Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Cовременный перевод WBTC
Степан же промовив: „Послухайте, мужі-браття й отці! Бог слави з'явивсь Авраамові, отцеві нашому, як він у Месопота́мії був, перше ніж оселився в Хара́ні,
Стефан ответил: "Братья и отцы, слушайте! Бог славы явился Аврааму, отцу нашему, когда он ещё жил в Месопотамии, до того, как поселился в Харране,
і промовив до нього: „Вийди із своєї землі та від роду свого, та й піди до землі, що тобі покажу́“.
и сказал ему: "Оставь свою землю и родных своих и иди в страну, которую Я укажу тебе".
Тоді він вийшов із землі халдейської, та й оселився в Хара́ні. А звідти, як умер йому ба́тько, Він переселив його в землю оцю, що на ній ви живе́те тепер.
И Авраам покинул страну халдеев и поселился в Харране. После смерти его отца Бог переселил Авраама в эту землю, где вы теперь живёте.
Та спа́дщини на ній Він не дав йому навіть на крок, але обіцяв „дати її на володі́ння йому й його ро́дові по нім“, хоч дитини не мав він.
Он не дал ему в наследство ни пяди этой земли, но обещал в будущем отдать её во владение ему и потомкам его, хотя в то время у Авраама и не было детей.
І сказав Бог отак, що насіння його буде прихо́дьком у кра́ї чужому, і понево́лять його, і будуть гноби́ти чотириста ро́ків.
Вот что сказал ему Бог: "Будут твои потомки пришельцами на чужой земле, и поработят их, и будут притеснять и угнетать их четыреста лет.
„Але Я — сказав Бог — буду судити наро́д, що його понево́лить. Опісля́ ж вони вийдуть, і будуть служити Мені на цім місці“.
И Я буду судить народ, поработивший их", — сказал Бог, — "и покинут они ту землю, а потом станут поклоняться Мне на этом месте".
І дав Він йому заповіта обрі́зання. І породив так Ісака, і во́сьмого дня він обрізав його. А Ісак породив Якова, а Яків — дванадцятьо́х патріярхів.
И дал Бог ему обряд обрезания в знак соглашения, которое Он заключил с ним. И потому, когда Авраам стал отцом Исаака, то на восьмой день обрезал его, а Исаак, став отцом Иакова, также обрезал его, Иаков же сделал то же самое для своих сыновей, те же впоследствии стали двенадцатью патриархами.
А ті патріярхи поза́здрили Йо́сипові, і продали́ його до Єгипту. Але Бог був із ним,
Патриархи же завидовали Иосифу и продали его в рабство в Египет. Но Бог был с ним
і його визволив від усіх його у́тисків, і дав йому благода́ть та мудрість перед фараоном, царем єгипетським, а він настановив його за правителя над Єгиптом та всім своїм домом.
и избавил его от всех бед, дал ему мудрость и милость в глазах фараона, царя египетского. И фараон сделал Иосифа правителем всего Египта и своего собственного дома.
А як голод прийшов на всю землю єгипетську та ханаа́нську, та велика біда, то пожи́ви тоді не знахо́дили наші батьки́.
Но наступил голод в Египте и Ханаане и принёс с собой великое страдание. И предки наши не находили для себя пропитания.
Коли ж Яків зачув, що в Єгипті є збіжжя, то послав батьків наших уперше.
Услышав, что в Египте есть запасы хлеба, Иаков послал туда наших предков. Это было их первое путешествие в Египет.
А як удруге посла́в, то був пі́знаний Йо́сип братами своїми́, і фараонові знаний став Йо́сипів рід.
Когда же они отправились туда во второй раз, Иосиф открылся братьям своим; и фараону стал известен род Иосифа.
Тоді Йо́сип послав, щоб покликати Якова, ба́тька свого, та всю родину свою — сімдеся́т і п'ять душ.
И послал Иосиф за отцом своим Иаковом и за всеми родственниками, всего их было семьдесят пять человек.
І пода́вся Яків в Єгипет, та й умер там він сам та наші батьки.
И отправился Иаков в Египет, и там прожил и он, и наши предки до самой смерти.
І їх перене́сли в Сихе́м, і покла́ли до гробу, що Авраам був купив за ці́ну срібла від синів Еммора Сихемового.
И перенесли их в Сихем и положили в гробницу, которую Авраам купил в Сихеме у сыновей Еммора, заплатив за это серебром.
А коли наближа́всь час обі́тниці, що нею Бог клявсь Авраамові, розрісся наро́д і намно́жився в Єгипті,
И по мере приближения исполнения обещания, данного Богом Аврааму, число наших соплеменников становилось всё больше и больше.
аж поки настав інший цар ув Єгипті, що не знав уже Йо́сипа.
Но в конце концов пришёл в Египте к власти другой царь, который не знал Иосифа.
Він хитро наш люд обманив, і силою змушував наших отців викидати дітей своїх, щоб вони не лишались живі.
Он хитроумно использовал наш народ и был жесток к нашим предкам, заставляя их бросать своих новорождённых на произвол судьбы, чтобы те погибали.
Того ча́су родився Мойсей, і га́рний він був перед Богом. Він годо́ваний був у домі батька свойо́го три місяці.
В это время родился Моисей, который был очень красивым ребёнком. Три месяца он воспитывался в доме своего отца,
А коли він був ви́кинений, то дочка фараона забрала його, та й за сина собі його викохала.
а когда им пришлось его бросить, то мальчика подобрала дочь фараона и воспитала, как собственного сына.
І Мойсей був навче́ний всієї премудрости єгипетської, і був міцни́й у словах та в ділах своїх.
Моисей был обучен всей мудрости египтян, и был силён в словах и делах.
А коли йому спо́внилося сорок ро́ків, йому спало на серце відві́дати братів своїх, синів Ізраїлевих.
Когда ему исполнилось сорок лет, он решил навестить своих братьев, сынов Израиля.
Як угле́дів же він, що одно́му з них ді́ється кривда, заступився, і відомсти́в за окри́вдженого, убивши єги́птянина.
Увидев, что одного из них обижают, он вступился и отомстил за обиженного, убив египтянина.
Він же ду́мав, що брати́ розуміють, що рукою його Бог дає їм визво́лення, та не зрозуміли вони.
Он думал, что его собратья поймут, что Бог посылает им через него спасение, но они не поняли.
А наступного дня, як сварились вони, він з'явився й хотів погоди́ти їх, кажучи: „Люди, ви — браття, чого один о́дного кривдите?“
На следующий день он случайно увидел драку между двумя иудеями, и попытался помирить их, говоря: "Люди, вы — братья, почему же обижаете друг друга?"
А той, що ближнього кривдив, його відіпхну́в та сказав: „Хто наставив над нами тебе за старшо́го й суддю?
Но тот, кто обижал ближнего, оттолкнул Моисея, сказав: "Кто поставил тебя старшим и судьей над нами?
Чи хочеш убити й мене, як учора вбив ти єги́птянина?“
Не хочешь ли ты убить меня так же, как убил вчера египтянина?"
І втік Мойсей через слово оце, і стався прихо́дьком у землі мадія́мській, де зродив двох синів.
И бежал Моисей из Египта, услышав это, и поселился пришелец в земле Мади-амской, где стал отцом двух сыновей.
А коли сорок ро́ків проминуло, то з'явивсь йому Ангол Господній у по́лум'ї куща́ огняно́го в пустині Сінайської гори.
Прошло сорок лет, и ангел явился ему в пламени горящего куста в пустыне неподалёку от горы Синай.
А Мойсей, як побачив, дивувався з видіння. А коли підійшов, щоб розглянути, був голос Господній до нього:
Моисей удивился, увидев это. А когда подходил, чтобы лучше рассмотреть, услышал голос Господа Бога:
„Я Бог отців твоїх, — Бог Авраамів, і Бог Ісаків, і Бог Яковів!“ І затрусився Мойсей, і не відваживсь погля́нути...
"Я Бог предков твоих, Бог Авраама, Бог Исаака и Бог Иакова!" Моисей, дрожа от страха, не смел смотреть на куст.
І промовив до нього Господь: „Скинь взуття́ з своїх ніг, бо те місце, на якому стоїш, то святая земля!
И Господь Бог сказал ему: "Сними сандалии с ног твоих, ибо место, на котором ты стоишь, — земля святая.
Добре бачив Я у́тиск наро́ду Свого, що в Єгипті, і стогін його Я почув, і зійшов, щоб їх ви́зволити. Тепер ось іди, — Я пошлю до Єгипту тебе“.
Я взглянул и увидел притеснение народа Моего в Египте, и услышал стоны его, и сошёл, чтобы спасти его. Теперь же, Моисей, Я посылаю тебя обратно в Египет".
Цього Мойсея, що його відцурались вони, сказавши: „Хто наставив тебе за старшо́го й суддю“, цього Бог через Ангола, якому з'явився в кущі, послав за старшо́го й визво́льника.
Это тот самый Моисей, которого иудеи отвергли, сказав: "Кто поставил тебя вождём и судьей?", тот самый Моисей, которого Бог через ангела, явившегося ему в кусте, послал, чтобы стал он вождём и спасителем.
Він їх вивів, чуда й знаме́на вчинивши в землі єгипетській, і на Червоному морі, і сорок ро́ків у пустині.
Это он вёл их, творя чудеса и знамения в земле египетской, у Красного Моря, и в пустыне в продолжение сорока лет.
Це той Мойсей, що прорік Ізраїлевим синам: „Госпо́дь Бог вам підійме Пророка від ваших братів, як мене, — Його слухайте!“
Это тот самый Моисей, который сказал сынам Израиля: "Пророка, подобного мне, пошлёт вам Бог из народа вашего".
Це той, що в пустині на зборах був з Анголом, який промовляв йому на Сінайській горі, та з отцями нашими, і що прийняв він живі слова́, щоб їх нам передати;
Это он был с народом Израиля, собравшимся в пустыне, это с ним говорил ангел на горе Синай, и это он был с нашими предками, когда принял животворящие заповеди Господние и передал их нам.
що його не хотіли отці наші слу́хати, але відіпхнули, і звернулися серцем своїм до Єгипту,
Но наши предки отказались подчиниться ему, отвергли его и обратились сердцами к Египту.
промовивши до Ааро́на: „Зроби нам богів, які йшли б перед нами, бо не знаємо, що́ сталося з тим Мойсеєм, який вивів нас із кра́ю єгипетського“.
Они сказали Аарону: "Сделай нам богов, которые поведут нас, ибо с тем Моисеем, который вывел нас из Египта, не знаем, что случилось".
І зробили вони тими днями теля, — і бовва́нові жертви прино́сили та веселилися з діл своїх рук.
И сделали они в те дни изображение тельца и принесли жертву идолу, и радовались делу рук своих.
Але Бог відвернувся від них, і попусти́в їх вклонятися силі небесній, як написано в книзі Пророків: „Чи зако́лення й жертви Мені ви прино́сили сорок ро́ків у пустині, о доме Ізраїлів?
Но Бог отвернулся от них и перестал удерживать их от служения лжебожествам небесным, как написано в книге пророков: "Народ Израиля! Заклания и жертвы не Мне приносил ты в пустыне в течение сорока лет.
Ви ж носили наме́та Моло́хового, і зорю вашого бога Ромфа́на, зображення, що їх ви зробили, щоб вклонятися їм. Через те запрова́джу вас аж за Вавилон!“
Взяли вы с собой шатёр Молоха и звезду вашего бога Ремфана: идолов, которых сделали вы себе для поклонения. И потому отправлю Я вас за пределы Вавилона".
У наших отців на пустині була скинія свідо́цтва, як Той ізвелів, Хто Мойсею казав, щоб зробив її за зразком, якого він бачив.
Во время скитаний в пустыне предки наши несли с собой скинию. Бог научил Моисея, как сделать этот шатёр по образцу, который был показан ему.
Її наші отці й узяли, і вне́сли з Ісусом у землю наро́дів, яких вигнав Бог з-перед обличчя наших отців, аж до ча́су Давида.
Потом наши предки, получив шатёр от своих предков, несли его с собой и под водительством Иисуса овладели землёй народов, которых Бог изгонял с той земли от лица предков наших. Так было до времени Давида,
Він у Бога знайшов благода́ть, і просив, щоб оселю знайти для Бога Якова.
который обрёл милость Божью и просил, чтобы ему было позволено построить жилище для Бога Иакова.
Але не в рукотворнім Всевишній живе, як говорить пророк:
Однако Всевышний обитает не в доме, построенном руками человеческими, ибо, как говорит пророк: "Небеса — Мой престол,
„Мені небо — престол, а земля — то підніжок ногам Моїм! Який Мені дім ви збудуєте, — говорить Господь, — або місце яке для Мого відпочинку?
а земля — подножие Моё. Какой дом вы построите Мне? — говорит Господь, — или, где место покоя Моего?
О ви, твердошиї, люди серця й вух необрізаних! Ви за́вжди противитесь Духові Святому, як ваші батьки, так і ви!
О, упрямцы, отказывающиеся принести сердца свои Богу и внимать Ему! Вы всегда противитесь Святому Духу, вы такие же, как и предки ваши.
Котро́го з пророків батьки ваші не переслідували? Вони ж тих повбивали, хто звіщав прихід Праведного, Якому тепер ви сталися зрадниками та убійниками,
Был ли хоть один пророк не преследуем вашими предками? Они убили даже тех, кто давно предсказывал пришествие Праведника, Которого в эти дни вы предали и умертвили.
ви, що Зако́на оде́ржали через зарядження Анголів, та не зберігали його!“
Это вы получили закон, вручённый вам ангелами, и не подчинились ему".
Як зачули ж оце, вони запали́лися гнівом у серцях своїх, і скрегота́ли зубами на нього.
Иудейские предводители пришли в бешенство, слушая это, и скрежетали зубами от гнева.
А Степан, повний Духа Святого, на небо споглянув, — і побачив Божу славу й Ісуса, що по Божій правиці стояв,
Но Стефан, исполненный Святого Духа, устремил взгляд к небесам и, увидев славу Божью и Иисуса, стоящего по правую руку от Бога,
і промовив: „Ось я бачу відчи́нене небо, і Сина Лю́дського, що по Божій правиці стоїть!“
сказал: "Вот, я вижу небеса разверстые и Сына Человеческого, стоящего по правую руку от Бога".
Та вони гучни́м голосом стали кричати та ву́ха собі затуляти, та й кинулися однодушно на нього!...
Они же при этом стали кричать и затыкать уши. Потом, набросившись на него,
І за місто вони його ви́вели, і зачали́ побивати камінням його. А свідки плащі свої склали в ногах юнака́, який звався Са́влом.
они выволокли его за пределы города и стали бросать в него камни. А те, кто лживо обвинял его, оставили свои одежды на сохранение юноше по имени Савл.
І побивали камінням Степа́на, що молився й казав: „Господи Ісусе, — прийми духа мого!“
Когда они побивали камнями Стефана, он воззвал к Господу и сказал: "Господи Иисусе! Прими дух мой!"