Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Новый русский перевод
І сталося, як увесь народ закінчи́в перехо́дити Йорда́н, то сказав Господь до Ісуса, говорячи:
Когда весь народ переправился через Иордан, Господь сказал Иисусу:
„Візьміть собі з народу дванадцять мужі́в, по одно́му му́жеві з пле́мени.
— Выберите из народа двенадцать человек, по одному из каждого рода,
І накажете їм, говорячи: Винесіть звідси, із сере́дини Йорда́ну, із місця, де міцно стояли ноги священиків, дванадцять ка́менів, і перенесе́те їх із собою, і покладете їх на нічлі́гу, що в ньому будете ночувати цієї ночі“.
и велите им взять двенадцать камней из середины Иордана, оттуда, где стояли священники, и унести их с собой, и положить там, где вы остановитесь сегодня вечером на ночлег.
І покликав Ісус тих дванадцятьох мужів, що настановив з Ізраїлевих синів, по одному му́жеві з пле́мени,
Иисус позвал двенадцать человек, которых он назначил из израильтян, по одному из каждого рода,
та й сказав їм Ісус: „Підіть перед ковче́гом Господа, Бога вашого, до сере́дини Йорда́ну, і підійміть собі кожен на плече́ своє одно́го ка́меня за числом племе́н Ізраїлевих синів,
и сказал им:
— Пройдите перед ковчегом Господа, вашего Бога, на середину Иордана. Пусть каждый из вас возьмет на плечи по одному камню, по числу родов израильтян.
— Пройдите перед ковчегом Господа, вашего Бога, на середину Иордана. Пусть каждый из вас возьмет на плечи по одному камню, по числу родов израильтян.
щоб то було́ знаком між вами, коли взавтра запитають ваші сини, говорячи: Що це в вас за камі́ння?
Они будут служить вам памятным знаком. В будущем, когда ваши дети спросят вас: «Что значат эти камни?» —
то скажете їм, що була́ відді́лена йорда́нська вода перед ковчегом Господнього заповіту, — коли він перехо́див в Йорда́ні, була відді́лена йорда́нська вода. І будуть ті камі́ння за па́м'ятку для Ізра́їлевих синів аж навіки“.
скажите им, что воды реки иссякли перед ковчегом завета Господа, когда его переправляли через Иордан. Эти камни будут у народа Израиля памятным знаком навеки.
І зробили Ізра́їлеві сини так, як наказав Ісус, — і поне́сли вони дванадцять ка́менів із сере́дини Йорда́ну, як говорив Господь до Ісуса, за числом племен Ізраїлевих синів. І перене́сли їх із собою до нічлі́гу, та й поклали їх там.
Израильтяне сделали так, как велел им Иисус. Они взяли из середины Иордана двенадцать камней, по числу родов израильтян, как сказал Иисусу Господь. Они перенесли их с собой в лагерь, где и положили их.
А інших дванадцять ка́менів поставив Ісус в сере́дині Йорда́ну на місці, де стояли но́ги священиків, що несли ковчега заповіту, — і вони там аж до дня цього.
(Иисус поставил также двенадцать камней в середине Иордана, где стояли священники, которые несли ковчег завета. Эти камни там и до сих пор.)
А священики, що не́сли ковчега, стояли в сере́дині Йорда́ну аж до закі́нчення всього, що Господь наказав був Ісусові сказати наро́дові, згідно з усім тим, що наказав був Мойсей Ісусові. А народ ква́пився і перехо́див.
А священники, которые несли ковчег, стояли в середине Иордана, пока не исполнилось все, что Господь повелел Иисусу сказать народу, — как Моисей велел Иисусу. Народ же поспешно переправлялся,
І сталося, як увесь народ скінчи́в перехо́дити, то перейшов Господній ковчег та священики перед наро́дом.
и как только все переправились, переправился и ковчег Господа и священники, идущие перед народом.
І перейшли́ Руви́мові сини й сини Ґадові та половина пле́мени Манасі́їного, озбро́єні до бо́ю, перед Ізраїлевими синами, як Мойсей говорив був до них.
Вооруженные рувимиты, гадиты и половина рода Манассии переправились перед израильтянами, как велел им раньше Моисей.
Коло сорока тисяч озбро́єних вояків перейшли перед Господнім лицем на війну до єрихо́нських степі́в.
Около сорока тысяч вооруженных для битвы переправилось перед Господом в долину Иерихона, чтобы воевать.
Того дня звели́чив Господь Ісуса на оча́х усього Ізраїля, і стали боятися його, як боялися Мойсея по всі дні його життя.
В тот день Господь возвысил Иисуса в глазах всего Израиля, и они чтили его во все дни его жизни, как чтили Моисея.
„Накажи священикам, що носять ковче́га запові́ту, і нехай вони вийдуть з Йорда́ну“.
— Вели священникам, которые несут ковчег свидетельства, выйти из Иордана.
І наказав Ісус священикам, говорячи: „Вийдіть з Йорда́ну!“
Иисус велел священникам:
— Выйдите из Иордана.
— Выйдите из Иордана.
І сталося, коли священики, що не́сли ковчега Господнього заповіту, вийшли з сере́дини Йорда́ну, а сто́пи ніг священиків відірвалися від нього, щоб стати на сухо́му, то вода Йорда́ну верну́лася на своє місце, і пішла, як учора-позавчора, по всіх його берега́х.
Когда священники, которые несли ковчег завета Господа, вышли из Иордана и стопы их коснулись суши, вода Иордана вернулась на свое место и потекла, затопляя берега, как прежде.
А народ вийшов із Йорда́ну десятого дня першого місяця, та й таборува́в у Ґілґа́лі, на схі́дньому боці Єрихо́ну.
В десятый день первого месяца народ вышел из Иордана и разбил лагерь в Гилгале на восточной стороне Иерихона.
А дванадцять тих ка́менів, що взяли́ з Йорда́ну, Ісус поставив у Ґілґалі.
Иисус поставил в Гилгале двенадцать камней, которые они взяли из Иордана.
І сказав він до Ізра́їлевих синів, говорячи: „Коли взавтра запитають вас ваші сини своїх батькі́в, говорячи: Що це за камі́ння?
Он сказал израильтянам:
— В будущем, когда ваши потомки станут спрашивать своих отцов: «Что означают эти камни?» —
— В будущем, когда ваши потомки станут спрашивать своих отцов: «Что означают эти камни?» —
то познайо́мте ваших синів, говорячи: По сухому перейшов був Ізраїль цей Йорда́н,
скажите им: «Израиль посуху перешел Иордан».
бо Господь, Бог ваш, висушив воду Йорда́ну перед вами, аж поки ви не перейшли́, як зробив був Господь, Бог ваш, морю Червоному, яке Він висушив перед нами, аж поки ми не перейшли́,
Ведь Господь, ваш Бог, осушил перед вами Иордан, пока вы не переправились. Господь, ваш Бог, сделал с Иорданом то же, что Он сделал с Красным морем, когда Он осушил его перед нами, чтобы мы переправились.