Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (І.Навина 23) | (Суддів 1) →

Переклад Огієнка

Переклад Турконяка

  • І зібрав Ісус усі Ізраїлеві племе́на до Сихе́му, і покликав Ізраїлевих старши́х, і голів його, і суддів його, і урядників його, і поставали вони перед Божим лицем.
  • Ісус зібрав усі ізраїльські племена до Силома, скликав їхніх старійшин, їхніх писарів та їхніх суддів і поставив їх перед Богом.
  • І сказав Ісус до всього наро́ду: „Так сказав Господь, Бог Ізраїлів: По тім боці Річки сиділи були ваші батьки від віків: Терах, батько Авраамів та батько Нахорів, і служили іншим бога́м.
  • І промовив Ісус до всього народу: Так говорить Господь, Бог Ізраїля: Ваші батьки — Тара, батько Авраама і батько Нахора, — жили спочатку на другому боці ріки, і служили іншим богам.
  • І взяв Я вашого ба́тька Авраама з того бо́ку Річки, і водив його по всьо́му ханаанському кра́ї, і розмно́жив насіння його, і дав йому Ісака.
  • Та Я взяв вашого батька Авраама з-за ріки і вів його по всій землі. Я розмножив його нащадків: дав йому Ісаака,
  • І дав Я Іса́кові Якова та Іса́ва, і дав Ісавові го́ру Сеїр, щоб її посів, а Яків та сини його зійшли до Єгипту.
  • а Ісаакові — Якова та Ісава. Я дав Ісавові гору Сиїр, щоб успадкувати її, а Яків і його сини спустилися до Єгипту і стали там великим, численним і сильним народом.
  • І послав Я Мойсея та Ааро́на, та й уда́рив Єгипет, як зробив Я серед нього, а потому Я вивів вас.
  • Та Єгиптяни заподіяли їм зло, і Господь уразив Єгипет тим, що вчинив їм, і після цього вивів вас
  • І вивів Я ваших батьків із Єгипту, і ввійшли ви до моря, а Єгипет гнався за вашими батька́ми колесни́цями та верхівця́ми до Червоного моря.
  • з Єгипту, і ви ввійшли в Червоне море. А єгиптяни погналися за вашими батьками на колісницях і на конях аж у Червоне море!
  • І кли́кали вони до Господа, і Він поклав те́мряву між вами та між Єги́птянином, і навів на нього море, і воно покрило його, — і ваші очі бачили те, що́ зробив Я в Єгипті. І сиділи ви в пустині багато днів.
  • Тоді ми закричали до Господа, і Він дав хмару і туман між нами і між єгиптянами, і навів на них море. І воно покрило їх, і ваші очі побачили, що Господь учинив в єгипетській землі! І ви пробули в пустелі багато днів.
  • І ввів я вас до кра́ю аморе́ян, що сидять по тім боці Йорда́ну, і вони воювали з вами, а Я дав їх у вашу руку. І ви посіли їхній край, і Я вигубив їх перед вами.
  • Він привів нас у землю аморейців, які проживали на другому боці Йордану, і ви стали до бою з ними. І Господь передав їх у наші руки, і ви успадкували їхню землю, і вигубили їх з-перед вашого обличчя.
  • І встав був Бала́к, син Ціппо́рів, цар моавський, і воював з Ізраїлем. І він послав і покликав Валаа́ма, Бео́рового сина, щоб проклясти́ вас.
  • Але піднявся Валак, син Сепфора, цар моавський, і став до бою з Ізраїлем і, пославши послів, він закликав Валаама проклясти вас.
  • Та не хотів Я слухати Валаама, і він, благословляючи, поблагословив вас, і Я врятував вас від його руки.
  • Та не забажав Господь, твій Бог, вигубити тебе, і благословенням поблагословив вас, і спас вас з їхніх рук, а їх видав вам.
  • І перейшли ви Йорда́н, і прийшли до Єрихо́ну. І воювали з вами господарі Єрихону: періззеянин, і ханаанеянин, і хіттеянин, і ґіргашеянин, і хіввеянин, і євусеянин, а Я дав їх у вашу руку.
  • Ви перейшли Йордан і прийшли до Єрихона. А мешканці Єрихона: ферезеєць, ханаанець, хет, амореєць, ґерґесеєць, евеєць і євусеєць вступили у війну з вами, та Господь передав їх у ваші руки.
  • І послав Я перед вами ше́ршня, і він вигнав їх перед вами, двох царів аморейських, — не мече́м твоїм і не лу́ком твоїм.
  • Він послав перед вами шершнів і вигнав їх з-перед вашого обличчя, — дванадцять аморейських царів, — не твоїм мечем і не твоїм луком!
  • І дав Я вам край, що над ним ти не трудився, і міста́, що їх ви не будували, і ви осілися в них;, виноградники та оливки, яких ви не садили, ви їли.
  • І дав вам землю, на якій ви не трудилися, і міста, які ви не збудували, і ви поселилися в них. І ви їли з виноградників і оливкових дерев, яких ви не насаджували.
  • А тепер бійтеся Господа й служіть Йому в неви́нності та в правді, і повідкидайте богі́в, яким служили ваші батьки́ на тому бо́ці Рі́чки та в Єгипті, та й служіть Господе́ві.
  • Тепер же бійтеся Господа і служіть Йому в щирості та в праведності й усуньте чужих богів, яким служили ваші батьки на другому боці ріки і в Єгипті, та служіть Господу!
  • А якщо зле в оча́х ваших служити Господе́ві, виберіть собі сьогодні, кому будете служити, — чи бога́м, яким служили ваші батьки́, що по то́му боці Річки, та чи богам аморейським, що ви сидите́ в їхньому кра́ї. А я та дім мій будемо служити Господе́ві“.
  • Якщо ж не угодно вам служити Господу, сьогодні виберіть собі самі, кому служитимете, чи богам ваших батьків, які на другому боці ріки, чи богам аморейців, між якими (на їхній землі) ви живете? Я ж і мій дім служитимемо Господу, бо Він — Святий!
  • І відповів народ та й сказав: „Борони, нас Боже, покинути Господа, щоб служити іншим бога́м!
  • У відповідь народ сказав: Хай не станеться, щоб ми покинули Господа, аби служити іншим богам!
  • Бо Господь, Бог наш, — Він Той, що вивів нас та наших батьків з єгипетського кра́ю, з дому ра́бства, і що зробив на наших оча́х ті великі знаме́на, і стеріг нас на всій дорозі, що нею ми ходили, і по всіх народах, що ми перейшли серед них.
  • Господь, Бог наш, Він є Богом! Він вивів нас і наших батьків з Єгипту, і зберіг нас в усій дорозі, якою ми йшли, і серед усіх народів, через які ми проходили.
  • І повиганяв Господь усі народи та амореянина, ме́шканця цього кра́ю, перед нами. І ми бу́демо служити Господе́ві, бо Він — Бог наш“.
  • Господь вигнав усі народи і аморейця, який заселяв землю, з-перед нашого обличчя. Отже і ми служитимемо Господу, бо Він є нашим Богом!
  • І сказав Ісус до народу: „Ви не здолі́єте служити Господе́ві, бо Він — Бог святий, Бог ревнивий Він. Не про́стить Він вашу провину та ваших гріхів.
  • Тоді Ісус промовив до народу: Ви не зможете служити Господу, бо Він є Богом Святим, Він — ревнивий — не простить вам ваших гріхів і беззаконних вчинків!
  • Коли ви покинете Господа, і бу́дете служити чужим богам, то Він ве́рнеться, і зробить вам зло, і ви́губить вас по то́му, як робив був добро вам“.
  • Коли ж залишите Господа і служитимете іншим богам, то Він, навідавшись, учинить вам зло і вигубить вас, замість того, щоб робити вам добро!
  • І сказав наро́д до Ісуса: „Ні, таки Господе́ві бу́демо служити!“
  • Та народ відповів Ісусові: Ні, ми таки служитимемо Господу!
  • І сказав Ісус до наро́ду: „Ви свідки на себе, що ви вибрали Господа служити Йому“. І сказали вони: „Свідки!“
  • Тоді Ісус промовив до народу: Ви свідки проти себе, бо ви вибрали Господа, щоб Йому служити.
  • „А тепер покиньте чужих богі́в, що серед вас, і прихиліть своє серце до Господа, Бога Ізраїлевого“.
  • Тепер же усуньте чужих богів, які є у вас, і спрямуйте ваше серце до Господа, Бога Ізраїля!
  • І сказав народ до Ісуса: „Господе́ві, Богові нашому, ми бу́демо служити, а голосу Його будемо слухатися!“
  • І народ відповів Ісусові: Ми служитимемо Господу і твого голосу будемо слухатися!
  • І склав Ісус заповіта з наро́дом того дня, і дав йому постанови та зако́ни в Сихе́мі.
  • У той день Ісус уклав завіт з народом, він дав йому закон і суд у Силомі перед Наметом Бога Ізраїля.
  • І написав Ісус ті слова в книзі Божого Зако́ну, і взяв великого ка́меня, та й поставив його там під тим дубом, що в Господній святині.
  • А ці слова він записав у книгу — Божий Закон. Ісус узяв великий камінь і поставив його під модриною перед Господом.
  • І сказав Ісус до всього наро́ду: „Ось оцей ка́мінь буде на нас на сві́дчення, бо він чув усі Господні слова́, що Він говорив з нами. І він буде на вас за свідка, щоб ви не ви́реклися вашого Бога“.
  • І промовив Ісус до народу: Ось цей камінь буде вам свідком, бо він почув усе, сказане йому Господом, що лиш сказав сьогодні до нас. І він буде у вас свідком до останніх днів, коли скажете неправду Господу, моєму Богові!
  • І відпустив Ісус народ, кожного до спа́дку його.
  • Після цього Ісус відпустив народ, і вони пішли — кожний до свого місця.
  • І сталося по тих випа́дках, і вмер Ісус, син Нави́нів, раб Господній, віку ста й десяти літ.
  • І служив Ізраїль Господу всі дні Ісуса і всі дні старійшин, які пробули час з Ісусом, і котрі побачили всі Господні діяння, які Він учинив для Ізраїля.
  • І похова́ли його́ в границі спа́дку його, у Тімнат-Серахові, що в Єфремових гора́х, на пі́вніч від гори Ґааш.
  • І сталося, що після цього Ісус, син Навина, Господній слуга, помер — стодесятилітнім.
  • І служив Ізраїль Господе́ві по всі дні Ісуса та по всі дні старших, що продо́вжили дні свої по Ісусі, і що знали всякий чин Господній, що зробив Він Ізраїлеві.
  • Його поховали в границях його спадку в Тамнатасахарі, на горі Єфрема, на півночі гори Ґаас. 31a З ним у гробницю, в якій його там поховали, поклали туди кам’яні ножі, якими він обрізав ізраїльських синів у Ґалґалі, коли їх вивів з Єгипту, — як і заповів їм Господь, — і вони там є аж до сьогоднішнього дня.
  • А Йо́сипові кості, які Ізраїлеві сини ви́несли були з Єгипту, поховали в Сихемі, на діля́нці поля, що купив був Яків від синів Гамора, Сихемового батька, за сто кеситів.
  • Ізраїльські сини винесли з Єгипту кості Йосифа і поховали в Сікімі, на частині поля, яке Яків придбав у аморейців, які жили в Сікімі, за сто овечок і дав його Йосифові в спадок.
  • І Елеазар, син Ааронів, умер, і поховали його на верхі́в'ї Пінхаса, його сина, яке було́ йому да́не на Єфремовій горі.
  • І сталося, що після цього помер і Елеазар, син Аарона, первосвященик, і був похований у Ґавааті, місті свого сина Фінееса, яке дав йому на горі Єфрема. 33a У той день ізраїльські сини, взявши ковчег Бога, носили поміж собою, і Фінеес був священиком замість Елеазара, свого батька, аж доки не помер. І він був похований у своєму місті Ґавааті. 33b А ізраїльські сини розійшлися — кожний у свою місцевість і до свого міста. Та ізраїльські сини почали вшановувати Астарту, Астароту і богів народів, які довкола них. Тож Господь передав їх у руки Еґлома, моавського царя, і він панував над ними вісімнадцять років.

  • ← (І.Навина 23) | (Суддів 1) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025