Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Сучасний переклад
А Петро та Іван на дев'яту годину молитви йшли ра́зом у храм.
Одного дня Петро та Іоан йшли до Храму у третю годину дня. То був час молитви.
І не́сено там чоловіка одно́го, що кривий був з утро́би своєї матері. Його садови́ли щоденно в воро́тях храму, що Красними звалися, просити ми́лостині від тих, хто до храму йшов.
А тут якісь люди несли чоловіка, каліку від народження. Його щодня садили біля Храмових воріт, що називалися Красною Брамою, щоб він міг просити милостині в тих, хто йшов до Храму.
Як побачив же він, що Петро та Іван хочуть у храм увійти, став просити в них милостині.
Коли жебрак побачив, що Петро й Іоан входять до Храму, він попросив у них грошей.
Петро ж із Іваном поглянув на нього й сказав: „Подивися на нас!“
Апостоли поглянули на нього й Петро сказав: «Подивися на нас!»
І той подивився на них, сподіваючися щось дістати від них.
Він подивився на них, сподіваючись щось від них одержати.
Та промовив Петро: „Срібла й золота в мене нема, але що я маю, даю тобі: У Ім'я́ Ісуса Христа Назаряни́на — устань та й ходи!“
Але Петро промовив: «Я не маю ні срібла, ні золота, але я дам тобі те, що маю: Ім’ям Ісуса Христа з Назарета, встань і йди!»
І, узявши його за прави́цю, він підвів його. І хвилі тієї зміцни́лися но́ги й сугло́бці його!
Тоді Петро взяв каліку за праву руку та підняв його. І негайно ноги й ступні того чоловіка зміцніли.
І, зірвавшись, він устав та й ходив, і з ними у храм увійшов, ходячи та підскакуючи, і хвалячи Бога!
Жебрак стрибком став на ноги й почав ходити. Він рушив із ними до Храму, походжав і підстрибував, славлячи Бога.
Наро́д же ввесь бачив, як ходив він та Бога хвалив.
Всі люди бачили, як він ходить і як славить Бога.
І пізнали його, що це той, що при Красних воро́тях храму сидів ради милостині. І вони перепо́внились жа́хом та по́дивом із того, що́ сталось йому!
Вони впізнали в ньому того жебрака, який завжди сидів і просив милостині біля Красної Брами Храму. І всі були здивовані з того, що сталося з цим чоловіком.
А тому́, що тримався він Петра та Івана, увесь наро́д зачудований збігся до них на той ґанок, який Соломоновим зветься.
Через те, що жебрак тримався за Петра й Іоана, всі люди, здивовані, збіглися до них. Вони знаходилися в місці Храму, що називалося Соломонів ґанок.
І, побачивши це, промовив Петро до наро́ду: „Мужі ізраїльські! Чого ви дивуєтесь цим, та чого ви на нас позира́єте так, ніби те, що він ходить, ми зробили своєю силою чи благоче́стям?
Побачивши таке, Петро запитав людей: «Брати ізраїльські, чому ви так здивовані цим? Чому ви дивитеся на нас так, ніби ми своєю владою або своїм благочестям зробили так, що цей чоловік ходить?
„Бог Авраамів, та Ісаків, та Яковів, Бог наших батьків, Сина Свого прославив“, Ісуса, Якого ви ви́дали, і відцуралися перед Пилатом, як він присудив був пустити Його.
Ні, адже це Господь так зробив! Він є Богом Авраама, Ісаака і Якова; Богом наших предків, Який прославив Слугу Свого Ісуса. А ви віддали Його на смерть, відцуралися Його перед Пилатом, коли той вирішив відпустити Ісуса.
Але ви відцура́лись Святого та Праведного, і домагалися видати вам душогубця.
Ви відмовилися від Святого й Праведного, а натомість попросили, щоб вам відпустили вбивцю.[9]
Начальника ж життя ви забили, та Його воскресив Бог із мертвих, чого свідками — ми!
Ви вбили Того, Хто веде людей до життя, але Бог воскресив Його з мертвих, і ми — свідки цього.
І через віру в Ім'я́ Його вздоро́вило Ім'я́ Його того, кого бачите й знаєте. І віра, що від Нього, прине́сла йому вздоро́влення це перед вами всіма́.
Це ж Ісусове ім’я дало силу чоловікові, якого ви бачите і знаєте, бо ми віримо в Ісусове ім’я. Так, саме віра, що приходить через Ісуса, повністю зцілила цього чоловіка, і сталося це на ваших очах.
А тепер, браття, знаю, що вчинили ви це з несвідо́мости, як і ваші начальники.
Зараз, браття, я знаю, що ви вчинили так, бо самі не знали, що ви робите, так само, як і вожді ваші.
А Бог учинив так, як Він провіщав був уста́ми Своїх усіх пророків, щоб терпіти Христові.
То Бог зробив це, аби збулося те, що Він провіщав устами всіх пророків: Його Христос мусить прийняти страждання і смерть.
Покайтеся ж та наверні́ться, щоб Він змилувався над вашими гріхами,
Отже, покайтеся. Поверніться до Бога, і гріхи ваші будуть стерті.
щоб часи́ відпочинку прийшли від обличчя Господнього, і щоб послав запові́дженого вам Ісуса Христа,
Тоді Господь дасть вам духовний спочинок, і пошле Ісуса, Якого Він уже обрав для вас бути Христом вашим.
що Його небо мусить прийняти аж до ча́су відно́влення всього, про що провіщав Бог від віку устами всіх святих пророків Своїх!
Але Ісус мусить лишатися на Небесах аж до того часу, коли Бог відновить порядок речей у світі. Про це Він говорив із давніх-давен устами Своїх святих пророків.
Бо Мойсей провіща́в: „Господь Бог вам Пророка піді́йме від ваших братів, як мене; у всім Його слухайтеся, про що тільки Він вам говоритиме!“
Адже Мойсей сказав: „Господь ваш Бог дасть вам Пророка, такого як я, з ваших власних людей. Ви мусите слухатися всього, що Він казатиме.
„І станеться, що кожна душа, яка не послухала б того Пророка, зни́щена буде з наро́ду“.
А хто не слухатиметься Його, викорінений буде з народу”.
Так само всі пророки від Самуї́ла й наступних, скільки їх говорило, також провіщали ці дні.
Так, усі пророки, починаючи від Самуїла, і всі, хто прийшли після нього, говорили саме про ці дні.
Сини ви пророків і того заповіту, що Бог вашим батька́м заповів, промовляючи до Авраама: „І в насінні твоїм усі народи землі благосло́влені будуть!“
Ви — діти пророків і Заповіту, даного Богом предкам вашим. Ось що Бог сказав Авраамові: „Через твоїх нащадків усім народам на землі прийде благословіння”».