Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Синодальный перевод
А Агріппа сказав до Павла: „Дозволяємо тобі говорити про себе само́го“. Павло тоді простягнув руку, і промовив у своїй обороні:
Агриппа сказал Павлу: позволяется тебе говорить за себя. Тогда Павел, простёрши руку, стал говорить в свою защиту:
„О ца́рю Агріппо! Уважаю себе за щасливого, що сьогодні я перед тобою боронитися маю з усьо́го, у чім мене винуватять юдеї,
царь Агриппа! почитаю себя счастливым, что сегодня могу защищаться перед тобою во всём, в чём обвиняют меня Иудеи,
особливо ж тому́, що ти знаєш усі юдейські звича́ї та супере́чки. Тому я прошу́ мене вислухати терпля́че.
тем более, что ты знаешь все обычаи и спорные мнения Иудеев. Посему прошу тебя выслушать меня великодушно.
А життя моє зма́лку, що споча́тку точилося в Єрусалимі серед наро́ду мого, знають усі юдеї,
Жизнь мою от юности моей, которую сначала проводил я среди народа моего в Иерусалиме, знают все Иудеи;
які відають зда́вна мене, аби тільки схотіли засві́дчити, — що я жив фарисеєм за найдокладнішою сектою нашої віри.
они издавна знают обо мне, если захотят свидетельствовать, что я жил фарисеем по строжайшему в нашем вероисповедании учению.
І тепер я стою отут су́джений за надію обі́тниці, що Бог дав ії нашим отцям,
И ныне я стою перед судом за надежду на обетование, данное от Бога нашим отцам,
а її викона́ння чекають побачити наші дванадцять племен, слу́жачи Богові безперестанно вдень та вночі. За цю надію, о ца́рю, мене винуватять юдеї!
которого исполнение надеются увидеть наши двенадцать колен, усердно служа Богу день и ночь. За сию-то надежду, царь Агриппа, обвиняют меня Иудеи.
Чому ви вважаєте за неймовірне, що Бог воскрешає померлих?
Что же? Неужели вы невероятным почитаете, что Бог воскрешает мёртвых?
Правда, ду́мав був я, що мені нале́жить чинити багато ворожого проти Ймення Ісуса Назаряни́на,
Правда, и я думал, что мне должно много действовать против имени Иисуса Назорея.
що я в Єрусалимі й робив, і багато кого зо святих до в'язниць я замкнув, як отримав був вла́ду від первосвящеників; а як їх убивали, я голос давав проти них.
Это я и делал в Иерусалиме: получив власть от первосвященников, я многих святых заключал в темницы, и, когда убивали их, я подавал на то голос;
І часто по всіх синагогах караючи їх, до богозневаги примушував я, а лютуючи ве́льми на них, переслідував їх навіть по закордонних містах.
и по всем синагогам я многократно мучил их и принуждал хулить Иисуса и, в чрезмерной против них ярости, преследовал даже и в чужих городах.
Коли в цих справах я йшов до Дамаску зо вла́дою та припору́ченням первосвящеників,
Для сего, идя в Дамаск со властью и поручением от первосвященников,
то опі́вдні, о ца́рю, на дорозі побачив я світло із неба, ясніше від світлости сонця, що ося́яло мене та тих, хто разом зо мною йшов!
среди дня на дороге я увидел, государь, с неба свет, превосходящий солнечное сияние, осиявший меня и шедших со мною.
І як ми всі повалились на землю, я голос почув, що мені говорив єврейською мовою: „Савле, Савле, — чому ти Мене переслідуєш? Трудно тобі бити ногою колю́чку!“
Все мы упали на землю, и я услышал голос, говоривший мне на еврейском языке: «Савл, Савл! что ты гонишь Меня? Трудно тебе идти против рожна».
А я запитав: „Хто Ти, Господи?“ А Він відказав: „Я Ісус, що Його переслідуєш ти.
Я сказал: «кто Ты, Господи?» Он сказал: «Я Иисус, Которого ты гонишь.
Але підведи́ся, і стань на ноги свої. Бо на те Я з'явився тобі, щоб тебе вчинити слугою та свідком того, що ти бачив та що Я відкрию тобі.
Но встань и стань на ноги твои; ибо Я для того и явился тебе, чтобы поставить тебя служителем и свидетелем того, что ты видел и что Я открою тебе,
Визволяю тебе від твого наро́ду та від поган, до яких Я тебе посилаю, —
избавляя тебя от народа Иудейского и от язычников, к которым Я теперь посылаю тебя
відкрити їм очі, щоб вони наверну́лись від те́мряви в світло та від сатани́ної вла́ди до Бога, щоб вірою в Мене отримати їм дарува́ння гріхів і насліддя з освяченими“.
открыть глаза им, чтобы они обратились от тьмы к свету и от власти сатаны к Богу, и верою в Меня получили прощение грехов и жребий с освящёнными».
Через це я, о ца́рю Агріппо, не був супротивний видінню небесному,
Поэтому, царь Агриппа, я не воспротивился небесному видению,
але ме́шканцям перше Дамаску, потім Єрусалиму й усякого кра́ю юдейського та поганам я проповідував, щоб пока́ялися й наверну́лись до Бога, і чинили діла, гі́дні покая́ння.
но сперва жителям Дамаска и Иерусалима, потом всей земле Иудейской и язычникам проповедовал, чтобы они покаялись и обратились к Богу, делая дела, достойные покаяния.
Через це юдеї в святині схопи́ли мене та й хотіли роздерти.
За это схватили меня Иудеи в храме и покушались растерзать.
Але, поміч від Бога одержавши, я стою́ аж до дня сьогоднішнього та свідкую мало́му й великому, нічого не розповідаючи, окрім того, що сказали Пророки й Мойсей, що статися має, —
Но, получив помощь от Бога, я до сего дня стою, свидетельствуя малому и великому, ничего не говоря, кроме того, о чём пророки и Моисей говорили, что это будет,
що має Христос постраждати, що Він, як перший воскреснувши з мертвих, проповідувати буде світло народові й поганам!“
то есть что Христос имел пострадать и, восстав первый из мёртвых, возвестить свет народу Иудейскому и язычникам.
Коли ж він боронився отак, то Фест проказав гучни́м голосом: „Дурієш ти, Павле! Велика наука доводить тебе до нерозуму“!
Когда он так защищался, Фест громким голосом сказал: безумствуешь ты, Павел! большая учёность доводит тебя до сумасшествия.
А Павло: „Не дурію — сказав, — о Фесте достойний, але провіщаю слова правди та щирого розуму.
Нет, достопочтенный Фест, сказал он, я не безумствую, но говорю слова истины и здравого смысла.
Цар бо знає про це, — до нього з відвагою я й промовляю. Бо не гада́ю я, щоб із цього щобудь схова́лось від нього, — бо не в за́кутку ді́ялось це.
Ибо знает об этом царь, перед которым и говорю смело. Я отнюдь не верю, чтобы от него было что-нибудь из сего скрыто; ибо это не в углу происходило.
Чи віруєш, ца́рю Агріппо, Пророкам? Я знаю, що віруєш“.
Веришь ли, царь Агриппа, пророкам? Знаю, что веришь.
Агріппа ж Павлові: „Ти малощо не намовляєш мене, щоб я став християни́ном“.
Агриппа сказал Павлу: ты немного не убеждаешь меня сделаться Христианином.
А Павло: „Благав би я Бога, щоб чи мало, чи багато, — не тільки но ти, але й усі, хто чує сьогодні мене, зробились такими, як і я, крім оцих ланцюгів“.
Павел сказал: молил бы я Бога, чтобы мало ли, много ли, не только ты, но и все, слушающие меня сегодня, сделались такими, как я, кроме этих уз.
І встав цар та намісник, і Верні́ка та ті, хто з ними сидів.
Когда он сказал это, царь и правитель, Вереника и сидевшие с ними встали;
І на́бік вони відійшли, і розмовляли один до одно́го й казали: „Нічого, ва́ртого смерти або ланцюгів, чоловік цей не робить!“
и, отойдя в сторону, говорили между собою, что этот человек ничего, достойного смерти или уз, не делает.