Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (Повторення 31) | (Повторення 33) →

Переклад Огієнка

Новый русский перевод

  • „Слухай, небо, а я говори́тиму, і хай почує земля мову уст моїх!
  • «Внимайте, небеса, я буду говорить;
    слушай, земля, слова моих уст.

  • Нехай ллється наука моя, мов той дощ, хай тече, як роса́, моя мова, як кра́плі дощу на траву, та як зли́ва на зелень.
  • Пусть польется мое учение, словно дождь,
    пусть сойдут мои слова, как роса,
    словно ливень на зелень,
    как дождь на побеги.

  • Як буду я кли́кати Йме́ння Господнє, то славу віддайте ви нашому Богові!
  • Имя Господа провозглашу,
    славьте величие нашего Бога!

  • Він Скеля, а діло Його доскона́ле, всі бо дороги Його справедливі, — Бог вірний, і кривди немає в Ньому, справедли́вий і праведний Він.
  • Он — скала, Его дела совершенны,
    все Его пути праведны.
    Верен Бог, не творящий неправды,
    Он праведен и честен.

  • Зіпсу́лись вони, — не Його то сини́, покоління невірне й покру́чене.
  • Перед Ним они развратились,
    и не дети они Ему,
    но род83 упрямый и извращенный,
    к своему стыду

  • Чи тим віддасте́ Господе́ві, наро́де нікче́мний й немудрий? Чи ж не Він — Ба́тько твій, твій Творе́ць? Він тебе вчинив, і Він міцно поставив тебе.
  • Так ли воздаете вы Господу,
    народ безрассудный и глупый?
    Разве Он не Отец, не Творец твой,
    Тот, Кто создал, основал тебя?

  • Пам'ятай про дні давні, розважайте про ро́ки усіх поколі́нь, — запитай свого ба́тька, і покаже тобі твоїх тих старши́х, а вони тобі скажуть.
  • Вспомни древние дни;
    подумай об ушедших поколениях.
    Спроси своего отца, и он скажет тебе,
    своих старейшин, и они объяснят тебе.

  • Як Всевишній наро́дам спа́док давав, коли Він розділяв синів лю́дських, Він поставив границі наро́дам за числом Ізраїлевих синів.
  • Когда Всевышний84 давал народам их наследие,
    когда Он разделил весь человеческий род,
    Он поставил пределы народов
    по числу сыновей Израиля.85

  • Бо частка Господня — наро́д Його, Яків — відмі́ряний у́діл спа́дщини Його.
  • Ведь доля Господня — Его народ,
    Иаков — наследственный удел Его.

  • Знайшов Він його на пустинній землі та в степу́ завива́ння пусте́льних гієн, та й його оточи́в, уважав Він за ним, зберіга́в Він його, як зіни́цю оту́ свого ока.
  • В пустынной земле Он его нашел,86
    в степи печальной и дикой.
    Ограждал его, пекся о нем;
    хранил его, как зеницу Своего ока.

  • Як гніздо́ своє будить орел, як ширя́є він понад своїми маля́тами, крила свої простягає, бере їх, та носить їх він на раме́ні крилатім своїм, —
  • Как орел вызывает87 свое гнездо
    и парит над своими птенцами,
    простирает свои крылья, берет птенцов
    и несет на своих перьях,

  • так Господь Сам прова́див його, а бога чужого при нім не було́.
  • так Господь Один его вел;
    чужого бога не было с Ним.

  • Він його садови́в на висо́тах землі, і він їв польові́ врожа́ї, Він медом із скелі його годува́в, і оливою з ске́льного кре́меня,
  • Он вознес его на высоты земли
    и питал88 плодами полей.
    Он кормил его медом из сот, что в скалистых расщелинах
    и маслом из оливкового дерева, что растет на каменистой почве,

  • маслом з худоби великої та молоком від худоби дрібно́ї, ра́зом із лоєм ягнят та бара́нів з Баша́ну й козлів, ра́зом з такою пшеницею, як лій на нирка́х, і кров виноградної я́годи пив ти вином.
  • маслом и молоком от стада и отары,
    упитанными ягнятами и козлами,
    лучшими баранами Башана
    и отборной пшеницей.
    Ты пил вино, кровь винограда.

  • I потовстів Єшуру́н та й брика́тися став. І ти потовсті́в, погрубів, став гладки́й. І покинув він Бога, що його створи́в, і Ске́лю спасі́ння свого злегкова́жив.
  • Ешурун89 растолстел и стал упрям;
    растолстел, обрюзг, разжирел.
    Он оставил Бога, Который создал его,
    и отверг Скалу своего спасения.

  • Чужими богами Його роздражни́ли, Його розгніви́ли своїми гидо́тами.
  • Они возбудили в Нем ревность чужими богами
    и разгневали Его мерзкими идолами.

  • Вони де́монам жертви складали, не Богу, складали бога́м, що не відали їх, нови́м, що недавно прийшли, — не лякалися їх батьки ваші!
  • Они приносили жертвы демонам, а не Богу, —
    богам, которых не знали,
    богам, появившимся недавно,
    богам, которых ваши отцы не боялись.

  • Забуваєш ти Ске́лю, Яка породила тебе, і забуваєш ти Бога, що тебе народив.
  • Ты покинул Скалу, родившую тебя;
    ты забыл Бога, создавшего тебя.

  • I побачив Госпо́дь, та й знена́видів їх, через гнів на синів Своїх і на дочо́к Своїх,
  • Господь увидел это и отверг их,
    так как разгневался на Своих сыновей и дочерей.

  • та й сказав: „Лице Я Своє заховаю від них, побачу, який їх кіне́ць, бо вони покоління розбе́щене, діти, що в них нема віри.
  • „Я скрою от них Свое лицо, — сказал Он, —
    и увижу, каков будет их конец;
    потому что они — извращенный род,
    неверные дети.

  • Роздражни́ли Мене вони тим, хто не Бог, Мене розгніви́ли своїми марно́тами, тому роздражню́ Я їх тим, хто не наро́д, — нерозумним наро́дом розгніваю їх.
  • Они пробудили во Мне ревность всем тем, что не Бог,
    и разгневали Меня ничтожными идолами.
    Я пробужу в них ревность через тех,
    кого и народом-то не назвать;
    Я разгневаю их глупым народом.

  • Бо був загорівся огонь Мого гні́ву, і пали́вся він аж до шео́лу найглибшого, і він землю поїв та її врожай, і спалив був підва́лини гір.
  • Потому что от Моего гнева запылал огонь,
    что жжет до дна мира мертвых.
    Он пожрет землю и ее урожаи
    и подожжет основания гор.

  • Я на них нагрома́джу нещастя, зуживу́ Свої стріли на них.
  • Я соберу на них беды,
    выпущу в них Свои стрелы.

  • Будуть ви́снажені вони голодом, і поїджені будуть огнем та зара́зою лютою, і зу́ба звіри́ни нашлю́ Я на них, з отрутою плазуні́в по землі.
  • Я пошлю на них опустошительный голод,
    истребляющий мор и смертельную заразу;
    Я пошлю на них хищных зверей,
    ядовитых змей, что ползают в прахе.

  • Надворі́ забива́тиме меч, а в кімна́тах — страхі́ття, як юнака́, так і ді́вчину, грудне́ немовля́ з чоловіком поси́вілим.
  • На улицах меч лишит их детей,
    в их домах будет царить ужас.
    Будут гибнуть юноши и девушки,
    младенцы и седовласые старики.

  • Я сказав: Повигу́блюю їх, відірву́ від людей їхню пам'ять,
  • Я сказал бы: рассею их
    и изглажу их память из человеческого рода,

  • та це Я відклав з-за ворожого гніву, щоб проти́вники їх не згорди́лися, щоб вони не сказали: Підне́слася наша рука, і не Господь учинив усе це.
  • если бы не опасался насмешек врагов,
    чтобы противники не возомнили о себе
    и не сказали: «Нашей руки торжество;
    не Господь совершил все это»“.

  • Бо вони — люд безрадний, і нема в них розумува́ння.
  • Это народ, потерявший рассудок,
    нет у них разума.

  • Коли б були мудрі вони, зрозуміли б оце, розсудили б були́ про кінець свій.
  • О если бы они были мудры,
    понимали бы это
    и уразумели, какой их ждет конец!

  • Як може один гнати тисячу, а два — проганять десять тисяч, коли то не те, що їх продала́ їхня Скеля, і Господь видав їх?
  • Как мог бы один человек преследовать тысячу
    или двое обратить в бегство десять тысяч,
    если бы их Скала не отступилась от них,
    если бы Господь их не выдал?

  • Не така бо їх скеля, як наша та Ске́ля, хай су́дять самі вороги.
  • Ведь их скала не такова, как наша Скала:
    сами наши враги — судьи в том.90

  • Бо їх виноград — з винограду содо́мського та з піль тих гомо́рських, винні ягоди їхні — отру́йні то я́годи, вони гро́на гірко́ти для них.
  • Их виноград с лозы Содома
    и с полей Гоморры.
    Их плоды полны яда,
    а их гроздья — горечи.

  • вино їхнє — зміїна отру́та і гадю́ча поги́бельна їдь!
  • Их вино — яд змей,
    смертельный яд кобр.

  • Чи за́мкнене в Мене не це, у скарбни́цях Моїх запеча́тане?
  • „Не сокрыто ли это у Меня?
    Не запечатано ли в Моих кладовых?

  • Моя пі́мста й відпла́та на час, коли їхня нога́ посковзне́ться, бо близьки́й день поги́белі їх, поспішає майбутнє для них.
  • Предоставьте месть Мне, Я воздам.
    Придет время, поскользнутся ноги врага;
    день их бедствия близок
    и участь их поспешает“.

  • Бо розсудить Господь Свій наро́д, і змилосе́рдиться Він над Своїми рабами, як побачить, що їхня рука ослабі́ла, і нема ні невільного, ані вільного.
  • Господь будет судить Свой народ
    и пожалеет Своих слуг,
    когда увидит, что исчезла их сила
    и не осталось никого — ни раба, ни свободного.

  • І Він скаже тоді: Де їх бо́ги, де скеля, що в ній поховались вони,
  • И скажет Он: „Где же их боги,
    та скала, за которой они укрывались?

  • що їли вони лій кривавих їх же́ртов, пили вино же́ртов їх литих? Нехай встануть і вам допоможуть, і хай будуть покровом для вас.
  • Боги, которые ели жир их жертв,
    пили вино их жертвенных возлияний?
    Пусть восстанут, чтобы помочь вам!
    Пусть дадут вам покров!

  • Побачте тепер, що Я — Я є Той, і Бога немає крім Мене. Побиваю й ожи́влюю Я, і не врятує ніхто від Моєї руки.
  • Смотрите же ныне, что только Я Бог,91
    и нет Бога, кроме Меня.
    Я умерщвляю и оживляю,
    Я ранил и Я исцелю,
    и никто не может избавить от Моей руки.

  • Бо до неба підно́шу Я руку Свою та й кажу́: Я навіки Живий!
  • Я поднимаю руку к небу и объявляю:
    Верно, как и то, что Я живу вовеки, —

  • Поправді кажу вам: Я ві́стря Свого меча нагострю́, і рука Моя схо́питься суду, тоді відімщу́ Я Своїм ворогам, і Своїм ненави́сникам Я відплачу́.
  • когда отточу Свой сияющий меч
    и рука Моя примет его для суда,
    Я отомщу Своим противникам
    и воздам тем, кто Меня ненавидит.

  • Я стріли Свої понапо́юю кров'ю, — а Мій меч поїда́тиме м'ясо, кров'ю забитого й бра́нця, головами кучма́тими ворога.
  • Я напою Свои стрелы кровью,
    а Мой меч будет пожирать плоть,
    кровь павших и пленных,
    головы вражеских вождей“.

  • Радійте, погани, з наро́дом Його, бо Він відімсти́ться за кров Своїх всіх рабів, і пі́мсту поверне Своїм ворогам, і ви́купить землю Свою, Свій наро́д“.
  • Радуйтесь, язычники, вместе с Его народом,92
    потому что Он отомстит за кровь Своих слуг;
    отомстит Он Своим врагам,
    очистит Свою землю и Свой народ».

  • І прийшов Мойсей, і промовляв всі слова́ цієї пісні до ушей наро́ду, він та Ісус, син Нави́нів.
  • Моисей пришел с Иисусом,93 сыном Навиным, и произнес народу все слова этой песни.
  • А коли Мойсей скінчи́в промовляти всі ці слова до всього Ізраїля,
  • Сказав эти слова всему Израилю, Моисей
  • то сказав він до них: „Приложіть свої серця́ до всіх тих слів, які я сьогодні чинив свідками проти вас, що ви накажете їх своїм синам, щоб додержували виконувати всі слова́ цього Зако́ну.
  • добавил:
    — Примите к сердцу все слова, которые я торжественно возвестил вам сегодня, чтобы вы велели своим детям прилежно слушаться всех слов этого Закона.
  • Бо це для вас не слово порожнє, — воно життя ваше, і цим словом ви продо́вжите дні на цій землі, куди ви перехо́дите Йордан, щоб посісти її“.
  • Для вас это не пустые слова: в них — ваша жизнь. Они дадут вам долго жить на земле, в которую вы переходите за Иордан, чтобы овладеть ею.
  • І Господь промовляв до Мойсея того самого дня, говорячи:
  • В тот же день Господь сказал Моисею:
  • „Вийди на ту го́ру Аварім, на гору Нево́, що в моавському кра́ї, що навпроти Єрихону, і побач ханаанський край, що Я даю Ізраїлевим синам на володіння.
  • — Поднимись на горную цепь Аварим, на гору Нево в Моаве, напротив Иерихона, и осмотри Ханаан, землю, которую Я отдаю во владение израильтянам.
  • І вмри на горі, куди ти вийдеш, і долучися до своєї рідні, як помер був твій брат Ааро́н на Гор-горі, і долучився до своєї рідні,
  • На этой горе, куда ты поднимешься, ты умрешь и присоединишься к своему народу так же, как твой брат Аарон умер на горе Ор и присоединился к своему народу.
  • за те, що ви спроневі́рилися були Мені серед Ізраїлевих синів при воді Меріви в Кадешу на пустині Цін, за те, що ви не освятили Мене серед Ізра́їлевих синів.
  • Это случится из-за того, что вы оба изменили Мне на виду у израильтян у вод Меривы в Кадеше, в пустыне Цин, и из-за того, что вы не отстаивали Мою святость среди израильтян.94
  • Бо знавпроти побачиш ти той край, та не вві́йдеш туди, до того кра́ю, що Я даю Ізраїлевим синам“.
  • Поэтому ты увидишь ее только на расстоянии — ты не войдешь в землю, которую Я даю народу Израиля.

  • ← (Повторення 31) | (Повторення 33) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025