Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Cовременный перевод WBTC
А оце те, що посіли Ізраїлеві сини в ханаанському краї, що дали їм на спа́док священик Елеаза́р, і Ісус, син Навинів, та го́лови батьків племен Ізраїлевих синів.
Священник Елеазар, Иисус, сын Навина, и главы всех семей решили какую землю дать народу.
Жеребко́м приділили їхній спа́док, як наказав був Господь через Мойсея, дев'яти племе́нам і половині пле́мени.
Господь ещё задолго до этого сказал через Моисея, как народ должен выбирать свою землю. Народ из девяти колен и половины колена Манассиина бросил жребий, чтобы решить какую землю они получат.
Бо дав Мойсей насліддя двох племе́н, та половини пле́мени по той бік Йорда́ну, а Левитам спа́дку не дав серед них.
Моисей уже отдал двум коленам и половине колена Манассиина их землю к востоку от реки Иордан. Но колену Левия не было дано земли, как другим народам.
Бо Йо́сипових синів було двоє поколінь, Манасі́я та Єфре́м, а Левитам не дали спа́дку в краю́, а тільки міста на осе́лення та їхні пасови́ська для їхньої худоби та для їхнього маєтку.
Двенадцать колен получили свою собственную землю. Сыновья Иосифа разделились на два колена; Манассиино и Ефремово, и каждое колено получило землю. Колену Левия не было дано земли, они получили только города для жительства и поля для их скота.
Як наказав був Господь Мойсеєві, так зробили Ізраїлеві сини, та й поділили край.
Господь сказал Моисею, как разделить землю между коленами Израиля, и израильтяне разделили её так, как повелел Господь.
І підійшли Юдині сини до Ісуса в Ґілґалі, та й сказав до нього Кале́в, син Єфуннеїв, кеназзе́янин: „Ти знаєш те слово, що Господь говорив до Мойсея, Божого чоловіка, про мене та про тебе в Кадеш-Барнеа.
Однажды несколько человек из колена Иуды пришли к Иисусу в Галгал. Один из них был Халев Кенезеянин, сын Иефоннии. Он сказал Иисусу: "Ты помнишь, что Господь говорил Моисею в Кадес-Варне. Господь разговаривал с Моисеем, рабом Своим, о тебе и обо мне.
Я був віку сорока́ літ, коли Мойсей, раб Господній, посилав мене з Кадеш-Барнеа ви́відати той край. І я доклав йому справу, як було в серці моїм.
Мне было сорок лет, когда Моисей, раб Господа, послал меня осмотреть землю, по которой мы шли. Когда я вернулся, то рассказал Моисею, что я думаю об этой земле.
А мої браття, що ходили зо мною, знеси́лили були́ серце народу, а я обстава́в за Господом, Богом моїм.
То, что рассказали другие братья, которые ходили со мной туда, испугало народ. Я же не сомневался, что Господь разрешит нам взять эту землю.
І присягнув Мойсей того дня, говорячи: „Поправді кажу́, — той край, що нога твоя ходила в ньому, буде на спа́док тобі та синам твоїм аж навіки, бо ти обстава́в за Господом, Богом моїм.
В тот день Моисей дал мне обещание. Он сказал: "Земля, по которой ты ходил, станет твоей землёй. Твои дети будут владеть ею вечно. Я дам её тебе, потому что ты твёрдо веришь в Господа, Бога моего".
А тепер оце Господь позоставив мене при житті, як говорив. Оце сорок і п'ять літ відтоді́, як Господь говорив був це слово Мойсеєві, коли Ізраїль ходив у пустині. А тепер ось я віку восьмидесяти й п'яти літ.
И вот Господь сохранил меня в живых сорок пять лет, как и сказал. Всё это время мы все скитались по пустыне, и теперь мне восемьдесят пять лет.
Сьогодні я ще сильний, як того дня, коли Мойсей посилав мене, — яка сила моя тоді, така сила моя й тепер, щоб воювати, і вихо́дити, і прихо́дити.
Но я ещё так же крепок, как и в тот день, когда Господь посылал меня. Я и сейчас готов сражаться, как и тогда.
А тепер дай же мені цей гористий край, про який Господь говорив того дня, бо ти чув того дня, що там ве́летні та великі укрі́плені міста́. Може Господь буде зо мною, і я повиганяю їх, як говорив був Господь“.
Так дай мне теперь землю в горной стране, которую Господь обещал мне в тот день. В то время ты слышал, что там жил сильный народ енаков, и у них были очень большие хорошо укреплённые города. Может быть, Господь будет со мною, и я изгоню их и возьму эту землю, как сказал Господь".
І поблагословив його Ісус, і дав Калевові, синові Єфуннеєвому, Хевро́н за спа́док.
Иисус благословил Халева, сына Иефонниина, и дал ему во владение город Хеврон.
Тому став Хевро́н Калевові, синові Єфуннеєвому, кеназзе́янинові, за спадок, і так є аж до цього дня, за те, що він обстава́в за Господом, Богом Ізраїля.
Город этот и эта земля сейчас принадлежат семье Халева Кенезеянина, сына Иефонниина, потому что он доверился и послушался Господа, Бога Израиля.