Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Сучасний переклад
Брати́ мої, не зважаючи на обличчя, майте віру в нашого Господа слави, Ісуса Христа.
Любі брати і сестри мої, тримайтеся віри в нашого славного Господа Ісуса Христа. Не ставтеся до одних людей краще, ніж до інших.
Бо коли до вашого зібра́ння ввійде чоловік із золотим перснем, у шаті блискучій, увійде й біда́р у вбогім вбранні́,
Скажімо, прийдуть на ваше зібрання людина в гарному вбранні та з золотим перснем і бідна людина у зношеному одязі.
і ви поглянете на то́го, хто в шаті блискучій, і скажете йому: „Ти сідай вигі́дно отут,“ а бідаре́ві прокажете: „Ти стань там, чи сідай собі тут на підніжку моїм“,
Якщо ви виявите особливу увагу тому, хто в пишному вбранні і скажете: «Сідай тут, на гарному місці», а до бідного: «Стій там» або «Сідай біля ніг моїх» —
то чи не стало між вами поді́лення, і не стали ви злоду́мними суддями?
чи не є свідченням того, що ви поділяєте людей на більш і менш важливих? Таким чином, ви стаєте непобожним суддею з лихими думками.
Послухайте, мої брати любі, — чи ж не вибрав Бог бідарі́в цього світу за багатих вірою й за спадкоє́мців Царства, яке обіцяв Він тим, хто любить Його?
Слухайте ж, любі брати і сестри мої! Чи не вибрав Бог бідних цього світу бути багатими вірою й спадкоємцями Царства, яке Бог обіцяв тим, хто любить Його?
А ви бідаря́ зневажили! Хіба не багачі переслідують вас, хіба не вони тягнуть вас на суди́?
А ви зневажили убогих! Та хіба ж не багаті пригноблюють вас? Хіба не вони тягнуть вас до суду?
Хіба не вони зневажають те добре ім'я́, що ви ним називаєтесь?
І хіба не вони паплюжать добре ім’я Христа, котре було дано вам?
Коли ви Зако́на Царсько́го виконуєте, за Писа́нням: „Люби свого ближнього, як самого себе“, то ви робите добре.
Якщо ви справді виконуєте царський Закон, що записаний у Святому Писанні: «Люби ближнього [4] свого, як себе самого» — то чините праведно.
Коли ж дивитеся на обличчя, то чините гріх, бо Зако́н удоводнює, що ви винуватці.
Та коли ви щось робите, зважаючи на особу, ви чините гріх, і будете покарані як порушники Закону.
Бо хто всього Зако́на виконує, а згрішить в одно́му, той винним у всьому стає.
Бо хто дотримується Закону в цілому, але порушує його в чомусь одному, той вважатиметься порушником усього Закону.
Бо Той, Хто сказав: „Не чини перелю́бства“, також наказав: „Не вбивай“. А хоч ти перелю́бства не чиниш, а вб'єш, то ти переступник Зако́ну.
Всевишній, Який заповідав: «Не чини перелюбу», також сказав: «Не вбивай». Отож, якщо не чиниш перелюбу, але вбиваєш, то ти є порушником усього Закону.
Отак говоріть і отак чиніть, як такі, що будете суджені зако́ном волі.
Говори і дій як людина, яку судитимуть за Законом, що дає свободу.
Бо суд немилосердний на того, хто не вчинив милосердя. Милосердя бо ставиться вище за суд.
Бо суд Божий буде безжалісним до того, хто не виявляв милосердя. Проте милосердний не боятиметься суду.
Яка ко́ристь, брати мої, коли хто говорить, що має віру, але діл не має? Чи може спасти його віра?
Брати і сестри мої, яка з того користь, коли людина стверджує, що має віру, але нічого не робить на підтвердження тієї віри? Хіба може така віра спасти?
Коли ж брат чи сестра будуть нагі, і позбавлені денного по́корму,
Скажімо, брат або сестра мають потребу в одязі або їжі повсякденній,
а хтонебудь із вас до них скаже: „Ідіть з миром, грійтесь та їжте“, та не дасть їм потрібного тілу, — що ж то поможе?
а хтось із вас їм каже: «Я сподіваюсь, що ти в теплі і маєш, що їсти. Іди собі з миром!» — але не дасть необхідного. Чи буде з цього користь?
Так само й віра, коли діл не має, — ме́ртва в собі!
Так само й віра: якщо вона не супроводжується вчинками, то сама по собі вона мертва.
Але скаже хтоне́будь: „Маєш ти віру, а я маю діла; покажи мені віру свою без діл твоїх, а я покажу тобі віру свою від діл моїх“.
Хтось може сказати: «У тебе віра, а в мене вчинки. Але кажу вам: без справ неможна довести, що ви маєте віру, а я виявляю свою віру у добрих вчинках своїх.
Чи віруєш ти, що Бог один? Добре робиш! Та й де́мони вірують, — і тремтять.
Ти віриш, що Бог єдиний? Добре! Але навіть демони вірять у це і тремтять від страху».
Чи хочеш ти знати, о марна́ люди́но, що віра без діл — ме́ртва?
Нерозумний! Ти хочеш доказів того, що віра без діл мертва?
Авраам, отець наш, — чи він не з діл виправданий, був як поклав був на же́ртівника свого сина Ісака?
Хіба предок наш Авраам не був виправданий Богом за вчинки свої, коли приносив у жертву свого сина Ісаака?
Чи ти бачиш, що віра помогла його ділам, і вдоскона́лилась віра із діл?
Як бачите, віра сприяла вчинкам його і ставала довершеною завдяки ділам.
І зді́йснилося Писа́ння, що каже: „Авраам же ввірував Богові, і це йому зараховане в праведність, і був на́званий він другом Божим“.
Отак здійснилося сказане у Святому Писанні: «Авраам вірив у Бога, й ця віра була зарахована йому у праведність, і тому Авраам був названий другом Бога».
Отож, чи ви бачите, що люди́на виправдується від діл, а не тільки від віри?
Отож ви бачите, що людину перед Богом виправдовують її вчинки, а не сама лише віра.
Чи так само і блудни́ця Раха́в не з діл виправдалась, коли прийняла́ посланці́в, і дорогою іншою випустила?
І так само хіба не була розпусниця Рааб виправдана перед Богом за свої вчинки, коли надала притулок шпигунам і допомогла їм утекти іншою дорогою? [5]