Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (1 Івана 5) | (Римлян 2) →

Переклад Огієнка

Переклад Куліша та Пулюя

  • Павло, раб Ісуса Христа, покликаний апо́стол, вибраний для звіща́ння Єва́нгелії Божої,
  • Павел, слуга Ісуса Христа, покликаний апостол, вибраний на благовістуваннє Боже,
  • яку Він перед тим приобіцяв через Своїх пророків у святих Писа́ннях,
  • (котре наперед обіцяв [Бог] через пророків своїх у сьвятих писаннях,)
  • про Сина Свого, що тілом був із насіння Давидового,
  • про Сина свого (народженого з насїння Давидового по тїлу,
  • і об'явився Сином Божим у силі, за Ду́хом святости, через воскресіння з мертвих, про Ісуса Христа, Господа нашого,
  • обявленого Сина Божого в силї, по Духу сьвятости, через воскресеннє з мертвих), Ісуса Христа, Господа нашого,
  • що через Нього прийняли ми благода́ть і апо́стольство на по́слух віри через Ім'я́ Його між усіма́ народами,
  • (котрим прийняли ми благодать і апостольство на впокореннє вірі між усїма народами ради імени Його,
  • між якими й ви, покликані Ісуса Христа, —
  • між котрими й ви покликані, Ісус-Христові;)
  • усім, хто знаходиться в Римі, улю́бленим Божим, покликаним святим, — благода́ть вам та мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа!
  • Усїм вам, що єсте в Римі, любленим від Бога, покликаним сьвятим: благодать вам і впокій од Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа.
  • Отже, насамперед дякую Богові моєму через Ісуса Христа за всіх вас, що віра ваша звіщається по всьому світові.
  • Перш усего дякую Богові моєму через Ісуса Христа за всїх вас, що віра ваша проповідуєть ся по всему сьвіту.
  • Бо свідок мені Бог, Якому служу́ духом своїм у звіща́нні Єва́нгелії Його Сина, що я безпереста́нно згадую про вас,
  • Сьвідок менї Бог, котрому служу духом моїм у благовіствуванню Сина Його, що без перестану спомни про вас роблю,
  • і в моли́твах своїх за́вжди молюся, щоб воля Божа щасливо попрова́дила мене коли прийти до вас.
  • усе в молитвах моїх молячись, щоб колись довелось менї по волї Божій, прийти до вас.
  • Бо прагну вас бачити, щоб подати вам якого дара духовного для змі́цнення вас,
  • Бажаю бо бачити вас, щоб передати вам даруваннє духовне для утвердження вашого;
  • цебто потішитись ра́зом між вами спі́льною вірою — і вашою, і моєю.
  • се ж єсть утїшитись укупі з вами спільною вірою вашою і моєю.
  • Не хочу ж, щоб ви не знали, браття, що багато разів мав я за́мір прийти до вас, але мені перешко́джувано аж досі, щоб мати який плід і в вас, як і в інших наро́дів.
  • Не хочу ж таїти од вас, браттє, що часто заміряв я прийти до вас (та й досї спиняло мене), щоб який овощ мати й між вами, яко ж і між иншими поганами.
  • А ге́лленам і чужоземцям, розумним і немудрим — я боржни́к.
  • Єленянам і чужоземцям, мудрим і нерозумним довжен я.
  • Отже, щодо мене, я готовий і вам, хто знаходиться в Римі, звіщати Єва́нгелію.
  • От же, що до мене, готов я й вам, що в Римі, благовіствувати.
  • Бо я не соромлюсь Єва́нгелії, бож вона — сила Божа на спасі́ння кожному, хто вірує, перше ж юдеєві, а потім ге́лленові.
  • Бо не соромлюсь благовіствування Христового, сила бо Божа на спасеннє всякому віруючому, Жидовинові перше, а потім і Грекові.
  • Праведність бо Божа з'являється в ній з віри в віру, як написано: „А праведний житиме вірою“.
  • Правда бо Божа в йому відкриваєть ся до віри в віру, яко ж написано: Праведний вірою жив буде.
  • Бо гнів Божий з'являється з неба на всяку безбожність і неправду людей, що правду гаму́ють неправдою,
  • Одкриваєть ся бо гнїв Божий з неба на всяке нечестє і неправду людей, що держять істину в неправдї.
  • тому, що те, що можна знати про Бога, явне для них, бо їм Бог об'явив.
  • Тим, що розумне про Бога, явно в них; Бог бо явив їм.
  • Бо Його невиди́ме від створення світу, власне Його вічна сила й Божество, ду́манням про твори стає види́ме. Так що нема їм виправдання,
  • Невидиме бо Його від создання сьвіту думаннєм про твори робить ся видиме, і вічна Його сила і божество, щоб бути їм без оправдання.
  • бо, пізнавши Бога, не прославляли Його, як Бога, і не дякували, але знікчемні́ли своїми думка́ми, і запа́морочилось нерозумне їхнє серце.
  • Тим, що знаючи Бога, не яко Бога прославляли або дякували, а осуєтились думками своїми і оморочилось нерозумне серце їх.
  • Називаючи себе мудрими, вони потумані́ли,
  • Славлячи себе мудрими, потуманїли,
  • і славу нетлінного Бога змінили на подобу образа тлінної люди́ни, і птахів, і чотириногих, і га́дів.
  • і обернули славу нетлїнного Бога на подобину образа тлїнного чоловіка, і птиць і четвероногих і гаду.
  • Тому́ то й видав їх Бог у пожадливостях їхніх сердець на нечи́стість, щоб вони самі знеславляли тіла свої.
  • Тим же й передав їх Бог нечистотї в похотях сердець їх, щоб сквернили тїла свої між самими собою.
  • Вони Божу правду замінили на неправду, і честь віддавали, і служили створінню більш, як Творце́ві, що благослове́нний навіки, амі́нь.
  • Вони перемінили істину Божу на лжу і поклонялись і служили тварі більш Творця, котрий благословен на віки. Амінь.
  • Через це Бог їх видав на пожадливість гане́бну, — бо їхні жінки замінили природне єдна́ння на протиприродне.
  • За се передав їх Бог карі безчестя, бо й жінки їх обернули природню подобу на протиприродню;
  • Так само й чоловіки, позоставивши природне єдна́ння з жіночою статтю, розпали́лися своєю пожадливістю один до о́дного, і чоловіки з чоловіками сором чинили. І вони прийняли́ в собі відплату, відповідну їхньому блу́дові.
  • так само й чоловіки, оставивши природнє вживаннє женського полу, розгорілись похоттю своєю один на одного, чоловіки на чоловіках сором роблячи, і заплату, яка подобала заблудові їх, у собі приймаючи.
  • А що вони не вважали за потрібне мати Бога в пізна́нні, видав їх Бог на розум переве́рнений, — щоб чинили непристойне.
  • І, яко ж не вподобалось їм мати Бога в розумі, передав їх Бог ледачому уму, робити неподобне, —
  • Вони повні всякої неправедности, лукавства, заже́рливости, зло́би, повні заздрости, убивства, суперечки, омани, лихих звича́їв,
  • сповнених усякої неправди, перелюбу, лукавства, зажерливости, злоби, сповнених зависти, убийства, сварнї, підступу, лихих звичаїв,
  • обмовники, наклепники, богонена́видники, напасники́, чваньки, пишні, винахідники зла, неслухня́ні батькам,
  • осудників, поклїпників, богоненавидників, гордувників, хвастунів, пишних, видумщиків лихого, родителям непокірних,
  • нерозумні, зрадники, нелюбовні, немилости́ві.
  • нерозумних, ламателїв умови, нелюбовних, невблагальних, немилостивих.
  • Вони знають при́суд Божий, що ті, хто чинить таке, ва́рті смерти, а проте не тільки самі чинять, але й хвалять тих, хто робить таке.
  • Котрі, хоч Божий присуд розуміють, що хто таке робить, достоін смерти, не тільки самі се роблять, та й похваляють роблячих.

  • ← (1 Івана 5) | (Римлян 2) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025