Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Переклад Хоменка
Отож, коли є в Христі яка заохо́та, коли є яка потіха любови, коли є яка спільно́та духа, коли є яке серце та милосердя,
Коли, отже, є в Христі якась утіха, коли є якась відрада в любові, коли є якась спільність духа та якесь серце і милосердя,
то допо́вніть радість мою: щоб ду́мали ви одне й те, щоб мали ту саму любов, одну згоду й один розум!
то завершіте мою радість: думайте те саме, майте любов ту саму, будьте однодушні, згідливі.
Не робіть нічого пі́дступом або з чванли́вости, але в покорі майте один о́дного за більшого від себе.
Не робіть нічого підо впливом суперечки, чи з марної слави, але вважаючи в покорі один одного за більшого від себе;
Нехай кожен дбає не про своє, але кожен і про інших.
майте на увазі користь не власну, а радше інших.
Нехай у вас будуть ті самі думки́, що й у Христі Ісусі!
Плекайте ті самі думки в собі, які були й у Христі Ісусі.
Він, бувши в Божій подо́бі, не вважав за захва́т бути Богові рівним,
Він, існуючи в Божій природі, не вважав за здобич свою рівність із Богом,
але Він ума́лив Самого Себе, прийнявши вигляд раба, ставши подібним до люди́ни; і подобою ставши, як люди́на,
а применшив себе самого, прийнявши вигляд слуги, ставши подібним до людини. Подобою явившися як людина,
Він упоко́рив Себе, бувши слухня́ний аж до смерти, і то смерти хресної.
він понизив себе, ставши слухняним аж до смерти, смерти ж — хресної.
Тому й Бог повищив Його, та дав Йому Ім'я́, що вище над кожне ім'я́,
Тому і Бог його вивищив і дав йому ім'я, що понад усяке ім'я,
щоб перед Ісусовим Ім'я́м вклонялося кожне коліно небесних, і зе́мних, і підзе́мних,
щоб перед іменем Ісуса всяке коліно приклонилося на небі, на землі й під землею,
і щоб кожен язик визнавав: Ісус Христос — то Госпо́дь, на славу Бога Отця!
і щоб усякий язик визнав, що Ісус Христос є Господь на славу Бога Отця.
Отож, мої лю́бі, як ви за́вжди слухня́ні були не тільки в моїй присутності, але значно більше тепер, у моїй відсутності, зо стра́хом і тремті́нням виконуйте своє спасі́ння.
Отож, мої любі, як то ви завжди були слухняні, працюйте над спасінням вашим в острасі та трепеті, не тільки коли я присутній, але ще більше тепер, коли мене нема між вами,
Бо то Бог викликає в вас і хоті́ння, і чин за доброю волею Своєю.
бо то Бог викликає у вас і хотіння і діяння за своїм уподобанням.
щоб були ви бездоганні та щирі, „невинні діти Божі серед лукавого та розпусного роду“, що в ньому ви сяєте, як світла в світі,
щоб ви були бездоганні й щирі, непорочні діти Божі серед лукавого й розбещеного роду, серед якого сяєте, немов світила у світі,
додержуючи слово життя на похвалу́ мені в день Христа, що я біг не нада́рмо, що я працював не нада́рмо.
зберігаючи слово життя, на похвалу мені в день Христа, що я біг не дарма і трудився не марно.
Та хоч і стаю я жертвою при жертві і при службі вашої віри, я радію та тішуся ра́зом із вами всіма́.
Ба навіть коли мушу пролити мою кров на жертву й офіру за вашу віру, я радуюсь і веселюся разом з усіма вами.
Тіштесь тим самим і ви, і тіштеся ра́зом зо мною!
Та й ви також радуйтеся і веселіться зо мною.
Надіюся в Господі Ісусі незаба́ром послати до вас Тимофія, щоб і я зміцнів духом, розізнавши про вас.
Надіюсь у Господі Ісусі послати до вас незабаром Тимотея, щоб і мені на серці стало легше, коли довідаюся про вас.
Бо я одноду́мця не маю ні о́дного, щоб щиріше подбав він про вас.
Нікого бо не маю рівного йому душею, що так щиро дбав би про вас,
Усі бо шукають свого́, а не Христового Ісусового.
бо всі шукають чогось власного, а не Христа Ісуса.
Та ви знаєте до́свід його, бо він, немов ба́тькові син, зо мною служив для Єва́нгелії.
Ви знаєте його випробувану чесність: він, як син батькові, служив зо мною справі Євангелії.
Отже, маю надію негайно послати цього́, як тільки довідаюся, що бу́де зо мною.
Отож, надіюся його до вас послати, як лиш довідаюся, як воно зо мною.
Але в Господі маю надію, що й сам незаба́ром прибу́ду до вас.
А я маю в Господі впевнену надію, що скоро й сам прибуду.
Але я вважав за потрібне послати до вас брата Епафроди́та, свого співробітника та співбойовника́, вашого апо́стола й служи́теля в потребі моїй,
Але вважав необхідним послати до вас Епафродита, мого брата і співробітника та співвояка, якого ви послали, і служителя в моїй потребі;
бо він побивався за вами всіма́, і сумував через те, що ви чули, що він хворува́в.
бо він за вами всіма побивався і непокоївся — тому, що ви почули про його недугу.
Бо смертельно він був хворував. Але змилувався Бог над ним, і не тільки над ним, але й надо мною, щоб я смутку на смуток не мав.
Він бо, справді, занедужав смертельно, але Бог змилувався над ним, та не лише над ним, а й надо мною, щоб я не мав смутку за смутком.
Отож, тим швидше послав я його, щоб тішились ви, його зно́ву побачивши, і щоб без смутку я був.
Тому я послав його вам, щоб ви, знову побачивши його, зраділи і щоб і я мав менше смутку.
Тож прийміть його в Господі з повною радістю, і майте в пошані таких,
Прийміть же його в Господі з усякою радістю і майте таких у пошані,