Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Cовременный перевод WBTC
А дехто, що з Юдеї прийшли, навчали братів: „Якщо ви не обріжетеся за звича́єм Мойсеєвим, то спастися не можете“.
Через некоторое время пришли в Антиохию какие-то люди из Иудеи и стали учить братьев: "Если вы не обрезаны по обычаю Моисея, то не сможете спастись".
Коли ж суперечка повстала й чимале змага́ння в Павла́ та в Варнави з ними, то постановили, щоб Павло́ та Варнава, та дехто ще інший із них, пішли в справі цій до апо́столів й старших у Єрусалим.
Павел и Варнава не согласились с ними, и это вызвало между ними долгий спор. Тогда Павла, Варнаву и некоторых других, отправили для разрешения этого вопроса к апостолам и старейшинам в Иерусалим.
Тож вони, відпроваджені Церквою, ішли через Фінікі́ю та Самарі́ю, розповідаючи про поганське наве́рнення, і радість велику чинили всім браттям.
Итак, церковь отправила их туда, и они, проходя через Финикию и Самарию, рассказывали об обращении язычников и вызывали большую радость у всех братьев.
Коли ж в Єрусалим прибули́ вони, були прийняті Церквою, та апо́столами, та старши́ми, і вони розповіли́, як багато вчинив Бог із ними.
Прибыв в Иерусалим, они были радушно приняты церковью, апостолами и старейшинами и рассказали обо всём, что Бог сотворил с ними.
Але дехто, що вві́рували з фарисейської партії, устали й сказали, що потрібно поганів обрі́зувати й наказати, щоб Зако́на Мойсеєвого берегли.
Некоторые же верующие из фарисеев встали и сказали: "Язычники должны быть обрезаны, и нужно заповедать им, чтобы они соблюдали закон Моисея".
І зібрались апо́столи й старші, щоб розглянути справу оцю.
Апостолы и старейшины собрались вместе, чтобы рассмотреть этот вопрос.
Як велике ж змага́ння повстало, Петро встав і промовив до них: „Мужі-браття, ви знаєте, що з давнішніх днів вибрав Бог поміж нами мене́, щоб погани почули слово Єва́нгелії через у́ста мої, та й увірували.
После долгих споров Пётр встал и сказал им: "Братья! Вы знаете, что вначале Бог сделал среди нас выбор, чтобы язычники услышали через меня благую весть и уверовали.
І засві́дчив їм Бог Серцезнавець, давши їм Духа Святого, як і нам,
Бог, знающий сердца человеческие, показал, что принял их, даровав им Духа Святого так же, как и нам,
і між нами та ними різни́ці Він жодної не вчинив, очистивши вірою їхні серця.
и не делал никакого различия между нами и ими, верой очистив их сердца.
Отож, чого Бога тепер споку́шуєте, щоб учням на шию покласти ярмо́, якого ані наші отці, ані ми не здола́ли поне́сти?
Так зачем же вы испытываете Бога, возлагая на учеников ярмо, которое ни мы, ни предки наши не могли снести?
Та ми віруємо, що спасе́мося благода́ттю Господа Ісуса так само, як і вони“.
Но мы верим, что и мы, и они будут спасены благодатью Господа Иисуса".
І вся громада замовкла, і слухали пильно Варнаву й Павла, що розповідали, які то знаме́на та чу́да вчинив через них Бог між поганами!
Всё собрание умолкло и слушало Варнаву и Павла, рассказывающих, какие знамения и чудеса Бог сотворил через них среди язычников.
Як замовкли ж вони, то Яків озвався й промовив: „Мужі-браття, послухайте також мене.
Когда они закончили свою речь, начал говорить Иаков. Он сказал: "Братья, слушайте меня!
Си́мон ось розповів, як зглянувся Бог від поча́тку, щоб вибрати люд із поганів для Йме́ння Свого.
Симеон описал, как Бог впервые показал Своё благоволение тем, что избрал язычников Своим народом.
І пророчі слова́ з цим погоджуються, як написано:
И с этим согласны слова пророков, как написано:
„Пото́му вернуся, і відбуду́ю Давидову ски́нію занепалу, і відбудую руїни її, і наново поставлю її,
"После этого Я возвращусь и возрожу падший дом Давидов: подниму из развалин и обновлю его,
щоб шукали Господа люди зосталі та всі наро́ди, над якими Ім'я́ Моє кликано, — говорить Господь, що чинить це все!
чтобы всё человечество, все язычники, которые тоже принадлежат Мне, стремились к Господу. Так говорит Господь, Он свершает это.
Тому ду́маю я, щоб не турбувати поган, що до Бога наверта́ються,
Поэтому я полагаю, что нам не нужно препятствовать язычникам, которые обращаются к Богу.
але написати до них, щоб стри́мувались від занечи́щення і́дольського, та від блу́ду, і задушени́ни, і від кро́ви.
Напротив, мы должны написать им, чтобы они воздерживались от осквернённой идолами пищи, от блуда, от мяса удавленных животных и от крови.
Бо своїх проповідників має Мойсей по містах здавенда́вна, і щосуботи читають його в синагогах“.
Ибо у Моисея с давних времён всегда были и есть в каждом городе люди, проповедующие закон и читающие закон в синагогах каждую субботу".
Тоді постановили апо́столи й старші з ці́лою Церквою вибрати му́жів із них, і послати до Антіохі́ї з Павло́м та Варна́вою Юду, що зветься Варса́вва, і Силу, му́жів проводирів між братами,
Потом апостолы и старейшины со всей церковью решили избрать из своей среды нескольких и послать их в Антиохию с Павлом и Варнавой: они выбрали почитаемых старших среди братьев Силу и Иуду, прозванного Варсавой.
написавши свої́ми руками оце́: „Апостоли й старші брати до братів, що з поган в Антіохі́ї, і Си́рії, і Кілікі́ї: Вітаємо вас!
Они послали с ними такое письмо: "Апостолы и старейшины, ваши братья шлют привет братьям язычникам в Антиохии, Сирии и Киликии.
Через те, що ми чули, що деякі з вас, яким ми того не дору́чували, стурбували наукою вас, і захитали вам душі,
Так как услышали мы, что некоторые без каких-либо указаний от нас, выйдя из нашей среды, смутили вас словами и взволновали ваши умы,
то ми постановили однодушно, зібравшися, щоб о́браних мужів послати до вас із коханими нашими — Варнавою та Павло́м,
то, с общего согласия, мы решили избрать несколько человек и послать к вам с возлюбленными нашими Варнавой и Павлом,
людьми́ тими, що ду́ші свої віддали́ за Ім'я́ Господа нашого Ісуса Христа.
которые отдавали свои души за имя Господа нашего Иисуса Христа.
Тож ми Юду та Силу послали, що вияснять усно те саме.
Посылаем мы также Иуду и Силу, которые на словах передадут вам то же.
Бо зво́лилось Духові Святому і нам, — тягару́ вже нія́кого не наклада́ти на вас, окрім цього необхідного:
Ибо Святому Духу угодно, и мы согласны с этим, что не следует обременять вас ничем, кроме самого важного:
стри́муватися від ідольських жертов та крови, і задушени́ни, та від блу́ду. Оберегаючися від того, ви зробите добре. Бувайте здорові!“
не ешьте еды, принесённой в жертву идолам, избегайте крови, мяса удавленных животных и блуда. И если будете избегать всего этого, хорошо сделаете. Прощайте".
Посланці́ ж прийшли в Антіохі́ю, і, зібравши наро́д, доручили листа.
Итак, их послали, и Павел, Варнава, Иуда и Сила, прибыв в Антиохию, собрали общину и вручили письмо.
А Юда та Сила, самі бувши пророками, частим словом підбадьо́рували та зміцняли братів.
Иуда и Сила, которые были пророками, обратились к братьям с большой речью, помогая им и укрепляя их в вере.
А як перебули́ вони там якийсь час, то брати їх відпустили з миром до тих, хто їх вислав.
Пробыв там некоторое время, Иуда и Сила с миром были отправлены братьями обратно к пославшим их.
А Павло з Варнавою в Антіохії жили́, навчаючи та благові́стячи ра́зом із іншими багатьома́ Слово Господнє.
Павел и Варнава, однако, остались на некоторое время в Антиохии. Вместе со многими другими они благовествовали и провозглашали слово Господне.
А по декількох днях промовив Павло́ до Варнави: „Ходімо знов, і відвідаймо наших братів у кожному місті, де ми провіщали Слово Господнє, — як вони пробува́ють“.
Несколько дней спустя Павел сказал Варнаве: "Давай возвратимся назад и навестим братьев в каждом городе, где мы провозглашали слово Господне, и посмотрим, как они живут".
А Варнава хотів був узяти з собою Івана, що зва́ний був Ма́рком.
Варнава хотел взять с собой Иоанна, называемого Марком.
Та Павло́ вважав за потрібне не брати з собою того, хто від них відлучився з Памфілії, та з ними на працю не йшов.
Но Павел подумал, что лучше не брать с собой того, кто оставил их в Памфилии и не продолжал с ними дело.
І повстала незгода, і розлучились вони між собою. Тож Варнава взяв Ма́рка, і попли́нув до Кіпру.
И было между ними сильное разногласие, и Павел и Варнава расстались друг с другом. Варнава взял с собой Марка и отплыл на Кипр.
А Павло вибрав Силу й пішов, Божій благода́ті братами доручений.
Павел же избрал Силу и отбыл, порученный братьями милости Господней.