Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Переклад Хоменка
Не хо́чу я, браття, щоб ви не знали, що під хмарою всі отці наші були́, — і всі перейшли через море,
Не хочу бо, брати, щоб ви не знали, що всі наші батьки були під хмарою, що всі перейшли через море,
і пили́ всі той самий духовний напі́й, бо пили від духовної скелі, що йшла вслід за ними, а та скеля — був Христос!
що всі пили те саме духовне питво, бо пили з духовної, що йшла за ними, скелі — скеля ж був Христос.
Але їх багатьох не вподо́бав був Бог, бо „понищив Він їх у пустині“.
Одначе, багато з них були не боговгодні, тому вони й полягли в пустині.
А це були при́клади нам, щоб ми пожадливі на зле не були́, як були пожадливі й вони.
А сталося це, щоб нам бути прикладом, щоб ми лихого не пожадали, як вони пожадали.
Не будьте також ідоля́нами, як деякі з них, як написано: „Люди сіли, щоб їсти та пити, і встали, щоб грати“.
Та й ідолопоклонниками не ставайте, як деякі з них, як написано: «Народ сів їсти й пити, а потім устали забавлятись.»
Не станьмо чинити блу́ду, як деякі з них блудоді́яли, — і полягло їх одно́го дня двадцять три тисячі.
Ані не чинім розпусти, як деякі з них чинили, і полягло їх за один день двадцять три тисячі.
Ані не випробо́вуймо Христа, як деякі з них випробо́вували, — та й від змі́їв загинули.
Ані не спокушаймо Господа, як деякі з них спокушали, то й від гадюк загинули.
Ані не нарікайте, як деякі з них нарікали, — і загинули від погуби́теля.
Ані не нарікайте, як деякі з них нарікали, то й від губителя загинули.
Усе це трапилось з ними, як при́клади, а написане нам на науку, бо за нашого ча́су кінець віку прийшов.
Та все це сталося з ними як приклад; написано ж на науку нам, що дійшли до повноти віків.
Тому́ то, хто ду́має, ніби стоїть він, нехай стережеться, щоб не впасти!
Тож, коли комусь здається, що він стоїть, нехай уважає, щоб не впав.
Досягла́ вас спроба не інша, тільки лю́дська; але вірний Бог, Який не попу́стить, щоб ви випробо́вувалися більше, ніж можете, але при спробі й поле́гшення дасть, щоб зне́сти могли ви її.
Вас не спостигла ще спокуса понад людську силу. Бог вірний: він не допустить, щоб вас спокушувано над вашу спроможність, але разом із спокусою дасть вам змогу її перенести.
Тому, мої любі, утікайте від служі́ння ідолам.
Тому, мої улюблені, втікайте від ідолопоклонства.
Кажу́, як розумним; судіть самі, що кажу́ я.
Я вам говорю як розумним: судіть ви самі, що кажу.
Чаша благослове́ння, яку благословляємо, — чи не спільно́та то крови Христової? Хліб, який ломимо, чи не спільно́та він тіла Христового?
Чаша благословення, що ми благословляємо, хіба не є причастям Христової крови? Хліб, що ламаємо, не є причастям Христового тіла?
Тому́ що один хліб, тіло одне — нас багато, бо ми всі спільники хліба одного.
Тому, що один хліб, — нас багато становить одне тіло, бо всі ми беремо участь у одному хлібі.
Погляньте на Ізраїля за тілом: чи ж ті, що жертви їдять, не спільники́ вівтаря́?
Погляньте на Ізраїля за тілом: чи ж ті, що їдять жертви, не спільники з жертовником?
Тож що́ я кажу́? Що ідольська жертва є щось? Чи що ідол є щось?
Що хочу цим сказати? Невже ідольська жертва є чимось? Або ідол є чимсь?
Ні, але те, що в жертву приносять, „де́монам, а не Богові в жертву приносять“. Я ж не хо́чу, щоб ви спільника́ми для де́монів стали.
Ні! А лиш те, що погани, коли щось жертвують, то жертвують бісам, не Богові. Я ж не хочу, щоб ви були спільниками бісів.
Бо не можете пити чаші Господньої та чаші де́монської; не можете бути спільника́ми Господнього сто́лу й столу де́монського.
Не можете пити чаші Господньої і чаші бісівської; не можете бути учасниками столу Господнього і столу бісівського.
Чи ми дратува́тимем Господа? Хіба ми поту́жніші за Нього?
Чи будемо ж ми гнівити Господа? Чи ми — міцніші від нього?
Усе мені можна, — та не все на пожи́ток. Усе мені можна, — та буду́є не все!
Усе дозволене, але не все корисне; усе дозволене, але не все будує.
Нехай не шукає ніхто свого власного, але кожен — для ближнього!
Ніхто хай не шукає для себе користи, лише — для другого.
їжте все, що на я́тках м'ясних продається, за сумління зовсім не турбуючись, —
Їжте все, що на торговиці продається, нічого не розпитуючися заради сумління;
Як покличе вас хтось із невіруючих, і ви захочете піти́, — їжте все, що дадуть вам, за сумління зовсім не турбуючись.
Як хтось із невіруючих вас запросить і ви згодилися піти, їжте все, що покладуть перед вами, нічого не розпитуючися заради сумління.
Коли ж скаже вам хтось: „Це і́дольська жертва“, — не їжте тоді через того, хто сказав, та через сумління!
Але як хтось вам скаже: «Це було жертвоване ідолам!» — не їжте з-за того, хто попередив вас і сумління;
Говорю́ ж не про власне сумління, але іншого, — чого б моя воля судилась сумлінням чужим?
сумління ж, кажу, не свого, а іншого. Чому бо моя свобода мала б судитись іншого сумлінням?
Коли я стаю спільником їжі з подякою, чому мене зневажають за те, за що́ дякую я?
Як я щось споживаю з подякою, чому б мене ганити за те, за що я дякую?
Тож, коли ви їсте, чи коли ви п'єте́, або коли інше що робите, — усе на Божу славу робіть!
Чи ви, отже, їсте, чи п'єте, чи щонебудь робите, усе робіть на славу Божу!
Не робіть спокуси юдеям та ге́лленам, та Церкві Божій,
Не будьте причиною спокуси ні для юдеїв, ні для поган, ні для Божої Церкви.