Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (Филип’ян 1) | (Филип’ян 3) →

Переклад Огієнка

Сучасний переклад

  • Отож, коли є в Христі яка заохо́та, коли є яка потіха любови, коли є яка спільно́та духа, коли є яке серце та милосердя,
  • Отже, поміркуйте, що ми маємо у Хресті: втіху, яку Він дарував нам, радість, що йде від Його любові, спільність Духу, співчуття і милосердя, які Він відкрив нам.
  • то допо́вніть радість мою: щоб ду́мали ви одне й те, щоб мали ту саму любов, одну згоду й один розум!
  • Тож доповніть радість мою, думаючи однаково, маючи одну й ту саму любов, з’єднавшись у досягненні однієї мети, живучи у злагоді.
  • Не робіть нічого пі́дступом або з чванли́вости, але в покорі майте один о́дного за більшого від себе.
  • Не робіть нічого через заздрість або нікчемну пиху. Краще, в покірливості своїй, вважайте іншого кращим за себе.
  • Нехай кожен дбає не про своє, але кожен і про інших.
  • Кожен має переслідувати не лише свої інтереси, а й зважати на інтереси інших.
  • Нехай у вас будуть ті самі думки́, що й у Христі Ісусі!
  • У житті своєму ви повинні думати й чинити так, як Ісус Христос.
  • Він, бувши в Божій подо́бі, не вважав за захва́т бути Богові рівним,
  • Хоч і був Він Богом у всіх відношеннях, та не вважав Свою рівність Богові скарбом, за який треба триматися.
  • але Він ума́лив Самого Себе, прийнявши вигляд раба, ставши подібним до люди́ни; і подобою ставши, як люди́на,
  • Замість того, Він полишив Своє місце із Господом, ставши рабом, звичайною людиною. І ставши таким, принизив Себе, й був покірливим до останньої години, аж до смерті на хресті.
  • Він упоко́рив Себе, бувши слухня́ний аж до смерти, і то смерти хресної.
  • Тому й Бог повищив Його, та дав Йому Ім'я́, що вище над кожне ім'я́,
  • Через те Бог возніс Його і звеличив до таких висот і дав Йому ім’я, яке є найважливішим від будь-якого іншого імені,
  • щоб перед Ісусовим Ім'я́м вклонялося кожне коліно небесних, і зе́мних, і підзе́мних,
  • щоб усі, хто знаходиться на небі, на землі і під землею, схилили коліна на Славу імені Ісусового.
  • і щоб кожен язик визнавав: Ісус Христос — то Госпо́дь, на славу Бога Отця!
  • І щоб усі уста проголошували, що Ісус Христос — Господь на Славу Бога Отця.
  • Отож, мої лю́бі, як ви за́вжди слухня́ні були не тільки в моїй присутності, але значно більше тепер, у моїй відсутності, зо стра́хом і тремті́нням виконуйте своє спасі́ння.
  • Тож любі друзі мої, як ви корилися мені не лише коли я був серед вас, але ще навіть більше коли я далеко, так само продовжуйте працювати заради вашого спасіння з повним благоговінням перед Богом.
  • Бо то Бог викликає в вас і хоті́ння, і чин за доброю волею Своєю.
  • Бо це Господь працює в вас, викликаючи прагнення і вчинки, бажані Йому.
  • Робіть усе без наріка́ння та сумніву,
  • Робіть усе без нарікань та суперечок,
  • щоб були ви бездоганні та щирі, „невинні діти Божі серед лукавого та розпусного роду“, що в ньому ви сяєте, як світла в світі,
  • щоб могли ви бути невинними й чистими дітьми Божими, бездоганними поміж розбещених і зіпсованих людей, серед яких ви сяєте, як зірки у темному світі.
  • додержуючи слово життя на похвалу́ мені в день Христа, що я біг не нада́рмо, що я працював не нада́рмо.
  • Несіть Послання, що дарує життя. Робіть так, щоб я пишався вами у День повернення Христа, побачивши, що змагався я і трудився не даремно.
  • Та хоч і стаю я жертвою при жертві і при службі вашої віри, я радію та тішуся ра́зом із вами всіма́.
  • І навіть якщо кров моя проллється як пожертва, що йде з приношеннями, та служінням віри вашої, все одно я щасливий і радію разом з усіма вами.
  • Тіштесь тим самим і ви, і тіштеся ра́зом зо мною!
  • У свою чергу вам також слід звеселитися і ділити свою радість зі мною.
  • Надіюся в Господі Ісусі незаба́ром послати до вас Тимофія, щоб і я зміцнів духом, розізнавши про вас.
  • Я маю надію в Господа Ісуса послати скоро до вас Тимофія, щоб утішитися, коли почую про вас.
  • Бо я одноду́мця не маю ні о́дного, щоб щиріше подбав він про вас.
  • І хочу я послати саме його, бо не маю тут більше нікого, хто розділяє мої хвилювання і так щиро піклується про ваше благополуччя.
  • Усі бо шукають свого́, а не Христового Ісусового.
  • Адже всі інші переслідують лише свої інтереси, нехтуючи інтересами Ісуса Христа.
  • Та ви знаєте до́свід його, бо він, немов ба́тькові син, зо мною служив для Єва́нгелії.
  • Вам відомо, що він за чоловік, і що, як син батькові своєму, служив він зі мною, поширюючи Добру Звістку.
  • Отже, маю надію негайно послати цього́, як тільки довідаюся, що бу́де зо мною.
  • Тож маю надію негайно відіслати його до вас, як тільки побачу, як ідуть мої справи.
  • Але в Господі маю надію, що й сам незаба́ром прибу́ду до вас.
  • Я впевнений, що Господь допоможе мені незабаром прийти до вас.
  • Але я вважав за потрібне послати до вас брата Епафроди́та, свого співробітника та співбойовника́, вашого апо́стола й служи́теля в потребі моїй,
  • Я вважаю за необхідне послати до вас Епафродита, мого брата в Христі, товариша в праці та соратника, і якого ви відправили допомогти мені у скруті моїй.
  • бо він побивався за вами всіма́, і сумував через те, що ви чули, що він хворува́в.
  • Я вирішив це зробити, бо він сумує за вами всіма, й дуже занепокоївся, коли ви дізналися, що він хворів.
  • Бо смертельно він був хворував. Але змилувався Бог над ним, і не тільки над ним, але й надо мною, щоб я смутку на смуток не мав.
  • Він і справді дуже хворів, мало не вмер. Та Бог змилувався над ним, і не лише над ним, а й наді мною, щоб я не мав ще більшого горя.
  • Отож, тим швидше послав я його, щоб тішились ви, його зно́ву побачивши, і щоб без смутку я був.
  • І тому я ще більш прагну послати його, щоб ви, побачивши його, зраділи знову, і щоб мені позбутися свого смутку.
  • Тож прийміть його в Господі з повною радістю, і майте в пошані таких,
  • Тож вітайте його в Господі з великою радістю, шануйте таких людей.
  • бо за діло Христове набли́зився був аж до смерти, наражаючи на небезпеку життя, щоб допо́внити ваш неста́ток служі́ння для мене.
  • Його слід шанувати, бо він мало не вмер, працюючи в ім’я Христове. Він був готовий віддати своє життя, щоб служити мені так, як ви не могли.

  • ← (Филип’ян 1) | (Филип’ян 3) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025