Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Cовременный перевод WBTC
А як за́колот стих, то Павло скликав учнів, і, потішивши та попрощавшись із ними, вибрався йти в Македо́нію.
Когда беспорядки прекратились, Павел позвал к себе учеников и, обратившись к ним со словами ободрения, простился с ними и отправился в Македонию.
Перейшовши ж ті сто́рони та підбадьо́ривши їх довгим словом, прибув до Гелла́ди,
На своём пути он говорил о многом таком, что вселяло бодрость в верующих. Затем он пришёл в Грецию,
і прожив там три місяці. А як він захотів був відпли́нути в Си́рію, то змову на нього вчинили юдеї, тому він узяв думку вертатись через Македонію.
где пробыл три месяца. И как раз перед тем, как он собирался отплыть в Сирию, иудеи составили против него заговор, и он решил отправиться в Сирию, пройдя снова через Македонию.
Ра́зом із ним пішов Со́патер Піррів із Верії, Аристарх та Секунд із Солу́ня, і Гай дерв'яни́н, і Тимофій, а з азійців — Ти́хик та Трохим.
Его сопровождали Сосипатр из Верии, сын Пирра, Аристарх и Секунд из Фессалоники, Гаий из Дервы, Тимофей и двое из Азии, Тихик и Трофим.
А ми відпливли́ із Филипів по святах Опрі́сноків, і прибули́ днів за п'ять у Троа́ду до них, де сім день прожили́.
Мы же отплыли из Филиппии после Дней Пресных Хлебов и, пять дней спустя, присоединились к ним в Троаде, где пробыли неделю.
А дня першого в тижні, як учні зібралися на лама́ння хліба, Павло мав промову до них, бо вранці збирався відбути, і затягнув своє слово до пі́вночі.
В воскресенье, когда мы собрались вместе, чтобы совершить вечерю Господню, Павел беседовал с нами. Намереваясь отплыть на следующий день, он говорил до полуночи.
А в го́рниці, де зібралися ми, було багато світел.
В комнате наверху, где мы собрались, было много светильников.
Юнак же один, Євти́х на ім'я́, сидів на вікні. Його обгорнув міцний сон, бо задовго Павло промовляв, і він сонний хитну́вся, і додолу упав із третього поверху, — і підняли́ його мертвого.
Павел всё продолжал проповедь, и юноша по имени Евтих, сидевший на окне, понемногу стал засыпать. В конце концов, сон одолел его, и он упал из окна третьего этажа. Когда подняли его, был он мёртв.
Зійшов же Павло та до нього припав, і, обнявши його, проказав: „Заспокойтесь, бо душа його в ньому!“
Павел спустился вниз, припал к нему и, обняв, сказал: "Не печальтесь, ибо он ожил".
А вернувшись, він хліб переломив і спожив, і бе́сіду довго точив, — аж до до́світку, потім відбув.
Поднявшись наверх, он разделил хлеб и поел, и ещё долго говорил с ними, до самого рассвета, а затем ушёл.
А хлопця живим привели́, — і зраділи немало.
Между тем они привели юношу домой живым и полностью утешились.
А ми наперед пішли до корабля, та в Асс попливли́, щоб звідти забрати Павла, — бо він так ізвелів, сам бажаючи пішки піти.
Мы же отплыли на корабле в Асс, чтобы потом взять там на борт Павла, ибо он велел нам сделать так, намереваясь сам идти туда пешком.
А коли він із нами зійшовся в Ассі, ми взяли його та прибули́ в Мітіле́ну.
Когда он встретился с нами в Ассе, мы взяли его на корабль и отправились в Митилену.
І, відплинувши звідти, ми назавтра пристали навпро́ти Хіо́су, а другого дня припливли́ до Само́су, наступного ж ми прибули́ до Мілету.
Отплыв оттуда на следующий день, остановились неподалёку от Хиоса, на другой день мы пересекли пролив и пристали к Самосу, а днём позже прибыли в Милет.
Бо Павло захотів поминути Ефе́с, щоб йому не бари́тися в Азії, бо він ква́пився, коли буде можливе, бути в Єрусалимі на день П'ятдесятниці.
Ибо Павел решил миновать Ефес, чтобы не тратить времени в Азии, так как спешил прибыть в Иерусалим по возможности до дня Пятидесятницы.
А з Мілету послав до Ефесу, і прикликав пресвітерів Церкви.
Из Милита он послал в Ефес просить, чтобы пришли старейшины церкви,
І, як до нього вони прибули́, він промовив до них: „Ви знаєте, як із першого дня, відколи прибув в Азію, я з вами ввесь час перебува́в,
и когда они прибыли, он сказал им: "Вы знаете, как я жил всё время, что был с вами с первого дня моего прибытия в Азию:
і служив Господе́ві з усією покорою, і з рясни́ми слізьми́ та напа́стями, що спіткали мене від юдейської змови,
я служил Господу со всей смиренностью и слезами, через многие испытания, выпавшие на мою долю по злоумышлениям иудеев.
як нічо́го кори́сного я не минув, щоб його вам звістити й навчити вас прилюдно і в дома́х.
Я не колеблясь оповещал вас обо всём, что могло быть полезным для вас, и проповедовал всенародно и в каждом отдельном доме.
І я сві́дчив юдеям та ге́лленам, щоб вони перед Богом покаялись, та вві́рували в Господа нашого Ісуса Христа.
Иудеям и грекам равно я свидетельствовал о раскаянии и обращении к Богу и о вере в нашего Господа Иисуса,
І ось тепер, побуджений Духом, подаю́сь я в Єрусалим, не ві́даючи, що там трапитись має мені,
а теперь, повинуясь велению Духа Святого, я иду в Иерусалим и не знаю, что ждёт меня там.
тільки Дух Святий в кожному місті засвідчує, кажучи, що кайда́ни та муки чекають мене.
Знаю только, что в каждом городе Святой Дух предостерегает меня, говоря, что ожидают меня испытания и темница.
Але я ні про що не турбуюсь, і свого життя не вважаю для себе цінним, аби но скінчи́ти доро́гу свою та служі́ння, яке я оде́ржав від Господа Ісуса, — щоб засві́дчити Єва́нгелію благода́ті Божої.
Но жизнь моя не имеет для меня никакой цены, только бы мне закончить дело и служение, принятое мною от Господа Иисуса, — принести людям благую весть о великой благодати Божьей.
І ось я знаю тепер, що обличчя мого́ більш не будете бачити всі ви, між якими ходив я, проповідуючи Царство Боже.
И я знаю теперь, что ни один из вас, среди кого я провозглашал Царство Божье, не увидит меня больше.
Тому́ дня сьогоднішнього вам свідку́ю, що я чистий від крови всіх,
Поэтому я объявляю вам сегодня, что не буду в ответе, если кто-то из вас не будет спасён,
бо я не вхилявсь об'являти вам усю волю Божу!
ибо не колеблясь проповедовал вам волю Божью, ничего не скрывая.
Пильнуйте себе та всієї ота́ри, в якій Святий Дух вас поставив єпи́скопами, щоб пасти́ Церкву Божу, яку власною кров'ю набув Він.
Будьте же бдительны и осторожны по отношению к себе и к стаду, над которым Святой Дух поставил вас блюстителями и заботьтесь о церкви Божьей, которую обрёл Он кровью Своею.
Бо я знаю, що як я відійду́, то вві́йдуть між вас вовки люті, що ота́ри щадити не бу́дуть.
Я знаю, что когда уйду от вас, придут свирепые волки и не пощадят стада.
Із вас самих навіть мужі постануть, що будуть казати перекру́чене, аби тільки учнів тягну́ти за собою.
Даже среди вас появятся люди, извращающие правду ради того, чтобы верующие следовали за ними.
Тому́ то пильнуйте, пам'ятаючи, що я кожного з вас день і ніч безпере́стань навчав зо слізьми́ ось три роки.
Так будьте же бдительны. Помните, что три года денно и нощно я непрестанно предупреждал вас, моля каждого со слезами.
А тепер доручаю вас Богові та слову благода́ті Його, Який має силу будувати та дати спа́дщину, серед усіх освячених.
Теперь же я вверяю вас Богу и слову благодати Его, которое может укрепить вас и дать наследие среди тех, кто освящён Богом.
Ні срібла, ані золота, ні одежі чиєїсь я не побажав.
Когда был я с вами, то никогда не пожелал я ни денег ничьих, ни богатой одежды.
Самі знаєте, що ці руки мої послужили потребам моїм та отих, хто був зо мною.
Вы сами знаете, что моим нуждам и нуждам тех, кто был со мной, послужили мои же руки.
Я вам усе показав, що, працюючи так, треба поміч давати слаби́м, та пам'ятати слова́ Господа Ісуса, бо Він Сам проказав: „Блаже́нніше давати, ніж брати!“
Как мог, показал я вам, что так тяжело трудясь, мы должны помогать слабым и помнить слова Господа Иисуса, который говорил: "Больше счастья в том, чтобы давать, чем в том, чтобы брать".
Проказавши ж оце, він навко́лішки впав, та й із ними всіма́ помолився.
И сказав это, преклонил колени вместе со всеми и молился.
І знявсь між усіма́ плач великий, і вони припадали на Па́влову шию, і його цілували.
И все плакали и, обнимая, целовали его,