Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання  
Переклад Огієнка
Переклад Куліша та Пулюя
Тож благаю вас, браття, через Боже милосердя, — повіддавайте ваші тіла на жертву живу, святу, приємну Богові, як розумну службу вашу,
            То ж благаю вас, браттє, щедротами Божими, представляйте тїла ваші (яко) жертву живу, сьвяту, угодну Богові; (се) розумне служеннє ваше.
            і не стосу́йтесь до віку цього, але перемініться відно́вою вашого розуму, щоб пізнати вам, що́ то є воля Божа, — добро, приємність та доскона́лість.
            І не приладжуйтесь до віку сього, а переображуйтесь обновленнєм ума вашого, щоб довідуватись, що воля Божа добра й угодна і звершена.
            Через да́ну мені благода́ть кажу́ кожному з вас не ду́мати про себе більш, ніж належить ду́мати, але ду́мати скромно, у міру віри, як кожному Бог наділи́в.
            Глаголю бо благодаттю, даною менї, кожному між вами, щоб не думав більш про себе, нїж треба думати, а думав тверезо, як Бог кожному удїлив міру віри.
            Бо як в однім тілі маємо багато членів, а всі члени мають не однакове ді́яння,
            Бо яко ж в одному тїлї маємо многі члени, усї ж члени мають не одно дїло,
            так багато нас є одне тіло в Христі, а зосібна ми один о́дному члени.
            так многі ми — одно тїло в Христї, по одному ж, один другому члени.
            І ми маємо різні да́ри, згідно з благода́ттю, да́ною нам: коли пророцтво — то виконуй його́ в міру віри,
            Маючи ж дарування по даній нам благодатї неоднакі: чи то пророцтво (то й пророкуймо) по мірі віри;
            а коли служіння — будь на служі́ння, коли вчитель — на навча́ння,
            чи то служеннє (пильнуймо) в служенню; чи то навчає хто — в ученню;
            коли втіши́тель — на потіша́ння, хто подає — у простоті, хто голову́є — то з пильністю, хто милосе́рдствує — то з привітністю!
            чи то напоминає хто — в напоминанню; хто дає, (давай) у простотї; хто старшинує, (старшинуй) з пильностю; хто милосердує, (милосердуй) з радістю.
            Любов нехай буде нелицемірна; нена́видьте зло та тулі́ться до доброго!
            Любов (нехай буде) нелицемірна. Ненавидячи лихе, прихиляйтесь до доброго.
            Любіть один о́дного братньою любов'ю; випереджа́йте один о́дного пошаною!
            Братньою любовю (бувайте) один до одного нїжні; честю один одного більшим робіть;
            У ре́вності не лінуйтеся, духом палайте, служіть Господе́ві,
            у роботї не лїниві; духом горючі, Господеві служачі;
            тіштесь надією, утиски терпіть, перебувайте в молитві,
            в надїї веселї; в горю терпіливі; в молитві непереставаючі,
            беріть у́діл у потребах святих, будьте гостинні до чужи́нців!
            у потребинах сьвятих — подїльчиві; до гостинностї охочі.
            Благословляйте тих, хто вас переслідує; благословляйте, а не проклинайте!
            Благословляйте тих, хто гонить вас; благословляйте, а не кленїть.
            Тіштеся з тими, хто тішиться, і плачте з отими, хто плаче!
            Радуйте ся з тими, хто радуєть ся, і плачте з тими, хто плаче.
            Ду́майте між собою одна́ково; не величайтеся, але́ наслідуйте слухня́них; „не вважайте за мудрих себе!“
            Однаково один з одним думайте. Високо про себе не думайте, а до смиренних нахиляйтесь. Не бувайте мудрі самі в себе.
            Не платіть ніко́му злом за зло, дбайте про добре перед усіма́ людьми́!
            Нїкому злом за зло не оддавайте. Дбайте про добре перед усїма людьми.
            Коли можливо, якщо це залежить від вас — живіть у мирі зо всіма́ людьми́!
            Коли можна, скільки (се) од вас, з усїма людьми майте мир.
            Не мстіться самі, улю́блені, але дайте місце гніву Божому, бо написано: „Мені помста належить, Я відплачу́, говорить Господь“.
            Не відомщайте за себе, любі, а давайте місце гнїву (Божому), писано бо: Менї відомщеннє, я віддам, глаголе Господь.
            Отож, як твій ворог голодний, — нагодуй його; як він пра́гне, — напій його, бо, роблячи це, ти згорта́єш розпа́лене ву́гілля йому на голову.
            Оце ж, коли голодує ворог твій, нагодуй його; коли жаждує, напій його; се бо роблячи, уголлє огняне згребеш на голову його.