Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (І.Навина 8) | (І.Навина 10) →

Переклад Огієнка

Синодальный перевод

  • І сталося, коли це почули всі царі, що по той бік Йорда́ну, на горі та на поді́ллі, та на всім бе́резі Великого моря навпроти Лива́ну: хітте́янин, і аморе́янин, ханаане́янин, періззе́янин, хівве́янин і євусе́янин,
  • Услышав сие, все цари, которые за Иорданом, на горе и на равнине и по всему берегу великого моря, близ Ливана, Хеттеи, Аморреи, Хананеи, Ферезеи, Евеи и Иевусеи,
  • то вони зібралися ра́зом, щоб однодушно воювати проти Ісуса та проти Ізраїля.
  • собрались вместе, дабы единодушно сразиться с Иисусом и Израилем.
  • А ме́шканці Ґів'ону почули, що́ Ісус зробив Єрихо́нові та Аєві,
  • Но жители Гаваона, услышав, что Иисус сделал с Иерихоном и Гаем,
  • то зробили й вони хитрість. І пішли вони, і забезпе́чились живністю на дорогу, — і взяли́ повити́рані мішки для ослів своїх, і бурдюки́ для вина повити́рані, і потріскані, і пов'я́зані,
  • употребили хитрость: пошли, запаслись хлебом на дорогу и положили ветхие мешки на ослов своих и ветхие, изорванные и заплатанные мехи вина;
  • і взуття повитиране та пола́тане на їхніх ногах, і одежа на них поношена, а ввесь хліб їхньої поживи на дорогу був сухий, заплісні́лий.
  • и обувь на ногах их была ветхая с заплатами, и одежда на них ветхая; и весь дорожный хлеб их был сухой и заплесневелый.
  • І пішли вони до Ісуса, до табо́ру в Ґілґалі, та й сказали до нього та до мужів Ізраїлевих: „Ми прийшли з далекого кра́ю, а ви тепер складіть з нами умову“.
  • Они пришли к Иисусу в стан Израильский в Галгал и сказали ему и всем Израильтянам: из весьма дальней земли пришли мы; итак, заключите с нами союз.
  • І сказали Ізраїлеві мужі до хівве́ян: „Може ви сидите́ побли́зу нас, то я́к ми складемо з вами умову?“
  • Израильтяне же сказали Евеям: может быть, вы живёте близ нас? как нам заключить с вами союз?
  • І сказали вони до Ісуса: „Ми твої раби“. А Ісус сказав до них: „Хто́ ви та звідки прихо́дите?“
  • Они сказали Иисусу: мы рабы твои. Иисус же сказал им: кто вы и откуда пришли?
  • І вони сказали йому: „З дуже далекого кра́ю прийшли твої раби до Йме́ння Господа, Бога твого, бо ми чули чутку про Нього, і все, що́ Він зробив був в Єгипті,
  • Они сказали ему: из весьма дальней земли пришли рабы твои во имя Господа, Бога твоего; ибо мы слышали славу Его и всё, что сделал Он в Египте,
  • і все, що́ Він зробив двом аморейським царям, що по той бік Йорда́ну, — Сигонові, цареві хешбонському, та Оґові, цареві башанському, що в Аштароті.
  • и всё, что Он сделал двум царям Аморрейским, которые были по ту сторону Иордана, Сигону, царю Есевонскому, и Огу, царю Васанскому, который жил в Астарофе.
  • І сказали до нас наші старші́ та всі ме́шканці нашого кра́ю, говорячи: Візьміть у свою руку поживу на дорогу, і йдіть навпроти них та й скажете їм: Ми ваші раби, а тепер складіть із нами умову.
  • Слыша сие, старейшины наши и все жители нашей земли сказали нам: возьмите в руки ваши хлеба на дорогу и пойдите навстречу им и скажите им: «мы рабы ваши; итак, заключите с нами союз».
  • Оце наш хліб: теплим ми забезпечилися ним у поживу на дорогу з наших домів у день нашого ви́ходу, щоб іти до вас, а тепер ось він висох і став заплісні́лий.
  • Этот хлеб наш из домов наших мы взяли тёплый в тот день, когда пошли к вам, а теперь вот, он сделался сухой и заплесневелый;
  • А ці бурдюки́ вина, що понапо́внювали ми нові, ось поде́рлися! А ось одежа наша та взуття́ наше повитира́лося від цієї дуже далекої дороги“.
  • и эти мехи с вином, которые мы налили новые, вот, изорвались; и эта одежда наша и обувь наша обветшала от весьма дальней дороги.
  • І взяли́ люди з їхньої поживи на дорогу, а Господніх уст не питали.
  • Израильтяне взяли их хлеба, а Господа не вопросили.
  • І вчинив їм Ісус мир, і склав з ними умову, щоб зоставити їх при житті, і присягнули їм начальники громади.
  • И заключил Иисус с ними мир и постановил с ними условие в том, что он сохранит им жизнь; и поклялись им начальники общества.
  • І сталося по трьох днях по тому, як склали з ними умову, то почули, що близькі́ вони до нього, і сидять вони поміж ними.
  • А через три дня, как заключили они с ними союз, услышали, что они соседи их и живут близ них;
  • І рушили Ізраїлеві сини, і третього дня прибули́ до їхніх міст. А їхні міста: Ґів'он, і Кефіра, і Беерот, і Кір'ят-Єарім.
  • ибо сыны Израилевы, отправившись в путь, пришли в города их на третий день; города же их были: Гаваон, Кефира, Беероф и Кириаф-Иарим.
  • І не повбивали їх Ізраїлеві сини, бо начальники громади присягли́ були їм Господом, Богом Ізраїля. І нарікала вся громада на начальників.
  • сыны Израилевы не побили их, потому что начальники общества клялись им Господом, Богом Израилевым. За это всё общество Израилево возроптало на начальников.
  • І сказали всі начальники до всієї громади: „Ми присягнули їм Господом, Богом Ізраїля, а тепер ми не можемо доторкнутися до них.
  • Все начальники сказали всему обществу: мы клялись им Господом, Богом Израилевым, и потому не можем коснуться их;
  • Оце зробімо їм, — позоставимо їх при житті, і не буде на нас гніву за прися́гу, що ми присягнули їм“.
  • а вот что сделаем с ними: оставим их в живых, чтобы не постиг нас гнев за клятву, которою мы клялись им.
  • І сказали до них начальники: „Нехай вони живуть“. І стали вони рубати дро́ва та носи́ти воду для всієї громади, як говорили їм начальники.
  • И сказали им начальники: пусть они живут, но будут рубить дрова и черпать воду для всего общества. И сделало всё общество так, как сказали им начальники.
  • І покликав їх Ісус, і промовляв до них, говорячи: „Чому́ ви обмани́ли нас, говорячи: Ми дуже далекі від вас, а ви ось сидите́ серед нас?
  • Иисус призвал их и сказал: для чего вы обманули нас, сказав: «мы весьма далеко от вас», тогда как вы живёте близ нас?
  • А тепер ви прокля́ті, і не переведеться з-посеред вас раб, і рубачі́ дров, і носії́ води для дому Бога мого“.
  • за это прокляты вы! без конца вы будете рабами, будете рубить дрова и черпать воду для дома Бога моего!
  • А вони відповіли Ісусові та й сказали: „Бо справді ви́явлено рабам твоїм, що Господь, Бог твій, наказав Мойсеєві, Своєму рабові, дати вам увесь цей край, і ви́губити всіх ме́шканців цієї землі перед вами. І ми дуже налякалися за своє життя зо страху перед вами, і зробили оцю річ.
  • Они в ответ Иисусу сказали: дошло до сведения рабов твоих, что Господь, Бог твой, повелел Моисею, рабу Своему, дать вам всю землю и погубить всех жителей сей земли пред лицом вашим; посему мы весьма боялись, чтобы вы не лишили нас жизни, и сделали это дело;
  • А тепер ми оце в руці твоїй: я́к добре, і я́к справедливо в оча́х твоїх учинити нам, учини“.
  • теперь вот мы в руке твоей: как лучше и справедливее тебе покажется поступить с нами, так и поступи.
  • І він зробив їм так, — і врятував їх від руки Ізраїлевих синів, і не повбивали їх.
  • И поступил с ними так: избавил их от руки сынов Израилевых, и они не умертвили их;
  • І дав їх Ісус того дня за рубачі́в дров та за носії́в води для громади й для Господнього же́ртівника, і так є аж до цього дня, до місця, яке він вибере.
  • и определил в тот день Иисус, чтобы они рубили дрова и черпали воду для общества и для жертвенника Господня; даже до сего дня, на месте, какое ни избрал бы Господь.

  • ← (І.Навина 8) | (І.Навина 10) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025