Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Сучасний переклад
Отож я питаю: Чи ж Бог відкинув наро́да Свого́? Зо́всім ні! Бо й я ізра́їльтянин, із насіння Авраамового, Веніями́нового племени.
Тож я питаю: «Невже Бог відмовився від Свого народу?» Зовсім ні! Бо я теж ізраїльтянин, нащадок Авраама з роду Веніамина.
Не відкинув Бог наро́да Свого́, що його перше знав. Чи ви не знаєте, що гово́рить Писа́ння „про Іллю“, як він ска́ржиться Богові на Ізраїля, кажучи:
Бог не відмовився від Свого народу, який Він обрав заздалегідь! Чи може, ви не знаєте, що у Святому Писанні сказано про Іллю? Коли він звертався до Бога, нарікаючи на ізраїльтян, він казав: «Господи, вони вбили Твоїх пророків, зруйнували Твої вівтарі. Я єдиний, хто залишився. Та вони й мене шукають, щоб убити».
„Господи, вони повбивали пророків Твоїх, і Твої же́ртівники поруйнували, і лишився я сам, і шукають моєї душі“.
Та що каже йому Божа відповідь: „Я для Себе зоставив сім тисяч мужа, що перед Ваа́лом колін не схилили“.
І що ж Бог відповів йому? Бог сказав: «Я зберіг для Себе сім тисяч чоловіків, який не зігнули колін перед Ваалом».
Також і тепе́рішнього ча́су залиши́вся останок за ви́бором благодаті.
Так і тепер: є невелика група людей, яких Бог обрав, явивши милість Свою.
А коли за благода́ттю, то не з учинків, інакше благода́ть не була́ б благода́ттю. А коли з учинків, то це більше не благода́ть, інакше вчи́нок не є вже вчинок.
І якщо це сталося завдяки милості Божій, то не за їхні вчинки їх обрали. Бо інакше то не була би милість.
Що ж? Чого Ізраїль шукає, того не оде́ржав, та оде́ржали ви́брані, а останні затверді́ли,
Що ж тоді? Чого прагнув народ ізраїльський, того він не знайшов, але обрані Богом досягли праведності. Решта ж зачерствіли й не стали слухати слова Божого.
як написано: „Бог дав їм духа засипа́ння, очі, щоб не бачили, і ву́ха, щоб не чули, аж до сього́днішнього дня“.
Як сказано у Святому Писанні:
«Бог приспав їх».«Він позакривав їхні очі, щоб вони не бачили, позатикав вуха, щоб вони не чули. І так триває досі». Повторення
«Бог приспав їх».«Він позакривав їхні очі, щоб вони не бачили, позатикав вуха, щоб вони не чули. І так триває досі». Повторення
А Дави́д каже: „Нехай станеться стіл їхній за сітку й за па́стку, і на спокусу, та їм на заплату;
Ось що Давид казав:
«Нехай святковий їхній стіл стане наживкою і пасткою. Нехай вони впадуть і будуть покарані.
«Нехай святковий їхній стіл стане наживкою і пасткою. Нехай вони впадуть і будуть покарані.
нехай потемні́ють їхні очі, щоб не бачили, хай наза́вжди зігне́ться хребе́т їхній!“
Нехай затьмаряться очі їхні, щоб нічого вони не бачили. Нехай хребти позгинаються їхні назавжди під тягарем турбот».
Тож питаю: Чи ж спіткну́лись вони, щоб упасти? Зо́всім ні! Але з їхнього зане́паду — спасі́ння поганам, щоб ви́кликати за́здрість у них.
Тож я питаю: «Чи впали юдеї, спіткнувшись?» Звісно, ні! Через їхню помилку спасіння прийшло до поган, щоб у них, юдеїв, викликати ревнощі.
А коли їхній зане́пад — багатство для світу, а їхнє упоко́рення — багатство поганам, — скільки ж більш повнота́ їхня?
Оскільки їхня помилка означає велике благословення для світу, а їхня втрата означає добро для поган. Тож їхнє повне прилучення до Царства Божого буде ще більшим благословенням для всього світу.
Кажу́ бо я вам, поганам: через те, що я апо́стол поганів, я хвалю́ свою службу,
А зараз я звертаюся до вас, погани, саме тому, що я — апостол, який був посланий до вас. Я надаю великого значення своїй праці, роблячи усе, що в силах моїх.
може як викличу за́здрість у своїх за тілом, і спасу́ де́кого з них.
Сподіваюся, що викличу ревнощі у декого із співвітчизників своїх і таким чином приведу їх до спасіння.
Коли ж відки́нення їх — то прими́рення світу, то що́ їхнє прийняття́, як не життя з мертвих?
Бог відвернувся від юдеїв, тим самим примирившись із усім світом. Тож коли Він прийме їх, що означатиме це, як не воскресіння із мертвих?
А коли святий пе́рвісток, то й тісто святе; а коли святий корінь, то й ві́ття святе.
Якщо першу скибку хліба ти віддаєш Богу, то й уся хлібина буде святою! А якщо коріння у дерева святе, то святе й гілля.
Коли ж деякі з галу́зок відломи́лися, а ти, бувши дике оливне дерево, прищепи́вся між них і став спільнико́м то́вщу оли́вного ко́реня,
Ти, народ Ізраїлю, подібний до сильної оливи, з якої були відламані гілки; а ви, погани, дике оливне дерево, прищеплені були. Ви тепер здобуваєте життя від сильного кореня оливи.
то не вихваляйся перед галу́зками; а коли вихваля́єшся, то знай, що не ти носиш кореня, але корінь тебе.
Тож не вихваляйся, що ти набагато кращій ніж зламане гілля. Коли ж хвалишся, то пам’ятай, що це не ти живиш коріння, а воно годує тебе.
Отже скажеш: „Галу́зки відломи́лися, щоб я прищепи́вся“.
Але ти можеш сказати: «Адже гілля зламали, щоб мене приєднати».
Добре. Вони відломились невірством, а ти тримаєшся вірою; не величайся, але бійся.
Так, його повідламували через невіру, а ти зостаєшся на місці, бо маєш віру. Тож не пишайся, а краще відчуй страх.
Бо коли Бог природних галу́зок не пожалував, то Він і тебе не пожа́лує!
Бо якщо Бог не щадив природних гілок, то й тебе не помилує.
Отже, бач до́брість і суво́рість Божу, — на відпалих суворість, а на тебе до́брість Божа, коли перебу́деш у до́брості, коли ж ні, то й ти бу́деш відтя́тий.
Отже, зважай на доброту і суворість Божу: суворість до тих, хто відтятий, та доброту до тебе, якщо залишишся в Його милості. Інакше й тебе буде відламано від дерева і викинуто геть.
Та й вони, коли не зоста́нуться в невірстві, прище́пляться, бо має Бог силу їх знов прищепи́ти.
Якщо ж юдеї не стоятимуть уперто на своїй невірі, то Бог знову прищепить їх до дерева, бо Він має таку владу.
Бо коли ти відтя́тий з оливки, дикої з природи, і проти природи заще́плений до доброї оливки, то скільки ж більше ті, що природні, прище́пляться до своєї власної оливки?
Якщо ти є та гілка, яку відрізано від дички і наперекір природі прищеплено до домашньої оливи, то наскільки легше приживеться гілка від культурної оливи до свого рідного дерева.
Бо не хо́чу я, браття, щоб ви не знали цієї таємниці, — щоб не були́ ви високої думки про себе, що жорстокість ста́лась Ізраїлеві поча́сти, аж поки не вві́йде повне число поган,
Брати і сестри мої, я не хочу, щоб ця правда лишалася таємницею для вас, щоб ви не покладалися тільки на власну мудрість. Часткове зачерствіння прийшло до народу ізраїльського, і це триватиме доти, доки достатньо поган не прийде до Божої родини.
і так увесь Ізраїль спасеться, як написано: „При́йде з Сіо́ну Спаситель, і відве́рне безбожність від Якова,
І так весь Ізраїль буде врятований. Як сказано у Святому Писанні:
«Визволитель прийде з Сіону й відверне безбожність від родини Якова.
«Визволитель прийде з Сіону й відверне безбожність від родини Якова.
і це запові́т їм від Мене, коли відійму́ гріхи їхні!“
Таким буде Мій Заповіт, коли відпущу Я всі їхні гріхи».
Тож вони за Єва́нгелією вороги ради вас, а за вибором — улю́блені ради отців.
Щодо Доброї Звістки, то, відмовляючись прийняти її, юдеї стають ворогами Богу на користь вам, поганам. Та Бог вибрав юдеїв і любить їх. Він дав обіцянку засновникам їхнього роду.[11]
Бо да́ри й покли́кання Божі невідмінні.
Адже Бог ніколи не змінює Свого рішення про Свої дарунки і покликання.
Бо як і ви були́ колись неслухняні Богові, а тепер поми́лувані через їхній непо́слух,
Колись ви були непокірними, а зараз маєте милість Божу через непокірливість юдеїв.
так і вони тепер спроти́вились для поми́лування вас, щоб і самі були помилувані.
Так і вони зараз не слухають Бога, бо Він вам явив милість Свою. Так сталося, щоб і вони могли одержати милість Божу.
Бо замкнув Бог усіх у непо́слух, щоб помилувати всіх.
Бог зібрав разом до в’язниці всіх неслухняних для того, щоб показати Своє милосердя до всіх них.
О глиби́но багатства, і премудрости, і знання́ Божого! Які недовідо́мі при́суди Його, і недослі́джені дороги Його!
О, яка незрівнянно велика щедрість Божа! Яке багатство знань, яка глибока мудрість Його! Які непередбачені судження і незбагненні шляхи Його!
„Бо хто розум Господній пізнав? Або хто був дорадник Йому?
Так сказано у Святому Писанні:
«Хто знає розум Господа, або хто може бути дорадником Йому?»
«Хто знає розум Господа, або хто може бути дорадником Йому?»
Або хто давніш Йому дав, і йому бу́де відда́но?“
«Чи хтось давав щось Богу? Чи винен Бог комусь?»