Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Сучасний переклад
Тож кажу́ я: поки спадкоє́мець дити́на, — він нічим від раба не різни́ться, хоч він пан над усім,
Ось що я хочу сказати: поки спадкоємець іще дитина, він нічим не відрізняється від раба, хоч і володіє всім.
але під опікуна́ми та керівника́ми знаходиться він аж до ча́су, що визначив ба́тько.
Він перебуває під охороною опікунів і домашніх слуг, аж доки не настане час, призначений його батьком.
Так і ми, — поки дітьми́ були, то були поневолені стихі́ями світу.
Так само й ми, поки були «дітьми», то були поневолені непотрібними правилами [12] цього світу.
Як настало ж ви́повнення ча́су, Бог послав Свого Сина, що родився від жони, та став під Зако́ном,
Та коли настав час, Бог послав Сина Свого, Який був народжений від жінки і жив за Законом.
щоб викупити підзако́нних, щоб усино́влення ми прийняли́.
Бог послав Його, щоб Він визволив тих, хто жив під Законом, щоб Бог усиновив нас.
А що ви сини́, Бог послав у ваші серця Духа Сина Свого, що викликує: „Авва, Отче!“
А через те, що ви Його діти, Бог послав Дух Сина Свого у ваші серця. І той Дух гукає: «Авва!» [13] — тобто «Отче».
Тому ти вже не раб, але син. А як син, то й спадкоє́мець Божий через Христа.
Тож якщо ви більше не раби, а діти Господа, то Бог також зробив вас Своїми спадкоємцями.
Та тоді, не знаючи Бога, служили ви тим, що з істоти бога́ми вони не були́.
У минулому, коли ви не знали Бога, ви були рабами богів, що не були справжніми богами.
А тепер, як пізнали ви Бога, чи краще — як Бог вас пізнав, — як вертаєтесь знов до слаби́х та вбогих стихі́й, яким хочете знов, як давніше, служити?
Але тепер, коли ви пізнали істинного Бога, вірніше, це Господь пізнав вас, то чому ж ви повертаєтеся до тих немічних та непотрібних правил, яким знову намагаєтеся служити?
Ви вважаєте пильно на дні та на місяці, і на по́ри та ро́ки.
Мене непокоїть те, що ви дотримуєтеся вчення про певні дні, місяці, сезони та роки. Я боюся, що праця моя для вас була марною.
Я боюся за вас, чи не да́рмо я працював коло вас?..
Прошу́ я вас, браття, — будьте, як я, бо й я такий самий, як ви. Нічим ви мене не покри́вдили!
Браття і сестри, я вас благаю, будьте такими, як я! Адже після всього я став таким, як ви, та раніше, ви ставилися до мене досить добре.
І знаєте ви, що в не́мочі тіла я перше звіщав вам Єва́нгелію,
Ви знаєте, що вперше я прибув до вас тому що був хворим і, в немочі тіла свого, я проповідував Добру Звістку.
ви ж моєю спокусою в тілі моїм не пого́рдували, і мене не відкинули, але, немов а́нгола Божого, ви прийняли́ мене, як Христа Ісуса!
Тож мій тілесний стан був великим випробуванням для вас, та ви не погордували мною, ані зневажили мене. Ви прийняли мене, мов Ангела Божого, неначе Самого Ісуса Христа!
Тож де ваше тодішнє блаже́нство? Свідкую бо вам, що якби було можна, то ви вибрали б очі свої та мені віддали́ б!
То де ж поділася ваша радість? Я без сумніву можу засвідчити, що ви зробили б усе можливе, щоб допомогти мені: якби ви змогли, то повиймали б свої очі й віддали їх мені.
Чи ж я став для вас ворогом, правду гово́рячи вам?
Чи, може, я став вашим ворогом, тому що кажу вам правду?
Недобре пильнують про вас, але вас відлучити хо́чуть, щоб ви пильнували про них.
Ті, хто бажають, [14] щоб ви дотримувалися Закону, дуже завзяті, але нещирі у своїх діях. Вони намагаються розлучити нас із вами і привернути вас на свій бік.
То добре, — пильнувати про добре постійно, а не тільки тоді, як прихо́джу до вас.
Завжди приємно, коли хтось зацікавлений тобою, але тільки тоді, коли це з добрими намірами. Це добре завжди, а не лише на той час, поки я між вами.
Ді́тки мої, — я зно́ву для вас терплю́ муки поро́ду, поки образ Христа не віді́б'ється в вас!
Любі діти мої, заради вас я знову терплю біль і муки, подібні до тих, які відчуває жінка, народжуючи дитину. І терпітиму їх, аж доки ви не вподобитеся Христу.
Я хотів би тепер бути в вас та змінити свій голос, бо маю я су́мнів за вас.
Хотів би я бути серед вас зараз і говорити з вами якось інакше, бо не знаю, що й робити з вами.
Скажіть мені ви, що хочете бути під Зако́ном: чи не слухаєтесь ви Зако́ну?
Скажіть мені, ви, хто хоче бути під Законом, хіба ви не чуєте, що каже Закон?
Бо написано: „Мав Авраам двох синів, одно́го від рабині, а другого від вільної“.
А сказано, що в Авраама було двоє синів: один від рабині, а другий — від вільної жінки.
Але той, хто був від рабині, народився за тілом, а хто був від вільної, — за обі́тницею.
Той, що народжений був від рабині, народився звичайно. Той же, що народжений був від вільної жінки, народився завдяки обітниці Божій.
Розуміти це треба інакше, бо це два заповіти: один від гори Сіна́й, що в ра́бство народжує, а він — то Аґа́р.
Ця історія має приховане значення: дві жінки уособлюють дві угоди. Одна з них іде від гори Синай і дає початок дітям, приреченим на рабство. Ця угода уособлює в собі Аґар.[15]
Бо Аґа́р — то гора Сіна́й в Ара́бії, а відповідає сучасному Єрусалимові, який у ра́бстві з своїми дітьми́.
Аґар символізує гору Синай, що в Аравії, і відповідає сучасному Єрусалимові, бо вона перебуває в рабстві разом зі своїми дітьми.
А ви́шній Єрусали́м — вільний, він мати всім нам!
Небесний же Єрусалим — вільний. Він є матір’ю всім нам.
Бо написано: „Звеселися, неплідна, ти, що не родиш! Гукай та викликуй ти, що в поро́ді не мучилась, бо в полишеної значно більше дітей, ніж у тієї, що має вона чоловіка!“
Бо сказано у Святому Писанні:
«Радій неплідна, яка не народжувала. Втішайся й радісно співай, яка мук пологових не мала, адже дітей набагато більше в покинутої,[16] ніж у заміжньої».
«Радій неплідна, яка не народжувала. Втішайся й радісно співай, яка мук пологових не мала, адже дітей набагато більше в покинутої,[16] ніж у заміжньої».
А ви, браття, діти обі́тниці за Ісаком!
Ви ж, брати та сестри мої, діти, подібні Ісааку,[17] народжені через Божу обітницю.
Але як і тоді, — хто родився за тілом, переслідував тих, хто родився за духом, так само й тепер.
Народжений звичайним способом переслідував того, хто народився волею Духа. Так було тоді, так є й тепер.
Та що каже Писа́ння? „Прожени рабиню й сина її, бо не буде спадкува́ти син рабині ра́зом із сином вільної“.
А що сказано у Святому Писанні? «Прожени геть рабиню і сина її, бо син цієї жінки-рабині не буде спадкоємцем разом із сином вільної жінки».