Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (1 Коринтян 1) | (1 Коринтян 3) →

Переклад Огієнка

Переклад Куліша та Пулюя

  • А я, як прийшов до вас, браття, не прийшов вам звіщати про Боже свідо́цтво з добі́рною мовою або мудрістю,
  • І я, прийшовши до вас, браттє, прийшов не з високим словом або премудростю, звіщаючи вам сьвідченнє Боже.
  • бо я наду́мавсь нічого між вами не знати, крім Ісуса Христа, і Того розп'я́того.
  • Бо я надумавсь, не знати нїчого між вами, тільки Ісуса Христа, та й Його розпятого.
  • І я в вас був у немочі, і в страху́, і в великім тремті́нні.
  • І був я в вас у слабосиллї, в страсї і в великій трівозї.
  • І слово моє й моя проповідь — не в слова́х переко́нливих лю́дської мудрости, але́ в до́казі Духа та сили,
  • І слово моє, і проповідь моя не в переважливих словах людської премудростї, а в явленню духа і сили,
  • щоб була́ віра ваша не в мудрості лю́дській, але в силі Божій!
  • щоб віра ваша була не в мудростї людській, а в силї Божій.
  • А ми гово́римо про мудрість між досконалими, але мудрість не віку цього, ані володарів цього віку, що гинуть,
  • Премудрість же промовляємо між звершеними, та премудрість не віка сього, анї князїв віка сього, що зникають,
  • але́ ми гово́римо Божу мудрість у таємниці, прихо́вану, яку Бог перед віками призна́чив нам на славу,
  • а промовляємо премудрість Божу тайну, закриту, котру Бог призначив перш віків на славу нашу,
  • яку ніхто з володарів цього віку не пізнав; коли б бо пізнали були́, то не розп'яли́ б вони Господа слави!
  • котрої нїхто з князїв віка сього не пізнав; бо коли б пізнали, то Господа слави не розпяли б.
  • Але, як написано: „Чого око не бачило й вухо не чуло, і що на серце люди́ні не впало, те Бог приготува́в був тим, хто любить Його!“
  • Нї, яко ж писано: Чого око не видїло, нї ухо не чуло і що на серце чоловікові не зійшло, те наготовив Бог тим, хто любить Його.
  • А нам Бог відкрив це Своїм Духом, — усе бо досліджує Дух, навіть Божі глиби́ни.
  • Нам же Бог відкрив Духом своїм; бо Дух усього дослїджує, навіть і глибокостей Божих.
  • Хто бо з людей знає речі лю́дські, окрім лю́дського духа, що в нім проживає? Так само не знає ніхто й речей Божих, окрім Духа Божого.
  • Хто бо з людей знає, що в чоловіку, окрім духа чоловічого, що в ньому? Так і що в Бозї, нїхто не знає, тільки Дух Божий.
  • А ми прийняли́ духа не світу, але Духа, що з Бога, щоб знати про речі, від Бога даро́вані нам,
  • Ми ж не духа сьвіта прийняли, а Духа, що від Бога, щоб знали, що нам дароване від Бога.
  • що й говоримо не ви́вченими словами лю́дської мудрости, але ви́вченими від Духа Святого, порі́внюючи духовне до духовного.
  • Се промовляємо не ученими словами людської премудрости, а навченими Духом сьвятим, духовні (речи) духовним (словом) подаючи.
  • А люди́на тіле́сна не приймає речей, що від Божого Духа, бо їй це глупо́та, і вона зрозуміти їх не може, бо вони розуміються тільки духовно.
  • Душевний же чоловік не приймає, що єсть Духа Божого; дурощі бо воно йому, і не може зрозуміти, бо се духовно треба розбірати.
  • Духовна ж люди́на су́дить усе, а її судити не може ніхто.
  • Духовний же розбірає все, він же від нїкого не розбираєть ся.
  • Бо „хто розум Господній пізнав, який би його міг навчати?“ А ми маємо розум Христів!
  • Хто бо зрозумів ум Господень, щоб ясувати його? Ми ж ум Христів маємо.

  • ← (1 Коринтян 1) | (1 Коринтян 3) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025