Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Переклад Турконяка
Діточки мої, — це пишу́ я до вас, щоб ви не грішили! А коли хто згріши́ть, то маємо Заступника перед Отцем, — Ісуса Христа, Праведного.
Дітоньки мої, пишу вам це, щоб ви не грішили. А коли хто згрішить, то маємо Заступника перед Отцем, Ісуса Христа, Праведника.
Він ублага́ння за наші гріхи, і не тільки за наші, але й за гріхи всього світу.
Він — примирення за наші гріхи, і не тільки за наші, а й за гріхи всього світу.
А що ми пізнали Його, пізнає́мо це з того, коли заповіді Його доде́ржуємо.
З того дізнаємося, що ми Його пізнали, якщо дотримуємося Його заповідей.
Хто говорить: „Пізнав я Його“, але не доде́ржує Його заповідів, той неправдомовець, і немає в нім правди!
Хто каже, що пізнав Його, а заповідей Його не дотримується, той неправдомовець, і в ньому немає правди.
А хто доде́ржує Його слово, у тому Божа любов справді вдоскона́лилась. Із того ми пізнає́мо, що в Нім пробува́ємо.
А хто дотримується Його слова, у тому Божа любов справді є досконалою. Із цього пізнаємо, що ми в Ньому.
А хто каже, що в Нім пробува́є, той повинен пово́дитись так, як пово́дився Він.
Хто каже, що в Ньому перебуває, той має жити так само, як жив Він.
Улю́блені, — не пишу́ я для вас нову́ заповідь, але заповідь давню, яку мали від поча́тку: заповідь давня, — то слово, що чули його від поча́тку.
Любі, не нову заповідь пишу вам, але заповідь давню, яку маєте від початку. Давня заповідь — це слово, яке ви чули.
Але нову́ заповідь я вам пишу́, що справді вона в Нім та в вас, — що минається те́мрява, і світло правдиве вже світить.
Знову я вам пишу нову заповідь, яка справді є в Ньому і у вас, що темрява минає, і вже сяє істинне світло.
Хто говорить, що він пробува́є у світлі, та нена́видить брата свого, той у те́мряві досі.
Хто каже, що він перебуває у світлі, а ненавидить свого брата, той ще досі в темряві.
А хто любить брата свого́, той пробува́є у світлі, і в ньому спотика́ння немає.
Хто любить свого брата, той перебуває у світлі й у ньому немає спокуси.
Хто ж нена́видить брата свого, пробуває той у те́мряві й ходить у те́мряві, і не знає, куди він іде, бо те́мрява очі йому осліпила.
А хто ненавидить свого брата, той — у темряві, він ходить у пітьмі й не знає, куди йде, бо темрява зробила його очі незрячими.
Пишу́ я вам, ді́тоньки, що гріхи вам прощаються ради Йме́ння Його.
Пишу вам, дітоньки, бо Його Ім’ям прощено вам гріхи.
Пишу́ вам, батьки, бо ви пізнали Того, Хто від поча́тку. Пишу́ вам, юнаки́, бо перемогли ви лукавого.
Пишу вам, батьки, тому що ви пізнали Споконвічного. Пишу вам, юнаки, бо ви перемогли лукавого.
Пишу́, діти, вам, бо ви пізнали Отця. Я писав вам, батьки, бо ви пізнали Того, Хто від поча́тку. Писав я до вас, юнаки́, бо міцні́ ви, і Слово Боже в вас пробуває, і лукавого перемогли ви.
Написав вам, діти, адже ви пізнали Отця. Написав вам, батьки, бо ви пізнали Того, Хто від початку. Написав вам, юнаки, оскільки ви сильні, і Боже Слово перебуває у вас, і ви перемогли лукавого.
Не любіть світу, ані того, що́ в світі. Коли любить хто світ, у тім немає любови Отцівської,
Не любіть світу, ні того, що у світі: коли хто любить світ, у тому немає любові Отця.
бо все, що в світі: пожадливість тілесна, і пожадливість оча́м, і пиха́ життє́ва, — це не від Отця, а від світу.
Адже все, що у світі, це: пожадливість тіла, пожадливість очей і життєва гордість; це не від Отця, а від світу.
Минається і світ, і його пожадли́вість, а хто Божу волю виконує, той повік пробува́є!
Проминає і світ, і його пожадання, а той, хто виконує Божу волю, — залишається вічно.
Діти, — остання година! А що чули були́, що анти́христ іде, — а тепер з'явилось багато анти́христів, — з цього ми пізнає́мо, що остання година настала!
Діти, це остання година, бо ви чули, що антихрист надходить, і нині з’явилося багато антихристів. Із цього дізнаємося, що це остання година.
Із нас вони вийшли, та до нас не належали. Коли б були належали до нас, то залиши́лися б з нами; але вийшли, щоб відкрилось, що не всі вони наші.
Вони вийшли від нас, але не були нашими, бо якби були з наших, то залишилися би з нами, але це сталося, щоб виявилося, що не всі вони є з наших.
А ви маєте пома́зання від Святого, і знаєте все.
Та ви маєте помазання від Святого, і всі ви знаєте.
Я не писав вам, немов ви не знаєте правди, але що знаєте її, і що всяка лжа не від правди.
Я написав вам не тому, що ви не знаєте правди, але тому, що ви її знаєте, і що всякий обман не від істини.
Хто неправдомо́вець, як не той, хто відкидає, що Ісус є Христос? Це анти́христ, що відрікається Отця й Сина!
Хто неправдомовець, як не той, хто відкидає, що Ісус є Христос? Це антихрист, він відрікається від Отця і Сина!
Кожен, хто відрікається Сина, не має Отця; хто визнає́ Сина, той має Отця.
Кожний, хто відрікається від Сина, не має і Отця. Хто визнає Сина, той має і Отця.
Тож, що́ ви чули з поча́тку, нехай в вас пробуває воно; якщо в вас пробува́тиме те, що́ ви чули з поча́тку, то й ви пробува́тимете в Сині й Отці.
[Отже] те, що ви почули від початку, нехай воно у вас перебуває. Якщо у вас перебуватиме те, що ви почули від початку, то й ви перебуватимете в Сині та в Отці.
А оце та обі́тниця, яку Він Сам обіцяв нам: вічне життя.
Ось обітниця, яку Він Сам нам пообіцяв: вічне життя!
А пома́зання, яке прийняли́ ви від Нього, — воно в вас залиша́ється, і ви не потребу́єте, щоб вас хто навчав. А що те пома́зання само вас навчає про все, — воно бо правдиве и нехи́бне, — то я́к вас навчило воно, у тім пробувайте.
А помазання, яке ви прийняли від Нього, воно у вас перебуває, і ви не потребуєте, щоб вас хтось навчав. Але як те помазання навчає вас у всьому, — і є істинне й необманне, — так, як воно вас навчило, у тому й перебувайте.
А тепер, діточки, залишайтеся в Нім, щоб, як з'явиться Він, то щоб ми мали відвагу та не були засоро́млені Ним під час Його прихо́ду.
А тепер, дітоньки, залишайтеся в Ньому, щоб, коли з’явиться Він, ми мали сміливість і не були засоромлені перед Ним під час Його приходу.