Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en

Паралельне читання

← (Дії 1) | (Дії 3) →

Переклад Огієнка

New King James Version

Дії 2

Acts 2

  • 1
    Коли ж поча́вся день П'ятдесятниці, всі вони однодушно знахо́дилися вкупі.
  • 1
    Coming of the Holy Spirit

    When the Day of Pentecost had fully come, they were all [a]with one accord in one place.
  • 2
    І на́гло зчинився шум із не́ба, ніби буря рапто́ва зірва́лася, і перепо́внила ввесь той дім, де сиділи вони.
  • 2
    And suddenly there came a sound from heaven, as of a rushing mighty wind, and it filled the whole house where they were sitting.
  • 3
    І з'явилися їм язи́ки поді́лені, немов би огне́нні, та й на кожному з них по одно́му осів.
  • 3
    Then there appeared to them [b]divided tongues, as of fire, and one sat upon each of them.
  • 4
    Усі ж вони спо́внились Духом Святим, і почали́ говорити іншими мо́вами, як їм Дух промовляти давав.
  • 4
    And they were all filled with the Holy Spirit and began to speak with other tongues, as the Spirit gave them utterance.
  • 5
    Перебува́ли ж в Єрусалимі юдеї, люди побожні, від усякого наро́ду під небом.
  • 5
    The Crowd’s Response

    And there were dwelling in Jerusalem Jews, devout men, from every nation under heaven.
  • 6
    А коли оцей го́мін зчинився, зібралася бе́зліч наро́ду, — та й диву далися, бо кожен із них тут почув, що вони розмовляли їхньою власною мовою!
  • 6
    And when this sound occurred, the multitude came together, and were confused, because everyone heard them speak in his own language.
  • 7
    Усі ж побенте́жилися та дивувалися, та й казали один до одно́го: „Хіба ж не галіле́яни всі ці, що гово́рять?
  • 7
    Then they were all amazed and marveled, saying to one another, “Look, are not all these who speak Galileans?
  • 8
    Як же кожен із нас чує свою́ власну мову, що ми в ній народи́лись?
  • 8
    And how is it that we hear, each in our own [c]language in which we were born?
  • 9
    Парфя́ни та мі́дяни та еламі́ти, також ме́шканці Месопота́мії, Юдеї та Каппадокі́ї, Понту та Азії,
  • 9
    Parthians and Medes and Elamites, those dwelling in Mesopotamia, Judea and Cappadocia, Pontus and Asia,
  • 10
    і Фрі́ґії та Памфі́лії, Єгипту й лівійських земель край Кіре́ни, і захожі римля́ни,
  • 10
    Phrygia and Pamphylia, Egypt and the parts of Libya adjoining Cyrene, visitors from Rome, both Jews and proselytes,
  • 11
    юдеї й нововірці, крі́тяни й араби, — усі чуємо ми, що говорять вони про великі діла Божі мовами нашими!“
  • 11
    Cretans and [d]Arabs — we hear them speaking in our own tongues the wonderful works of God.”
  • 12
    І всі не вихо́дили з дива, і безрадні були, і говорили один до одно́го: „Що ж то статися має?“
  • 12
    So they were all amazed and perplexed, saying to one another, “Whatever could this mean?”
  • 13
    А інші казали глузу́ючи: „Вони повпива́лись вином молодим!“
  • 13
    Others mocking said, “They are full of new wine.”
  • 14
    Ставши ж Петро із Одинадцятьма́, свій голос підніс та й промовив до них: „Мужі юдейські та ме́шканці Єрусалиму! Нехай вам оце стане відо́ме, і послухайте слів моїх!
  • 14
    Peter’s Sermon

    But Peter, standing up with the eleven, raised his voice and said to them, “Men of Judea and all who dwell in Jerusalem, let this be known to you, and heed my words.
  • 15
    Бо не п'я́ні вони, як ви ду́маєте, — бо третя година дня,
  • 15
    For these are not drunk, as you suppose, since it is only [e]the third hour of the day.
  • 16
    а це те, що пророк Йоі́л передрік:
  • 16
    But this is what was spoken by the prophet Joel:
  • 17
    „І буде останніми днями, говорить Госпо́дь: Я виллю від Духа Свого на всяке тіло, — і будуть пророкува́ти сини ваші та ваші до́ньки, юнаки́ ж ваші бачити будуть виді́ння, а старим вашим сни будуть сни́тися.
  • 17
    ‘And it shall come to pass in the last days, says God,
    That I will pour out of My Spirit on all flesh;
    Your sons and your daughters shall prophesy,
    Your young men shall see visions,
    Your old men shall dream dreams.
  • 18
    І на рабів Моїх і на рабинь Моїх за тих днів Я також виллю від Духа Свого, — і пророкувати вони бу́дуть!
  • 18
    And on My menservants and on My maidservants
    I will pour out My Spirit in those days;
    And they shall prophesy.
  • 19
    І дам чуда на небі вгорі, а внизу на землі ці знаме́на: кров, і огонь, і ку́ряву диму.
  • 19
    I will show wonders in heaven above
    And signs in the earth beneath:
    Blood and fire and vapor of smoke.
  • 20
    Переміниться сонце на те́мряву, а місяць на кров, перше ніж день Господній настане, великий та славний!
  • 20
    The sun shall be turned into darkness,
    And the moon into blood,
    Before the coming of the great and awesome day of the Lord.
  • 21
    І станеться, що кожен, хто покличе Господнє Ім'я́, той спасеться“.
  • 21
    And it shall come to pass
    That whoever calls on the name of the Lord
    Shall be saved.’
  • 22
    Мужі ізраїльські, послухайте ви оцих слів: Ісуса Назаряни́на, Мужа, що Його Бог прославив вам силою, і чудами, і тими знаме́нами, що Бог через Нього вчинив серед вас, як самі ви те знаєте,
  • 22
    “Men of Israel, hear these words: Jesus of Nazareth, a Man attested by God to you by miracles, wonders, and signs which God did through Him in your midst, as you yourselves also know —
  • 23
    Того, що був ви́даний певною волею та передба́ченням Божим, ви руками беззаконників розп'яли́ та забили.
  • 23
    Him, being delivered by the determined purpose and foreknowledge of God, you [f]have taken by lawless hands, have crucified, and put to death;
  • 24
    Та Бог воскресив Його, пута смерти усунувши, — вона бо тримати Його не могла.
  • 24
    whom God raised up, having [g]loosed the [h]pains of death, because it was not possible that He should be held by it.
  • 25
    Бо каже про Нього Давид: „Мав я Господа за́всіди перед очима своїми, бо Він по правиці моїй, щоб я не захитався.
  • 25
    For David says concerning Him:
    ‘I foresaw the Lord always before my face,
    For He is at my right hand, that I may not be shaken.
  • 26
    Тому серце моє звеселилось, і зрадів мій язик, і тіло моє відпочи́не в надії.
  • 26
    Therefore my heart rejoiced, and my tongue was glad;
    Moreover my flesh also will rest in hope.
  • 27
    Бо не позоставши Ти в аду́ моєї душі, і не даси Ти Своєму Святому побачити тління!
  • 27
    For You will not leave my soul in Hades,
    Nor will You allow Your Holy One to see corruption.
  • 28
    Ти дороги життя об'явив мені, Ти мене перепо́вниш утіхою перед обличчям Своїм“!
  • 28
    You have made known to me the ways of life;
    You will make me full of joy in Your presence.’
  • 29
    Мужі-браття! Нехай буде вільно мені сміло сказати вам про патріярха Давида, що помер і похований, і знахо́диться гріб його в нас аж до цього дня.
  • 29
    “Men and brethren, let me speak freely to you of the patriarch David, that he is both dead and buried, and his tomb is with us to this day.
  • 30
    А бувши ж пророком, та відаючи, що „Бог клятвою клявся йому посади́ти на престолі його від плоду його сте́гон“,
  • 30
    Therefore, being a prophet, and knowing that God had sworn with an oath to him that of the fruit of his body, [i]according to the flesh, He would raise up the Christ to sit on his throne,
  • 31
    у передба́ченні він говорив про Христове воскре́сення, що „не буде зоставлений в аду́“, ані тіло Його „не зазнає зотління“.
  • 31
    he, foreseeing this, spoke concerning the resurrection of the Christ, that His soul was not left in Hades, nor did His flesh see corruption.
  • 32
    Бог Ісуса Цього воскресив, чого свідки всі ми!
  • 32
    This Jesus God has raised up, of which we are all witnesses.
  • 33
    А отож, як правицею Божою був Він возне́сений, і обі́тницю Духа Святого прийняв від Отця, то й злив Він оте, що ви бачите й чуєте.
  • 33
    Therefore being exalted [j]to the right hand of God, and having received from the Father the promise of the Holy Spirit, He poured out this which you now see and hear.
  • 34
    Не зійшов бо на небо Давид, але сам він говорить: „Промовив Госпо́дь Господе́ві моєму: Сядь право́руч Мене,
  • 34
    “For David did not ascend into the heavens, but he says himself:
    ‘The Lord said to my Lord,
    “Sit at My right hand,
  • 35
    доки не покладу́ Я Твоїх ворогів підніжком ногам Твоїм!“
  • 35
    Till I make Your enemies Your footstool.” ’
  • 36
    Ото ж, нехай ввесь Ізраїлів дім твердо знає, що і Господом, і Христом учинив Бог Його, Того Ісуса, що Його розп'яли́ ви!“
  • 36
    “Therefore let all the house of Israel know assuredly that God has made this Jesus, whom you crucified, both Lord and Christ.”
  • 37
    Як почули ж оце, вони серцем розжа́лобились, та й сказали Петрові та іншим апо́столам: „Що ж ми маємо робити, мужі-браття?“
  • 37
    Now when they heard this, they were cut to the heart, and said to Peter and the rest of the apostles, “Men and brethren, what shall we do?”
  • 38
    А Петро до них каже: „Покайтеся, і нехай же охриститься кожен із вас у Ім'я́ Ісуса Христа на відпу́щення ваших гріхів, — і да́ра Духа Святого ви при́ймете!
  • 38
    Then Peter said to them, “Repent, and let every one of you be baptized in the name of Jesus Christ for the [k]remission of sins; and you shall receive the gift of the Holy Spirit.
  • 39
    Бо для вас ця обі́тниця, і для ваших дітей, і для всіх, що „дале́ко знаходяться, кого б тільки покликав Госпо́дь, Бог наш“.
  • 39
    For the promise is to you and to your children, and to all who are afar off, as many as the Lord our God will call.”
  • 40
    І іншими багатьома́ словами він засвідчував та вмовляв їх, говорячи: „Рятуйтесь від цього лукавого роду!“
  • 40
    A Vital Church Grows

    And with many other words he testified and exhorted them, saying, “Be saved from this [l]perverse generation.”
  • 41
    Отож ті, хто прийняв його слово, охристилися. І пристало до них того дня душ тисяч зо три!
  • 41
    Then those who [m]gladly received his word were baptized; and that day about three thousand souls were added to them.
  • 42
    І вони перебува́ли в науці апо́стольській, та в спільно́ті брате́рській, і в лама́нні хліба, та в моли́твах.
  • 42
    And they continued steadfastly in the apostles’ [n]doctrine and fellowship, in the breaking of bread, and in prayers.
  • 43
    І був о́страх у кожній душі, бо багато чинили апо́столи чуд та знаме́н.
  • 43
    Then fear came upon every soul, and many wonders and signs were done through the apostles.
  • 44
    А всі віруючі були вкупі, і мали все спі́льним.
  • 44
    Now all who believed were together, and had all things in common,
  • 45
    І вони продавали маєтки та до́бра, і всім їх ділили, як кому чого треба було́.
  • 45
    and [o]sold their possessions and goods, and divided[p] them among all, as anyone had need.
  • 46
    І кожного дня перебува́ли вони однодушно у храмі, і, ломлячи хліб по домах, поживу приймали із радістю та в сердечній просто́ті,
  • 46
    So continuing daily with one accord in the temple, and breaking bread from house to house, they ate their food with gladness and simplicity of heart,
  • 47
    вихваляючи Бога та маючи ласку в усього народу. І щоденно до Церкви Госпо́дь додава́в тих, що спасалися.
  • 47
    praising God and having favor with all the people. And the Lord added [q]to the church daily those who were being saved.
    • ← (Дії 1) | (Дії 3) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025