Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Cовременный перевод WBTC
„Мужі-браття й батьки! Послухайте ось тепер ви́правда́ння мого перед вами!“
"Братья и отцы, выслушайте теперь, что я скажу в свою защиту".
Як зачули ж вони, що до них він говорить єврейською мовою, то тиша ще більша настала. А він промовляв:
Услышав, что Павел заговорил с ними на еврейском языке, они стали ещё тише. Тогда он сказал:
„Я юде́янин, що родився в кілікі́йському Та́рсі, а ви́хований у цім місті, у ніг Гамалії́ла докладно навчений Зако́ну отці́в; горли́вець я Божий, як і всі ви сьогодні.
"Я еврей, рождённый в Тарсе, в Киликии, но воспитан здесь, в этом городе. Наставником моим был Гамалиил, он тщательно обучил меня закону наших предков. Я был усердным служителем Божьим, таким, как вы сегодня.
Переслідував я аж до смерти цю путь, і в'язав, і до в'язниці вкидав чоловіків і жінок,
Смертельным гонениям подвергал я последователей пути Господнего, хватал мужчин и женщин и бросал их в темницы,
як засві́дчить про мене первосвященик та вся старши́на. Я від них був узяв навіть листи́ на братів, і пішов до Дама́ску, щоб тамте́шніх зв'язати й приве́сти до Єрусалиму на кару.
как могут это подтвердить первосвященники и совет старейшин. Это от них я получил письма к братьям-иудеям в Дамаске и отправился туда, чтобы привести людей в Иерусалим для наказания.
І сталося, як у дорозі я був, і наближа́всь до Дамаску опі́вдня, то ось мене нагло осяяло світло велике з неба!
Но вот что приключилось со мной по дороге. Когда я был уже недалеко от Дамаска, около полудня яркий свет с неба засиял вокруг меня.
І я повалився на землю, і голос почув, що мені говорив: „Савле, Савле, — чому́ ти Мене переслідуєш?“
Я упал на землю и услышал голос, говорящий мне: "Савл, Савл! Почему ты преследуешь Меня?"
А я запитав: „Хто Ти, Господи?“ А Він мені відказав: „Я Ісус Назаряни́н, що Його переслідуєш ти“.
Я спросил: "Кто ты, Господи?" И Он сказал мне: "Я — Иисус Назорей, Которого ты преследуешь".
А ті, що зо мною були́, правда, бачили світло, але не почули вони того голосу, що мені говорив.
Те, кто были со мной, видели свет, но не слышали голоса Говорившего со мной.
А я запитав: „Що́ я, Господи, маю робити?“ Господь же до мене промовив: „Уставай та й іди до Дамаску, а там тобі скажуть про все, що тобі призна́чено робити“.
Я спросил: "Что мне делать, Господи?" И Господь ответил: "Встань и иди в Дамаск, и там тебе будет сказано, что тебе предназначено сделать".
А від ясности світла того невидю́щим я став. І присутні зо мною за руку мене повели́, і до Дамаску прибув я.
Я ничего не видел, так как яркий свет ослепил меня, и мои спутники, взяв меня за руку, довели до Дамаска.
А один муж Ана́ній, у Зако́ні побожний, що добре свідо́цтво про нього дають усі юдеї в Дамаску,
И вот, человек по имени Анания, набожный и послушный закону, о ком хорошо отзывались все иудеи, живущие там,
до мене прибув, і, ставши, промовив мені: „Савле брате, — стань видю́щий!“ І я хвилі тієї побачив його.
пришёл ко мне и сказал: "Брат Савл! Прозри!" И тотчас же я увидел его.
І озвавсь він до мене: „Бог отців наших вибрав тебе, щоб ти волю Його зрозумів, і щоб бачив ти Праведника, і почув голос із уст Його.
Он сказал: "Бог наших предков избрал тебя узнать Его волю, увидеть Праведного и услышать голос из уст Его.
Бо бу́деш ти свідком Йому перед усіма людьми́ про оте, що ти бачив та чув!
Ибо будешь свидетелем Ему перед всеми людьми в том, что ты видел и слышал.
А тепер чого гаєшся? Уставай й охристися, і обмий гріхи свої, прикликавши Ймення Його!“
Так чего же ты ждёшь? Встань и крестись, омой грехи, призывая имя Его".
І сталось, як вернувся я в Єрусалим, і молився у храмі, то в захо́плення впав я,
Когда я вернулся в Иерусалим, то во время молитвы в храме мне было видение.
і побачив Його, що до мене сказав: „Поспіши, і піди хутчій з Єрусалиму, бо не приймуть свідо́цтва твого про Мене“.
И увидел я Иисуса, и Он сказал мне: "Поспеши и немедленно оставь Иерусалим, ибо они не примут твоё свидетельство обо Мне".
А я відказав: „Самі вони, Господи, знають, що я до в'язниць садови́в та бив по синагогах отих, хто вірував у Тебе.
И я сказал: "Господи, эти люди знают, что я ходил по синагогам, хватая и избивая верующих в Тебя.
А коли лилась кров Твого свідка Степа́на, то сам я стояв та вбивство його похваляв, і одежу вбивців його сторожи́в“.
И когда проливалась кровь Твоего свидетеля Стефана, я стоял тут же, поощряя это и охраняя одежды убивавших его".
Але Він до мене промовив: „Іди, бо пошлю Я далеко тебе, — до поган!“
Тогда Он сказал мне: "Иди, ибо я отправляю тебя далеко, к язычникам".
І аж до слова цього його слухали. Аж ось підне́сли вони голос свій, гукаючи: „Геть такого з землі, бо жити йому не годи́ться!“
До этого они слушали его, но при этих словах стали кричать: "Смерть ему! Он не достоин жить!"
І як вони верещали, і одежу шпурля́ли, і кидали порох у повітря,
Пока они кричали, и сбрасывали с себя одежды, и бросали пыль в воздух,
то звелів тисяцький у фортецю його відвести́, і звелів бичува́нням його допитати, щоб довідатися, з якої причини на нього вони так кричали.
военный трибун приказал, чтобы Павла отвели в крепость и подвергли допросу, бичуя, чтобы выяснить, по какой причине они так кричали на него.
І як його розтягли́ для ремінних бичів, то Павло сказав сотникові, що стояв: „Хіба бичува́ти дозволено вам громадянина римського та ще й незасу́дженого?“
Но когда его растянули ремнями, чтобы бичевать, Павел сказал стоявшему там центуриону: "Разве это по закону — бичевать римского гражданина без суда?"
Якже сотник це почув, то подався до тисяцького, і завідо́мив, говорячи: „Що́ хочеш робити? Бож ри́млянин цей чоловік!“
Услышав это, центурион пошёл к трибуну и сказал: "Что ты делаешь? Ведь этот человек — римский гражданин".
Підійшов тоді тисяцький, та й поспитався його: „Скажи мені, чи ти ри́млянин?“ А він: „Так!“ відказав.
Трибун подошёл к нему и спросил: "Скажи, ты что же, римский гражданин?" "Да", — ответил Павел.
Відповів на те тисяцький: „За великі гро́ші громадянство оце я набув“. А Павло відказав: „А я в нім і родився!“
Центурион сказал: "Мне стоило больших денег приобрести это гражданство". Павел же сказал: "А я был рождён гражданином".
І відступили негайно від нього оті, що хотіли допи́тувати його. І злякався тисяцький, довідавшись, що той ри́млянин, і що він ізв'язав був його.
Те, кто собирался было допросить Павла, тут же отступились от него, а начальник испугался, узнав, что связал римского гражданина.
А другого дня, бажавши довідатись правди, у чо́му юдеї його оскаржа́ють, він звільнив його та звелів, щоб зібра́лися первосвященики та ввесь синедріо́н. І він вивів Павла, і поставив його перед ними.
На следующий день, желая точно выяснить, в чём иудеи обвиняют Павла, он велел снять с него цепи, повелел собраться первосвященникам и всему синедриону и, приведя Павла, поставил его перед собранием.