Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Переклад Хоменка
Тож немає тепер жодного о́суду тим, хто ходить у Христі Ісусі не за тілом, а за Духом,
Нема, отже, тепер ніякого засуду для тих, що в Христі Ісусі.
бо зако́н Духа життя в Христі Ісусі визволив мене від зако́ну гріха й смерти.
Бо закон духа, (що дає) життя в Христі Ісусі, визволив тебе від закону гріха і смерти.
Бо що було неможливе для Закону, у чо́му був він безсилий тілом, — Бог послав Сина Свого в подобі гріховного тіла, і за гріх осудив гріх у тілі,
Бо те, що було неможливим для закону, ослабленого тілом, Бог, — пославши свого Сина в тілі, схожім на гріховне тіло, ради гріха, осудив гріх у тілі,
щоб ви́коналось ви́правдання Закону на нас, що ходимо не за тілом, а за Духом.
щоб оправдання закону здійснилося на нас, що ходимо не за тілом, а за духом.
Бо ті, хто ходить за тілом, ду́мають про тілесне, а хто за Духом — про духовне.
Бо ті, що живуть за тілом, думають про тілесне; ті ж, що за духом, — про духове.
Бо думка тілесна — то смерть, а думка духовна — життя та мир,
Бо прагнення тіла (веде) до смерти, а прагнення духа — до життя і миру;
думка бо тілесна — ворожне́ча на Бога, бо не ко́риться Законові Божому, та й не може.
тому що прагнення тіла вороже Богові — бо не кориться законові Божому, та й не може.
А ви не в тілі, але в Дусі, бо Дух Божий живе в вас. А коли хто не має Христового Духа, той не Його.
Ви ж не тілесні, але духовні, якщо Дух Божий живе у вас. Коли ж хтось Духа Христового не має, той йому не належить.
А коли Христос у вас, то хоч тіло мертве через гріх, але дух живий через праведність.
А як Христос у вас, то тіло мертве через гріх, але дух живий через праведність.
А коли живе в вас Дух Того, Хто воскресив Ісуса з мертвих, то Той, хто підняв Христа з мертвих, ожи́вить і смертельні тіла ваші через Свого Духа, що живе в вас.
І коли Дух того, хто воскресив Ісуса з мертвих, мешкає у вас, то той, хто воскресив Христа з мертвих, оживить і ваші смертні тіла Духом своїм, що живе у вас.
Тому́ то, браття, ми не боржники́ тіла, щоб жити за тілом;
Тим то, брати, ми боржники не тілу, щоб за тілом жити;
бо коли живе́те за тілом, то маєте вмерти, а коли Духом умертвля́єте тілесні вчинки, то бу́дете жити.
бо коли живете за тілом, то помрете. Якже ви духом умертвляєте тілесні вчинки, будете жити.
Бо всі, хто водиться Духом Божим, вони сини Божі;
Усі бо ті, що їх водить Дух Божий, вони — сини Божі.
бо не взяли́ ви духа неволі знов на страх, але взяли ви Духа сині́вства, що через Нього кличемо: „Авва, Отче!“
Бо ви не прийняли дух рабства, щоб знову підлягати боязні, але прийняли дух усиновленя, яким кличемо: «Авва! — Отче!»
Сам Цей Дух сві́дчить ра́зом із духом нашим, що ми — діти Божі.
Сам цей Дух свідчить разом із нашим духом, що ми — діти Божі;
А коли діти, то й спадкоємці, спадкоємці ж Божі, а співспадкоємці Христові, коли тільки ра́зом із Ним ми терпимо́, щоб разом із Ним і просла́витись.
а коли діти, то й спадкоємці ж Божі — співспадкоємці Христа, якщо ми страждаємо разом із ним, щоб разом з ним і прославитися.
Бо я ду́маю, що страждання тепе́рішнього ча́су нічого не варті супроти тієї слави, що має з'явитися в нас.
Гадаю бо, що страждання нинішнього часу негідні майбутньої слави, яка має нам з'явитися.
Бо чека́ння створі́ння очікує з'я́влення синів Божих,
Бо створіння очікує нетерпляче виявлення синів Божих.
бо створі́ння покорилось марно́ті не добровільно, але через того, хто скори́в його, в надії,
Створіння було підпорядковане суєті не добровільно, а через того, хто його підкорив, у надії,
що й саме створіння ви́зволиться від неволі тління на волю слави синів Божих.
що й саме створіння визволиться від рабства тління, на свободу слави дітей Божих.
Бо знаємо, що все створі́ння ра́зом зідхає й ра́зом мучиться аж досі.
Бо знаємо, що все створіння разом понині стогне і разом страждає у тяжких муках.
Але не тільки воно, але й ми самі, маючи зача́ток Духа, і ми самі в собі зідхаємо, очікуючи синівства, відкуплення нашого тіла.
Не тільки вони, а й ми самі, що маємо зачаток Духа, ми самі в собі стогнемо, очікуючи усиновлення, визволення нашого тіла,
Надією бо ми спасли́ся. Надія ж, коли бачить, не є надія, бо хто що́ бачить, чому б того й наді́явся?
бо ми надією спаслися. Коли ж хтось бачить те, чого надіється, то це не є вже надія; бо що хтось бачить, хіба того надіється?
А коли сподіва́ємось, чого не бачимо, то очікуємо того з терпеливістю.
Якже ми сподіваємося, чого не бачимо, очікуємо його витривало.
Так само ж і Дух допомагає нам у наших не́мочах; бо ми не знаємо, про що маємо молитись, як належить, але Сам Дух заступається за нас невимо́вними зідха́ннями.
Так само й Дух допомагає нам у немочі нашій; про що бо нам молитися як слід, ми не знаємо, але сам Дух заступається за нас стогонами невимовними.
А Той, Хто досліджує серця́, знає, яка думка Духа, бо з волі Божої заступається за святих.
А той, хто досліджує серця, знає, яке бажання Духа і що він заступається за святих згідно з Божою волею.
І знаємо, що тим, хто любить Бога, хто покликаний Його постановою, усе допомагає на добре.
Ми знаємо, що тим, які люблять Бога, — покликаним за його постановою, усе співдіє на добро.
Бо кого Він передба́чив, тих і призна́чив, щоб були подібні до о́бразу Сина Його, щоб Він був перворі́дним поміж багатьма́ братами.
Бо яких він передбачив, тих наперед призначив, щоб були подібні до образу Сина його, щоб він був первородний між багатьма братами;
А кого Він призначив, тих і покликав, а кого покликав, тих і ви́правдав, а кого ви́правдав, тих і просла́вив.
яких же наперед призначив, тих і покликав; а яких покликав, тих оправдав; яких же оправдав, тих і прославив.
Що ж скажем на це? Коли за нас Бог, то хто проти нас?
Що скажемо на це? Коли Бог за нас, хто проти нас?
Той же, Хто Сина Свого не пожалів, але видав Його за всіх нас, — як же не дав би Він нам із Ним і всього?
Він власного Сина свого не пощадив, а видав його за всіх нас, — як же разом із ним не подарує нам усього?
Хто оска́ржувати буде Божих вибранців? Бог Той, що виправдує.
Хто буде винуватити вибраних Божих? Бог — той, що оправдує;
Хто ж той, що засу́джує? Христос Ісус є Той, що вмер, надто й воскрес, — Він право́руч Бога, і Він і заступається за нас.
хто ж той, що засудить? Христос Ісус, який умер, ба й воскрес, що по правиці Божій, — він заступається за нас.
Хто нас розлучить від любови Христової? Чи недоля, чи утиск, чи переслі́дування, чи голод, чи нагота́, чи небезпека, чи меч?
Хто нас відлучить від Христової любови? Горе чи утиск, чи переслідування, чи голод, чи нагота, чи небезпека, чи меч?
Як написано: „За Тебе нас цілий день умертвля́ють, нас уважають за овець, прирече́них на зако́лення“.
Як написано: «За тебе нас увесь день убивають, уважають нас за овець (призначених) на заріз.»
Але в цьому всьому ми перемагаємо Тим, Хто нас полюбив.
Але в усьому цьому ми маємо повну перемогу завдяки тому, хто полюбив нас.
Бо я пересві́дчився, що ні смерть, ні життя, ні анголи́, ні вла́ди, ні тепе́рішнє, ні майбу́тнє, ні сили,
Бо я певний, що ні смерть, ні життя, ні ангели, ні князівства, ні теперішнє, ні майбутнє, ні сили,