strengthened the brethren with a lengthy message.
А як перебули́ вони там якийсь час, то брати їх відпустили з миром до тих, хто їх вислав.
After they had spent time there, they were sent away from the brethren in peace to those who had sent them out.
Але Сила схотів лиши́тися там, а Юда вернувся до Єрусалиму.
[But it seemed good to Silas to remain there.]
А Павло з Варнавою в Антіохії жили́, навчаючи та благові́стячи ра́зом із іншими багатьома́ Слово Господнє.
But Paul and Barnabas stayed in Antioch, teaching and preaching with many others also, the word of the Lord.
А по декількох днях промовив Павло́ до Варнави: „Ходімо знов, і відвідаймо наших братів у кожному місті, де ми провіщали Слово Господнє, — як вони пробува́ють“.
Second Missionary Journey
After some days Paul said to Barnabas, “Let us return and visit the brethren in every city in which we proclaimed the word of the Lord, and see how they are.”
А Варнава хотів був узяти з собою Івана, що зва́ний був Ма́рком.
Barnabas wanted to take John, called Mark, along with them also.
Та Павло́ вважав за потрібне не брати з собою того, хто від них відлучився з Памфілії, та з ними на працю не йшов.
But Paul kept insisting that they should not take him along who had deserted them in Pamphylia and had not gone with them to the work.
І повстала незгода, і розлучились вони між собою. Тож Варнава взяв Ма́рка, і попли́нув до Кіпру.
And there occurred such a sharp disagreement that they separated from one another, and Barnabas took Mark with him and sailed away to Cyprus.
А Павло вибрав Силу й пішов, Божій благода́ті братами доручений.
But Paul chose Silas and left, being committed by the brethren to the grace of the Lord.