Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
New American Standard Bible
І прибув він у Де́рвію й Лі́стру. І ото був там один учень, на ім'я́ Тимофій, син наве́рненої однієї юде́янки, а ба́тько був ге́ллен.
The Macedonian Vision
Paul came also to Derbe and to Lystra. And a disciple was there, named Timothy, the son of a Jewish woman who was a believer, but his father was a Greek,
Paul came also to Derbe and to Lystra. And a disciple was there, named Timothy, the son of a Jewish woman who was a believer, but his father was a Greek,
Добре свідо́цтво про нього давали брати, що були в Лі́стрі та в Іконі́ї.
and he was well spoken of by the brethren who were in Lystra and Iconium.
Павло захотів його взяти з собою, — і, взявши, обрізав його через юдеїв, що були в тих місцях, бо всі знали про батька його, що був ге́ллен.
Paul wanted this man to go with him; and he took him and circumcised him because of the Jews who were in those parts, for they all knew that his father was a Greek.
Як міста ж перехо́дили, то їм передавали, щоб вони берегли оті постано́ви, які видали в Єрусалимі апо́столи та старші.
Now while they were passing through the cities, they were delivering the decrees which had been decided upon by the apostles and elders who were in Jerusalem, for them to observe.
А Церкви́ змі́цнювалися в вірі, і щоденно зростали кі́лькістю.
So the churches were being strengthened in the faith, and were increasing in number daily.
А що Дух Святий їм не звелів провіщати слово в Азії, то вони перейшли через Фрігію та через країну гала́тську.
They passed through the Phrygian and Galatian region, having been forbidden by the Holy Spirit to speak the word in Asia;
Дійшовши ж до Мі́зії, хотіли піти до Віті́нії, та їм не дозволив Дух Ісусів.
and after they came to Mysia, they were trying to go into Bithynia, and the Spirit of Jesus did not permit them;
І Павлові з'явилось видіння вночі: якийсь македо́нянин став перед ним і благав його, кажучи: „Прийди в Македо́нію, і нам поможи!“
A vision appeared to Paul in the night: a man of Macedonia was standing and appealing to him, and saying, “Come over to Macedonia and help us.”
Як побачив він це видіння, то ми зараз хотіли піти в Македо́нію, зрозумівши, що Госпо́дь нас покликав звіщати їм Єва́нгелію.
When he had seen the vision, immediately we sought to go into Macedonia, concluding that God had called us to preach the gospel to them.
Тож відпливши з Троа́ди, прибули́ ми навпрост у Самотра́кію, а другого дня до Неа́поля,
So putting out to sea from Troas, we ran a straight course to Samothrace, and on the day following to Neapolis;
звідтіля ж у Фили́пи, що є перше місто-осада в тій частині Македонії. І пробули́ ми в цім місті днів кілька.
and from there to Philippi, which is a leading city of the district of Macedonia, a Roman colony; and we were staying in this city for some days.
Дня ж суботнього вийшли ми з міста над річку, де, за звича́єм, було місце молитви, і, посідавши, розмовляли з жінками, що посхо́дились.
And on the Sabbath day we went outside the gate to a riverside, where we were supposing that there would be a place of prayer; and we sat down and began speaking to the women who had assembled.
Прислуха́лася й жінка одна, що звалася Лі́дія, купчиха кармази́ном з міста Тіяті́р, що Бога вона шанувала. Господь же їй серце відкрив, щоб уважати на те, що Павло говорив.
First Convert in Europe
A woman named Lydia, from the city of Thyatira, a seller of purple fabrics, a worshiper of God, was listening; and the Lord opened her heart to respond to the things spoken by Paul.
А коли охристилась вона й її дім, то благала нас, кажучи: „Якщо ви признали, що вірна я Господе́ві, то прийдіть до госпо́ди моєї й живіть“. І змусила нас.
And when she and her household had been baptized, she urged us, saying, “If you have judged me to be faithful to the Lord, come into my house and stay.” And she prevailed upon us.
І сталось, як ми йшли на молитву, то нас перестріла служни́ця одна, що мала віщу́нського духа, яка ворожби́тством давала великий прибу́ток панам своїм.
It happened that as we were going to the place of prayer, a slave-girl having a spirit of divination met us, who was bringing her masters much profit by fortune-telling.
Вона йшла слідкома́ за Павлом та за нами, і кричала, говорячи: „Оці люди — це раби Всеви́шнього Бога, що вам провіщають дорогу спасі́ння!“
Following after Paul and us, she kept crying out, saying, “These men are bond-servants of the Most High God, who are proclaiming to you the way of salvation.”
І багато днів вона це робила. І обуривсь Павло, і, обернувшись, промовив до духа: „У Ім'я́ Ісуса Христа велю я тобі — вийди з неї!“ І того ча́су той вийшов.
She continued doing this for many days. But Paul was greatly annoyed, and turned and said to the spirit, “I command you in the name of Jesus Christ to come out of her!” And it came out at that very moment.
А пани її, бачивши, що пропала надія на їхній прибу́ток, схопи́ли Павла й Силу, і потягли їх на ринок до старши́х.
But when her masters saw that their hope of profit was gone, they seized Paul and Silas and dragged them into the market place before the authorities,
Коли ж їх привели́ до начальників, то сказали: „Ці люди, юдеї, наше місто бунтують,
and when they had brought them to the chief magistrates, they said, “These men are throwing our city into confusion, being Jews,
і навчають звича́їв, яких нам, римля́нам, не годиться приймати, ані вико́нувати“.
and are proclaiming customs which it is not lawful for us to accept or to observe, being Romans.”
І на́товп піднявся на них. А начальники здерли одежу із них, та звеліли їх рі́зками сі́кти.
Paul and Silas Imprisoned
The crowd rose up together against them, and the chief magistrates tore their robes off them and proceeded to order them to be beaten with rods.
І, завдавши багато їм ран, посадили в в'язницю, наказавши в'язничному дозо́рцеві, щоб їх пильно стеріг.
When they had struck them with many blows, they threw them into prison, commanding the jailer to guard them securely;
Одержавши такого нака́за, той їх повкида́в до внутрішньої в'язниці, а їхні но́ги забив у коло́ди.
and he, having received such a command, threw them into the inner prison and fastened their feet in the stocks.
А півні́чної пори Павло й Сила молилися, і Богові співали, а ув'я́знені слухали їх.
But about midnight Paul and Silas were praying and singing hymns of praise to God, and the prisoners were listening to them;
І ось на́гло повстало велике трясі́ння землі, аж основи в'язни́чні були захита́лися! І повідчинялися зараз усі двері, а кайда́ни з усіх поспада́ли.
and suddenly there came a great earthquake, so that the foundations of the prison house were shaken; and immediately all the doors were opened and everyone’s chains were unfastened.
Як прокинувся ж сторож в'язничний, і побачив відчинені двері в'язниці, то витяг меча та й хотів себе вбити, мавши думку, що повтікали ув'я́знені.
When the jailer awoke and saw the prison doors opened, he drew his sword and was about to kill himself, supposing that the prisoners had escaped.
А Павло́ скрикнув голосом гучни́м, говорячи: „Не чини собі жодного зла, бо всі ми ось тут!“
But Paul cried out with a loud voice, saying, “Do not harm yourself, for we are all here!”
Зажадавши ж той світла, уско́чив, і тремтячий припав до Павла та до Сили.
And he called for lights and rushed in, and trembling with fear he fell down before Paul and Silas,
І вивів їх звідти й спитав: „Добро́дії! Що треба робити мені, щоб спасти́ся?“
and after he brought them out, he said, “Sirs, what must I do to be saved?”
А вони відказали: „Віруй в Господа Ісуса, — і будеш спасе́ний ти сам та твій дім“.
The Jailer Converted
They said, “Believe in the Lord Jesus, and you will be saved, you and your household.”
І Слово Господнє звіщали йому та й усім, хто був у домі його.
And they spoke the word of the Lord to him together with all who were in his house.
І сторож забрав їх того ж ча́су вночі, їхні рани обмив, — і охристився негайно він сам та його всі домашні.
And he took them that very hour of the night and washed their wounds, and immediately he was baptized, he and all his household.
І він їх запровадив до дому свого, і поживу поставив, і радів із усім домом своїм, що ввірував у Бога.
And he brought them into his house and set food before them, and rejoiced greatly, having believed in God with his whole household.
А коли настав день, то прислали начальники слугполіційних, наказуючи: „Відпусти тих людей!“
Now when day came, the chief magistrates sent their policemen, saying, “Release those men.”
І сказав той в'язничний дозорець слова́ ці Павлові: що прислали начальники, щоб вас відпустити. „Отож, вийдіть тепер та й з ми́ром ідіть!“
And the jailer reported these words to Paul, saying, “The chief magistrates have sent to release you. Therefore come out now and go in peace.”
А Павло відказав їм: „Нас, римля́н, незасуджених, рі́зками сікли прилю́дно, і до в'язниці всадили, а тепер нас таємно виводять? Але ні! Хай вони самі при́йдуть, та й виведуть нас!“
But Paul said to them, “They have beaten us in public without trial, men who are Romans, and have thrown us into prison; and now are they sending us away secretly? No indeed! But let them come themselves and bring us out.”
Ці ж слова поліційні слуги доне́сли начальникам. А ті налякались, почувши, що римля́ни вони.
The policemen reported these words to the chief magistrates. They were afraid when they heard that they were Romans,
І прийшли, та їх перепросили, а вивівши, благали, щоб із міста пішли.
and they came and appealed to them, and when they had brought them out, they kept begging them to leave the city.