Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Сучасний переклад
Тож немає тепер жодного о́суду тим, хто ходить у Христі Ісусі не за тілом, а за Духом,
Тож немає зараз осуду тим, хто в Ісусі Христі.
бо зако́н Духа життя в Христі Ісусі визволив мене від зако́ну гріха й смерти.
Бо Закон Духа, що дає життя, звільнив мене [6] від закону гріха, що веде до смерті.
Бо що було неможливе для Закону, у чо́му був він безсилий тілом, — Бог послав Сина Свого в подобі гріховного тіла, і за гріх осудив гріх у тілі,
Бог здійснив те, що не зміг зробити Мойсеїв Закон. Бо Закон Мойсеїв був ослаблений бездуховною і грішною людською природою. Пославши Свого Сина у людському грішному тілі як жертву за гріх, Бог використав людське життя, щоб засудити гріх.
щоб ви́коналось ви́правдання Закону на нас, що ходимо не за тілом, а за Духом.
Він зробив це для того, щоб праведні вимоги Закону могли здійснитися через нас, хто живе не згідно зі своєю недуховною природою, але згідно з Духом Святим.
Бо ті, хто ходить за тілом, ду́мають про тілесне, а хто за Духом — про духовне.
Люди, які живуть згідно зі своєю бездуховною людською природою, дбають лише про те, чого прагне їхня бездуховна людська природа. Той же, хто живе слідуючи Духу Святому, усі думки свої спрямовує на те, чого Дух бажає.
Бо думка тілесна — то смерть, а думка духовна — життя та мир,
Розум людини, керований бездуховною людською природою, веде до смерті. Та розум, керований Духом, знаходить життя і мир.
думка бо тілесна — ворожне́ча на Бога, бо не ко́риться Законові Божому, та й не може.
Розум, керований бездуховною людською природою — проти Бога, бо він не підкоряється і не може підкоритися Законові Божому.
І ті, хто хо́дить за тілом, не можуть догодити Богові.
Ті, хто живуть згідно зі своєю бездуховною людською природою, не можуть догодити Богу.
А ви не в тілі, але в Дусі, бо Дух Божий живе в вас. А коли хто не має Христового Духа, той не Його.
Але бездуховність людської натури не має влади над вами. Дух керує вами, якщо справді Дух Божий живе в вас. А як хто Духа Христового не має, той не належить Христу.
А коли Христос у вас, то хоч тіло мертве через гріх, але дух живий через праведність.
З іншого боку, якщо Христос живе в вас, тіла ваші мертві через гріх, але Дух є життя для вас, бо ви стали праведними перед Богом.
А коли живе в вас Дух Того, Хто воскресив Ісуса з мертвих, то Той, хто підняв Христа з мертвих, ожи́вить і смертельні тіла ваші через Свого Духа, що живе в вас.
Якщо Дух Божий воскресив Ісуса із мертвих і живе в вас, то Той, Хто воскресив Ісуса з мертвих, дасть життя і вашим смертним тілам через Дух, який живе в вас.
Тому́ то, браття, ми не боржники́ тіла, щоб жити за тілом;
Отже, брати і сестри мої, ми не боржники своєї бездуховної людської натури і не повинні жити в покорі їй.
бо коли живе́те за тілом, то маєте вмерти, а коли Духом умертвля́єте тілесні вчинки, то бу́дете жити.
Бо якщо житимете під її владою, то прийде духовна смерть. Якщо за допомогою Духа Святого позбавляєтеся тілесних вчинків, то матимете справжнє життя.
Бо всі, хто водиться Духом Божим, вони сини Божі;
Бо справжні діти Божі — це ті, хто керується Духом Божим.
бо не взяли́ ви духа неволі знов на страх, але взяли ви Духа сині́вства, що через Нього кличемо: „Авва, Отче!“
Адже Дух, який ви одержали, не перетворює вас на рабів і не змушує знову боятися, а робить вас усиновленими дітьми Божими. І через Духа ми вигукуємо: «Авва!» [7] — що означає: «Батько!»
Сам Цей Дух сві́дчить ра́зом із духом нашим, що ми — діти Божі.
І Сам Дух Святий разом із духом кожного з нас свідчить, що ми — Божі діти.
А коли діти, то й спадкоємці, спадкоємці ж Божі, а співспадкоємці Христові, коли тільки ра́зом із Ним ми терпимо́, щоб разом із Ним і просла́витись.
А раз ми Божі діти, то ми й спадкоємці Його, як і Христос, але мусимо страждати разом з Христом, щоб розділити із Ним Його Славу.
Бо я ду́маю, що страждання тепе́рішнього ча́су нічого не варті супроти тієї слави, що має з'явитися в нас.
Я вважаю, що наші страждання у цьому житті нічого не варті порівняно з тією великою Славою, яку ми матимемо в майбутньому.
Бо чека́ння створі́ння очікує з'я́влення синів Божих,
Адже створений мир із нетерпінням чекає на той час, коли стане відомо, хто є Божими дітьми.
бо створі́ння покорилось марно́ті не добровільно, але через того, хто скори́в його, в надії,
Все, створене Богом, було приречене до марнот, і скорилося не з власної волі, а з волі Божої. Але в тій покірності живе надія на те, що весь світ звільниться з-під рабства й занепаду, що він матиме славу і свободу, як мають їх діти Божі.
що й саме створіння ви́зволиться від неволі тління на волю слави синів Божих.
Бо знаємо, що все створі́ння ра́зом зідхає й ра́зом мучиться аж досі.
Ми знаємо, що досі світ, створений Богом, стогнав і страждав від болю, ніби та жінка перед пологами.
Але не тільки воно, але й ми самі, маючи зача́ток Духа, і ми самі в собі зідхаємо, очікуючи синівства, відкуплення нашого тіла.
І не лише світ, але ми також чекали, відчуваючи біль. Ми, хто має Дух Святий, як перший зародок благословення Божого, поки що ми терпляче очікуємо повного усиновлення, коли Бог визволить наші тіла.
Надією бо ми спасли́ся. Надія ж, коли бачить, не є надія, бо хто що́ бачить, чому б того й наді́явся?
Ми врятовані й маємо надію в серці. Та коли б ми могли бачити те, на що маємо надію, то вже не надія була б. Хто ж може сподіватися на те, що вже бачить?
А коли сподіва́ємось, чого не бачимо, то очікуємо того з терпеливістю.
Оскільки ми сподіваємося на те, чого не бачимо, ми чекаємо його з терпінням.
Так само ж і Дух допомагає нам у наших не́мочах; бо ми не знаємо, про що маємо молитись, як належить, але Сам Дух заступається за нас невимо́вними зідха́ннями.
Так само й Дух приходить нам на допомогу, коли ми безсилі. Ми навіть не знаємо, за що маємо молитися, та Дух Сам заступається за нас перед Богом з таким зітханням, що словами й не вимовиш.
А Той, Хто досліджує серця́, знає, яка думка Духа, бо з волі Божої заступається за святих.
Та Бог бачить, що є в серцях наших. Він розуміє Духа, бо з Божої волі заступається Дух за людей Божих.
І знаємо, що тим, хто любить Бога, хто покликаний Його постановою, усе допомагає на добре.
І ми знаємо, що Бог у всьому підтримує тих, хто любить Його, хто покликаний згідно з Його волею.
Бо кого Він передба́чив, тих і призна́чив, щоб були подібні до о́бразу Сина Його, щоб Він був перворі́дним поміж багатьма́ братами.
Бог знав тих людей ще до створення світу. Тож Він призначив їх бути такими, як Син Його, щоб Син Божий міг стати старшим серед багатьох братів і сестер.
А кого Він призначив, тих і покликав, а кого покликав, тих і ви́правдав, а кого ви́правдав, тих і просла́вив.
Тож Бог покликав тих людей і ті, хто були покликані, були виправдані перед Богом. А ті, хто були виправдані, були прославлені.
Що ж скажем на це? Коли за нас Бог, то хто проти нас?
Що можна сказати на це? Якщо Бог за нас, то хто ж проти?
Той же, Хто Сина Свого не пожалів, але видав Його за всіх нас, — як же не дав би Він нам із Ним і всього?
Той, хто Сина Свого не пожалів і віддав Його на смерть за нас усіх, Той, звичайно, віддасть і все інше разом із Сином Своїм.
Хто оска́ржувати буде Божих вибранців? Бог Той, що виправдує.
Хто може звинуватити людей, яких Бог обрав? Бог їх виправдовує.
Хто ж той, що засу́джує? Христос Ісус є Той, що вмер, надто й воскрес, — Він право́руч Бога, і Він і заступається за нас.
То хто ж звинувачує? Ісус Христос помер і, що важливіше, воскрес із мертвих. Він сидить по праву руку від Бога і також заступається за нас.
Хто нас розлучить від любови Христової? Чи недоля, чи утиск, чи переслі́дування, чи голод, чи нагота́, чи небезпека, чи меч?
Хто зможе відняти нас від любові Христової? Може, лихо якесь, злидні, переслідування, голод чи голизна, небезпека яка чи смерть від меча?
Як написано: „За Тебе нас цілий день умертвля́ють, нас уважають за овець, прирече́них на зако́лення“.
Як сказано у Святому Писанні:
«За Тебе нас щодня вбивають, нас вважають вівцями, придатними лише на заколення».
«За Тебе нас щодня вбивають, нас вважають вівцями, придатними лише на заколення».
Але в цьому всьому ми перемагаємо Тим, Хто нас полюбив.
Ні, у всьому цьому ми здобуваємо найбільшу перемогу завдяки Тому, Хто полюбив нас.
Бо я пересві́дчився, що ні смерть, ні життя, ні анголи́, ні вла́ди, ні тепе́рішнє, ні майбу́тнє, ні сили,
Бо я переконаний, що ні смерть, ні життя, ні Ангели, ні вищі духи, ні те що тепер, ні те що в майбутньому, ані яка духовна влада, ніщо над нами, ані під нами, ні будь-яке інше створіння — ніщо не зможе відлучити нас від Божої любові, яка знаходиться в Христі Ісусі, нашому Господі.