Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
New King James Version
Оце ті слова, що Мойсей говорив був до всьо́го Ізраїля по тім боці Йорда́ну в пустині, на степу́, навпроти Червоного моря, між Параном, і між Тофелем, і Лаваном, і Гецеротом, і Ді-Загавом,
одина́дцять день дороги від Хориву, дорога до гори Сеїру, аж до Кадеш-Барнеа.
It is eleven days’ journey from Horeb by way of Mount Seir to Kadesh Barnea.
І сталося сорокового року, одина́дцятого місяця, першого дня місяця говорив Мойсей до Ізраїлевих синів усе, що Господь наказав був йому про них,
Now it came to pass in the fortieth year, in the eleventh month, on the first day of the month, that Moses spoke to the children of Israel according to all that the Lord had given him as commandments to them,
по тому, як забив він Сигона, царя аморейського, що сидів у Хешбоні, і Оґа, царя баша́нського, що сидів в Аштароті в Едреї.
На тім боці Йорда́ну в моавському кра́ї став Мойсей виясняти Зако́на, говорячи:
On this side of the Jordan in the land of Moab, Moses began to explain this law, saying,
„Господь, Бог наш, промовляв до нас на Хори́ві, говорячи: До́сить вам сидіти на цій горі!
“The Lord our God spoke to us in Horeb, saying: ‘You have dwelt long enough at this mountain.
Оберніться й рушайте, і йдіть на го́ру амореянина, та до всіх сусідів його на степу́, на горі, і в долині, і на півдні, і на побережжі моря, — до кра́ю ханаанського та до Ливану, аж до Великої Річки, — річки Ефра́ту.
Ось Я дав вам цей край! Увійдіть, і заволодійте цим кра́єм, що на нього Господь був присяг вашим батькам, — Авраамові, Ісакові та Якову, що дасть його їм та їхньому насінню по них“.
І сказав я того ча́су до вас, говорячи: „Не мо́жу я сам носити вас.
Господь, Бог ваш, розмно́жив вас, і ось ви сьогодні, щодо численности, як зо́рі небесні!
The Lord your God has multiplied you, and here you are today, as the stars of heaven in multitude.
Господь, Бог ваших батьків, нехай додасть вам у тисячу раз, і нехай поблагосло́вить вас, як Він говорив вам.
May the Lord God of your fathers make you a thousand times more numerous than you are, and bless you as He has promised you!
Як я сам понесу тяготу́ вашу, і тяга́р ваш, і ваші супере́чки?
How can I alone bear your problems and your burdens and your complaints?
Візьміть собі му́жів мудрих, і випробуваних, і знаних вашим племенам, і я поставлю їх на чолі́ вас“.
І ви відповіли́ мені та й сказали: „Добра та річ, що ти кажеш зробити“.
And you answered me and said, ‘The thing which you have told us to do is good.’
І взяв я голі́в ваших племе́н, мужів мудрих та знаних, і поставив їх го́ловами над вами, — тисячниками, і сотниками, і п'ятдесятниками, і десятниками, та урядниками для ваших племе́н.
І наказав я того ча́су вашим су́ддям, говорячи: „Вислухо́вуйте суперечки між вашими братами, і розсуджуйте справедливо між чоловіком та між братом його, та між прихо́дьком його.
“Then I commanded your judges at that time, saying, ‘Hear the cases between your brethren, and judge righteously between a man and his brother or the stranger who is with him.
Не будете звертати уваги на обличчя в суді, — як мало́го, так і великого ви́слухаєте, не будете боятися обличчя люди́ни, бо суд — Божий він! А ту справу, що буде занадто тяжка́ для вас, принесете мені, і я вислухаю її“.
You shall not show partiality in judgment; you shall hear the small as well as the great; you shall not be afraid in any man’s presence, for the judgment is God’s. The case that is too hard for you, bring to me, and I will hear it.’
I наказав я вам того ча́су про всі ті речі, що ви зробите.
And I commanded you at that time all the things which you should do.
І ми рушили з Хори́ву, та й перейшли цю велику й страшну́ пустиню, що бачили ви, дорогою до гори амореянина, як наказав нам Господь, Бог наш, і ми прийшли аж до Кадеш-Барнеа.
Israel’s Refusal to Enter the Land
“So we departed from Horeb, and went through all that great and terrible wilderness which you saw on the way to the mountains of the Amorites, as the Lord our God had commanded us. Then we came to Kadesh Barnea.
“So we departed from Horeb, and went through all that great and terrible wilderness which you saw on the way to the mountains of the Amorites, as the Lord our God had commanded us. Then we came to Kadesh Barnea.
І сказав я до вас: „Прийшли ви до Аморейської гори, що Господь, Бог наш, дає нам.
And I said to you, ‘You have come to the mountains of the Amorites, which the Lord our God is giving us.
Ось, Господь, Бог твій, віддає тобі цей край. Увійди, заволодій, як говорив був тобі Господь, Бог батьків твоїх. Не бійся й не лякайся!“
Look, the Lord your God has set the land before you; go up and possess it, as the Lord God of your fathers has spoken to you; do not fear or be discouraged.’
А ви всі підійшли до мене та й сказали: „Пошлімо мужів перед собою, і нехай вони ви́слідять нам той край, та нехай принесуть нам відо́мість про дорогу, що нею підемо, та про міста́, куди вві́йдемо“.
“And every one of you came near to me and said, ‘Let us send men before us, and let them search out the land for us, and bring back word to us of the way by which we should go up, and of the cities into which we shall come.’
І була́ та річ добра в моїх оча́х, і взяв я у вас дванадцять му́жа, — муж один для пле́мени.
“The plan pleased me well; so I took twelve of your men, one man from each tribe.
І вони відійшли, і зійшли на го́ру, і прийшли аж до долини Ешкол, та й вислідили його, Край.
And they departed and went up into the mountains, and came to the Valley of Eshcol, and spied it out.
І взяли вони в свою ру́ку з пло́ду того кра́ю, і прине́сли до нас, і здали́ нам справу, і сказали: „Добрий той край, що Господь, Бог наш, дає нам!“
They also took some of the fruit of the land in their hands and brought it down to us; and they brought back word to us, saying, ‘It is a good land which the Lord our God is giving us.’
Та ви не хотіли йти, і були неслухня́ні наказам Господа, Бога вашого.
“Nevertheless you would not go up, but rebelled against the command of the Lord your God;
І нарікали ви по ваших наметах і говорили: „З не́нависти до нас Господь вивів нас з єгипетського кра́ю, щоб дати нас у руку аморе́янина на ви́гублення нас.
and you complained in your tents, and said, ‘Because the Lord hates us, He has brought us out of the land of Egypt to deliver us into the hand of the Amorites, to destroy us.
Куди ми пі́демо? Брати́ наші розслабили наше серце, говорячи: Наро́д той більший та вищий від нас, міста великі й умі́цнені аж до неба, і навіть ве́летнів ми бачили там“.
І сказав я до вас: „Не лякайтеся й не бійтеся їх!
“Then I said to you, ‘Do not be terrified, or afraid of them.
Господь, Бог наш, що йде перед вами, Він буде воювати для вас, як зробив був з вами в Єгипті на ваших оча́х,
The Lord your God, who goes before you, He will fight for you, according to all He did for you in Egypt before your eyes,
і в пустині, де ти бачив, що Господь, Бог твій, носив тебе, як носить чоловік сина свого, у всій дорозі, якою ви йшли, аж до вашого прихо́ду до цього місця.
and in the wilderness where you saw how the Lord your God carried you, as a man carries his son, in all the way that you went until you came to this place.’
Та все таки ви не віруєте в Господа, вашого Бога,
Yet, for all that, you did not believe the Lord your God,
що йде перед вами в дорозі, щоб вишукати для вас місце на ваше табору́вання, — вночі огнем, щоб ви бачили в дорозі, що бу́дете нею ходити, а хмарою вдень“.
who went in the way before you to search out a place for you to pitch your tents, to show you the way you should go, in the fire by night and in the cloud by day.
І Господь вислухав голос ваших слів, та й розгнівався, і заприсягнув, говорячи:
The Penalty for Israel’s Rebellion
“And the Lord heard the sound of your words, and was angry, and took an oath, saying,
“And the Lord heard the sound of your words, and was angry, and took an oath, saying,
Поправді кажу́, — ніхто серед цих людей, цього злого покоління, не побачить того доброго кра́ю, що присяг Я дати вашим батькам,
окрім Калева, Єфуннеєвого сина, — він побачить його, і йому Я дам той край, по якому ступав він, та синам його, через те, що він виповняв наказа Господнього.
Також на мене розгнівався був Господь через вас, говорячи: „І ти не ввійдеш туди!
The Lord was also angry with me for your sakes, saying, ‘Even you shall not go in there.
Ісус, син Нави́нів, що стоїть перед тобою, він уві́йде туди; зміцни його, бо він зробить, що Ізраїль заволодіє ним.
Joshua the son of Nun, who stands before you, he shall go in there. Encourage him, for he shall cause Israel to inherit it.
А діти ваші, про яких ви сказали: „На здо́бич будуть вони“, та сини ваші, що сьогодні не знають ні добра, ані зла, — вони вві́йдуть туди, і їм дам Я його, і вони заволодіють ним.
‘Moreover your little ones and your children, who you say will be victims, who today have no knowledge of good and evil, they shall go in there; to them I will give it, and they shall possess it.
А ви йдіть, та й рушайте в пустиню дорогою Червоного моря“.
But as for you, turn and take your journey into the wilderness by the Way of the Red Sea.’
А ви відповіли та й сказали мені: „Згрішили ми Господе́ві! Ми ви́йдемо, і будемо воювати, цілком так, як наказав нам Господь, Бог наш“. І припереза́ли ви кожен військо́ву збро́ю свою, і відважилися вийти на го́ру.
“Then you answered and said to me, ‘We have sinned against the Lord; we will go up and fight, just as the Lord our God commanded us.’ And when everyone of you had girded on his weapons of war, you were ready to go up into the mountain.
Але Господь до мене сказав: „Скажи їм: Не вийдете, і не будете ви воювати, — бо Я не серед вас, щоб не були ви побиті вашими ворогами“.
“And the Lord said to me, ‘Tell them, “Do not go up nor fight, for I am not among you; lest you be defeated before your enemies.” ’
І промовляв я до вас, та ви не послухали, і були неслухня́ні наказам Господнім. І ви свавільно переступили наказа, і зійшли на го́ру.
І вийшов навпере́йми вас аморе́янин, що сидить на тій горі, і гнали вас, як роблять то бджоли, і товкли́ вас в Сеїрі аж до Горми.
And the Amorites who dwelt in that mountain came out against you and chased you as bees do, and drove you back from Seir to Hormah.
І вернулися ви, і плакали перед Господнім лицем, — та не слухав Господь вашого голосу, і не нахилив Свого вуха до вас.
Then you returned and wept before the Lord, but the Lord would not listen to your voice nor give ear to you.