Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
New King James Version
А один чоловік, на йме́ння Ана́ній, із своєю дружи́ною Сапфі́рою, продав маєток,
Lying to the Holy Spirit
But a certain man named Ananias, with Sapphira his wife, sold a possession.
But a certain man named Ananias, with Sapphira his wife, sold a possession.
та й з ві́дома дружи́ни своєї присво́їв частину з заплати, а якусь там частину приніс та й поклав у ногах у апо́столів.
And he kept back part of the proceeds, his wife also being aware of it, and brought a certain part and laid it at the apostles’ feet.
І промовив Петро: „Ана́нію, чого сатана́ твоє серце напо́внив, щоб ти Духу Святому неправду сказав та присво́їв із заплати за землю?
But Peter said, “Ananias, why has Satan filled your heart to lie to the Holy Spirit and keep back part of the price of the land for yourself?
Хіба те, що́ ти мав, не твоє все було, а про́дане не в твоїй вла́ді було? Чого ж в серце своє ти цю справу поклав? Ти не лю́дям неправду сказав, але Богові!“
While it remained, was it not your own? And after it was sold, was it not in your own control? Why have you conceived this thing in your heart? You have not lied to men but to God.”
Як Ана́ній зачу́в ці слова́, то впав та й умер. І обгорнув жах великий усіх, що це чули!
Then Ananias, hearing these words, fell down and breathed his last. So great fear came upon all those who heard these things.
Юнаки́ ж повставали, обгорну́ли його, і винесли та й поховали.
And the young men arose and wrapped him up, carried him out, and buried him.
І сталось, годин через три прийшла й дружи́на його, про випа́док нічо́го не знавши.
Now it was about three hours later when his wife came in, not knowing what had happened.
І промовив до неї Петро: „Скажи мені, чи за стільки ви землю оту продали́?“ Вона ж відказала: „Так, за стільки“.
And Peter answered her, “Tell me whether you sold the land for so much?”
She said, “Yes, for so much.”
She said, “Yes, for so much.”
До неї ж Петро: „Чому це ви змо́вилися споку́шувати Господнього Духа? Он ті входять у двері, що чоловіка твого поховали, — і тебе вони винесуть“.
Then Peter said to her, “How is it that you have agreed together to test the Spirit of the Lord? Look, the feet of those who have buried your husband are at the door, and they will carry you out.”
І вона зараз упала до ніг його, та й умерла. Як ввійшли ж юнаки́, то знайшли її мертвою, і, винісши, біля мужа її поховали.
Then immediately she fell down at his feet and breathed her last. And the young men came in and found her dead, and carrying her out, buried her by her husband.
І обгорнув страх великий всю Церкву та всіх, що чули про це.
So great fear came upon all the church and upon all who heard these things.
А руками апо́столів стались знаме́на та чуда великі в наро́ді. І були́ однодушно всі в Соломоновім ґанку.
Continuing Power in the Church
And through the hands of the apostles many signs and wonders were done among the people. And they were all with one accord in Solomon’s Porch.
And through the hands of the apostles many signs and wonders were done among the people. And they were all with one accord in Solomon’s Porch.
А з сторонніх ніхто приставати не важивсь до них, але люд прославляв їх.
Yet none of the rest dared join them, but the people esteemed them highly.
І все збі́льшувалось тих, хто вірує в Господа, бе́зліч чолові́ків і жінок,
And believers were increasingly added to the Lord, multitudes of both men and women,
так що хворих стали вино́сити на вулиці, та й клали на ложа та ноші, щоб, як ітиме Петро, то хоч тінь його впала б на ко́го із них.
so that they brought the sick out into the streets and laid them on beds and couches, that at least the shadow of Peter passing by might fall on some of them.
І бе́зліч люду збиралась до Єрусалиму з довко́лишніх міст, і не́сли недужих та хворих від ду́хів нечистих, — і були́ вони всі вздоро́влювані!
Also a multitude gathered from the surrounding cities to Jerusalem, bringing sick people and those who were tormented by unclean spirits, and they were all healed.
А первосвященик, уставши, та й усі, хто був із ним, хто належав до саддуке́йської єресі, перепо́внились за́здрощами,
і руки наклали вони на апо́столів, і до в'язниці грома́дської вкинули їх.
and laid their hands on the apostles and put them in the common prison.
Але Ангол Господній вночі відчинив для них двері в'язничні, і, вивівши їх, проказав:
But at night an angel of the Lord opened the prison doors and brought them out, and said,
„Ідіть, і, ставши, говоріть до наро́ду у храмі всі слова́ цього життя“.
“Go, stand in the temple and speak to the people all the words of this life.”
Як це вчули вони, то в храм рано ввійшли і навчали. А первосвященик і ті, хто був із ним, прийшовши, скликали синедріо́н і всіх старших з Ізраїлевих синів. І послали в в'язницю, щоб їх привели́.
А служба, прийшовши, не знайшла́ їх у в'язниці, а вернувшись, сповістила,
Apostles on Trial Again
But when the officers came and did not find them in the prison, they returned and reported,
But when the officers came and did not find them in the prison, they returned and reported,
говорячи: „В'язницю знайшли ми з великою пильністю за́мкнену, і сторо́жу, що при две́рях стояла; а коли відчинили, то ніко́го всере́дині ми не знайшли!“
Як почули слова ці начальник сторожі храму та первосвященики, не могли зрозуміти вони, що́ б то сталося.
Та прийшовши один, сповістив їх, говорячи: „Ось ті мужі, що ви їх до в'язниці всадили були, у храмі стоять та й навчають наро́д“.
Пішов тоді старши́й сторо́жі зо слу́жбою, та й привів їх без насильства, бо боялись наро́ду, щоб їх не побили камінням.
Then the captain went with the officers and brought them without violence, for they feared the people, lest they should be stoned.
Припровадивши ж їх, поставили перед синедріоном. І спитався їх первосвященик, говорячи:
And when they had brought them, they set them before the council. And the high priest asked them,
„Чи ми не заборонили з погрозою вам, щоб про Те Ім'я́ не навчати? І ото, ви своєю наукою перепо́внили Єрусалим, і хочете кров Чоловіка Того припрова́дити на нас“.
saying, “Did we not strictly command you not to teach in this name? And look, you have filled Jerusalem with your doctrine, and intend to bring this Man’s blood on us!”
Відповів же Петро та сказали апо́столи: „Бога повинно слухатися більш, як людей!
But Peter and the other apostles answered and said: “We ought to obey God rather than men.
Бог наших отців воскресив нам Ісуса, Якому ви смерть були заподі́яли, повісивши на дереві.
The God of our fathers raised up Jesus whom you murdered by hanging on a tree.
Його Бог підвищив Своєю прави́цею — на Начальника й Спаса, щоб дати Ізраїлеві покая́ння і про́щення гріхів.
Him God has exalted to His right hand to be Prince and Savior, to give repentance to Israel and forgiveness of sins.
А тих справ Йому свідками ми й Святий Дух, що Його Бог дав тим, хто слухня́ний Йому“.
And we are His witnesses to these things, and so also is the Holy Spirit whom God has given to those who obey Him.”
Як зачули ж оце, запалилися гнівом вони, та й ра́дилися, я́к їм смерть заподі́яти?
І встав у синедріо́ні один фарисей, Гамалії́л на ймення, учитель Зако́ну, поважаний від усього наро́ду, та й звелів на часи́нку апо́столів ви́вести.
Then one in the council stood up, a Pharisee named Gamaliel, a teacher of the law held in respect by all the people, and commanded them to put the apostles outside for a little while.
І промовив до них: „Мужі ізраїльські! Поміркуйте собі про людей цих, що́ з ними робити ви маєте.
Бо перед цими днями повстав був Те́вда та й казав, що великий він хтось, і до нього пристало з чотириста люда. Він забитий, а всі ті, хто слухав його, розпоро́шились та оберну́лись в ніщо́.
Після нього повстав, під час пе́репису, Галіле́янин Юда, та й багато людей потягнув за собою. Загинув і він, а всі ті, хто слухав його, розпоро́шились.
After this man, Judas of Galilee rose up in the days of the census, and drew away many people after him. He also perished, and all who obeyed him were dispersed.
І тепер кажу́ вам: Відступіться від цих людей, і занеха́йте їх! Бо коли від людей оця рада чи справа ця бу́де, — розпаде́ться вона.
And now I say to you, keep away from these men and let them alone; for if this plan or this work is of men, it will come to nothing;
А коли те від Бога, то того зруйнувати не зможете, щоб випа́дком не стати і вам богобо́рцями!“ І послухались ради його.
but if it is of God, you cannot overthrow it — lest you even be found to fight against God.”
І, покликавши зно́в апо́столів, вибили їх, наказали їм не говори́ти про Ісусове Йме́ння, та й їх відпустили.
And they agreed with him, and when they had called for the apostles and beaten them, they commanded that they should not speak in the name of Jesus, and let them go.
А вони поверта́лися з синедріо́ну, радіючи, що сподоби́лись прийняти знева́гу за Йме́ння Го́спода Ісуса.