Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
English Standard Version
Чи ви не знаєте, браття, — бо говорю́ тим, хто знає Закона, — що Зако́н панує над люди́ною, поки вона живе?
Бо замі́жня жінка, поки живе чоловік, прив'язана до нього Законом; а коли помре чоловік, вона звільняється від закону чоловіка.
Тому то, поки живе чоловік, вона буде вважатися перелю́бницею, якщо стане дружи́ною іншому чоловікові; коли ж чоловік помре, вона вільна від Зако́ну, і не буде перелю́бницею, якщо стане за дружи́ну іншому чоловікові.
Accordingly, she will be called an adulteress if she lives with another man while her husband is alive. But if her husband dies, she is free from that law, and if she marries another man she is not an adulteress.
Так, мої браття, і ви вмерли для Зако́ну через тіло Христове, щоб належати вам іншому, Воскре́слому з мертвих, щоб прино́сити плід Богові.
Likewise, my brothers, you also have died to the law through the body of Christ, so that you may belong to another, to him who has been raised from the dead, in order that we may bear fruit for God.
Бо коли ми жили за ті́лом, то при́страсті гріховні, що похо́дять від Закону, ді́яли в наших членах, щоб прино́сити плід смерти.
For while we were living in the flesh, our sinful passions, aroused by the law, were at work in our members to bear fruit for death.
А тепер ми звільни́лись від Закону, умерши для того, чим були зв'язані, щоб служити нам обно́вленням духа, а не старістю букви.
Що ж скажемо? Чи Зако́н — то гріх? Зо́всім ні! Але я не пізнав гріха, як тільки через Зако́н, бо я не знав би пожадливости, коли б Закон не наказував: „Не пожада́й“.
The Law and Sin
What then shall we say? That the law is sin? By no means! Yet if it had not been for the law, I would not have known sin. For I would not have known what it is to covet if the law had not said, “You shall not covet.”
What then shall we say? That the law is sin? By no means! Yet if it had not been for the law, I would not have known sin. For I would not have known what it is to covet if the law had not said, “You shall not covet.”
Але гріх, узявши при́від від заповіді, зробив у мені всяку пожадливість, бо без Закону гріх мертвий.
But sin, seizing an opportunity through the commandment, produced in me all kinds of covetousness. For apart from the law, sin lies dead.
А я колись жив без Закону, але, коли прийшла заповідь, то гріх ожив,
I was once alive apart from the law, but when the commandment came, sin came alive and I died.
а я вмер; і сталася мені та заповідь, що для життя, на смерть,
The very commandment that promised life proved to be death to me.
бо гріх, узявши причину від заповіді, звів мене, і нею вмертви́в.
For sin, seizing an opportunity through the commandment, deceived me and through it killed me.
Тому́ то Зако́н святий, і заповідь свята, і праведна, і добра.
So the law is holy, and the commandment is holy and righteous and good.
Тож чи добре стало мені смертю? Зо́всім ні! Але гріх, щоб стати гріхом, приніс мені смерть добром, щоб гріх став мі́цно грі́шний через за́повідь.
Did that which is good, then, bring death to me? By no means! It was sin, producing death in me through what is good, in order that sin might be shown to be sin, and through the commandment might become sinful beyond measure.
Бо ми знаємо, що Зако́н духовний, а я тіле́сний, про́даний під гріх.
For we know that the law is spiritual, but I am of the flesh, sold under sin.
Бо що́ я виконую, не розумію; я бо чиню не те, що́ хочу, але що́ нена́виджу, те я роблю́.
For I do not understand my own actions. For I do not do what I want, but I do the very thing I hate.
А коли роблю́ те, чого я не хо́чу, то згоджуюсь із Законом, що він добрий,
Now if I do what I do not want, I agree with the law, that it is good.
а тому вже не я це виконую, але гріх, що живе в мені.
So now it is no longer I who do it, but sin that dwells within me.
Знаю бо, що не живе в мені, цебто в тілі моїм, добре; бо бажа́ння лежить у мені, але щоб виконати добре, того не знахо́джу.
For I know that nothing good dwells in me, that is, in my flesh. For I have the desire to do what is right, but not the ability to carry it out.
Бо не роблю́ я доброго, що хочу, але зле, чого не хочу, це чиню.
For I do not do the good I want, but the evil I do not want is what I keep on doing.
Коли ж я роблю́ те, чого не хочу, то вже не я це виконую, але гріх, що живе в мені.
Now if I do what I do not want, it is no longer I who do it, but sin that dwells within me.
Тож знахо́джу зако́на, коли хочу робити добро, — що зло лежить у мені.
So I find it to be a law that when I want to do right, evil lies close at hand.
Бо маю задово́лення в Законі Божому за вну́трішнім чолові́ком,
For I delight in the law of God, in my inner being,
та бачу інший зако́н у членах своїх, що воює проти закону мого розуму, і поло́нить мене законом гріховним, що знахо́диться в членах моїх.
but I see in my members another law waging war against the law of my mind and making me captive to the law of sin that dwells in my members.
Нещасна я люди́на! Хто мене ви́зволить від тіла цієї смерти?
Wretched man that I am! Who will deliver me from this body of death?