Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Переклад Куліша та Пулюя
О, коли б потерпі́ли ви трохи безу́мство моє! Але й те́рпите ви мене.
Ой коли б ви трохи потерпіли моє безумство! а таки потерпите мене.
Бо пильную про вас пильністю Божою, заручив бо я вас одно́му чоловікові, щоб Христові приве́сти вас чистою дівою.
Бо я ревную про вас ревностю Божою; я бо заручив вас одному мужові, щоб чистою дївою привести перед Христа.
Та боюсь я, — як змій звів був Єву лука́вством своїм, щоб так не попсувалися ваші думки́, і ви не вхилилися від простоти́ й чи́стости, що в Христі.
Бою ся ж, щоб, як змій Єву обманив лукавством своїм, так не попсувались думки ваші, (одвернувши) від простоти в Христї.
Коли бо хто при́йде й зачне пропові́дувати про Ісуса іншого, про якого ми не проповідували, або при́ймете іншого Духа, якого ви не прийняли, або іншу Єва́нгелію, якої ви не прийняли́, — то радо терпіли б ви те!
Бо коли ж хто, прийшовши, иншого Христа проповідує, котрого ми не проповідували, або духа иншого ви приймаєте, котрого не прийняли, або инше благовістє, котрого не одержали; то ви були б дуже терпіливі.
Та ду́маю я, що нічим не лишаюсь позад передні́ших апо́столів.
Думаю бо, що я нїчим не зоставсь позаду переднїх апостолів.
Хоч і неук я словом, але не знання́м, та всюди в усьому ми ви́явлені поміж вами.
Хоч бо я й неук словом, та не розумом; нї, ми знані у всьому між вами.
Чи я гріх учинив, себе впокоря́ючи, щоб підвищити вас, бо я Божу Єва́нгелію благовістив для вас дармо?
Або гріх я зробив, себе смиряючи, щоб ви пійшли вгору, бо даром благовістє Боже проповідував вам?
Оббирав я інші Церкви́, приймаючи плату для служіння вам. А коли я прийшов до вас і терпів недостачу, то ніко́го я не обтя́жив.
Од инших церков брав я, приймаючи плату, на служеннє вам;
Бо мій нестаток попо́внили бра́ти, що прийшли з Македонії; і в усьому беріг я себе, щоб не бути для вас тягаре́м, і збережу́.
і, прийшовши до вас, та й бувши в недостатку, не був я нїкому важким; бо недостаток мій сповнили брати мої, що прийшли з Македониї; та й у всьому я хоронив себе, щоб не бути вам важким, і хоронити му.
Як правда Христова в мені, так оця похвала́ не замо́вчана буде про мене в країнах Ахаї.
(Як) істина Христова є в менї (так вірно), що похвала ся не загородить ся від мене в сторонах Ахайських.
Для чо́го? Тому́, що я вас не люблю́? Відо́мо те Богові!
Чого ж? хиба, що не люблю вас? Бог знає (те).
А що я роблю́, те й робитиму, щоб відтя́ти причину для тих, хто шукає причини, щоб у то́му, чим хва́ляться, показались такі, як і ми.
Що ж роблю, те й робити му, щоб відтяти причину тим, що хочуть причини, щоб чим хвалять ся, (у тому) показались як і ми.
Такі бо фальшиві апо́столи, лукаві робітники́, що підро́блюються на Христових апо́столів.
Бо такі лжеапостоли, робітники лукаві, прикидають ся апостолами Христовими.
І не дивно, бо сам сатана́ прикидається а́нголом світла!
І не диво: сам бо сатана прикидаєть ся ангелом сьвітлим.
Отож, не велика це річ, якщо й слуги його прикидаються слу́гами праведности. Буде їхній кінець згідно з учинками їхніми!
Не велика ж річ, коли й слуги його прикидають ся слугами правди. Конець їх буде по дїлам їх.
Зно́ву кажу́: хай ніхто не вважає мене за безумного! А як ні, то прийміть мене бодай як безумного, щоб хоч трохи й я похвалився!
Знов глаголю: щоб нїхто не вважав мене за безумного; коли ж нї, хоч яко безумного мене прийміть, щоб хоч трохи менї похвалитись.
А що я кажу́, не кажу́ того в Господі, але ніби в безу́мстві — у цій частині хвали́.
А що глаголю, не глаголю по Господї, а мов би в безумстві, у сїй певнотї похвали.
Через те ж, що тілом багато-хто хваляться, то й я похвалюся.
Яко ж бо многі хвалять ся по тїлу, то й я хвалити мусь.
Бо ви терпите, коли вас хто нево́лить, коли хто об'їдає, коли хто обдирає, коли хто підвищується, коли хто по що́ках вас б'є.
Терпите бо, як хто підневолює вас, як хто жере (вас), як хто обдирає (вас), як хто величаєть ся, як хто бє вас у лице.
На безчестя кажу́, що ми ніби стратили сили. Коли хто відва́житься чим, то — скажу́ нерозумно — відважуюся й я.
Робом досади глаголю, так нїби ми знемоглись. Коли ж у чому хто осьмілюєть ся (у безумстві глаголю), то й я осьмілююсь.
Євреї вони? — То й я. Ізра́їльтяни вони? — То й я. Насіння вони Авраамове? — То й я!
Вони Євреї? І я. Вони Ізраїльтяне? І я. Вони насїннє Авраамове? І я.
Слу́ги Христові вони? — Говорю́ нерозумне: більш я! Я був більш у пра́цях, у ранах над міру, частіш у в'язницях, часто при смерті.
Христові слуги? (безумствуючи глаголю) я більше: В працях премного, в ранах без міри, у темницях пребагато, при смерти почасту.
Від юдеїв п'ять раз я прийняв був по сорок уда́рів без о́дного,
Од Жидів пять раз по сорок без одного прийняв я.
тричі ки́ями бито мене, один раз мене каменува́ли, тричі розбивсь корабель, ніч і день я пробу́в у глибині́ морській;
Тричі киями бито мене, а один раз каменовано; тричі розбивав ся корабель, ніч і день пробув я в глибинї;
у мандрі́вках я часто бува́в, бував у небезпеках на річках, у небезпеках розбійничих, у небезпеках свого наро́ду, у небезпеках поган, у небезпеках по міста́х, у небезпеках на пустині, у небезпеках на морі, у небезпеках між братами фальшивими,
у дорогах почасту, у бідах (на) водї, у бідах (од) розбійників, у бідах од земляків, у бідах од поган, у бідах у городї, у бідах у пустинї, у бідах на морі, у бідах між лукавими братами;
у висна́жуванні та в праці, часто в недосипа́нні, у голоді й спразі, часто в по́сті, у холоді та в наготі́.
у працї і в журбі, почасту в недосипанню, в голодї і жаждї, в постах часто, в холодї й наготї.
Окрім зо́внішнього, налягають на мене денні повинності й журба про всі Церкви́.
Опріч того, що осторонь, налягає на мене щоденна журба про всї церкви.
Хто слабує, а я не слабую? Хто споку́шується, а я не палю́ся?
Хто знемогає, щоб і я не знемогав? Хто блазнить ся, щоб і я не горів?
Коли треба хвалитись, то неміччю я похвалюся.
Коли хвалитись треба, то хвалити мусь тим, що від немочі моєї.
Знає Бог і Отець Господа нашого Ісуса Христа, — а Він благослове́нний навіки, — що я не говорю́ неправди.
Бог, Отець Господа нашого Ісуса Христа, будучи благословен на віки, знає, що я не обманюю.
У Дама́ску намі́сник царя Аре́ти стеріг місто Дама́ск, щоб схопи́ти мене.
У Дамаску царський намістник Арета, стеріг город Дамащан, хотївши піймати мене;