Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Синодальный перевод
Отож, відкладіть усяку зло́бу, і всякий пі́дступ, і лицемірство, і заздрість, і всякі обмови,
Итак, отложив всякую злобу и всякое коварство, и лицемерие, и зависть, и всякое злословие,
і, немов новонароджені немовлята, жадайте щирого духовного молока, щоб ним вирости вам на спасі́ння,
как новорождённые младенцы, возлюбите чистое словесное молоко, дабы от него возрасти вам во спасение;
Приступайте до Нього, до Каменя живого, дорогоцінного, що відкинули люди Його, але вибрав Бог.
Приступая к Нему, камню живому, человеками отверженному, но Богом избранному, драгоценному,
І самі, немов те каміння живе, будуйтеся в дім духовий, на священство святе, щоб прино́сити жертви духовні, приємні для Бога через Ісуса Христа.
и сами, как живые камни, устрояйте из себя дом духовный, священство святое, чтобы приносить духовные жертвы, благоприятные Богу Иисусом Христом.
Бо стоїть у Писа́нні: „Ось кладу́ Я на Сіоні Каменя вибраного, наріжного, дорогоцінного, і хто вірує в Нього, той не буде осоро́млений“!
Ибо сказано в Писании: «вот, Я полагаю в Сионе камень краеугольный, избранный, драгоценный; и верующий в Него не постыдится».
Отож бо, для вас, хто вірує, Він коштовність, а для тих, хто не вірує — „камінь, що його занедба́ли були будівничі, той наріжним став каменем“,
Итак, Он для вас, верующих, драгоценность, а для неверующих — камень, который отвергли строители, но который сделался главою угла, камень претыкания и камень соблазна,
і „камінь спотика́ння, і скеля спокуси“, — і об нього вони спотика́ються, не вірячи слову, на що й призначені були.
о который они претыкаются, не покоряясь слову, на что они и оставлены.
Але ви — ви́браний рід, свяще́нство царське́, наро́д святий, люд власности Божої, щоб звіщали чесно́ти Того, Хто покликав вас із те́мряви до дивного світла Свого́,
Но вы — род избранный, царственное священство, народ святой, люди, взятые в удел, дабы возвещать совершенства Призвавшего вас из тьмы в чудный Свой свет;
колись „ненаро́д,“ а тепер наро́д Божий, колись „непомилувані,“ а тепер ви помилувані!
некогда не народ, а ныне народ Божий; некогда непомилованные, а ныне помилованы.
Благаю вас, любі, як прихо́дьків та подорожніх, щоб ви зде́ржувались від тілесних пожадли́востей, що воюють проти душі.
Возлюбленные! прошу вас, как пришельцев и странников, удаляться от плотских похотей, восстающих на душу,
Поводьтеся поміж поганами добре, щоб за те, за що́ вас обмовляють вони, немов би злочинців, побачивши добрі діла, сла́вили Бога в день відві́дання.
и провождать добродетельную жизнь между язычниками, дабы они за то, за что злословят вас, как злодеев, увидя добрые дела ваши, прославили Бога в день посещения.
Отож, коріться кожному лю́дському творі́нню ради Господа, — чи то цареві, як найвищому,
Итак, будьте покорны всякому человеческому начальству, для Господа: царю ли, как верховной власти,
чи то володарям, як від нього по́сланим для кара́ння злочинців та для похвали́ доброчинців.
правителям ли, как от него посылаемым для наказания преступников и для поощрения делающих добро, —
Бо така Божа воля, щоб доброчинці гамували не́уцтво нерозумних людей, —
ибо такова есть воля Божия, чтобы мы, делая добро, заграждали уста невежеству безумных людей, —
як вільні, а не як ті, що мають волю на прикриття́ лихого, але як раби Божі.
как свободные, не как употребляющие свободу для прикрытия зла, но как рабы Божии.
Шануйте всіх, бра́тство любіть, Бога бійтеся, царя поважайте.
Всех почитайте, братство любите, Бога бойтесь, царя чтите.
Раби, — коріться панам із повним стра́хом, не тільки добрим та тихим, але й прикрим.
Слуги, со всяким страхом повинуйтесь господам, не только добрым и кротким, но и суровым.
Бо то вгодне, коли хто, через сумління перед Богом, те́рпить недолю, непоправді страждаючи.
Ибо то угодно Богу, если кто, помышляя о Боге, переносит скорби, страдая несправедливо.
Бо яка похвала́, коли те́рпите ви, як вас б'ють за провини? Але коли з му́кою те́рпите за добрі вчинки, то це вгодне Богові!
Ибо что за похвала, если вы терпите, когда вас бьют за проступки? Но если, делая добро и страдая, терпите, это угодно Богу.
Бо на це ви покликані. Бо й Христос постраждав за нас, і залиши́в нам при́клада, щоб пішли ми сліда́ми Його.
Ибо вы к тому призваны, потому что и Христос пострадал за нас, оставив нам пример, дабы мы шли по следам Его.
„Не вчинив Він гріха, і не знайшлося в устах Його пі́дступу!“
Он не сделал никакого греха, и не было лести в устах Его.
Коли був лихосло́влений, Він не лихословив взає́мно, а коли Він страждав, не погро́жував, але передав Тому, Хто судить справедливо.
Будучи злословим, Он не злословил взаимно; страдая, не угрожал, но предавал то Судии Праведному.
Він тілом Своїм Сам підніс гріхи наші на дерево, щоб ми вмерли для гріхів та для праведности жили; Його „ранами ви вздоро́вилися“.
Он грехи наши Сам вознёс телом Своим на древо, дабы мы, избавившись от грехов, жили для правды: ранами Его вы исцелились.