Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Переклад Куліша та Пулюя
Тож немає тепер жодного о́суду тим, хто ходить у Христі Ісусі не за тілом, а за Духом,
Тим же то тепер нема нїякого осуду тим, що в Христї Ісусї не по тїлу ходять, а по духу.
бо зако́н Духа життя в Христі Ісусі визволив мене від зако́ну гріха й смерти.
Закон бо духа життя в Христї Ісусї визволив мене від закону гріха і від смерти.
Бо що було неможливе для Закону, у чо́му був він безсилий тілом, — Бог послав Сина Свого в подобі гріховного тіла, і за гріх осудив гріх у тілі,
Позаяк закон, ослаблений тїлом, був безсилен, то Бог, піславши Сина свого в подобі тїла гріховного і ради гріха, осудив гріх у тїлї,
щоб ви́коналось ви́правдання Закону на нас, що ходимо не за тілом, а за Духом.
щоб оправданнє закону сповнилось в нас, которі не по тїлу ходимо, а по духу.
Бо ті, хто ходить за тілом, ду́мають про тілесне, а хто за Духом — про духовне.
Которі бо по тїлу, ті думають про тїлесне, которі ж по духу, — про духовне.
Бо думка тілесна — то смерть, а думка духовна — життя та мир,
Думаннє бо тїлесне — смерть, а думаннє духовне — життє і впокій.
думка бо тілесна — ворожне́ча на Бога, бо не ко́риться Законові Божому, та й не може.
Тим що думаннє тїлесне — ворогуваннє проти Бога; законові бо Божому не корить ся, та й не може.
І ті, хто хо́дить за тілом, не можуть догодити Богові.
Хто бо по тїлу, ті Богу вгодити не можуть.
А ви не в тілі, але в Дусі, бо Дух Божий живе в вас. А коли хто не має Христового Духа, той не Його.
Ви ж не по тїлу, а в дусї, коли тільки Дух Божий домує в вас. Коли ж хто Духа Христового не має, то сей не Його.
А коли Христос у вас, то хоч тіло мертве через гріх, але дух живий через праведність.
Коли ж Христос в вас, тодї тїло мертве для гріха, дух же живий ради праведности.
А коли живе в вас Дух Того, Хто воскресив Ісуса з мертвих, то Той, хто підняв Христа з мертвих, ожи́вить і смертельні тіла ваші через Свого Духа, що живе в вас.
Коли ж Дух Того, хто воскресив Ісуса з мертвих домує в вас, то Воскресивший Христа із мертвих оживить і смертні тїла ваші Духом своїм, що домує в вас.
Тому́ то, браття, ми не боржники́ тіла, щоб жити за тілом;
Тим же то, браттє, ми довжники не тїлу, щоб по тїлу жити.
бо коли живе́те за тілом, то маєте вмерти, а коли Духом умертвля́єте тілесні вчинки, то бу́дете жити.
Коли бо живете по тїлу, то помрете; коли ж духом дїла тїлесні мертвите, будете живі.
Бо всі, хто водиться Духом Божим, вони сини Божі;
Котрі бо Духом Божим водять ся, ті сини Божі.
бо не взяли́ ви духа неволі знов на страх, але взяли ви Духа сині́вства, що через Нього кличемо: „Авва, Отче!“
Бо не прийняли ви духа неволї, знов на боязнь, а прийняли духа всиновлення, нимже покликуємо: Авва, Отче!
Сам Цей Дух сві́дчить ра́зом із духом нашим, що ми — діти Божі.
Сей самий Дух сьвідкує нашому духові, що ми дїти Божі,
А коли діти, то й спадкоємці, спадкоємці ж Божі, а співспадкоємці Христові, коли тільки ра́зом із Ним ми терпимо́, щоб разом із Ним і просла́витись.
коли ж дїти, то й наслїдники, наслїдники Божі, а спільні наслїдники Христові, коли тільки з Ним страждемо, щоб з Ним і прославитись.
Бо я ду́маю, що страждання тепе́рішнього ча́су нічого не варті супроти тієї слави, що має з'явитися в нас.
Думаю бо, що муки теперішнього часу недостойні слави, що має явитись в нас.
Бо чека́ння створі́ння очікує з'я́влення синів Божих,
Бо дожиданнє творива дожидає одкриття синів Божих.
бо створі́ння покорилось марно́ті не добровільно, але через того, хто скори́в його, в надії,
Суєтї бо твориво підневолилось не по волї, а через підневолившого, в надїї,
що й саме створіння ви́зволиться від неволі тління на волю слави синів Божих.
що й саме твориво визволить ся з неволї зотлїння на волю слави дїтей Божих.
Бо знаємо, що все створі́ння ра́зом зідхає й ра́зом мучиться аж досі.
Знаємо бо, що все твориво вкупі стогне і мучить ся аж досї.
Але не тільки воно, але й ми самі, маючи зача́ток Духа, і ми самі в собі зідхаємо, очікуючи синівства, відкуплення нашого тіла.
Не тільки ж (воно), та й ми самі, первоплід духа маючи, й ми самі в собі стогнемо, ждучи всиновлення, избавлення тїла нашого.
Надією бо ми спасли́ся. Надія ж, коли бачить, не є надія, бо хто що́ бачить, чому б того й наді́явся?
Надїєю бо спаслись ми; надїя ж видима не єсть надїя; що бо хто бачить, чого й надїятись?
А коли сподіва́ємось, чого не бачимо, то очікуємо того з терпеливістю.
Коли ж надїємось, чого не бачимо, терпіннєм ждемо.
Так само ж і Дух допомагає нам у наших не́мочах; бо ми не знаємо, про що маємо молитись, як належить, але Сам Дух заступається за нас невимо́вними зідха́ннями.
Так же само й Дух помагає нам в немощах наших; про що бо молитись нам так, як треба, не знаємо, та сам Дух заступаєть ся за нас стогнаннєм невимовним.
А Той, Хто досліджує серця́, знає, яка думка Духа, бо з волі Божої заступається за святих.
Той же, хто вивідує серця, знає, яка думка в Духа; бо по Богу промовляє за сьвятих.
І знаємо, що тим, хто любить Бога, хто покликаний Його постановою, усе допомагає на добре.
Знаємо ж, що люблячим Бога, усе допомагає до доброго, котрі по постанові (Його) покликані;
Бо кого Він передба́чив, тих і призна́чив, щоб були подібні до о́бразу Сина Його, щоб Він був перворі́дним поміж багатьма́ братами.
бо котрих наперед узнав, тих наперед і призначив бути подобним образу Сина Його, щоб Він був первородним між многими братами.
А кого Він призначив, тих і покликав, а кого покликав, тих і ви́правдав, а кого ви́правдав, тих і просла́вив.
А кого наперед призначив, тих і покликав; а кого прикликав, тих і оправдив, а кого оправдив, тих і прославив.
Що ж скажем на це? Коли за нас Бог, то хто проти нас?
Що ж скажемо на се? Коли Бог за нас, хто на нас?
Той же, Хто Сина Свого не пожалів, але видав Його за всіх нас, — як же не дав би Він нам із Ним і всього?
Він, що свого Сина не пощадив, а за всїх нас видав Його, хиба ж з Ним і всього нам не подарує?
Хто оска́ржувати буде Божих вибранців? Бог Той, що виправдує.
Хто буде винуватити вибраних Божих? Бог же, той, що оправдує!
Хто ж той, що засу́джує? Христос Ісус є Той, що вмер, надто й воскрес, — Він право́руч Бога, і Він і заступається за нас.
Хто ж се, що осуджує? (Та ж) Христос умер, ба й воскрес; Він і по правицї в Отця, Він і заступаєть ся за нас!
Хто нас розлучить від любови Христової? Чи недоля, чи утиск, чи переслі́дування, чи голод, чи нагота́, чи небезпека, чи меч?
Хто нас розлучить од любови Христової? чи горе, чи тїснота, чи гоненнє, чи голод, чи нагота, чи біда, чи меч?
Як написано: „За Тебе нас цілий день умертвля́ють, нас уважають за овець, прирече́них на зако́лення“.
Яко ж писано: задля тебе вбивають нас увесь день, полїчено нас як овечок на заріз.
Але в цьому всьому ми перемагаємо Тим, Хто нас полюбив.
Та у всьому тому ми побіждаємо через Возлюбившого нас.
Бо я пересві́дчився, що ні смерть, ні життя, ні анголи́, ні вла́ди, ні тепе́рішнє, ні майбу́тнє, ні сили,
Упевнив ся бо я, що нї смерть, нї життє, нї ангели, нї князївства, нї сили, нї теперішнє, нї будуче,