Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
New Living Translation
Запитав тоді первосвященик: „Чи це так?“
Stephen Addresses the Council
Then the high priest asked Stephen, “Are these accusations true?”
Then the high priest asked Stephen, “Are these accusations true?”
Степан же промовив: „Послухайте, мужі-браття й отці! Бог слави з'явивсь Авраамові, отцеві нашому, як він у Месопота́мії був, перше ніж оселився в Хара́ні,
і промовив до нього: „Вийди із своєї землі та від роду свого, та й піди до землі, що тобі покажу́“.
Тоді він вийшов із землі халдейської, та й оселився в Хара́ні. А звідти, як умер йому ба́тько, Він переселив його в землю оцю, що на ній ви живе́те тепер.
So Abraham left the land of the Chaldeans and lived in Haran until his father died. Then God brought him here to the land where you now live.
Та спа́дщини на ній Він не дав йому навіть на крок, але обіцяв „дати її на володі́ння йому й його ро́дові по нім“, хоч дитини не мав він.
“But God gave him no inheritance here, not even one square foot of land. God did promise, however, that eventually the whole land would belong to Abraham and his descendants — even though he had no children yet.
І сказав Бог отак, що насіння його буде прихо́дьком у кра́ї чужому, і понево́лять його, і будуть гноби́ти чотириста ро́ків.
God also told him that his descendants would live in a foreign land, where they would be oppressed as slaves for 400 years.
„Але Я — сказав Бог — буду судити наро́д, що його понево́лить. Опісля́ ж вони вийдуть, і будуть служити Мені на цім місці“.
І дав Він йому заповіта обрі́зання. І породив так Ісака, і во́сьмого дня він обрізав його. А Ісак породив Якова, а Яків — дванадцятьо́х патріярхів.
“God also gave Abraham the covenant of circumcision at that time. So when Abraham became the father of Isaac, he circumcised him on the eighth day. And the practice was continued when Isaac became the father of Jacob, and when Jacob became the father of the twelve patriarchs of the Israelite nation.
А ті патріярхи поза́здрили Йо́сипові, і продали́ його до Єгипту. Але Бог був із ним,
“These patriarchs were jealous of their brother Joseph, and they sold him to be a slave in Egypt. But God was with him
і його визволив від усіх його у́тисків, і дав йому благода́ть та мудрість перед фараоном, царем єгипетським, а він настановив його за правителя над Єгиптом та всім своїм домом.
and rescued him from all his troubles. And God gave him favor before Pharaoh, king of Egypt. God also gave Joseph unusual wisdom, so that Pharaoh appointed him governor over all of Egypt and put him in charge of the palace.
А як голод прийшов на всю землю єгипетську та ханаа́нську, та велика біда, то пожи́ви тоді не знахо́дили наші батьки́.
“But a famine came upon Egypt and Canaan. There was great misery, and our ancestors ran out of food.
Коли ж Яків зачув, що в Єгипті є збіжжя, то послав батьків наших уперше.
Jacob heard that there was still grain in Egypt, so he sent his sons — our ancestors — to buy some.
А як удруге посла́в, то був пі́знаний Йо́сип братами своїми́, і фараонові знаний став Йо́сипів рід.
Тоді Йо́сип послав, щоб покликати Якова, ба́тька свого, та всю родину свою — сімдеся́т і п'ять душ.
Then Joseph sent for his father, Jacob, and all his relatives to come to Egypt, seventy-five persons in all.
І пода́вся Яків в Єгипет, та й умер там він сам та наші батьки.
So Jacob went to Egypt. He died there, as did our ancestors.
І їх перене́сли в Сихе́м, і покла́ли до гробу, що Авраам був купив за ці́ну срібла від синів Еммора Сихемового.
Their bodies were taken to Shechem and buried in the tomb Abraham had bought for a certain price from Hamor’s sons in Shechem.
А коли наближа́всь час обі́тниці, що нею Бог клявсь Авраамові, розрісся наро́д і намно́жився в Єгипті,
“As the time drew near when God would fulfill his promise to Abraham, the number of our people in Egypt greatly increased.
аж поки настав інший цар ув Єгипті, що не знав уже Йо́сипа.
But then a new king came to the throne of Egypt who knew nothing about Joseph.
Він хитро наш люд обманив, і силою змушував наших отців викидати дітей своїх, щоб вони не лишались живі.
This king exploited our people and oppressed them, forcing parents to abandon their newborn babies so they would die.
Того ча́су родився Мойсей, і га́рний він був перед Богом. Він годо́ваний був у домі батька свойо́го три місяці.
“At that time Moses was born — a beautiful child in God’s eyes. His parents cared for him at home for three months.
А коли він був ви́кинений, то дочка фараона забрала його, та й за сина собі його викохала.
When they had to abandon him, Pharaoh’s daughter adopted him and raised him as her own son.
І Мойсей був навче́ний всієї премудрости єгипетської, і був міцни́й у словах та в ділах своїх.
Moses was taught all the wisdom of the Egyptians, and he was powerful in both speech and action.
А коли йому спо́внилося сорок ро́ків, йому спало на серце відві́дати братів своїх, синів Ізраїлевих.
“One day when Moses was forty years old, he decided to visit his relatives, the people of Israel.
Як угле́дів же він, що одно́му з них ді́ється кривда, заступився, і відомсти́в за окри́вдженого, убивши єги́птянина.
He saw an Egyptian mistreating an Israelite. So Moses came to the man’s defense and avenged him, killing the Egyptian.
Він же ду́мав, що брати́ розуміють, що рукою його Бог дає їм визво́лення, та не зрозуміли вони.
Moses assumed his fellow Israelites would realize that God had sent him to rescue them, but they didn’t.
А наступного дня, як сварились вони, він з'явився й хотів погоди́ти їх, кажучи: „Люди, ви — браття, чого один о́дного кривдите?“
“The next day he visited them again and saw two men of Israel fighting. He tried to be a peacemaker. ‘Men,’ he said, ‘you are brothers. Why are you fighting each other?’
А той, що ближнього кривдив, його відіпхну́в та сказав: „Хто наставив над нами тебе за старшо́го й суддю?
“But the man in the wrong pushed Moses aside. ‘Who made you a ruler and judge over us?’ he asked.
Чи хочеш убити й мене, як учора вбив ти єги́птянина?“
‘Are you going to kill me as you killed that Egyptian yesterday?’
І втік Мойсей через слово оце, і стався прихо́дьком у землі мадія́мській, де зродив двох синів.
When Moses heard that, he fled the country and lived as a foreigner in the land of Midian. There his two sons were born.
А коли сорок ро́ків проминуло, то з'явивсь йому Ангол Господній у по́лум'ї куща́ огняно́го в пустині Сінайської гори.
“Forty years later, in the desert near Mount Sinai, an angel appeared to Moses in the flame of a burning bush.
А Мойсей, як побачив, дивувався з видіння. А коли підійшов, щоб розглянути, був голос Господній до нього:
When Moses saw it, he was amazed at the sight. As he went to take a closer look, the voice of the LORD called out to him,
„Я Бог отців твоїх, — Бог Авраамів, і Бог Ісаків, і Бог Яковів!“ І затрусився Мойсей, і не відваживсь погля́нути...
‘I am the God of your ancestors — the God of Abraham, Isaac, and Jacob.’ Moses shook with terror and did not dare to look.
І промовив до нього Господь: „Скинь взуття́ з своїх ніг, бо те місце, на якому стоїш, то святая земля!
“Then the LORD said to him, ‘Take off your sandals, for you are standing on holy ground.
Добре бачив Я у́тиск наро́ду Свого, що в Єгипті, і стогін його Я почув, і зійшов, щоб їх ви́зволити. Тепер ось іди, — Я пошлю до Єгипту тебе“.
Цього Мойсея, що його відцурались вони, сказавши: „Хто наставив тебе за старшо́го й суддю“, цього Бог через Ангола, якому з'явився в кущі, послав за старшо́го й визво́льника.
“So God sent back the same man his people had previously rejected when they demanded, ‘Who made you a ruler and judge over us?’ Through the angel who appeared to him in the burning bush, God sent Moses to be their ruler and savior.
Він їх вивів, чуда й знаме́на вчинивши в землі єгипетській, і на Червоному морі, і сорок ро́ків у пустині.
And by means of many wonders and miraculous signs, he led them out of Egypt, through the Red Sea, and through the wilderness for forty years.
Це той Мойсей, що прорік Ізраїлевим синам: „Госпо́дь Бог вам підійме Пророка від ваших братів, як мене, — Його слухайте!“
Це той, що в пустині на зборах був з Анголом, який промовляв йому на Сінайській горі, та з отцями нашими, і що прийняв він живі слова́, щоб їх нам передати;
що його не хотіли отці наші слу́хати, але відіпхнули, і звернулися серцем своїм до Єгипту,
“But our ancestors refused to listen to Moses. They rejected him and wanted to return to Egypt.
промовивши до Ааро́на: „Зроби нам богів, які йшли б перед нами, бо не знаємо, що́ сталося з тим Мойсеєм, який вивів нас із кра́ю єгипетського“.
They told Aaron, ‘Make us some gods who can lead us, for we don’t know what has become of this Moses, who brought us out of Egypt.’
І зробили вони тими днями теля, — і бовва́нові жертви прино́сили та веселилися з діл своїх рук.
So they made an idol shaped like a calf, and they sacrificed to it and celebrated over this thing they had made.
Але Бог відвернувся від них, і попусти́в їх вклонятися силі небесній, як написано в книзі Пророків: „Чи зако́лення й жертви Мені ви прино́сили сорок ро́ків у пустині, о доме Ізраїлів?
Then God turned away from them and abandoned them to serve the stars of heaven as their gods! In the book of the prophets it is written,
‘Was it to me you were bringing sacrifices and offerings
during those forty years in the wilderness, Israel?
‘Was it to me you were bringing sacrifices and offerings
during those forty years in the wilderness, Israel?
Ви ж носили наме́та Моло́хового, і зорю вашого бога Ромфа́на, зображення, що їх ви зробили, щоб вклонятися їм. Через те запрова́джу вас аж за Вавилон!“
У наших отців на пустині була скинія свідо́цтва, як Той ізвелів, Хто Мойсею казав, щоб зробив її за зразком, якого він бачив.
Її наші отці й узяли, і вне́сли з Ісусом у землю наро́дів, яких вигнав Бог з-перед обличчя наших отців, аж до ча́су Давида.
Years later, when Joshua led our ancestors in battle against the nations that God drove out of this land, the Tabernacle was taken with them into their new territory. And it stayed there until the time of King David.
Він у Бога знайшов благода́ть, і просив, щоб оселю знайти для Бога Якова.
Але не в рукотворнім Всевишній живе, як говорить пророк:
However, the Most High doesn’t live in temples made by human hands. As the prophet says,
„Мені небо — престол, а земля — то підніжок ногам Моїм! Який Мені дім ви збудуєте, — говорить Господь, — або місце яке для Мого відпочинку?
‘Heaven is my throne,
and the earth is my footstool.
Could you build me a temple as good as that?’
asks the LORD.
‘Could you build me such a resting place?
and the earth is my footstool.
Could you build me a temple as good as that?’
asks the LORD.
‘Could you build me such a resting place?
О ви, твердошиї, люди серця й вух необрізаних! Ви за́вжди противитесь Духові Святому, як ваші батьки, так і ви!
Котро́го з пророків батьки ваші не переслідували? Вони ж тих повбивали, хто звіщав прихід Праведного, Якому тепер ви сталися зрадниками та убійниками,
Name one prophet your ancestors didn’t persecute! They even killed the ones who predicted the coming of the Righteous One — the Messiah whom you betrayed and murdered.
ви, що Зако́на оде́ржали через зарядження Анголів, та не зберігали його!“
You deliberately disobeyed God’s law, even though you received it from the hands of angels.”
Як зачули ж оце, вони запали́лися гнівом у серцях своїх, і скрегота́ли зубами на нього.
А Степан, повний Духа Святого, на небо споглянув, — і побачив Божу славу й Ісуса, що по Божій правиці стояв,
But Stephen, full of the Holy Spirit, gazed steadily into heaven and saw the glory of God, and he saw Jesus standing in the place of honor at God’s right hand.
і промовив: „Ось я бачу відчи́нене небо, і Сина Лю́дського, що по Божій правиці стоїть!“
And he told them, “Look, I see the heavens opened and the Son of Man standing in the place of honor at God’s right hand!”
Та вони гучни́м голосом стали кричати та ву́ха собі затуляти, та й кинулися однодушно на нього!...
Then they put their hands over their ears and began shouting. They rushed at him
І за місто вони його ви́вели, і зачали́ побивати камінням його. А свідки плащі свої склали в ногах юнака́, який звався Са́влом.
І побивали камінням Степа́на, що молився й казав: „Господи Ісусе, — прийми духа мого!“
As they stoned him, Stephen prayed, “Lord Jesus, receive my spirit.”