Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (І.Навина 21) | (І.Навина 23) →

Переклад Огієнка

Новый русский перевод

  • Тоді покликав Ісус племе́но Рувимове та Ґадове, та половину Манасіїного племени,
  • Иисус призвал рувимитов, гадитов и половину рода Манассии
  • та й сказав їм: „Ви виконували все, що вам наказав був раб Господній Мойсей, і ви слухалися голосу мого про все, що я вам наказував.
  • и сказал им:
    — Вы исполнили все, что повелел вам Моисей, слуга Господа, и были послушны мне во всем, что я вам повелевал.
  • Ви оце не лишали братів своїх довгі дні аж до цього дня, і ви додержували ви́конання за́повідей Господа, Бога вашого.
  • Долгое время, до этого самого дня, вы не оставляли своих братьев, но несли служение, которое дал вам Господь, ваш Бог.
  • А тепер Господь, Бог ваш, дав мир вашим братам, як вам говорив був. І тепер поверні́ться, та й ідіть собі до наметів своїх, до кра́ю вашої власности, що вам дав Мойсей, раб Господній, на тім боці Йорда́ну.
  • Теперь Господь, ваш Бог, дал вашим братьям покой, как Он и обещал. Поэтому возвращайтесь домой, в землю, которую слуга Господа Моисей дал вам на другой стороне Иордана.
  • Тільки дуже пильнуйте виконувати заповідь та Зако́на, що наказав був вам Мойсей, раб Господній: любити Господа, Бога вашого, і ходити всіма́ Його дорогами, і додержувати Його заповіді, і линути до Нього, і служити Йому всім вашим серцем та всією вашою душею“.
  • Только прилежно исполняйте повеления и Закон, которые дал вам Моисей, слуга Господа: любите Господа, вашего Бога, ходите всеми Его путями, храните Его повеления, крепко держитесь Его и служите Ему от всего сердца и от всей души.
  • І поблагословив їх Ісус, та й послав їх, а вони пішли до наме́тів своїх.
  • Иисус благословил их и отпустил, и они вернулись в свои шатры.
  • А половині Манасіїного племени Мойсей дав у Башані, а половині його дав Ісус з їхніми братами на цім боці Йорда́ну на за́хід. І також, коли Ісус відпускав їх до їхніх наме́тів, то поблагословив їх,
  • (Одной половине рода Манассии Моисей дал землю в Башане, а другой половине рода Иисус дал землю на западной стороне Иордана с их братьями). Отпуская их домой, Иисус благословил их,
  • та й сказав до них, говорячи: „Верніться до своїх наметів із великими маєтками та з дуже числе́нною худобою, зо сріблом, і з золотом, і з міддю, і з залізом, і з дуже багатьома́ одежами. Поділіть здо́бич від ваших ворогів із вашими братами“.
  • сказав:
    — Возвращайтесь домой со своим великим богатством — большими стадами, серебром, золотом, бронзой и железом, и великим множеством одежд — и поделитесь со своими братьями добычей, взятой вами у врагов.
  • І вернулися, і пішли сини Рувимові й сини Ґадові та половина Манасіїного племени від Ізраїлевих синів, із Шіло́, що в ханаанському краї, щоб піти до кра́ю Ґілеад, до кра́ю своєї власности, що посіли його на наказ Господній через Мойсея.
  • И рувимиты, гадиты и половина рода Манассии оставили израильтян в Шило, что в Ханаане, чтобы вернуться в Галаад, в свою землю, которой они овладели по повелению Господа, данному через Моисея.
  • І прийшли до йорда́нських могил, що в ханаанському кра́ї, і збудували там сини Рувимові й сини Ґадові та половина Манасіїного племени же́ртівника над Йорда́ном, жертівника великого на вид.
  • Придя в Гелилот, что рядом с Иорданом, в земле Ханаана, рувимиты, гадиты и половина рода Манассии соорудили там у Иордана огромный жертвенник.
  • І почули Ізраїлеві сини таке: „Оце збудували сини Руви́мові й сини Ґадові та половина Манасіїного племени же́ртівника навпроти ханаанського кра́ю, при йорданських моги́лах, на боці Ізраїлевих синів.
  • Когда израильтяне услышали, что те соорудили жертвенник на границе Ханаана в области, что рядом с Иорданом, на израильской стороне,
  • І почули це Ізраїлеві сини, і була́ зібрана вся громада Ізраїлевих синів до Шіло́, щоб піти на них війною.
  • все общество Израиля собралось в Шило, чтобы идти на них войной.
  • І послали Ізраїлеві сини до синів Руви́мових і до синів Ґадових та до половини Манасіїного племени ґілеадського кра́ю Пінхаса, сина священика Елеазара,
  • Израильтяне послали в землю Галаада, к рувимитам, гадитам и половине рода Манассии Пинехаса, сына священника Элеазара.
  • та з ним десять начальників, по одному начальникові для батькового дому з усіх Ізраїлевих племен; а кожен із них — голова дому їхніх батьків, вони для тисяч Ізраїлевих.
  • С ним отправилось десять вождей, по одному от каждого из израильских родов, каждый из них был главой семейства среди израильских кланов.
  • І прийшли вони до синів Руви́мових й до синів Ґадових та до половини Манасіїного племени до ґілеадського кра́ю, та й говорили з ними, кажучи:
  • Когда они пришли в Галаад — к рувимитам, гадитам и половине рода Манассии, — они сказали им:
  • „Так сказала вся Господня громада: Що́ це за пере́ступ, що ви спроневі́рилися ним проти Ізраїлевого Бога, щоб відвернутись сьогодні від Господа? Бо ви збудували собі же́ртівника, щоб сьогодні збунтуватися проти Господа.
  • — Все общество Господне говорит: «Как вы могли совершить такое предательство против Бога Израиля? Как вы могли отступить от Господа и соорудить себе жертвенник, восстав ныне против Господа?
  • Чи нам мало Пеорового гріха́, з якого ми не очистилися аж до цього дня, і була пора́за в Господній громаді?
  • Разве не было с нас довольно греха Пеора?56 До этого самого дня мы еще не очистились от того греха, за который весь народ Господа поразил мор!
  • А ви відверта́єтеся сьогодні від Господа. І станеться, — ви збунутуєтеся сьогодні проти Господа, а Він узавтра розгнівається на всю Ізраїлеву громаду.
  • А сегодня вы собираетесь отступить от Господа? Если сегодня вы восстанете против Господа, то завтра Он разгневается на все общество Израиля.
  • І справді, — якщо край вашої посілости нечистий, перейдіть собі до кра́ю Господньої посілости, що там пробу ває Господня скинія, і візьміть посілість серед нас, а на Господа не бунтуйтеся, і не бунтуйтеся проти нас вашим збудува́нням собі же́ртівника, окрім жертівника Господа, Бога нашого.
  • Если ваша земля нечиста, то перейдите в землю Господа, где стоит Господня скиния, и разделите землю с нами. Только не восставайте против Господа и против нас, сооружая себе иной жертвенник, нежели жертвенник Господа, нашего Бога.
  • Чи ж не Ахан, син Зерахів, спроневі́рився був пере́ступом у заклятому, а гнів був на всю Ізраїлеву громаду? І він був єди́ний чоловік, що не помер своєю смертю через свій гріх“.
  • Разве когда Ахан, сын Зераха, нечестно поступил с посвященными вещами,57 не обрушился гнев на все общество Израиля? А за тот грех умер не он один».
  • І відповіли сини Руви́мові, сини Ґадові та половина Манасіїного племени, і говорили з головами тисяч Ізраїлевих:
  • Рувимиты, гадиты и половина рода Манассии ответили главам израильских кланов:
  • „Бог богів Господь, Бог богів Господь, — Він знає, і Ізра́їль — він буде знати. Не пощади́ нас цього дня, якщо бунтом і якщо пере́ступом проти Господа ми це зробили,
  • — Господь, Бог богов! Господь, Бог богов! Он знает, и Израиль пусть знает: если это было восстание или предательство против Господа, то не щадите58 нас сегодня.
  • якщо ми збудували собі же́ртівника на відве́рнення від Господа; а якщо ми будували на прине́сення цілопа́лення та жертви хлі́бної, і якщо на споря́дження на ньому мирних жертов, то Господь — Він відплатить,
  • Если мы построили свой собственный жертвенник, чтобы отступить от Господа и приносить на нем всесожжения и хлебные приношения или совершать жертвы примирения, то пусть Сам Господь призовет нас к ответу.
  • і якщо ми не зробили цього з оба́вою про таку річ, гово́рячи: Завтра скажуть ваші сини до наших синів, говорячи: Що вам до Господа, Бога Ізраїлевого?
  • Нет! Мы сделали это из страха, что однажды ваши потомки могут сказать нашим: «Что вам до Господа, Бога Израиля?
  • Бо Господь дав границю поміж нами та поміж вами, сини Рувимові та сини Ґадові, Йорда́н, — нема вам наділу в Господі! І ваші сини віді́рвуть наших синів від бо́язні Господа.
  • Господь сделал Иордан границей между нами и вами, рувимиты и гадиты! Нет у вас доли в Господе». Так ваши потомки могут заставить наших перестать чтить Господа.
  • Тож сказали ми: Зробім собі, збудуймо жертівника не на цілопа́лення й не на жертву,
  • Вот почему мы сказали: «Приготовимся и соорудим жертвенник, но не для всесожжений или жертвоприношений».
  • але щоб він був свідком між нами та між вами, і між поколіннями нашими по нас, що ми служили служби Господні перед Його лицем нашими цілопа́леннями, і нашими жертвами, і нашими жертвами мирними. І не скажуть ваші сини взавтра до наших синів: нема вам наділу в Господі!
  • Напротив, пусть он будет свидетелем между нами и вами и грядущими поколениями, что мы чтим Господа в Его святилище своими всесожжениями, приношениями и жертвами примирения. Тогда в будущем ваши потомки не смогут сказать нашим: «Нет у вас доли в Господе».
  • І сказали ми: І станеться, коли так скажуть до нас та до наших поколі́нь узавтра, то ми скажемо: Подивіться на вигляд жертівника, що зробили були наші батьки не на цілопа́лення й не на жертву, але щоб був він свідком між нами та між вами.
  • Мы говорили, что если они когда-нибудь скажут это нам или нашим потомкам, то мы ответим: «Посмотрите на жертвенник, который соорудили наши отцы по образу жертвенника Господа не для всесожжений или приношений, но для свидетельства между нами и вами».
  • Борони нас, Боже, бунтуватися нам проти Господа, і відверта́тися сьогодні від Господа, щоб будувати жертівника на цілопа́лення, і на жертву хлі́бну, і на жертву, окрім жертівника Господа, Бога нашого, що перед скинією Його“.
  • Да не будет с нами того, чтобы нам сегодня восстать против Господа и отступить от Него, соорудив иной жертвенник для всесожжений, хлебных приношений и жертв, нежели тот жертвенник Господа, нашего Бога, что находится перед Его скинией.
  • І почув священик Пінхас та начальники громади й го́лови тисяч Ізра́їлевих, що були з ним, ті слова́, що казали сини Рувимові й сини Ґадові та сини Манасіїні, і було це добре в їхніх оча́х.
  • Когда священник Пинехас и вожди общины — главы израильских кланов — услышали, что сказали рувимиты, гадиты и половина рода Манассии, они были удовлетворены.
  • І сказав Пінхас, син священика Елеазара, до синів Рувимових, і до синів Ґадових та до синів Манасіїних: „Сьогодні ми пізнали, що Господь серед вас, що ви не спроневі́рилися Господе́ві тим пере́ступом, — тепе́р ви ви́зволили Ізраїлевих синів від Господньої руки“.
  • И священник Пинехас, сын Элеазара, сказал рувимитам, гадитам и половине рода Манассии:
    — Сегодня мы узнали, что Господь с нами, потому что вы не совершили против Господа этого предательства. Теперь вы избавили израильтян от руки Господа.
  • І вернувся Пінхас, син священика Елеазара, та начальники від синів Рувимових, і від синів Ґадових з ґілеадського кра́ю до Кра́ю ханаанського до Ізраїлевих синів, і здали́ їм звіт.
  • И священник Пинехас, сын Элеазара, возвратился вместе с вождями от рувимитов и гадитов в Галааде и принес от них ответ в Ханаан, к израильтянам.
  • І була́ добра та річ в оча́х синів Ізраїлевих. І поблагословили Бога Ізраїлеві сини, і не сказали йти на них війною, щоб знищити край, що сини Рувимові та сини Ґадові сидять у ньому.
  • Те были рады услышать эту весть и возблагодарили Бога. И больше они не говорили о том, чтобы пойти войной на страну, где живут рувимиты и гадиты, и опустошить ее.
  • І назвали сини Рувимові та сини Ґадові ім'я́ жертівникові: Ед, бо він свідок між нами, що Господь — Він Бог.
  • А рувимиты и гадиты назвали жертвенник «Свидетель»,59 потому что, говорили они60: «Это свидетель между нами, что Господь есть Бог».

  • ← (І.Навина 21) | (І.Навина 23) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025