Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (Римлян 2) | (Римлян 4) →

Переклад Огієнка

Переклад Хоменка

  • Отож, що́ має більшого юдей, або яка ко́ристь від обрі́зання?
  • В чому вищість юдея? Або яка користь з обрізання?
  • Багато, на всякий спосіб, а насамперед, що їм довірені були́ Слова́ Божі.
  • Велика з кожного погляду: їм бо, насамперед, були довірені пророцтва Божі.
  • Бо що ж, що не вірували деякі? Чи ж їхнє недовірство знищить вірність Божу?
  • Що ж бо, коли деякі не повірили? Хіба ж їхня невірність знищить вірність Божу?
  • Зо́всім ні! Бож Бог правдивий, а кожна люди́на неправдива, як написано: „Щоб був Ти ви́правданий у словах Своїх, і переміг, коли будеш судитися“.
  • Ясно, що ні! Треба визнати радше, що Бог правдомовний, а кожний чоловік брехливий, як написано: «Щоб ти оправдався у твоїх словах і переміг, коли будуть тебе судити.»
  • А коли наша неправедність виставляє праведність Божу, то що скажемо? Чи ж Бог несправедливий, коли гнів виявляє? Говорю́ по-лю́дському.
  • Коли ж наша неправедність виявляє Божу праведність, то що скажемо? Чи ж Бог є несправедливий — по-людському говорю! — коли наводить гнів свій?
  • Зо́всім ні! Бож як Бог судитиме світ?
  • Зовсім ні! Бож як би Бог мав світ судити?
  • Бо коли Божа правда через мою неправду збі́льшилась на славу Йому, пощо судити ще й мене, як грішника?
  • Та коли Божа правда моєю неправдою більше сяє, йому на славу, то нащо мене ще як грішника судити?
  • І чи не так, як нас лають, і як деякі гово́рять, ніби ми кажемо: „Робімо зле, щоб вийшло добре?“ Справедливий о́суд на таких!
  • Чому ж тоді деякі нас очорнюють і деякі говорять, нібито ми кажемо: «Робімо зло, щоб із нього вийшло добро»? На таких суд справедливий.
  • То що ж? Маємо перевагу? Анітро́хи! Бож ми перед тим довели́, що юдеї й ге́ллени — усі під гріхом,
  • То що ж? Маємо перевагу? Зовсім ні! Бож ми перед тим обвинуватили юдеїв і греків, що вони всі під гріхом,
  • як написано: „Нема праведного ані о́дного;
  • як написано: «Немає справедливого, ані одного!
  • нема, хто розумів би; немає, хто Бога шукав би, —
  • Немає тямущого, немає, хто шукав би Бога.
  • усі повідступа́ли, ра́зом стали непотрібні, нема доброчинця, нема ні одно́го!
  • Усі з дороги збилися, зробилися нікчемні! Немає, хто добро творив би, ані одного!
  • Гріб відкритий — їхнє горло, язиком своїм кажуть неправду, отрута зміїна на їхніх губа́х,
  • Їхнє горло — гріб відкритий, до обману язик їх схильний, отрута гадюча у них під губами.
  • уста́ їхні повні прокляття й гірко́ти!
  • Уста у них прокльонів повні і гіркоти.
  • Швидкі їхні ноги, щоб кров проливати,
  • Щоб проливати кров, швидкі їхні ноги.
  • руїна та злидні на їхніх дорогах,
  • На їхніх дорогах злидні і руїна.
  • а дороги миру вони не пізнали!
  • Вони не відають дороги миру.
  • Нема страху Божого перед очима їхніми“.
  • Немає Божого остраху у них перед очима.»
  • А ми знаємо, що скільки гово́рить Зако́н, він говорить до тих, хто під Зако́ном, щоб замкнути всякі уста́, і щоб став увесь світ винний Богові.
  • Ми ж знаємо, що все, що закон говорить, тим, які під законом, говорить, щоб усякі уста замкнулись і щоб увесь світ визнав себе винним перед Богом,
  • Бо жодне тіло ділами Зако́ну не ви́правдається перед Ним, — Зако́ном бо гріх пізнається.
  • бо ніхто не оправдається перед ним ділами закону: законом бо гріх пізнається.
  • А тепер, без Зако́ну, праведність Божа з'явилась,про яку свідчать Зако́н і Пророки.
  • Тепер же без закону з'явилася Божа справедливість, засвідчена законом і пророками;
  • А Божа праведність через віру в Ісуса Христа в усіх і на всіх, хто вірує, бо різниці немає,
  • справедливість Божа через віру в Ісуса Христа для всіх, хто вірує, бо нема різниці.
  • бо всі згрішили, і позбавлені Божої слави,
  • Всі бо згрішили й позбавлені слави Божої,
  • але дарма́ виправдуються Його благода́ттю, через відку́плення, що в Ісусі Христі,
  • і оправдуються даром його ласкою, що через відкуплення, в Ісусі Христі:
  • що Його Бог дав у жертву прими́рення в крові Його через віру, щоб виявити Свою праведність через відпу́щення давніше вчинених гріхів,
  • якого видав Бог як жертву примирення, в його крові, через віру, щоби виявити свою справедливість відпущенням гріхів колишніх,
  • за довготерпі́ння Божого, щоб виявити Свою праведність за теперішнього ча́су, щоб бути Йому праведним, і виправдувати того, хто вірує в Ісуса.
  • за час довготерпіння Божого, щоби виявити свою справедливість за нинішнього часу, — щоб він був справедливий і усправедливлював того, хто вірує в Ісуса.
  • Тож де похвальба́? Виключена. Яким зако́ном? Законом діл? Ні, але зако́ном віри.
  • Де ж тоді хвальба? Вона виключена. — Яким законом? Діл? Ні, але законом віри.
  • Отож, ми визнаємо, що люди́на виправдується вірою, — без діл Зако́ну.
  • Бо ми вважаємо, що чоловік оправдується вірою, без діл закону.
  • Хіба ж Бог тільки для юдеїв, а не й для поган? Так, і для поган,
  • Хіба Бог — тільки юдеїв, а не й поган? Авжеж, і поган,
  • бо є один тільки Бог, що ви́правдає обрізання з віри й необрізання через віру.
  • бо є лиш один Бог, що оправдує обрізаних завдяки вірі і необрізаних через віру.
  • Тож чи не нищимо ми Зако́на вірою? Зо́всім ні, — але зміцнюємо Зако́на.
  • То, значить, вірою ми касуємо закон? Ні, навпаки, ми його стверджуємо.

  • ← (Римлян 2) | (Римлян 4) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025