Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Сучасний переклад
Кажу́ правду в Христі, не обманюю, як сві́дчить мені моє сумлі́ння через Духа Святого,
Правду кажу, я — в Христі. Я не обманюю, і сумління моє, освячене Духом Святим, свідок у тому, що в серці моєму велика скорбота й постійний біль за юдейський народ.
що маю велику скорбо́ту й невпинну му́ку для серця свого!
Бо я бажав би сам бути відлу́чений від Христа замість братів моїх, рідних мені тілом;
І я б майже бажав бути проклятим і відлученим від Христа заради братів і сестер моїх, й земних родичів — ізраїльтян. Їм належить право бути всиновленими, як дітям Господнім, успадкувати Славу і заповіти Божі. Всевишній також дав їм Закон Мойсеїв, служіння в Храмі й Свої обітниці.
вони ізра́їльтяни, що їм належить сині́вство, і слава, і заповіти, і законода́вство, і богослужба, і обі́тниці,
що їхні й отці, і від них же тілом Христос, що Він над усіма́ Бог, благослове́нний, навіки, амі́нь.
Їм належать великі патріархи, й вони були земною родиною Христа. Нехай Той, Хто є Богом [8] над усіма, буде благословенний на віки! Амінь.
Не так, щоб Слово Боже не збуло́ся. Бо не всі ті ізра́їльтяни, хто від Ізраїля,
Я не кажу, що Господь не здержав Слово Своє, але ж не всі, хто родом з Ізраїлю, — справжні ізраїльтяни.[9]
і не всі діти Авраамові, хто від насіння його, але: „в Ісаку буде насіння тобі“.
І не всі ті істинні діти Авраамові, хто є його нащадками. Бо як Бог сказав: «Від Ісаака будуть названі нащадки твої».
Цебто, не тілесні діти — то діти Божі, але діти обі́тниці признаю́ться за насіння.
Це означає, що не ті діти Божі, хто народився від плоті людської, а ті, хто народився завдяки Божій обітниці. То саме вони зватимуться нащадками Авраамовими.
А слово обі́тниці таке: „На той час прийду́, і бу́де син у Сари“.
І ось як в обітниці сказано: «В призначений час Я повернуся, і в Сари народиться син».
І не тільки це, але й Реве́кка зачала́ дітей від одно́го ложа отця нашого Ісака,
Більше того, Ревекка також завагітніла. І були в неї сини від одного чоловіка, нашого праотця Ісаака.
бо коли вони ще не народились, і нічо́го доброго чи злого не вчинили, — щоб позоста́лась постанова Божа у вибра́нні
І перш ніж ті сини народилися, перш ніж вони вчинили щось добре чи зле, Бог сказав Ревецці: «Старший син твій служитиме молодшому». І сталося так, щоб міг здійснюватися Божий намір, за вибором Його. Він не грунтується на вчинках, він залежить від Божого заклику.
не від учинків, але́ від То́го, Хто кличе, — сказано їй: „Більший служитиме меншому“,
як і написано: „Полюбив Я Якова, а Ісава знена́видів“.
Як сказано у Святому Писанні: «Я полюбив Якова, та зненавидів Ісава».
Що ж скажемо? Може в Бога неправда? Зо́всім ні!
І що ж ми тепер скажемо? Чи буває Бог несправедливим? Звісно, ні!
Бо Він каже Мойсеєві: „Помилую, кого хочу помилувати, і змилосе́рджуся, над ким хочу змилосе́рдитись“.
Бо сказав Він Мойсею: «Я помилую того, кого Сам вирішу помилувати, і зглянусь над тим, над ким Сам вирішу зглянутись».
Отож, не залежить це ні від то́го, хто хоче, ні від того, хто біжить, але від Бога, що милує.
Тож милість Божа не залежить від чийогось бажання або чиїхось зусиль, лише від Самого Бога.
Бо Писа́ння говорить фараонові: „Власне на те Я поставив тебе, щоб на тобі показати Свою силу, і щоб звістилось по ці́лій землі Моє Йме́ння“.
У Святому Писанні Бог каже фараонові: «Я підніс тебе й зробив царем для того, щоб показати через тебе Мою владу, і щоб Моє ім’я було сповіщене всьому світові».
Отож, кого хоче — Він милує, і кого хоче — ожорсто́чує.
Отже, Бог милує тих, кого Сам обирає, і робить впертими тих, кого Сам вибирає.
А ти скажеш мені: „Чого ж іще Він докоря́є, бо хто може проти́витись волі Його?“
І хтось може спитати мене: «Якщо Бог керує нашими вчинками, то чому ж Він досі звинувачує нас? Бо, зрештою, хто ж може протистояти волі Бога?»
Отже, хто́ ти, чоловіче, що ти спереча́єшся з Богом? Чи скаже тво́риво творце́ві: Пощо ти зробив мене так?
Але хто ж ти є, чоловіче добрий, щоб сперечатися з Богом? Глиняний глечик не питає гончара: «Навіщо Ти зробив мене таким?»
Чи ганча́р не має вла́ди над глиною, щоб із того самого міси́ва зробити одну посу́дину на честь, а одну на нечесть?
Хіба гончар не має влади над глиною, щоб з одного й того ж місива зробити дві різні посудини: чашу для урочистостей і звичайний глечик?
Тож Бог, бажаючи показати гнів і виявити могутність Свою, щади́в із великим терпінням посу́дини гніву, що готові були на погибіль,
А Богу, коли Він хотів виявити гнів Свій і силу Свою, все ж таки не забракувало терпіння й жалю до людей, які викликали в Нього той великий гнів, і які були засуджені до знищення.
і щоб виявити багатство слави Своєї на посудинах милосердя, що їх приготува́в на славу,
Він терпів їх, щоб показати багатство Слави Своєї тим, хто приймає Його милосердя, кого Він приготував одержати Славу Його.
на нас, що їх і покликав не тільки від юдеїв, але й від поган.
Це ті з нас, кого Він покликав не лише від юдеїв, а й від поган. Та невже хтось наважиться протидіяти всесильним діянням Божим?
Як і в Осії Він говорить: „Назву Своїм наро́дом не людей Моїх, і не улю́блену — улю́бленою,
Як сказано у Святому Писанні, у пророка Осії:
«Тих, хто не був Моїм народом, Я назву Своїм народом. Жінку, яку не любили, Я назву коханою».
«Тих, хто не був Моїм народом, Я назву Своїм народом. Жінку, яку не любили, Я назву коханою».
і на місці, де сказано їм: Ви не Мій наро́д, там на́звані будуть синами Бога Живого!“
А також:
На тому ж місці, де Бог сказав їм: «Ви — не Мій народ», там їх назвуть дітьми живого Бога».
На тому ж місці, де Бог сказав їм: «Ви — не Мій народ», там їх назвуть дітьми живого Бога».
А Ісая взиває про Ізраїля: „Коли б число синів Ізра́їлевих було, як мо́рський пісок, то тільки останок спасеться,
Саме так Ісая провіщав про Ізраїль:
«Навіть якщо ізраїльтян буде так багато, немов того піску морського, однак лише декілька врятується, бо вирок Свій Господь на землі учинить до кінця і без зволікань».
«Навіть якщо ізраїльтян буде так багато, немов того піску морського, однак лише декілька врятується, бо вирок Свій Господь на землі учинить до кінця і без зволікань».
бо вирок закінчений та скорочений у праведності учинить Господь на землі!“
І як Ісая віщував: „Коли б Госпо́дь Савао́т не лишив нам насіння, то ми стали б, як Содо́м, і подібні були б до Гомо́рри!“
І ще Ісая провістив:
«Якби Господь Всемогутній не залишив для нас нащадків, ми б стали як Содом і Ґоморра».
«Якби Господь Всемогутній не залишив для нас нащадків, ми б стали як Содом і Ґоморра».
Що ж скажемо? Що погани, які не шукали праведности, досягли праведности, тієї праведности, що від віри,
Що ж на це сказати? Ми робимо висновок, що погани, які не прагнули праведності, здобули її — ту праведність, що є наслідком віри.
а Ізраїль, що шукав Закона праведности, не досяг Закону праведности.
А люди Ізраїлю, які йшли за Законом, що приніс би праведність, не жили відповідно до того Закону.
Чому́? Бо шукали не з віри, але якби з учинків Зако́ну; вони бо спіткнулись об камінь спотика́ння,
Чому? Тому що вони чинили так не через віру, а через вчинки свої. І спіткнулися вони об камінь спотикання.