Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (1 Івана 5) | (Римлян 2) →

Переклад Огієнка

Переклад Турконяка

  • Павло, раб Ісуса Христа, покликаний апо́стол, вибраний для звіща́ння Єва́нгелії Божої,
  • Павло, раб Ісуса Христа, покликаний апостол, вибраний для Божого Євангелія, [1]
  • яку Він перед тим приобіцяв через Своїх пророків у святих Писа́ннях,
  • яке Він заздалегідь пообіцяв через Своїх пророків у Святих Писаннях,
  • про Сина Свого, що тілом був із насіння Давидового,
  • про Свого Сина, Який тілом був нащадком Давида
  • і об'явився Сином Божим у силі, за Ду́хом святости, через воскресіння з мертвих, про Ісуса Христа, Господа нашого,
  • і настановлений Сином Божим у силі, за Духом Святості, через воскресіння з мертвих — про Ісуса Христа, Господа нашого,
  • що через Нього прийняли ми благода́ть і апо́стольство на по́слух віри через Ім'я́ Його між усіма́ народами,
  • через Якого ми прийняли благодать і апостольство, щоби через Його Ім’я були послушні вірі всі народи,
  • між якими й ви, покликані Ісуса Христа, —
  • між якими і ви, покликані Ісуса Христа, —
  • усім, хто знаходиться в Римі, улю́бленим Божим, покликаним святим, — благода́ть вам та мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа!
  • усім, хто в Римі, улюбленим Божим, покликаним святим: благодать і мир вам від Бога, нашого Отця, і Господа Ісуса Христа!
  • Отже, насамперед дякую Богові моєму через Ісуса Христа за всіх вас, що віра ваша звіщається по всьому світові.
  • Насамперед дякую моєму Богові через Ісуса Христа за всіх вас, що ваша віра звіщається в усьому світі.
  • Бо свідок мені Бог, Якому служу́ духом своїм у звіща́нні Єва́нгелії Його Сина, що я безпереста́нно згадую про вас,
  • І свідком мені є Бог, Якому служу своїм духом у Євангелії Його Сина, що завжди про вас пам’ятаю,
  • і в моли́твах своїх за́вжди молюся, щоб воля Божа щасливо попрова́дила мене коли прийти до вас.
  • постійно прошу у своїх молитвах, щоб колись вдалося, з Божої волі, відвідати вас.
  • Бо прагну вас бачити, щоб подати вам якого дара духовного для змі́цнення вас,
  • Прагну побачити вас, щоби передати вам якийсь духовний дар для вашого зміцнення;
  • цебто потішитись ра́зом між вами спі́льною вірою — і вашою, і моєю.
  • тобто разом з вами втішитися спільною вірою — вашою і моєю.
  • Не хочу ж, щоб ви не знали, браття, що багато разів мав я за́мір прийти до вас, але мені перешко́джувано аж досі, щоб мати який плід і в вас, як і в інших наро́дів.
  • Не хочу, брати, щоб ви не знали того, як часто я бажав, аби мати якийсь плід і серед вас, як і серед інших язичників, прийти до вас, але все щось перешкоджало — аж до сьогодні.
  • А ге́лленам і чужоземцям, розумним і немудрим — я боржни́к.
  • Я боржник перед греками і варварами, мудрими і немудрими;
  • Отже, щодо мене, я готовий і вам, хто знаходиться в Римі, звіщати Єва́нгелію.
  • тому, щодо мене, то я готовий і вам, які в Римі, звістити Євангеліє.
  • Бо я не соромлюсь Єва́нгелії, бож вона — сила Божа на спасі́ння кожному, хто вірує, перше ж юдеєві, а потім ге́лленові.
  • Адже я не соромлюся Радісної Звістки [Христа], тому що вона — Божа сила на спасіння кожному, хто вірить: перше — юдеєві, а тоді — грекові.
  • Праведність бо Божа з'являється в ній з віри в віру, як написано: „А праведний житиме вірою“.
  • Адже праведність Божа відкривається в ній з віри у віру, як написано: А праведний вірою житиме.
  • Бо гнів Божий з'являється з неба на всяку безбожність і неправду людей, що правду гаму́ють неправдою,
  • Оскільки гнів Божий з’являється з неба на всяку безбожність і неправедність людей, які правду стримують неправедністю;
  • тому, що те, що можна знати про Бога, явне для них, бо їм Бог об'явив.
  • адже те, що можна знати про Бога, відоме їм, тому що Бог їм відкрив.
  • Бо Його невиди́ме від створення світу, власне Його вічна сила й Божество, ду́манням про твори стає види́ме. Так що нема їм виправдання,
  • Тож Його невидиме — Його вічна сила і Божественність — від створення світу через творіння стає зрозумілим. Так що немає їм виправдання.
  • бо, пізнавши Бога, не прославляли Його, як Бога, і не дякували, але знікчемні́ли своїми думка́ми, і запа́морочилось нерозумне їхнє серце.
  • Адже пізнавши Бога, вони не прославили Його як Бога, не подякували Йому. Але їхні думки стали нікчемними, а нерозумні їхні серця — оповиті темрявою.
  • Називаючи себе мудрими, вони потумані́ли,
  • Називаючи себе мудрими, вони стали нерозумними,
  • і славу нетлінного Бога змінили на подобу образа тлінної люди́ни, і птахів, і чотириногих, і га́дів.
  • і славу нетлінного Бога вони замінили подобою тлінної людини, птахів, чотириногих і плазунів.
  • Тому́ то й видав їх Бог у пожадливостях їхніх сердець на нечи́стість, щоб вони самі знеславляли тіла свої.
  • Тому Бог через пожадання їхніх сердець віддав їх нечистоті, щоб вони самі між собою безчестили свої тіла.
  • Вони Божу правду замінили на неправду, і честь віддавали, і служили створінню більш, як Творце́ві, що благослове́нний навіки, амі́нь.
  • Вони замінили Божу істину на неправду, поклонялися і служили творінню більше, ніж Творцеві, Який є благословенний навіки! Амінь [2].
  • Через це Бог їх видав на пожадливість гане́бну, — бо їхні жінки замінили природне єдна́ння на протиприродне.
  • Тому Бог віддав їх ганебним пристрастям: їхні жінки замінили природне єднання на протиприродне;
  • Так само й чоловіки, позоставивши природне єдна́ння з жіночою статтю, розпали́лися своєю пожадливістю один до о́дного, і чоловіки з чоловіками сором чинили. І вони прийняли́ в собі відплату, відповідну їхньому блу́дові.
  • так само й чоловіки, залишивши природне єднання з жінкою, розпалилися своєю пристрастю один до одного; чоловіки із чоловіками роблять ганьбу і самі в собі пожинають належну відплату за свій блуд.
  • А що вони не вважали за потрібне мати Бога в пізна́нні, видав їх Бог на розум переве́рнений, — щоб чинили непристойне.
  • Оскільки вони вважали за непотрібне пізнати Бога, то видав їх Бог їхньому перекрученому розумові, щоби чинили те, чого не личить.
  • Вони повні всякої неправедности, лукавства, заже́рливости, зло́би, повні заздрости, убивства, суперечки, омани, лихих звича́їв,
  • Вони сповнені всякої неправди, лукавства, зажерливості, злоби; повні заздрості, вбивства, суперечок, підступу, поганих звичок, пліткарства;
  • обмовники, наклепники, богонена́видники, напасники́, чваньки, пишні, винахідники зла, неслухня́ні батькам,
  • вони наклепники, богоненависники, напасники, зухвалі, горді, хвалькуваті, винахідники зла, непокірні батькам,
  • нерозумні, зрадники, нелюбовні, немилости́ві.
  • нерозумні, зрадливі, безсердечні, [непримиренні], немилосердні.
  • Вони знають при́суд Божий, що ті, хто чинить таке, ва́рті смерти, а проте не тільки самі чинять, але й хвалять тих, хто робить таке.
  • Вони, знаючи про суд Божий, що ті, хто таке коїть, варті смерті, не тільки продовжують це робити, але й схвалюють інших, які таке чинять.

  • ← (1 Івана 5) | (Римлян 2) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025