Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Переклад Турконяка
Не хо́чу я, браття, щоб ви не знали, що під хмарою всі отці наші були́, — і всі перейшли через море,
Не хочу, брати, щоб ви не знали, що всі наші батьки були під хмарою, і всі перейшли через море;
і пили́ всі той самий духовний напі́й, бо пили від духовної скелі, що йшла вслід за ними, а та скеля — був Христос!
усі пили той самий духовний напій, бо пили з духовної скелі, що йшла слідом за ними, а тою скелею був Христос.
Але їх багатьох не вподо́бав був Бог, бо „понищив Він їх у пустині“.
Але небагатьох їх уподобав Бог, тож вони полягли в пустелі.
А це були при́клади нам, щоб ми пожадливі на зле не були́, як були пожадливі й вони.
Вони стали прикладом для нас, щоб ми не були пожадливі на зло, як були пожадливі вони.
Не будьте також ідоля́нами, як деякі з них, як написано: „Люди сіли, щоб їсти та пити, і встали, щоб грати“.
Не служіть ідолам, як деякі з них, як написано: Народ сів їсти й пити, і встали, щоби забавлятися.
Не станьмо чинити блу́ду, як деякі з них блудоді́яли, — і полягло їх одно́го дня двадцять три тисячі.
Не піддаваймося розпусті, як деякі з них чинили блуд, і полягло їх одного дня двадцять три тисячі.
Ані не випробо́вуймо Христа, як деякі з них випробо́вували, — та й від змі́їв загинули.
Не будемо спокушати Христа, як деякі з них спокушали і загинули від змій.
Ані не нарікайте, як деякі з них нарікали, — і загинули від погуби́теля.
Не нарікайте, як деякі з них нарікали і загинули від губителя.
Усе це трапилось з ними, як при́клади, а написане нам на науку, бо за нашого ча́су кінець віку прийшов.
[Усе] це сталося з ними як прообраз, і записано як пересторога для нас, для яких настав кінець віків.
Тому́ то, хто ду́має, ніби стоїть він, нехай стережеться, щоб не впасти!
Тому, хто вважає, що він стоїть, нехай стережеться, аби не впав.
Досягла́ вас спроба не інша, тільки лю́дська; але вірний Бог, Який не попу́стить, щоб ви випробо́вувалися більше, ніж можете, але при спробі й поле́гшення дасть, щоб зне́сти могли ви її.
Вам випало лише людське випробування. Та вірний Бог не допустить, щоб ви випробовувалися понад міру, але при випробуванні дасть і вихід, аби ви могли його витримати.
Тому, мої любі, утікайте від служі́ння ідолам.
Тому, мої улюблені, втікайте від служіння ідолам.
Чаша благослове́ння, яку благословляємо, — чи не спільно́та то крови Христової? Хліб, який ломимо, чи не спільно́та він тіла Христового?
Чаша благословення, яку благословляємо, — хіба не є вона спільністю в Христовій крові? Хліб, який ломимо, — хіба не є він спільністю в Христовому тілі?
Тому́ що один хліб, тіло одне — нас багато, бо ми всі спільники хліба одного.
Оскільки є один хліб, то ми, численні, становимо одне тіло, бо всі ми причащаємося одним хлібом.
Погляньте на Ізраїля за тілом: чи ж ті, що жертви їдять, не спільники́ вівтаря́?
Погляньте на Ізраїля за тілом: хіба ті, котрі їдять жертви, не є спільниками жертовника?
Тож що́ я кажу́? Що ідольська жертва є щось? Чи що ідол є щось?
То що ж я кажу? Що жертва ідолам є чимось чи ідол є чимось?
Ні, але те, що в жертву приносять, „де́монам, а не Богові в жертву приносять“. Я ж не хо́чу, щоб ви спільника́ми для де́монів стали.
Ні, але те, що жертвують [язичники], — демонам жертвують, а не Богові. Я ж не хочу, щоб ви були спільниками демонів.
Бо не можете пити чаші Господньої та чаші де́монської; не можете бути спільника́ми Господнього сто́лу й столу де́монського.
Не можете пити з Господньої чаші та з чаші демонської; не можете бути спільниками Господнього столу і столу демонського.
Чи ми дратува́тимем Господа? Хіба ми поту́жніші за Нього?
Чи будемо викликати ревнощі в Господа? Невже ми сильніші за Нього?
Усе мені можна, — та не все на пожи́ток. Усе мені можна, — та буду́є не все!
Усе [мені] можна, але не все на користь. Усе [мені] можна, але не все будує.
Нехай не шукає ніхто свого власного, але кожен — для ближнього!
Хай ніхто не шукає свого власного, але [кожний] те, що для ближнього.
їжте все, що на я́тках м'ясних продається, за сумління зовсім не турбуючись, —
Їжте все, що продають на ринку, без жодного докору сумління,
Як покличе вас хтось із невіруючих, і ви захочете піти́, — їжте все, що дадуть вам, за сумління зовсім не турбуючись.
Коли хто з невірних запросить вас, і захочете піти, їжте все, що вам запропонують, без жодного докору сумління.
Коли ж скаже вам хтось: „Це і́дольська жертва“, — не їжте тоді через того, хто сказав, та через сумління!
Та якщо хтось вам скаже: Це з принесеного в жертву ідолам, — не їжте заради того, хто сказав, та через сумління. [Адже Господня земля і все, що на ній].
Говорю́ ж не про власне сумління, але іншого, — чого б моя воля судилась сумлінням чужим?
Маю на увазі не своє сумління, але іншого. Однак, чому моя свобода має визначатися сумлінням іншого?
Коли я стаю спільником їжі з подякою, чому мене зневажають за те, за що́ дякую я?
Коли я дякую за їжу, то чому мені дорікають за те, за що я дякую?
Тож, коли ви їсте, чи коли ви п'єте́, або коли інше що робите, — усе на Божу славу робіть!
Отже, коли ви їсте, коли п’єте чи щось інше робите, усе робіть на славу Божу.
Не робіть спокуси юдеям та ге́лленам, та Церкві Божій,
Не вводьте в спокусу юдеїв, греків і Божу Церкву,